Які кризи не відбуваються в організації?

Економічні.

Віртуальні.

Організаційні.

Технологічні.

79. Виробничо-технологічна криза характеризується:

Скороченням стратегічної зони господарювання.

Неспроможністю випускати конкурентноздатну продукцію.

Наявністю збоїв у процесі матеріально-технічного постачання.

Недостатніми фінансовими можливостями щодо виконання зобов’язань підприємства.

80. Діагностика кризових ситуацій здійснюється з метою:

Виявлення причин кризи.

Пом’якшення наслідків кризи.

Введення антикризового управління.

Усі відповіді вірні.

Які заходи можуть бути включені до захисної тактики в антикризовому менеджменті?

Скорочення витрат, персоналу, виробництва.

Модернізація підприємства, активний маркетинг.

Залучення кредитів, збільшення обсягів робочого часу.

Впровадження інноваційної та інвестиційної програми.

82. Головною причиною виникнення ризику в діяльності організації є:

Непрофесіоналізм менеджерів.

Невизначеність умов та результатів діяльності.

Високий рівень динамічності зовнішнього оточення.

Низький рівень дисциплінованості працівників.

83. Ознака, що лежить, в основі поділу ризиків на систематичні та несистематичні – це:

Масштаб ризикових подій.

Термін дії.

Економічні наслідки ризикових подій.

Характер та місце виникнення ризикових подій.

До якої зони ризику можна віднести результати управлінського рішення, якщо розмір втрат відповідає обсягу власного та запозиченого майна?

Допустимого.

Критичного.

Недопустимого.

Катастрофічного.

Що з наведеного не є причинами виникнення економічного ризику?

Можливість випуску бракованої продукції.

Низький рівень підготовки контрактів.

Підвищення кваліфікації персоналу.

Використання чужої власності на інновації.

86. Що не відноситься до факторів безпосереднього та внутрішнього середовища, які можуть бути джерелом конкурентної переваги підприємства:

Висококваліфікований склад працівників.

Конкуренти та партнери.

Постачальники та споживачі.

Політика, економіка.

87. До елементів зовнішнього середовища, з якими організація перебуває у прямому контакті не належить:

Прямі та потенційні конкуренти.

Клієнти.

Уряд.

Постачальники.

88. Потенційно сильною стороною підприємства є:

повна компетентність у ключових питаннях;

Низька прибутковість.

Вузький асортимент продукції.

Собівартість виробів вища, ніж в основних конкурентів.

Що відноситься до потенційно слабкої сторони підприємства?

Наявність власної технології.

Адекватні фінансові ресурси.

Перевірений менеджмент.

Собівартість виробів вища, ніж в основних конкурентів.

Який з перелічених є одним з основних методів вивчення конкурентних переваг внутрішнього середовища підприємства?

РЕSТ – аналіз.

SNW – аналіз.

Традиційний аналіз.

Поглиблений аналіз.

91. Потенціал даного підприємства на сьогодні неможна віднести до четвертого рівня конкурентоспроможності:

АТ «Оболонь».

ВАТ «ХТЗ».

ЗАТ «Світоч».

ТОВ «Сандора».

92. Конкурентний статус – це:

Постійна модернізація виробництва й інших видів діяльності.

Перевага організації у витратах виробництва.

Пози­ція організації в конкурентній боротьбі, своєрідний визначник її положення на ринку.

Комплексна порівняльна характеристика потенціалу.

93. Результат реалізації заходів, спрямованих на підвищення ефективності виробництва за рахунок економії всіх виробничих ресурсів – це:

Ефект.

Продуктивність праці.

Якість задоволення потреб колективу.

Інноваційність.

94. Закінчити наведений перелік критеріїв ефективності менеджменту організації: дієвість, економічність, якість, прибутковість, впровадження нововведень:

Оперативність та інноваційність.

Надійність та терміновість.

Продуктивність та умови праці.

Динамічність та стратегічність.

Наши рекомендации