Поняття, сутність та призначення держави

Мета: формування знань про поняття, сутність та призначення держави

Знати: поняття, сутність, призначення держави та тенденції розвитку в Україні

Вміти: надати характеристику окремих концепцій походження держави, ії поняття та ос новні ознаки, а також розкрити причини, що сприяли процесу формування державних інститутів влади та особливості виникнення держави у різних народів

Завдання 1.Характеристика окремих концепцій походження держави.

Існує декілька концепцій походження держави.

Теологічна концепція пояснює виникнення держави, а також всі її рішення, діями і санкціями божественної волі. На монарха покладені основні обов'язки з поширення вчення Божого, з покарання ворогів, що творять зло, і зі створення умов для благочестивого життя людей.

Патріархальна концепція розглядає державу як продукт сім'ї, яка розрослася до розмірів держави, при цьому влада правителя тлумачиться як влада батька в сім'ї, а відносини між підданими і володарями - як сімейні відносини.

Договірна концепція засновується на тому, що виникненню держави передує природній стан суспільства і людини, який характеризується необмеженою свободою. Тільки, після укладення суспільного договору безмежна свобода була введена в розумні межі шляхом створення держави як організації, покликаної забезпечити баланс різних суспільних інтересів, права і свободи особистості.

Психологічна концепція виходить з того, що держава існує через наявність у людини психологічних потреб жити в межах організованого суспільства, у відчутті необхідності колективної взаємодії або через схильність більшості до підпорядкування.

Класова (марксистська) концепція трактує державу класову за походженням (з'являється разом з поділом суспільства на класи) і за суттю (орган класового панування: орган пригнічення одного класу іншим).

Теорія завоювання (насильства) розглядає походження держави як результат завоювання сильними племенами слабких. Аналогічним чином тлумачиться і походження класової експлуатації. Для підтримки порядку і придушення опору знадобилося створення державних органів і прийняття законів. Подібне тлумачення держави було обгрунтоване австрійським політичним соціологом соціал-дарвиністського напряму А.Гумиловичем.

Расова концепція спирається на постулат, що існують вищі і нижчі раси, а держава необхідна для забезпечення панування перших над іншими. Сучасні дослідники відкинули цю теорію.

Органічна концепція проводить аналогію між державою і живим організмом як у структурі, так і в функціях. Всі елементи держави взаємопов'язані і доповнюють один одного. Порушення цієї гармонії призводить до хвороби всього організму і навіть до його смерті. Цей погляд на державу обґрунтував англійський соціолог Т.Спенсер.

Іригаційна концепція пов'язує походження держави з необхідністю побудови великих зрошувальних систем. Цей підхід використовується для пояснення історії країн Стародавнього Сходу.

Спортивна концепція, отримавши розвиток у працях іспанського філософа Х.Ортеги-і-Гассета, виводить генезис держави з поширення спорту. Система фізичного виховання в Спарті, на його думку, сприяла виникненню сильної армії і в підсумку - держави. Олімпійські ігри стали фундаментом процесу об'єднання давньогрецьких міст і виникнення держави.

Завдання 2. Поняття та основні ознаки держави

Термін “держава” трактується у трьох значеннях:

1) як асоціація, що міститься на окремій території, об’єднує усіх членів суспільства. В такому розумінні цей термін використовується як синонім понять “суспільство”, “країна”, “вітчизна”;

2) як відносини політичної влади – сукупність зв’язків між громадянами і органами держави;

3) як адміністративні органи влади та правові норми, що визначають їх функціонування.

Основні ознаки держави:

1) організація публічної політичної влади, яка відокремлена від суспільства, здійснюється особливим апаратом, системою державних органів;

2) наявність території, на яку поширюються закони і владні повноваження держави; в межах своєї території держава охоплює все населення за ознакою громадянства і є єдиним офіційним його представником;

3) право на встановлення і стягнення з населення податків та зборів, необхідних для утримання державних службовців і матеріального забезпечення державної політики;

4) право видавати нормативні і правові акти, обов’язкові для всього населення;

5) монопольне право на легальне застосування сили, фізичного примусу, для чого у розпорядженні держави є спеціальні органи – армія, міліція, служба безпеки, тощо;

6) Суверенітет – властивість державної влади верховною і юридично незалежною від будь-якої іншої соціальної влади, самостійно здійснювати свої функції в межах національного і міжнародного права

Завдання 3.Причини, що сприяли процесу формування державних інститутів влади.

Держава є центральним, інтегруючим суспільство політичним інститутом.Той факт, що держава володіє суверенною владою, і визначає верховенство її щодо всіх інших організацій. Держава здійснює управління системою державних організацій, громадських об’єднань і трудових колективів, що становлять політичну систему соціальне неоднорідного (зокрема, класового) суспільства. Воно концентрує вищі владні повноваження і має здатність керувати і цілеспрямовано регулювати соціальні відносини. Отже, Держава - це інститут, що організує спільне життя населення на певній території і забезпечує там відповідний соціальний порядок, підтримання відповідних норм і правил людського співжиття.

Державі потрібен адміністративний апарат, який спроможний за будь-яких умов забезпечувати повноцінне становлення, функціонування і розвиток держави. Це є головною причиною, що сприяла процесу формування державних інститутів влади, комплектування її висококваліфікованими кадрами, що здатні забезпечити економічний і соціальний

розвиток, набула для держави.

Процес формування визначила низкуформування державних інститутів влади, зумовив принципово нові положення щодо організації і функціонування демократичної, соціальної, правової держави. Дав змогу розвивати державу, тримати курс на Європейську модель держави.

Завдання 4. Особливості виникнення держави у різних народів.

Розрізняють два основні шляхи виникнення держави:

· європейський (Афіни, Рим, давньогерманські держави);

· східний, азіатський (Єгипет, Вавилон, Китай, Індія та ін.).

На Древньому Сході, в Азії та Африці (східний, азіатський шлях виникнення держави) перші держави виникли в зонах поливного землеробства ще в епоху бронзи. Проведення великих громадсь­ких робіт із будівництва каналів та інших іригаційних споруд за­жадало збереження сільськогосподарської общини і суспільної форми власності на землю. Поступово суспільна власність пере­творилася на державну. Приватна власність не придбала істотного значення.

Особливості виникнення держав східного типу:

основу економічних відносин складає державна форма власності;
приватна власність має другорядний характер;
державна влада є деспотичною;
є потужний чиновницький апарат;
відбувається сакралізація (освячення) влади;
встановлюються застій і нерухомість у суспільстві, яке про­тягом століть не розвивається.

На території Європи (європейський шлях виникнення держа­ви) головним чинником утворення держави було класове роз­шарування суспільства в зв'язку із формуванням приватної вла­сності на землю, худобу, рабів. У південної Європі держави ви­никли в епоху заліза. Там не були потрібні такі громадські роботи, як у разі східного (азіатського) шляху виникнення держав. У результаті розкладання общин виникла або приватна власність на землю (Афіни, Рим), або приватне землекористування зі збе­реженням державної власності (Спарта).

В Афінах появу держави нерідко називають класичною фор­мою походження держави. Вона виникла безпосередньо із внут­рішніх, класових протиріч, які розвилися в надрах родоплемін­ного суспільства.

У Давньому Римі процес формування класів і держави вна­слідок цілої низки причин гальмувався, і перехідний до держа­ви період розтягся на століття. В основному процес утворення держави в Давньому Римі був таким же, як і в Афінах, лише супроводжувався боротьбою плебеїв (прийшлого населення) проти патриціїв (римського родового вельможного панства). Плебеї — особисто вільні, не пов'язані з римським родом, мали торгове і промислове багатство. Боротьбою проти патриціїв за владу вони стимулювали розкладання родоплемінного ладу і утворення держави.

У давніх германців утворення держави було прискорене за­воюванням значних територій Римської імперії. Родова органі­зація не була пристосована для панування над завойованими територіями. Це призвело до розвитку прафеодального (або ран­ньофеодального) ладу на землі колись-то могутньої Римської імперії. Шляхом виникнення прафеодальної держави із первіс­ного ладу йшов розвиток і держав на території Європи (Ірлан­дія), в Давній (Київській) Русі, в Азії у арабів і т.д. У Київській Русі формування ранньофеодальної державності супроводжува­лося запрошенням на князювання варягів.

Самостійна робота №3

Наши рекомендации