СОЦІАЛЬНО – ЕКОНОМІЧНИЙ ТА ПОЛІТИЧНИЙ РОЗВИТОК УКРАЇНИ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ . ХУІІ – ХУІІІ СТ.

І. УКРАЇНА 1.Доба Руїни в історії України.     2. Причини Руїни .   ІІ. Втручання у3.Намагання Ів.Виговського зберегти автономі. України.     4. Підписання Гадяцької угоди 1658р..     5.Народні маси-проти політики Ів.Виговського.   6.Битва під Конотопом 1659р..   7.Поглиблення руйнівних процесів в Українській державі.   8.Умови Переяславських статей 1659р..     9.Ю.Хмельницький і Слободищенський трактат з Польщею.     10.Розкол України на Лівобережну та Правобережну. ІІІ. ГЕТЬМАНЩИНА 1.Коли розпочався період Гетьманщини?   2.Розпад України на Пра- вобережну і Лівобережну.   3.Обранням яких гетьманів завершено розкол України? 4.Чому наприкінці 1663р розпочинаються воєнні дії між Польщею та Росією? 5.Становище в Правобе- режній Україні.   6.Яка частина України нази- валась Гетьманщиною? 7.Політичне становище в Лівобережній Україні.     8.Чим кінчилася війна між Польщею та Московією? 11.Результат Андрусівського Перемир’я.   9.Ким і коли був підписаний «Вічний мир»? 10.Що дав «Вічний мир» Ук- раїні?     11.Гетьман П.Дорошенко-політичний діяч, намагався об’єднати Україну, утвори- ти самостійну державу.   12.Коли Дорошенко об’єд- нав Козацьку Україну? 13.Чому Дорошенко не вдалося зберегти єдності України?   14.Прийняття Дорошенком турецького протекторату (1669) і його результати   15.Незадоволення П. Доро- шенком Бучацького дого- вору.   16.Подальші дії Дорошенка.     17.Вирішення долі П.Доро- шенка.     18.Наслідки «Руїни».

ПЕРІОДУ «РУЇНА» Період від смерті Б. Хмельницького до початку гетьманування І. Мазепи історики називають Руїною. Руїна характеризувалась внутрішньою боротьбою козацької старшини за владу та іноземним вторгненням в Україну. Розкол серед української еліти з питань внутрішньої та зовнішньої політики: частина орієнтувалася на Москву, частина на Річ Посполиту. Гострі соціальні конфлікти, небажання рядового козацтва і селянства підпорядковуватись уряду. Українська держава опинилася у критичному становищі. Народ назвав цей час «Руїною». внутрішньоукраїнські справи іноземних держав. Восени 1657 р. до влади приходить І.Виговський. У відносинах з Польщею та Росією він балансує, намагаючись зберегти автономію України. Виговський спираючись на козацьку старшину знову повер- тає кріпацтво, що привело до масового невдоволення. Незадоволений втручанням Росії в справи України, Виговський розпочав переговори про мир з Польщею. 16 вересня 1658 р. між Україною та Польщею було підписано Гадяцький трактат. За ним Україна в складі трьох воєводств – Брацлавського, Київського й Чернігівського під назвою Великого князівства Руського – переходила до складу Речі Посполитої як рівна з Польщею і Литвою. Зберігався свій суд, грошова система, військо. Скасовувалась унія, православна церква зрівнювалася в правах з католицькою. Однак Україна позбавлялася права зовнішньополітичних зносин а козацький реєстр із 60 тисяч осіб скорочувався наполовину. Проти політики Виговського виступають народні маси, боротьба переростає в громадянську війну. Виговський придушує повстання у травні 1658 р. під Полтавою де загинуло 50 тис. українців. Новий союз України з Польщею, підписаний Виговським призвів до вторгнення російських військ в Україну. В червні 1659 р. відбулася битва під Конотопом між українською та російською арміями, де українці перемогли. Проти гетьмана Виговського почалося нове повстання козаків і він втікає до Польщі. Сподіваючись, що авторитет роду Хмельницьких допоможе припинити внутрішні конфлікти в державі, козацька старшина у вересні 1659 р. знову проголошує гетьманом Ю.Хмельницького І доки в Україні тривали міжусобиці, московське військо знову зайняло Лівобережжя. Не наважуючись продовжувати війну проти Москви Ю. Хмельницький приїхав на переговори з її представниками до Переяслава. Там російський уряд примусив молодого гетьмана прийняти ганебні Переяславські статті. Згідно умовам Переяславських статей обрання нового гетьмана дозволялося лише зі згоди російського уряду, російські війська повин-ні були розміщатися у всіх великих містах України, гетьман не мав права на зв’язки з іноземними державами. Гетьман не міг признача-ти, або звільняти полковників без згоди Ради старшин, не мав права розпочинати походи без царського дозволу, за наказом царя гетьман мав йти з усім військом, куди йому звелять. Київський митрополит попадав у підлеглість до московського патріарха. Ю. Хмельницький згадував: «Я два тижні був в’язнем; що хотіли те й робили зі мною». В 1660 р. після невдалого російського походу на Львів Ю.Хмельницький підписує Слободищенський трактат з Польщею. Відповідно до нього Україна знову поверталася під владу Речі Посполитої на правах автономії. Найтрагічнішим наслідком цього договору став початок територіального розколу України. Період з 1657 по 1663 рр. приніс жахливе спустошення українських земель, громадянську війну, розкол України на Лівобережну та Правобережну. (поділ України на Правобережну та Лівобережну) Гетьманщина розпочалася у 1649р., коли Б.Хмельницького було об- рано гетьманом Української держави, створеної внаслідок перемож- ної війни з шляхетською Польщею. У 1663р. Українська держава розпалася на дві частини: Правобереж-ну і Лівобережну. Правобережна орієнтувалася на Польщу, обирала своїх гетьманів, Лівобережна – своїх, які орієнтувалися на Москву. Обранням гетьманами Брюховецького та Тетері   Польща не хотіла миритися зі втратою Лівобережжя. Але воєнні діїне принесли перемогижодному з противників. Вони привели лише Україну до повного спустошення. Поділ України та перехід під владу Польщі ускладнили становище Правобережної України. 60-80р.р.ХVІІ ст..принесли біди і тяжкі випробування; населення було втягнуто у міжусобиці гетьманів і української старшини; турки і татари знищували і обертали населення в рабство, сотні сіл, міст і містечок були спалені або розорені; багато людей залишали рідні оселі і тікали у безпечні місцевості; продовжувалася боротьба між гетьманами. Лівобережна Україна.   З дозволу московського царя і під контролем його представників обиралися гетьманами Дем’ян Многогрішний(1668-1672) та Іван Самойлович(1672-1687). При затвердженні кожного нового гетьмана підписувались нові статті договору з Московією, які поступово обмежували автономію Гетьманщини, посилювали владу та економічний вплив царського уряду і його воєвод. Обрання гетьмана було в присутності царського посла, обраний гетьман зобов’язаний був їхати на поклін царю. Податки стали надходити у царську казну. Підписанням Андрусівського перемир’я 1667р – на 13,5років.   На Правобережжі встановилась влада Речі Посполитої. Лівобе- режжя,а також на два роки Київ, залишались під владою Москви. Запоріжжя було під контролем обох держав. «Вічний мир» і союз проти Туреччини був підписаний Росією і Польщею у травні 1686р. Згідно миру остаточно було затверджено поділ України між Ро- сією та Польщею. Таким чином Москва зламала свої обов’язки перед Україною згідно «Березневим статтям», зокрема, обіцянку захищати Україну і не віддавати її на поталу полякам. Дорошенко народився в Чигирині, в козацькій родині. Здобув освіту, брав участь у Визвольній війні, був соратником Б.Хмельницького і продовжувачем його справи. Ставши гетьманом Правобережжя, виступив проти умов Андрусівського договору 1667р. і зробив спробу прилучити до Гетьманщини західні регіони України. У 1668р.Дорошенко домігся воз’єднання козацької України і був обраний її гетьманом. На Правобережжі проти нього почали наступати поляки, а на Лівобережжя рушили російські війська. На раді 1669р. в Глухові лівобережні полки обрали гетьманом Многогрішного, який перейшов під владу царя. На Правобережжі запорожці проголосили гетьманом Михайла Ханенка , він був офіційно визнан польським королем. В умовах спровокованої запорожцями та сусідніми державами (Польщею і Росією) політичної боротьби, Дорошенко пішов на прий- няття турецького протекторату. Туреччина обіцяла йому підтримку у встановлені влади на всій Україні «від Перемишля до Путівля».В ре- зультаті походу на Польщу, до якого приєднався Дорошенко, турки примусили поляків підписати Бучацький мир (1672), по якому «Укра- їна в давніх кордонах» віддавалася Дорошенку. Але Бучацький успіх був оманливим. Турецькі та татарські війська принесли ще більше спустошення Україні. Церкви перетворювали на мечеті, населення забирали в по- лон. Народ відвернувся від Дорошенка. Поляки не виконали умов договору і не вивели свої війська з Правобережжя. Наслідки війни, грабіжницька та руйнівна політика турецького султана, економічний занепад Правобережжя, масове переселення народу на лівий берег Дніпра примусили гетьмана шукати союзу з Москвою. Але добитися обєднання України йому не судилося. В розпалі народного обурення, спустошення України турецько-татарською і польською арміями,він складає гетьманські повноважен- ня на користь лівобережного гетьмана України І.Самойловича. У 1647р. Дорошенко був вивезений до Москви. У 1679-1692р. займав посаду в’ятського воєводи. Останні роки провів у своєму маєтку в с.Ярополець Волоколамського повіту (тепер Московська обл..), де і похован. На кінець ХVІІст. Українські землі були поділені між Річчю Посполитою, Росією і Туреччиною. Правобережжя втратило політичну та економічну самостійність. Автономія Гетьманщини обмежувалась, Московщина не дотримувалась Березневих статтей 1654р. Руйнуванню державного устрою України сприяла політика козацької старшини і української шляхти, яка вела боротьбу за гетьманську булаву.

ІУ. ГЕТЬМАНУВАННЯ МАЗЕПИ

1.Політичне становище в Україні В кінці ХVІІст., в наслідок міжусобних воєн і вторгнень іно-

на час обрання І.Мазепи гетьманом земних армій, що тривали до1648р.,Україна перебувала у тяж-

України. ому стані. Українська автономія з кожним новим гетьманом, -

з кожною зміною протекторату від Польщі до Росії і від Поль- . щі до Туреччини втрачала свої здобутки, досягнуті в середи-

ні ХVІІст. Гетьманська влада і авторитет занепадали,

старшина легко могла скинути того, хто їй не догодив.

2.Коли І.Мазепу обрали гетьма- У 1587р. обранням І.Мазепи скінчилася «руїна» і почався

ном Уккраїни? 20 –и річний період розквіту України.

24.Гетьман України Іван Мазепа Народився в с.Мазепинці поблизу Білої Церкви в сім’ї укра-

(1640-1709). їнського шляхтича. Був вихідцем з правобережної старшини,

мав гарну освіту, володів декількома мовами, мав великий

дипломатичний досвід. Прослухав курс лекцій в університетах

Західної Європи. Як королівський придворний виконував

доручення польського короля. У 1663р.залишив польську

службу і деякий час був Генеральним писарем у правобереж-

ного гетьмана П.Дорошенка, Згодом перейшов на службу до

гетьмана лівобережної України І.Самойловича, потрапляє до

вищої старшинської еліти. У 1687р. стає гетьманом України.

4.Політична орієнтація Мазепи. Твердо дотримувався промосковської орієнтації, сподівався,

що під протекцією Москви Україна не тільки збереже авто-

номію, а й розширить свої землі на південь і захід. Особливі

стосунки склалися у Мазепи з молодим Петром І.

5.Що собою уявляв українсько- Коломацькі статті були укладені з нагоди обрання І.Мазепи

сько- московський договір – Ко- у 1687р. на посаду гетьмана над р. Коломак. Ці статті були

ломацькі статті 1687р?. подальшим кроком на шляху обмеження російським царем

державних прав України. Статті забезпечували інтереси ко-

зацької старшини (гетьман не мав права знімати старшин без

царського указу) зобов’язували дотримуватись «вічного миру»

з Польщею; зобов’язували посилати козацьке військо проти

кримських татар і Туреччини тощо.

6.Внутрішня політика Мазепи. Вбачав ідеал суспільно-політичного устрою держави у

Речі Посполитій; орієнтувався на козацьку старшину, наділяв

їх землею, утворив нову категорію старшини – бунчукових

і значкових товаришів при гетьмані та полковниках як взі-

рець , обмежив панщину двома днями на тиждень 7.Заходи Мазепи по зміцнен- Створення української аристократії; реформи в галузі по-

ню української державності. датків та судочинства; піклування про розвиток освіти,

науки, мистецтва; розширення автономії в межах Росії; а

зрештою і завоювання незалежності. 8.Зовнішня політика Мазепи. . Відмовився від орієнтації на Польщу, Туреччину, Крим-

ське ханство і багато років служив Петру І, беручи участь

у Кримських походах проти турок, приєднуючи правобе-

режні українські землі до Російської імперії.

9.Стосунки Мазепи з Пет- Майже до останніх днів свого гетьманування зберігав добрі ром І. стосунки і довір’я Петра І. У 1700р. розпочалася Північна.

війна між Росією і Швецією за узбережжя Балтійського моря.

Про таємне листування та переговори з польським коро-

лем Мазепи знали лише декілька найбільш близьких до гетьма-

на осіб, але Петро І нічого не підозрюючи, як і раніше, дові-

ряв та підтримував свого улюбленця. На смерть були пока-

рані навіть Генеральний суддя В.Кочубей та полковник І.Іск-

ра, які надіслали листа-донос царю на гетьмана.

10.Стан українських земель Стогін та прокляття лунали на українських землях. Тисячи під час початку Північної українців гинули у далеких походах, на будівництві фортець війни. та інших укріплень. Селяни та козаки не витримували величез-

ного податкового тягаря. Масове невдоволення викликало

й поводження царських воєвод, які ображали та принижува-

ли не лише рядових козаків, а й старшину. На вузьких стар-

шинських сходах обговорювалися питання про переорієнта-

цію на інші держави. Інтереси України були мало пов”язані з

Прибалтикою, але українські війська брали участь у війні.

11.Рішення І.Мазепи відмовити І.Мазепа залишався вірним прибічником союзу з Росією до того

ся від промосковського курсу. часу, поки Петро І не почав генеральний наступ на українську

автономію. Тоді він став шукати інший політичний шлях і вирі-

шив використати зовнішні умови для збереження і зміцнення

української державності.

11.Налагодження зв’язків з со- Переговори велися таємно.С.Лещинський запропонував Мазепі

юзником шведів польським ко- включити Україну до Польсько-Литовської федерації. За це ге-

ролем Станіславом Лещинсь- тьману було обіцяно нагороду князівський титул, Полоцьке і

ким у 1705р. Вітебське воєводства. Але це І.Мазепі не судилося.

12.Налагодження контактів з Наприкінці 1708 р. гетьман відважився приєднатися до швед-

шведським королем Карлом ХІІ. ської армії, яка наступала на Україну. Між двома сторонами

було укладено договір, який передбачав надання Україні по-

літичного статусу незалежної держави.

13.Планування Карла ХІІ стосов- Карл ХІІ планував використати Україну як плацдарм для

но України. наступу на Москву.

14.Чому І. Мазепа не одержав І.Мазепа намагався підняти народ на боротьбу з російським

підтримки народу на боротьбу засиллям, однак ,підтримки не одержав ні від козацтва,ні від

з російським засиллям? селян,які бачили в ньому прислужника Москви.

15.Чому І.Мазепа ще до Пол- Була надія за підтримки Карла ХІІ досягти незалежності для

тавської битви перейшов на України і особистих гарантій безпеки і певності свого стано-

бік Карла ХІІ ? вища.

16.Нродні виступи в Україні Карл ХІІ був в Україні 9 місяців. Поки шведи поводили себе

проти швецьких військ. мирно, терпимим були до них і ставлення козаків, селян і мі-

щан. У пошуках продовольства швецькі роз’їзди займалися

поборами, а то і грабіжництвом. Це викликало відкритий опір

місцевих жителів. Піднімалася хвиля народної боротьби .

У відповідь на це шведські війська вдалися до репресії.

17.Чому рішенням Карла ХІІ Зазнавши ряд невдач, Карл ХІІ у 1709р. вирішив оволодіти Пол-

було оволодіти Полтавою? тавою-важливим стратегічним пунктом, де перехрещувались

шляхи на Москву, у Польщю, Туреччину й Кримське ханство. 18..Значення м.Полтави для Значення міста добре розуміло російське командування, яке російського командування. прагнуло зміцнити фортечні споруди, зробити запаси продо-

вольства і боєприпасів.

19.Облога шведами Битва успіху шведам не принесла, поступово ініціатива пере-

Полтави. Полтавська битва. ходить до росіян, моральний дух і кількість війська перевищу- . .. вали шведське.

27 червня 1709р. під Полтавою відбулася битва, яка закінчи-

лась поразкою союзників. Мазепа разом з Карлом ХІІ та віддан-

ними частинами був вимушений тікати на південь України, а

звідти в Молдавію під захист Туреччини. Чисельна і добре ор-

ганізована армія Карла ХІІ перетворилася на неорганізовану

масу яка не підкорялася наказам своїх командирів. Понад . 12т. убитих і полонених становили втрати шведів.

20.Чим закінчилася Полтав- Провал планів Мазепи підірвав здоров’я гетьмана. Він помер 3

ська битва для Мазепи? жовтня 1709р. біля міста Бендери. Цар Петро І провів велику пропаган-

21.Репресії Петра І. дистську роботу, пов’язану з жорстоким переслідуванням прихиль-

ників Мазепи, арештами і ув’язненнями сімей козацької старшини.

Багато старшин і козаків, запідозрених у прихильності до Мазепи,

вишукувано по домах і віддано на різні тортури: їх колесували, чет-

вертували, садили на палі, вішали і рубали голови. Сам гетьман був

оголошений зрадником, а його ім’я піддано церковному прокляттю.

Щоб помститися за перехід на бік шведів, Петро І наказав зруйну-

вати гетьманську столицю Батурін, яка на той час мала20 т. жителів.

Російські війська розпочали в Україні терор. Багато козаків було

заслано до Сибіру і на будівництво Ладозького каналу, де за 4 р.

загинуло понад 20 тис.. Запорізьку Січ вщент зруйновано, а

запорожці, які були захоплені в полон скарані на смерть.

22.Наслідки Полтавської Було обрано нового гетьмана Лівобережної України старо-

Битви для України. дубського полковника Івана Скоропадського. З 1709 р.

наступ на автономні права Гетьманщини пішов значно швидше.

23.Як можна охарактери- Постать Мазепи складна і неоднозначна. В одній особі поєд-

зувати постать І.Мазепи? нується захисник української державності та кар’єрист, тонкий

дипломат і улесливий царедворець, меценат і жорстокий гно-

битель народних мас.

24.Історичне значення Правління Мазепи стало для України двадцяти одно річним періо-

діяльності І.Мазепи. дом стабільності та розвитку. Вперше після Б.Хмельницького Україна

отримала володаря, який дбав про політичні та економічні інтереси

народу, свідомо і послідовно формував національну еліту, поширю-

вав кордони Гетьманщини на півдні і південному заході. Несприят-

ливі обставини не дозволили Мазепі і його сподвижникам визволити

Україну. Епоха Мазепи і постать самого гетьмана стали сюжетом ба-

батьох історичних та художніх творів (Байрон-поема «Мазепа», Пуш-

кін-поема «Полтава», українські письменники: Руданський-поема

«Мазепа, гетьман український», Б.Лепкий роман- «Мазепа», компо-

зитор Ф.Ліст -симфонічна поема «Мазепа», П.Чайковський-опера

«Мазепа» та багато інших).