Україна в умовах десталінізації

Рр.).

(2 год.)

План лекції.

1. Лібералізація суспільного життя УРСР в середині 1950 – 1960-х рр.: припинення масових репресій, реабілітація.

2. Зміни адміністративно-територіального устрою УРСР. Зміни в промисловості та сільському господарстві, соціальній сфері. Реформування управління економікою.

3. Виникнення руху «шістдесятників», дисидентського руху наприкінці 1950-х – на початку 1960-х рр.

У результаті вивчення й засвоєння теми курсант (студент) повинен:

показувати на карті зміни в адміністративно-територіальному устрої України;

характеризувати сутність процесу лібералізації, спроби реформ управління економікою в середині 1950 – 1960-х рр., здобутки та особливості розвитку культури; сутність опозиційного руху;

визначати наслідки процесу лібералізації, реформ для українського суспільства, причини виникнення та значення опозиційного руху;

складати синхроністичну таблицю подій в Україні, в Європі, у світі;

пояснювати причини та наслідки входження Кримської області до складу УРСР.

Ключові дати до теми:

1953 – 1954 рр. – повстання політичних в’язнів в сталінських таборах. Ліквідація ГУЛАГу.

19 лютого 1954 р. – входження Кримської області до складу УРСР.

1956 р. – ХХ з’їзд КПРС, засудження культу особи.

1957 р. – запуск першого штучного супутника Землі, початок «космічної ери».

1959 р. – утворення Української робітничо-селянської спілки.

1961 р. – перший політ людини в Космос.

Словник історичних термінів і понять до теми:

Відлига – неофіційна назва періоду історії СРСР, що розпочався після смерті Й. Сталіна (друга половина 1950-х — поч.1960-х рр.). Його характерні риси - певний відхід від жорсткої Сталінської тоталітарної системи, спроби її реформування в напрямку лібералізації, відносна демократизація, гуманізація політичного та громадського життя. В цей період засуджено культ Сталіна, реабілітовано велику кількість політв’язнів, повернуто депортовані народи.

Десталінізація – ліквідація наслідків культу особи Й.Сталіна (50-60-ті рр. XX ст.).

Дисиденство – рух, учасники якого в Україні виступали за демократизацію суспільства, за вільний розвиток української мови та культури, реалізацію прав українського народу на власну державність.

Культ особи – безмірне звеличення особи, сліпе поклоніння, а іноді й обожнювання людини, яка займає найвище становище в політичній чи релігійній ієрархії, надмірне перебільшення заслуг, функцій і ролі лідера.

Лібералізація – послаблення державного контролю над різними видами діяльності.

Раднаргоспи – ради народного господарства, державні органи територіального управління й планування промисловістю УРСР і СРСР, що існували 1918–1931рр. і 1957–1965рр..

Хрущовки – зазвичай п'ятиповерхові панельні і цегляні будинки без технічного поверху, ліфту і сміттєпроводу, що почали масово споруджуватися в СРСР під час правління Микити Сергійовича Хрущова, за що і отримали в народі його ім'я.

Шістдесятники – назва нового покоління радянської та української національної інтелігенції, що ввійшла у культуру та політику в СРСР в другій половині 1950-х рр. — і найповніше себе творчо виявила на початку та в середині 1960-х років. Вони являли собою внутрішню моральну опозицію до радянського тоталітарного державного режиму

Лекція 10.

Україна в період загострення кризи радянської системи

Рр.).

(2 год.)

План лекції.

1. Політико-ідеологічна криза радянського ладу в Україні (середина 1960 – початок 1980-х рр.).

2. Кадрові зміни в політичному керівництві УРСР. Конституція УРСР 1978 р.

3. Спроби економічних реформ у другій половині 1960-х рр.

4. Тенденції розвитку соціальної сфери. Культура і духовне життя. Русифікація.

5. Опозиційний рух.

У результаті вивчення й засвоєння теми курсант (студент) повинен:

характеризувати наслідки змін в політичному керівництві УРСР на початку 1970-х рр.; стан економіки; основні вимоги та напрями опозиційного руху 1960 – 1970-х рр., явища у сфері культури, політику русифікації;

визначати причини політико-ідеологічної кризи радянського ладу в Україні, активізації опозиційного руху, здобутки та проблеми розвитку соціальної сфери;

пояснювати значення опозиційного руху.

Ключові дати до теми:

1965 р. – реформи в сільському господарстві та промисловості («косигінська» реформа).

1965–1985 рр. – період застою в СРСР.

1972 р. – зміна політичного керівництва УРСР (Петра Шелеста на посаді першого секретаря ЦК КПУ змінив Володимир Щербицький).

1976 р. – утворення Української Гельсінської групи.

Словник історичних термінів і понять до теми:

Застій –ретроспективна назва одного з останніх періодів існування радянської економічної та політичної системи (середина 1970 — середина 1980-х років). Поняття «період застою» з'явилося та було введене в політичний лексикон лідером КПРС та головою держави — М. С. Горбачовим у другій половині 1980-х років.

Конституція розвинутого соціалізму – основний закон СРСР, прийнятий 7 жовтня 1977 року Верховною радою СРСР замість Конституції СРСР 1936 року. Ця конституція закріплювала однопартійну політичну систему (стаття 6). Увійшла в історію як «конституція розвиненого соціалізму».

Номенклатура –панівний клас радянського суспільства, партійно-державне керівництво.

Правозахисник – у широкому розумінні це кожна людина, яка сповідує філософію верховенства прав людини.

Розвинений соціалізм –пропагандиське кліше або евфемізм, радянська офіційна назва останнього десятиліття тоталітарної радянської дійсності.

Русифікація –цілеспрямована державна політика, що повинна була знищити українську мову і культуру, насаджування російської мови та культури.

Самвидав –видавані поза цензурою (зокрема в СРСР) підпільні листівки, брошури, книжки й періодичні видання — один з виявів Руху опору.

Лекція 11.