Організація служби охорони праці на підприємстві.
Охорона праці —система законодавчих актів, соціально-економічних, організаційних, технічних, гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів і засобів, які забезпечують безпеку, збереження здоров’я та працездатність людини впроцесі праці.
Охорона праці включає групи норм:
— правила з техніки безпеки та виробничої санітарії;
— спеціальні норми охорони праці робітників, які працюють у важких, шкідливих та небезпечних виробничих умовах;
— норми з охорони праці жінок, неповнолітніх та осіб із пониженою працездатністю;
— норми, які регулюють діяльність органів державного нагляду та громадського контролю, а також встановлюють відповідальність за порушення законодавства про охорону праці;
— норми, які регулюють планування та організацію роботи з охорони праці.
Вирішення основних завдань з охорони праці досягається виконанням комплексу заходів:
—Проектування підприємств, технологічних процесів та конструювання обладнання з обов’язковим виконанням вимог охорони праці.
—Знаходження оптимальних співвідношень між різними факторами виробничого середовища, що дає можливість забезпечити мінімум їх можливої негативної дії на здоров’я працівників.
—Встановлення та законодавче закріплення певних норм кожного з негативних факторів, а також проведення систематичного контролю за їх застосуванням.
—Розробка конкретних заходів щодо покращання умов праці та підвищення безпеки на основі впровадження найновіших досягнень науки і техніки.
—Використання раціональних технічних засобів захисту працівників від впливу негативних факторів виробничого середовища та здійснення організаційних заходів, що нейтралізують або послаблюють ступінь їх впливу на організм людини.
—Розробка та вдосконалення методів оцінки ефективності заходів з охорони праці.
При створенні підприємства його власник зобов’язаний організувати службу охорони праці, призначити посадових осіб (Типове положення про дану службу затверджується Держгірпромнагляд) та одержати від органів державного нагляду за охороною праці дозвіл на початок його роботи.
Служба охорони праці підпорядковується безпосередньо керівникові підприємства.
Управління і керівництво охороною праці та технікою безпеки покладається:
• Згідно зі статтею 15 Закону України «Про охорону праці», служба охорони праці створюється на підприємствах та організаціях, число працюючих у яких – 50 осіб і більше відділ охорони праці ( інженер з охорони праці) та відповідальні з охорони праці в цехах і на дільницях.
• Підприємства з кількістю працюючих менше ніж 50 чоловік — функції інженера з охорони праці можуть виконувати в порядку сумісництва особи, які мають відповідну підготовку.
• Підприємства з кількістю працюючих менше ніж 20 осіб для виконання функції служба охорони праці можуть залучатися на договірних засадах сторонні спеціалісти, які мають відповідну підготовку.
Державний нагляд з охорони праці:
• Експертиза проектів, прийнятих в експлуатацію виробничих об’єктів та видача дозволу на початок роботи підприємства здійснюється Держгірпромнагляд – державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
• При проектуванні будівництва виробничих об’єктів, виготовлення і впровадження нових технологій та ін. обов’язково проводиться попередня експертиза на їх відповідність нормативним актам з охорони праці.
• Введення в експлуатацію нових і реконструйованих об’єктів виробничого та соціально-культурного призначення, виготовлення і передача у виробництво зразків нових машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, впровадження нових технологій без дозволу органів державного нагляду за охороною праці забороняється.
• Машини, механізми, устаткування, транспортні засоби та ін. повинні мати сертифікати, видані у встановленому порядку, що засвідчують безпеку їх використання.
• Технологічні процеси, машини, механізми, устаткування, транспортні засоби, придбані за кордоном, допускаються в експлуатацію лише за умови відповідності їх нормативним актам з охорони праці та навколишнього середовища, що діють на Україні.
• Забороняється застосування у виробництві шкідливих речовин, на які не розроблені граничнодопустимі концентрації (нормативи), методика застосування, засоби метрологічного контролю і які не пройшли токсикологічну експертизу.