Пояснення до видів виборчих систем
Таблиця 2.2
Різновиди мажоритарної системи
Мажоритарна система відносної більшості | Мажоритарна система абсолютної більшості | Мажоритарна система кваліфікованої більшості |
Обраним вважається кандидат, що отримав більше голосів, ніж будь-який інший з кандидатів, які балотувалися по даному округу. | Обраним вважається кандидат, який набирає більше половини: а) від загальної кількості зареєстрованих по округу виборців; б) від загальної кількості поданих на виборах голосів; в) від загальної кількості дійсних голосів. | Обраним вважається кандидат, який отримав кваліфіковану більшість голосів виборців (2/3, ¾ тощо). |
■ Пропорційна система здається більш демократичною, ніж мажоритарна, тому що мажоритарна не забезпечує адекватного представництва в парламенті партій за результатами голосування.
■ Змішані системи застосовуються з метою поєднання переваги мажоритарної та пропорційної систем.
В Україні застосовувались у 1998, 2002 роках різні виборчі системи: при виборах народних депутатів України – змішана система, а при виборах депутатів місцевих рад, сільських, селищних, міських голів – мажоритарна система відносної більшості. У 2006 році очікується введення пропорційної системи виборів.
Референдуми
Право на безпосередню участь в управлінні державою народ України може реалізувати шляхом участі в референдумах.
Референдум– це прийняття рішення з найважливіших питань державного життя громадянами України всенародним голосуванням. Порядок його призначення і проведення регулюється Конституцією України (р. III) і Законом України “Про всеукраїнський і місцеві референдуми”(3.07.1991р.).
Види референдумів:
- Всеукраїнський референдум;
- референдуми Автономної Республіки Крим;
- місцеві референдуми.
Рішення референдуму приймає безпосередньо народ, якому належить вища влада в державі. Через те, згідно з законом, вони мають найвищу юридичну силу на відповідній території і діють безпосередньо: їх не повинен затверджувати жодний державний орган.Змінити або скасувати рішення референдуму може лише новий референдум.
Саме народ безпосередньо має розв’язувати найважливіші питання свого життя, життя країни. Тому Конституцією передбачено, що окремі питання можуть бути вирішені тільки референдумом. Один з принципів, проголошених Конституцією, є територіальна цілісність і недоторканість території. Його закріплено в нормі Конституції про те, що питання про зміну території України може вирішуватися виключно Всеукраїнським референдумом.
Призначення референдуму
Можлива народна ініціатива з приводу проведення референдуму. Для цього треба зібрати не менше трьох мільйонів підписів громадян України, які підтримують його ідею. Щоб призначення референдуму якнайкраще віддзеркалювало думку населення України, передбачено додаткову вимогу: підписи потрібно зібрати не менш ніж у двох третинах областей України і не менш 100 тис. у кожній з них. Ініціативу з приводу проведення референдуму можуть виявити Верховна Рада або Президент України.
Конституцією визначено, що Верховна Рада призначає, в разі потреби, референдум щодо зміни території України. Президент має повноваження призначити референдум щодо внесення змін до Конституції України. Президент також проголошує проведення референдуму за народною ініціативою.
Контрольні питання
1. Охарактеризуйте основні теорії походження держави.
2. Які фактори вплинули на процес створення держави?
3. Порівняйте визначення понять класової та соціально орієнтованої держави.
4. Охарактеризуйте ознаки держави.
5. Порівняйте функції класової та соціально орієнтованої держави.
6. Охарактеризуйте монархію як форму правління.
7. Охарактеризуйте республіку як форму правління.
8. Порівняйте ознаки федерації та конфедерації.
9. Охарактеризуйте демократичні та недемократичні політичні режими.
10. Дайте визначення права, охарактеризуйте ознаки права.
11. Порівняйте правові та інші соціальні норми.
12. Порівняйте поняття “система права” і “правова система”.
13. Охарактеризуйте елементи правовідносин.
14. Охарактеризуйте елементи правосуб`єктності.
15. Дайте визначення поняття “конституційне право України”. Що є предметом конституційного права?
16. Дайте характеристику основних джерел конституційного права України.
17. Яке місце займає Конституція України в системі класифікацій сучасних конституцій?
18. Охарактеризуйте Конституцію України за наступним планом: визначення поняття “конституція”; ознаки конституції; функції конституції; юридичні властивості конституції; способи прийняття конституцій; конституція України – головне джерело національного права.
19. Дайте визначення поняття “суверенітет”. Охарактеризуйте нормативно-правові акти України, які закріплюють суверенітет держави, народу, нації.
20. Визначте форму правління, форму державного устрою, політичний режим сучасної України.
21. Що таке референдум? Які види референдумів закріплені законодавством України? Хто може призначити Всеукраїнський референдум?
22. Що таке виборча система? Які види виборчих систем Ви знаєте?
23. Охарактеризуйте виборчу систему, порядок виборів в сучасній Україні.
24. Назвіть основні принципи виборчого права. Яке тлумачення кожного з цих принципів дає законодавство України?
25. Дайте характеристику правового статусу народних депутатів України.
26. Охарактеризуйте парламент України за наступним планом: правовий статус; конституційний состав; порядок формування; структура; характеристика повноважень Верховної Ради України.
27. Визначте правовий статус Президента України, порядок, умови обрання Президента та порядок припинення його повноважень за Конституцією.
28. Охарактеризуйте Уряд України за наступним планом: правовий статус; порядок формування; структура; характеристика повноважень Кабінету Міністрів України.
29. Охарактеризуйте органи місцевого самоврядування України за наступним планом: поняття та форми здійснення місцевого самоврядування в Україні; правовий статус; порядок формування; характеристика повноважень.
30. Що таке правосуддя? Назвіть основні задачі судової влади та принципи правосуддя в Україні.
31. Охарактеризуйте Конституційний Суд України за наступним планом: правовий статус; задачі; конституційний состав; порядок формування; характеристика повноважень.
32. Охарактеризуйте систему судів загальної юрисдикції України за наступним планом: правовий статус; задачі; порядок формування; ланки та інстанції судової системи; система судів загальної юрисдикції; характеристика повноважень судових органів.
Рекомендована література
1. Коментар до Конституції України / За ред. В.Ф.Опришко. – К.: АТ “Книга”, 1996. – 376 с.1. Дрожжина С.В. Изучение курса «Конституция Украины в школе».- Донецк: Издательство „Центр підготовки абитуриентов”, 1996. – 64 с.
2. Правознавство [Текст] : навч. Посіб. / [С.В. Дрожжина, І.В. Шульженко, О.О. Одінцова, В.О. Кондратьєв, І.В. Ширкова] ; М-во освіти і науки, молоді та спорту України, Донец. нац. ун-т. економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського, Каф. прав. І загальнонаук. дисц. – Донецьк: [ДонНУЕТ], 2011. – 703 с.
3. Правознавство. Навчальний посібник. /Дрожжина С.В., Одінцова О.О., Кондратьєв В.О., Романюк О.І., Єфремова Г.В. / - Київ. - Знання. - 2006.
4. Правознавство: Навч. посібник / За ред. Т.В.Варфоломєєвої, В. П. Пастухова. – К.: Знання-Прес, 2004. – 436 с.
5. Основи правознавства / За ред І.Б.Усенка. – К.: Ірпень: ВТФ “Перун”, 2003. – 432 с.
6. Правознавство: Навч. посібник / Авт. кол. Мельник П.В., Самілик Г.М., Савченко Л.А. та ін. – К.: “МП Леся”, 2001. – 309 с.
7. Юридический словарь И.Дахно: Словарь законодат. и норматив. терминов. – К.: А.С.К., 2001. – 1056 с.
8. Дрожжина С.В., Тодоров И.Я. Основы государства и права. – Донецк: Центр подготовки абитуриентов, 2004. – 256 с.
9. Дрожжина С.В. Основы правоведения./Учебное пособие с грифом Министерства образования Украины. – Донецк: Академія, 1998 – 204 с.
10. Дрожжина С.В. Основы правоведения. Наглядный справочник. – Донецк: - Центр підготовки абитуриентов, 1999. – 128 с.
11. Дрожжина С.В. Основы правоведения. 50 конспектов уроков по программе Министерства образования и науки Украины /Учебное пособие с грифом Министерства образования Украины. – Донецк: Центр подготовки абитуриентов, 2001. – 328 с.
12. Дрожжина С.В., Акопян А.Г. Основы правоведения. — Донецк: ООО „Лебедь”, 2001. – 160 с.(Особистий внесок – досліджено змістовну частину курсу, пов`язану з механізмом захисту прав людини, в тому числі, з захисту національних, мовних, культурних прав - 10 друк.арк.).
13. Карпачова Н.І. Стан дотримання та захисту прав і свобод людини в Україні: Перша щорічна доповідь Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. – Х.: Консум, 2001. – 464 с.
14. Кравченко В.В. Конституційне право України. Навч. посібник. – К.: Атіка, 2000. – 320 с.
15. Кравченко В.В. Конституційне право України у визначеннях та схемах. Навч. посібник. – К.: Атіка, 2002. – 192 с.
16. Основи конституційного права України: Підручник / Авт. кол.: М.І.Козюба, А.М.Колодій, В.В.Копєйчиков та ін. За ред. В.В.Копєйчикова. – К.: Юрінком Інтер, 2000. – 288 с.
17. Основи правознавства / За ред І.Б.Усенка. – К.: Ірпень: ВТФ “Перун”, 2003. – 432 с.
18. Правознавство: Навч. посібник / За ред. Т.В.Варфоломєєвої, В. П. Пастухова. – К.: Знання-Прес, 2004. – 436 с.
19. Правознавство: Навч. посібник / Авт. кол. Мельник П.В., Самілик Г.М., Савченко Л.А. та ін. – К.: “МП Леся”, 2001. – 309 с.
20. Рагозін М.П. Вчимося демократії. Уроки громадянської освіти. – Донецьк: Видавництво “Донбас”, 2004. – 176 с.
21. Рагозіна Т.Е., Дрожжина С.В., Лисенко С.А. Вчимося демократії. Практикум з громадянської освіти з грифом Міністерства освіти і науки України. — Донецьк: вид. «Донбас», 2000. – 119 с.
22. Юридический словарь И.Дахно: Словарь законодат. и норматив. терминов. – К.: А.С.К., 2001. – 1056 с.