Естетичний - естетний -естетський

Естетичний.Який стосується есте­тики; пов'язаний із створенням і сприйняттям прекрасного; пройня­тий естетизмом. Вж. зі сл.: аналіз, іде­ал, смак, думка, картина, мета, оцін­ка, роль, теорія, форма вираження, цінність, виховання, враження, задово­лення, значення, погляди, потреби, принципи, видовище.

Естетний,розм. Пройнятий естет­ством: естетні крайнощі.

Естетський.Який стосується есте­та; з претензією на естетизм: естет­ська витонченість, естетська спогля­дальність, естетське штукарство, ес­тетські манери.

естетичністьдив. естетика.

естетнийдив. естетичний.

естетстводив. естетика.

естетськийдив. естетичний.

естокададив. естакада.

ЕТИКА - ЕТИКЕТ - ЕТИЧ­НІСТЬ

Етика.Наука про мораль; норми поведінки, сукупність моральних правил якогось класу, суспільної ор­ганізації, професії тощо: лікарська етика.

Етикет,-у. Установлені норми по­ведінки і правила ввічливості в яко­мусь товаристві: дотримуватися ети­кету, придворний етикет. Під час бен­кету князеві всупереч етикету забаг­нулось дати якесь важливе доручення своєму ад'ютантові (Ірина Вільде); Один з офіціантів під час нашого обіду не додержав етикету: він помилково подав блюдо спершу чоловікові, а не жінці, що сиділа поруч (В.Минко).

ЕТН

Етичність, -ності, ор. -ністю. Влас­тивість етичного: етичність вчинку.

ЕТНО...Перша частина складних слів, що відповідає поняттю "народ"; пишеться разом: етногеографія, етно­психологічний.

ЕТНОЛбГІЯ - ЕТОЛОГІЯ

Етнологія,-ї, ор. -єю. Наука, що вивчає культуру й побут народів світу, їх розселення тощо; етногра­фія.

Етологія. Наука, що вивчає особ­ливості поведінки тварин у природ­них умовах їх існування.

ЕФЕКТ - АФЕКТ

Ефект, -у. Сильне враження, ви­кликане кимсь, чимсь; наслідок яки­хось дій, заходів тощо; засоби, при­йоми для створення такого враження: високий економічний ефект, зовнішній ефект, лікувальний ефект, тепловий ефект. Увагу свою автор звертає най­більше на драматизацію сюжету, вживаючи штучних і надмірних ефек­тів (М. Вороний).

Афект,-у. Стан дуже сильного, але короткочасного нервового збуджен­ня: в стані афекту, під впливом афек­ту.

ЕФЕКТИВНИЙ - ЕФЕКТ­НИЙ - АФЕКТИВНИЙ

Ефективний.Який має потрібні наслідки, найбільший ефект; який

Є. Вживається в с. р.: початкове є. ЄВАНГЕЛЬСЬКИЙ - ЄВАНГЕ­ЛІЧНИЙ- ЄВАНГЕЛЇСТСЬКИЙ

викликає ефект. Вж. зі сл.: метод, прилад, промисел, промова, робота, слово, використання, добриво, співро­бітництво, ліки.

Ефектний.Який справляє сильне враження, ефект; розрахований на це. Вж. зі сл.: засіб, одяг, рух, жінка, картина, поза, сцена, вбрання, вико­нання, враження, світло.

Афективний.Пройнятий афектом; емоційний: афективна лексика.

ЕФЕКТИВНІСТЬ - ЕФЕКТ­НІСТЬ

Ефективність,-ності, ор. -ністю. Дієвість: ефективність виховання, ефе­ктивність застосування добрив, ефек­тивність профілактичних заходів, ефе­ктивність препаратів.

Ефектність.Властивість ефектно­го; здатність справляти сильне вра­ження: ефектність жесту, зовнішня ефектність, сценічна ефектність.

ефектнийдив. ефективний.

ефектністьдив. ефективність.

ЕФІРО... - ЕФІРНО-...

Ефіро...Перша частина складних слів, що відповідає словам ефір, ефір­ний;пишеться разом: ефіроносний, ефіроолійний.

Ефірно...Перша частина складних слів, що відповідає слову ефірний;пи­шеться через дефіс: ефірно-ацетоно­вий, ефірно-валеріановий.

Євангельський.Який стосується Євангелія: євангельська віра, євангель­ський пастор, євангельська тема, єван-

є

гельське оповідання, євангельський текст.

Євангелічний.Який опирається на Євангеліє, виходить з нього: єванге­лічна церква, євангелічна громада.

Євангелістський.Який стосується євангелістів — укладачів Євангелія або членів секти євангельських хрис­тиян.

ЄДИНИЙ. 1.Один, без інших; тіль­ки один: єдина дитина, єдиний вихід.

2. Який становить собою внутріш­ню єдність, цілісний: єдиним фрон­том, єдина енергетична система.

ЄДИНОВІРНИЙ - ЄДИНОВІР­СЬКИЙ

Єдиновірний.Який має одну і ту саму віру, релігію з кимсь: єдиновірні народи.

Єдиновірський.Який стосується єдиновірства — старообрядської сек­ти: єдиновірська церква.

ЄПИСКОПСЬКИЙ - ЄПИСКО­ПАЛЬНИЙ

Єпископський.Який стосується єпископа, єпископства: єпископський

Ж¹ (же). Як назва літери вжива­ється в с. р.: велике ж; як назва звука вживається в ч. р.: приголосний ж, твердий ж.

ж²див. а², же¹.

ЖАЛІБНИЙ - ЖАЛОБНИЙ

Жалібний. 1.Який виражає тугу, печаль; журливий: жалібний голос, жалібний погляд, жалібна музика, жа­лібна пісня, жалібна розмова.

сан, єпископський будинок, єпископсь­ка кафедра.

Єпископальний.У якому вища цер­ковна влада належить єпископам: єпископальна церква.

ЄР- ЄРИК- ЄРЙ

Єр,-а. Назва літери Т>.

Єрик,-а. Назва літери Ь.

Єри»кевідм. Назва літери ЬІ.

ЄХИДА - ЄХИДНА

Єхида,-ди, ч. іж. розм. Лиха, зла, хитра, лукава людина. Єхида!Аби під­вести чоловіка, аби шкоди другому на­робити(Панас Мирний); В тій он ха­ті — мій сусіда... Кар ^уєрист він і єхида. Дуже вредний чоловік! (С.Опт\\\\к).

Єхидна,-ни. 1.Однопрохідний яй­цекладний ссавець, верхня частина тіла якого вкрита голками.

2. Отруйна австралійська змія.

3. перен. розм. Те саме, що єхида. [Елеазар:] Єхидна лиш отрутою гово­рить, але не всіх отрута досягає (Леся Українка); [Ніна:] І подумати, що та­кій єхидні він надсилає свій перший привіт (І.Кочерга).

2. Траурний: жалібний дзвін, жа­лібний марш, жалібний чорний креп, жалібна корогва.

Жалобний.Те саме, що жалібний2: жалобний кортеж, жалобний одяг, жалобний плач, жалобний похід, жа­лобні дзвони.

ЖАЛІСНИЙ - ЖАЛІСЛИВИЙ

Жалісний. 1. Вякому виражені безпорадність, біль, мука; журливий:

ж

жалісний звук, жалісна нотка, жаліс­на пісня.

2. Те саме, що жалісливий1: жаліс­на людина.— Ну ви подумайте, соба­ка, а такий жалісний і таке витворяє. Ач як повзає (О.Довженко).

Жалісливий.1. Схильний до жало­сті, співчуття; який виражає жалість, співчуття: жаліслива людина, жалісли­ве серце, жалісливий голос, жалісливе слово.

2. Сповнений суму, співчуття: жа­лісливий докір, жалісливий погляд.

ЖАЛОБА.Скорбота, сум, туга за померлим; чорний одяг, пов'язка то­що на знак скорботи: день жалоби. Долорес в глибокій жалобі стоїть на колінах коло одної могили(Леся Укра­їнка).

жалобнийдив. жалібний.

ЖАРГОН - АРГб

Жаргон,-у. 1.Мова якоїсь со­ціальної чи професійної групи, що відрізняється від загальнонародної наявністю в ній специфічних слів і висловів, властивих цій групі: жаргон акторів, містечковий жаргон, учнівсь­кий жаргон.

2. Те саме, що арго:злодійський жаргон.

Арго,невідм., с. Умовні вислови, слова, вживані в якійсь невеликій відокремленій або професійній групі, гуртку тощо: арго жебраків, злодійське арго, картярське арго.

ЖАРОСТІЙКИЙ - ЖАРОТРИВ­КИЙ

Жаростійкий. 1.У техніці — який не втрачає своїх властивостей при ви­сокій температурі: жаростійкий бе­тон, жаростійкий посуд, жаростійка смола, жаростійке покриття, жаро-

стійкі марки сталі, жаростійкі мате­ріали, жаростійкі сплави.

2. Про рослини — який добре пе­реносить високу температуру: жаро­стійкий сорт кавунів.

Пох. жаростійкість(жаростійкість сплавів, жаростійкість рослин).

Жаротривкий.Те саме, що жаро­стійкий 1: жаротривкий бетон, жаро­тривке скло, жаротривкі емалі, жаро­тривкі матеріали, жаротривкі речови­ни. Пох. жаротривкість(жаротрив­кість сталі).

ЖВАВИЙ.Сповнений життєвої енергії, з швидкими, легкими рухами, рухливий, а також переносно — який відбувається енергійно, у пришвид­шеному темпі. Жвавий хлопець прихо­див, Срібло-злото приносив (П.Чубин-ський); Цікава дівчинка... Жвава, цо-котлива, блискучоока (М.Чабанівсь-кий); У селі не раз ще й опісля бачили, як жваві коники пана Адама заїздили до двору (Н.Кобринська); Жваві чорні очі його дивилися весело (З.Тулуб); На пероні почався жвавий рух (М.Труб-лаїні); В печі гуготить жвавий, весе­лий вогонь (А.М'ястківський); Нараз ми почули жвавий гомін і тупотіння(О.Досвітній); У Рильського пам'ять безсмертна — добра, жива, надійна, образна, жвава (Ю.Мартич). Пох.: жвавість, жваво. На Нілиному обличчі поступово згасала жвавість, воно не­мов замерзало (Є.Гуцало); Веселе по­лум'я жваво стрибало по соломі (М.Коцюбинський).

ЖЕ¹ — Ж, част. Пишеться окре­мо: після приголосних же (стій же, в той же час, який же, як же;алеаякже), після голосних — ж(але ж, в ту ж хвилину, того ж, яка ж).

же² див. а².

жит

живописнийдив. мальовничий.