СЕМІНАР 8. Історія формування та визначальні тенденції в розвитку освіти, науки, техніки

Зародження письменства на Русі і становище освіти на українських землях до початку ХХ ст. Становище освіти в УРСР: від ліквідації неписьменності до запровадження загальної середньої освіти. Освітні реформи в Україні після набуття незалежності. Суть, періодизація та соціально-економічні наслідки НТР. Промислово-технічна політика на сучасному етапі.

Основна література:

1. Аксіоми для нащадків: українські імена у світовій науці. Зб. нарисів. – Львів: Меморіал, 1992. – С.544.

2. Дослідження з історії техніки. Випуск 1. – К., 2002. – С.156.

3. Дослідження з історії техніки. Випуск 2. – К., 2003. – С.164.

4. Історія Академії наук України. – К., 1994. - С.356.

5. Історія національної освіти та педагогічної думки в Україні: Навч. посіб. / Медвідь Л.А. – К.: Вікар, 2003. – 304 с.

6. Кремень В.Г. Освіта і наука України: шляхи модернізації. – К., 2003. – 216с.

7. Освіта України за роки незалежності: стан, факти, події. За ред. В.Г. Кременя. – К., 2001. – С. 8–68, 78–100.

8. Освіта України. Нормативно-правові документи – К.: Міленіум, 2001. – С. 11–38, 63–86, 128–137, 267–292, 367–371.

Додаткова література:

1. Вища освіта: проблеми та перспективи розвитку. – К., 1995. – С. 7–9, 42–44, 81–82, 112–114.

2. Глузман А.В. Университетское педагогическое образование: опыт системного исследования. – К., 1997. – С. 170–195.

3. Освітні технології. За ред. О.М. Пєхота. – К., 2001. – С.128–162.

СЕМІНАР 9. Становище та перспективи розвитку вищої школи України у рамках Болонського процесу

Особливості приєднання України до Болонського процесу. Основні напрямки реформування вищої освіти в Україні. Участь науково-викладацького складу та студентства НТУУ «КПІ» у структурній перебудові навчального процесу.

Орієнтовні реферативні теми (за бажанням):

1. Участь студентства НТУУ «КПІ» у наукових дослідженнях.

2. Кредитно-модульна та рейтингова системи у навчальному процесі.

3. Індивідуальні методи навчання.

Основна література:

1. Бабак В. Для нас Болонський процес – явище звичне, кредитно-модульна система – не новина// Вища школа. – 2006. – №1. – С. 3-20.

2. Бабкіна О. Проблеми підвищення якості вищої освіти в Україні у контексті Болонських реформ// Освіта і управління. – 2006. - №1. - Т.9. – С. 91-95.

3. Базилевич В. Інтелектуалізація та індивідуалізація – основа формування нової парадигми класичної університетської освіти в галузі економіки і управління в контексті Болонського процесу// Вища школа. – 2005. - №6. – С. 28-42.

4. Сущенко В. Проблемні питання реформування вищої освіти в Україні в контексті Болонського процесу// Вища школа. – 2005. - №5. – С.21-25.

5. Онопрієнко В.І. Історія української науки ХІХ-ХХ ст.: навч. посібник. – К.: Вища школа, – 1998. – С.238.

Додаткова література:

1. Аксіоми для нащадків: українські імена у світовій науці. Збірник нарисів. – Л., 1992. - С. 554.

2. Дослідження з історії техніки. – Вип.1. – К. – 2002. – 156 с.

3. Дослідження з історії техніки. – Вип.2. – К. – 2003. – 163 с.

4. Кремень В.Г. Освіта і наука України: шляхи модернізації. – К., 2003. – 216 с.

5. Освіта України. Нормативно-правові документи. – К.: Міленіум, 2001. – 580 с.

6. Історія національної освіти та педагогічної думки в Україні: навч. посібник./ Л.А. Медвідь. – К., 2003. – С. 304 с.

V. МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ.

При вивченні дисципліни рекомендується застосування загальнонаукових і специфічних принципів і методів історичної науки. Це дає можливість студентам засвоїти необхідний обсяг науково-теоретичних знань, що обумовить можливість цілісного сприйняття ними процесів функціонування сучасного суспільства на національному та загальноосвітньому рівнях, набути навички свідомої суспільно-політичної поведінки.

Методологічне забезпечення курсу структуроване у трьох напрямках: 1) лекційна робота; 2) семінарські заняття; 3) самостійне опрацювання матеріалу. При розгляді основних питань лекції рекомендується звернути увагу на історіографічний аналіз літератури, роблячи акцент на дискусійних питаннях. Під час ознайомлення студентів з різними думками істориків бажано пропонувати їм визначитися з власною позицією щодо проблемних питань з історії України. Структурування лекційного матеріалу повинно бути спрямовано на формування такої системи подачі лекції, що передбачає визначення критеріїв причинно-наслідкових зв'язків історичних процесів, основних закономірностей, суті і наслідків їх окремих етапів. Також рекомендується при відтворенні закономірностей попереднього життя українського народу визначати особливості та тенденції сучасного суспільно-політичного розвитку України та його перспективи. Бажано застосовувати нові навчальні технології, що передбачає використання методів соціальних досліджень, математичної статистики та інших міждисциплінарних методик з метою визначення студентом своєї належності до певної соціальної групи та учасників спільної дії. Врахування цих рекомендацій дає можливість підтримувати сприятливий психологічний клімат при здійсненні виробничої або соціальної діяльності.

З метою оптимізації пізнавальної активності студентів під час опрацювання лекційного матеріалу бажано надавати доручення підготувати різноманітну наочність для занять – історичні карти різних періодів, структурно-логічні схеми, хронологічні таблиці, ілюстративний матеріал та інше.

Для додаткового оцінювання знань студентів на лекціях доцільно проводити експрес-контролі (5 експрес-контролів протягом семестру). Експрес-контроль бажано проводити на початку лекції, виділяючи на цей вид роботи 10-15 хвилин.

Під час проведення семінарських занять рекомендується організовувати дискусії між студентами з проблемних питань курсу, направляти їх у діалектико-матеріалістичний дискурс, акцентувати увагу на узагальнення і аналіз наукової інформації історичного, політичного, гуманітарного характеру, формулювання власної позиції та оцінки студентом викладеного матеріалу з метою усвідомлення історичних особливостей пошуку оптимальної моделі будівництва незалежної України. Стимулюванням творчої активності студентів може бути підготовка фіксованих реферативних виступів, які бажано доручати найкращим студентам.

Для залучення студентів до вивчення джерельної бази курсу рекомендується організація відвідання та ознайомлення навчальних груп з музейними фондами. Бажано з метою практичної реалізації вивченого запропонувати студентам виготовити наочний матеріал.

Самостійне опрацювання матеріалу орієнтоване на творче опрацювання лекцій (36 годин). Метою цього виду роботи є формування у студентів навичок науково-дослідної роботи, яка складається з вміння самостійно опрацьовувати історичну літературу, використовувати методи аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення та систематизації, доповнювати монографічні видання джерельною базою (документами і матеріалами, періодикою). Оптимальною формою науково-дослідної роботи студентів може бути підготовка і участь у науково-практичних конференціях, в тому числі тих, що проводить щорічно кафедра історії з проблем історії Батьківщини та сучасності. Бажано для заохочення студентів у додаткових формах роботи надавати їм додаткові рейтингові бали від 5-ти до 10-ти.

Додається до робочої навчальної програми "Положення про рейтингову систему оцінювання з кредитного модуля" (Додаток А).