Суб'єкти міжнародно-правової відповідальності

О

сновним суб'єктом міжна­родно-правової відпові­дальності є держава. Не виключена міжнародна відпові­дальність для міжнародних (міжурядових) організацій, ін­ших суб'єктів міжнародного права і навіть фізичних осіб. Держава несе безпосередню відповідальність за дії сво­їх органів законодавчої, судової та виконавчої влади. Не можна погодитися з думкою деяких авторів (М. О. Заха­ров, Ю. В. Петровський, В. 1. Менжинський та ін.), що суб'єктом міжнародно-правової відповідальності можуть бути державні органи. Останні не є самостійними учас­никами міждержавних відносин. їхні представницькі функ­ції не поширюються на міжнародні правопорушення в розумінні допускання можливості здійснення таких.

У міжнародних відносинах дії органш держави завжди сприймаються як дії держави у цілому. Однією з властивос­тей прояву державного суверенітету в зовнішніх відносинах є єдність державної влади. Допустити, що кожна з гілок вла­ди діятиме в міжнародних відносинах самостійно, можна лише за бажання розуміти державну міжнародно-правову відповідальність шляхом поділу і перенесення на її органи з тим, щоб посиланням на неузгодженість дій органів зняти, применшити гостроту відповідальності в цілому.

Під час обговорення цих питань у Комісії міжнарод­ного права учасники домовилися про таке:

1. Поведінка органу держави, згідно з міжнародним правом, розглядається як поведінка самої держави неза­лежно від того, чи буде цей орган установчої, законодав­чої, виконавчої, судової чи іншої влади, а також незалеж­но від його функцій (міжнародних чи національних) та місця в ієрархії державної організації.

2. Це правило поширюється на поведінку органів ад­міністративно-територіальних підрозділів, якщо вони дія­ли як такі, а також на органи, які не належать до вказа­них структур, але уповноважені внутрішньодержавним правом здійснювати певні прерогативи державної влади, якщо вони діяли як такі.

3. Не розглядаються як поведінка держави: а) поведі­нка особи або групи осіб, які діяли самостійно, а не від імені держави; б) поведінка органу держави на території іншої держави чи будь-якій іншій території, що знахо­диться під юрисдикцією цієї держави, не розглядається як дії останньої у випадках, коли він не виконував функ­цій «найнятого» органу; в) поведінка органу міжнародної організації на території держави; г) поведінка органу по­встання на території держави.

Залежно від участі в міжнародному правопорушенні розрізняють: держави — основні учасники (реалізатори) міжнародного правопорушення, держави-співучасники і держави, які сприяли злочину.

Разом зі зміцненням ролі міждержавних організацій у міжнародних відносинах та в міжнародному співробіт­ництві зросла й можливість чинити правопорушення і безпосередньо нести відповідальність за такі дії. Як су­б'єкт міжнародно-правової відповідальності міжнародна організація відповідає за правопорушення, які вона допу­стила, діючи в межах своїх установчих документів, особ­ливо тоді, коли вона вийшла за межі статутних повнова­жень.

Сучасне міжнародне право передбачає також міжна­родно-правову відповідальність фізичних осіб за злочини проти миру, воєнні злочини, злочини проти людяності. Тобто як суб'єкти міжнародних протиправних дій вони можуть відповідати за агресивні дії і такі, що до них при­рівнюються: за злочини проти законів та звичаїв війни, за застосування заборонених видів зброї, геноцид, расову дискримінацію, апартеїд та ін. За такі правопорушення

Глава XV Міжнародно-правова відповідальність

Види і форми міжнародно-правової відповідальності



суб'єкти міжнародно-правової відповідальності - student2.ru передбачено універсальне й не обмежене строками дав­ності переслідування злочинців.

Прикладом міжнародно-правової відповідальності фі­зичних осіб може бути відповідальність осіб, які пере­слідуються за серйозні порушення міжнародного гумані­тарного права на території колишньої Югославії.

Окремим видом відповідальності фізичних осіб слід вважати таку, що настає за найманство, піратство, неза­конне виготовлення і розповсюдження наркотиків, зло­чини проти безпеки цивільної авіації, міжнародний теро­ризм, валютно-фінансові злочини, рабство, работоргівлю (торгівля людьми), взяття заручників та ін.

Наши рекомендации