КАПІТУЛЯЦІЯ В САНТА ФЕ – 17 квітня 1492 р
З «ЛИСТА» КОСМОГРАФА ТОСКАНЕЛЛІ ФЕРНАНДО МАРТШЕСУ, ПРИДВОРНОМУ КОРОЛЯ АЛЬФОНСА V ПОРТУГАЛЬСЬКОГО
(15 червня 1474 р.)
Христофор Колумб (1451 [? – 1506), переселившись з Генуї, звідки він був родом, в Португалію, як видно, близько 1476 p., багато займався питанням про морський шлях в Індію через західний (Атлантичний) океан. Існує легенда, що друг Колумба Мартінес, придворний короля португальського Альфонса V, зацікавив цим проектом короля, який доручив Мартінесу запитати відомого флорентинського астронома і космографа Паоло Тосканеллі про можливість такого шляху. Незважаючи на те, що подана нижче «відповідь Тосканеллі» є, найімовірніше, фальшивкою» все ж вона добре передає географічні уявлення XV –XVI століть.
Найласкавіший король1бажає, щоб я висловився з приводу цього питання або, скоріше, наочно усвідомив його, так щоб навіть люди, мало освічені, могли узнати і зрозуміти цей шлях. Хоч я добре знаю, що існування такого шляху може бути доведене на підставі кулястої форми землі, все ж, щоб зробити питання більш ясним і полегшити справу, я вирішив показати шлях на мореплавній карті. Тому посилаю його величності накреслену мною власноручно карту, на якій показано ваші береги і острови, звідки ви повинні почати плавання безперервно на захід, і місця, куди ви припливете, і як далеко ви повинні держатися від полюса або від екватора, і який простір або скільки миль ви повинні проплисти, щоб досягти місць, де в найбільшій кількості є всілякі прянощі і дорогоцінне каміння. Не дивуйтесь, що я називаю заходом країни, де ростуть прянощі, тоді як їх звичайно називають сходом, бо люди, які пливуть усе на захід, потрапляють у ці країни, пливучи по другий бік земної кулі... Я позначив на карті різні місця, куди ви можете приплисти, до відома мореплавців на той випадок, коли через вітер або якусь іншу несподіванку вони пристануть до якого-небудь місця, куди не мали наміру приставати, – а почасти для того, щоб вони могли довести жителям тих місць, що вони дещо знають про їх країну, а це, звичайно, буде корисно. Розповідають, що на тих островах немає жителів, крім купців, бо кількість мореплавців з їх товарами така велика, що в усьому світі не знайдеться їх стільки, скільки в одному дивовижному порту, який зветься Зайтоном. Розповідають, що в цьому порту щороку розвантажуються сто великих кораблів, на яких привозять прянощі. Ця країна густо населена і дуже багата; там багато провінцій, королівств і багатолюдних міст, які перебувають під владою одного государя, що зветься Великим ханом, тобто царем царів, які живуть здебільшого в провінції Китаї. Його попередники 200 років тому хотіли вступити в союз з християнським світом. Вони посилали до нас просити вчених богословів, щоб дістати від них освіту2.
Але посланці, натрапивши в дорозі на перешкоди, повернулись. Навіть в часи Євгенія3 до нього прийшов звідти один чоловік і говорив про їх велику прихильність до християн. І я довго говорив з ним про різні речі, про їх величезні царські палаци, про нечувану довжину і ширину їх річок, так що на одній річці стоїть до 200 міст з мармуровими мостемрі, дуже довгими, широкими і оздобленими колонами. Країну цю латинянам варто пошукати не тільки тому, що звідти можна добути великі скарби – золото, срібло і різне дорогоцінне каміння та прянощі, але й ради її вчених людей, філософів і досвідчених астрологів, а також ради того, щоб узнати, як управляється така могутня і блискуча країна і як вона веде свої війни. Ось моя відповідь на вимогу його королівської величності, наскільки дозволили мені короткий строк і мої заняття. Надалі я готовий відповідати його величності, коли він захоче.
Флоренція, 15 червня 1474 р.
Примітки:
1 Альфонс V Португальський.
2 Мова йде, очевидно, про посольство Хубілай-хана (1259 – 1294 рр.) до папи.
3 Папи Євгенія IV (1431 – 1447 рр.).
КАПІТУЛЯЦІЯ В САНТА ФЕ – 17 квітня 1492 р.
Капітуляція – це угода, яка укладалася кастільською короною і тими, хто виявив бажання за свій власний рахунок або на кошти королівської казни відправитись за море на розшуки нових земель, або для завоювання нових територій. Перші капітуляції були укладені під час завоювання Канарських островів (кастільського форпосту на шляху з Європи у східні і західні Індії) і відносяться до 70-х і 80-х років XV ст.
Звичайно капітуляції надавали першовідкривачам і завойовникам (конкістадорам) титулів королівських намісників («аделаптадо», «генерал-капітан», «губернатор») у нових приєднаних до Кастілії територіях і певних фіскальних прав. Проте корона зберігала за собою верховну юрисдикцію на землях, якими правили її аделантадо або губернатори. За королем і його чиновниками залишалися судові функції, король посилав спеціальних агентів для збирання податей, керував діяльністю ревізорів, скарбників, аудиторів, які пильно стежили за тим, щоб правитель даної області не перевищив повноважень, зафіксованих в капітуляції.
В XVI ст., коли в заокеанських колоніях була створена коронна адміністрація, характер капітуляцій змінюється: надавані ними права звужуються, а в кінці століття капітуляції укладаються вже дуже рідко.
Капітуляція, підписана Ізабеллою і Фердінандом з Колумбом, – документ величезної історичної ваги. Він цікавий не тільки тому, що містить у собі умови, яких великий мореплавець добився напередодні своєї першої подорожі. В цій капітуляції уже ясно намічаються основні тенденції іспанської колоніальної політики: прагнення знайти нові джерела доходу і бажання закріпити за короною невід’ємне право експлуатації всіх нововідкритих земель. Королі декларують, що вони і тільки вони є сеньйорами і володарями ще не відкритих земель. Через рік їх претензії на панування над усіма морями і землями західної півкулі закріпить у своїй буллі папа Олександр VI. Але вже в 1492 р., до того як Колумб пристав до берегів островів Антільського архіпелагу, Ізабелла і Фердінанд проголосили свої суверенні права на заморські території.
Даючи Колумбу титули адмірала, віце-короля і губернатора, королева і король, як це видно з їх примітки до п. 4 капітуляції, дуже неохоче погоджуються на те, щоб Колумбу належало право суду при здійсненні торговельних угод. Пізніше, коли Колумб оселився на острові Еспаньйола, він скоро переконався, що і всі пункти капітуляції, які стосувалися його фіскальних прав, лишаються мертвою буквою. Корона наприкінці 90-х років XV ст. встановила новий порядок прибуткових відрахувань на користь Колумба, для нього дуже невигідний, а потім взагалі позбулася «адмірала і віце-короля», посадивши на Еспаньйолі своїх чиновників. Титул адмірала, правда, залишився за потомками Колумба, а син його Дієго один час навіть управляв «Індіями», але основні умови капітуляції короною були порушені.
Умови, які просить дон Хрістобаль Колон [Колумб] і на які їх високості погодились в нагороду за те, що буде відкрите в морях-океанах, в плаванні, яке має він, з божою поміччю, здійснити на службі їх високостей.
По-перше: ваші високості, як сеньйори і володарі зазначених морів-океанів, призначають віднині згаданого дона Хрістобаля Колона своїм адміралом на всіх островах і материках, які він особисто і завдяки мистецтву своєму відкриє і здобуде в цих морях: на час його життя і його спадкоємцям і потомкам навічно з усіма привілеями та прерогативами цього титулу, які були дані Алонсо Енрікесу, покійному адміралові Кастілії, та іншим попередникам його у згаданому званні, в межах їх округ.
Угодно їх високостям.
Далі: ваші високості призначають згаданого дона Хрістобаля Колона своїм віце-королем і головним губернатором на всіх згаданих материках і островах, які він, як уже відзначалось, відкриє або здобуде у згаданих морях; і хай буде управляти він кожним з них і яким завгодно з-поміж них і намічати осіб для виконання різних обов’язків, а вашим високостям полишається обрати того, кого вони вважають найбільш придатним. І так будуть краще управлятися землі, відкриття і здобуття яких на благо ваших високостей допустить наш Господь.
Угодно їх високостям.
Далі: з усіх і всіляких товарів, чи то будуть перла чи дорогоцінне каміння, золото чи срібло, прянощі та інші речі і предмети будь-якого роду, виду і назви, що будуть куплені, обмінені, знайдені або придбані в межах згаданого адміралтейства, дарованого віднині дону Хрістобалю Колону, хай матиме він і залишить за собою десяту частину всього, що є, враховуючи всі витрати, зроблені при цьому, так, що з усього, що залишиться чистим і вільним, хай візьме він згадану десяту частину для самого себе і хай зробить з нею, що захоче, віддавши решту дев’ять частин вашим високостям.
Угодно їх високостям.
Далі: в разі, коли з-за товарів, які він привезе із згаданих островів і земель (що, як згадувалося раніше, будуть придбані або відкриті), або з-за тих товарів, що в обмін на вказані вище будуть одержані від тутешніх купців, виникне яка-небудь тяжба в місці, де згадані торгівля або обмін провадитимуться, – завпеди в такому спорі і тяжбі адміралові буде дана перевага; прохання до їх високостей, щоб вони дозволили такі тяжби розглядати адміралові або його намісникові, а не іншому судді, і щоб так віднині було встановлено.
Буде угодно і визнається справедливим їх високостями, якщо тільки таке право дійсно належить до згаданих обов’язків адмірала та його імені, задовольнити прохання.
Далі: може згаданий дон Хрістобаль Колон, якщо він того хоче, брати участь у спорядженні всіх призначених для згаданої торгівлі і міни кораблів кожного разу, коли такі кораблі споряджаються, оплативши восьму частину всіх витрат по спорядженню; а також дозволено йому одержувати і залишати за собою одну восьму частину прибутку, який дає така армада.
Угодно їх високостям.
Дано з відповідями вашої високості в кінці кожного розділу, в Санта Фе, що під Гранадою 17 квітня року від народження нашого спасителя Ісуса Христа 1492 p.
Я, король.
Я, королева.
З наказу короля і королеви: Хуан де-Колона.