Хто вперше відкрив і описав древнє літописне місто Василів?

Звідки походить назва нашого краю — Буковина?

Від слова «бук» (дерево), «буковина» (буковий ліс), що вкриває значну територію краю між р. Сірет і р. Прут.

Коли і в яких документах фігурує слово «буковина» як характерна ознака території та як назва місцевості?

Вперше як ознака території назва подається у грамоті молдовського господаря Романа і від 30 березня 1392 року. Як топонімічна назва згадується у польсько-угорській угоді 1412 року. Офіційно як назва регіону згадується з 1775 року, тобто з часу прилучення Буковини до Австрійської імперії.

Які історичні періоди можна виділити в історії нашого краю?

Кам'яний вік — 300 тис. — 5 тис. до н. е.

Мідний вік (трипільська

культура) — 4—3 тис. до н. е.

Бронзовий вік — 20—12 ст. до н. е.

Ранньозалізний вік — 11—3 ст. до н. е.

Римський час — 2 ст. до н. е, — 4 ст. н е.

Слов'яно-руський період — 5 ст. - перша половина 14 ст.

Молдавський період — 1359 р. 1774 р.

Австрійський період — 1774 р.— 1918 р.

Румунський період — 1918 р. — 1940 р.

Період 2-ї світової війни — 1940 р. — 1944 р.

Післявоєнний період — з 1944 року.

Де на території області виявлена найдавніша стоянка людей?

Біля села Молодове Сокирянського району, стоянки існували понад 45 тис. років тому, ще за часів раннього кам'яного вію

Де на території нашої області було знайдено зразки найдавніших музичних інструментів часів кам'яного віку (до 10—12 тис до н. е.)?

На палеолітичних стоянках біля с, Молодове Сокирянського району та с. Атаки Кельменецького району. Це були музичні інструменти типу флейти, виготовлені з рогу північного оленя.

Скільки палеолітичних стоянок виявлено на території нашої об­ласті?

Понад 130 стоянок кам'яного віку (до 10—12 тис. до н. е.);

Скільки пам'ятників трипільської культури 4—3 тис. до н. е. (мід­ного віку) виявлено па території нашої області?

Близько 300 пам'ятників.

Де на території нашої області виявлено найдавнішу оборонну споруду?

Це оборонний рів в урочищі Поливанів Яр Сокирянського району, викопаний за часів мідного віку (4—3 тис. до н.е.)

Скільки пам'ятників черняхівської культури 2—4 ст. н. с. виявлено на території нашої області?

Близько 200 пам'ятників.

Де на території нашої області було знайдено найдавнішу в Ук­раїні склоробну майстерню?

В с. Комарово Кельмеиецького району, черняхівське поселення 3—4 ст. н. е.

Які племена жили у дослов'янський період на території нашого краю?

Племена чсрняхівської культури (між Дністром і Прутом) і племена культури карпатських курганів (па південь від Пруту).

Де на території області виявлено найдавніше слов'янське посе­лення?

В урочищі Кодин біля р. Дереглуй, на околицях сіл Острнця і Чагор Глибоцького району, поселення празького тину, вік по­над 1500 років.

Коли розпочався ранньослов'янський період на території нашого краю?

З середини 5 ст. н. е.. за великої мандрівки паро тім. коли в Передкарпатті поселилися племена, що належали до слов'ян­ської групи: склавіни.

Коли розпочалося формування ранньослов'янської культури н;і те­риторії нашого краю?

У 5—9 ст. н. е., коли ранньослов'янські племена заселила те­риторії від Карпат до Дону.

В який період в Передкарпатті жили племена склавінів?

З кінця 4 ст. н. е. до 7 ст. н. е.

Де формувалися людські поселення на території нашого краю до 10 ст. н. е.?

Вздовж річок Дністер, Прут, Сірет та їх приток.

Які племена жили на території нашого краю в 7—9 ст. її. е.?

У Передкарпатті жили слов'янські племена хорватів і тиверців.

Звідки походить назва племені тиверців?

Вони жили по р. Дністер, що в той час мала назву Тивер (швидкий), звідси і пішла назва племені.

Скільки пам'яток слов'янської культури 7—14 ст. виявлено на території нашого краю?

Понад 250 пам'яток.

Де формувалися поселення людей на території нашого краю в 11 —15 ст.?

Вздовж важливих торгових шляхів і по долинах річок.

Коли територія нашого краю входила до складу Київської Русі?

У 10 - 11 ст.

До складу якої держави входив паш край у 12—14 ст.?

До складу Галицько-Волинського князівства.

Хто вперше відкрив і описав древнє літописне місто Василів?

Чернівецький історик, професор університету Раймунд Фрідріх Кайндль у 1899 році.