Міжнародне економічне право
Міжнародне економічне право – це галузь міжнародного права, сукупність принципів і норм, що регулюють економічні відносини між державами та іншими суб'єктами міжнародного права.
Особливість міжнародного економічного права полягає в тому, що його численними суб'єктами виступають міждержавні економічні організації, а також інтеграційні установи (наприклад, Європейський Союз), які, приймаючи повноваження держави, укладають від свого імені торговельні та інші договори. З іншого боку, інтеграційні установи виступають колективними учасниками в міжнародних економічних відносинах.
Торгові договори (їх називають також договорами про торгівлю і мореплавання, про дружбу і торгівлю тощо) встановлюють правовий режим, який сторони надають один одному щодо митного оподаткування, регулювання ввезення та вивезення товарів, торговельного мореплавства, транспорту, транзиту, діяльності фізичних та юридичних осіб одного боку на території іншої. Сучасна тенденція полягає в укладанні торгових договорів на тривалий термін (п'ять і більше років) і безстрокових.
Іншим різновидом економічних угод є угоди про контінгенти (квоти) експортних та імпортних поставок. По суті це домовленості про кількості товарів для експорту або імпорту. Узгоджені між урядами контингенти для взаємних поставок товарів зазначаються в списках, доданих до угоди в якості його невід'ємної частини.
Міждержавні кредитні угоди – це надання однією державою іншому позики в грошовій, товарній або змішаній формі із зобов'язанням погашення позики. До них примикають міждержавні цільові кредитні угоди, тобто надання державою кредитів іншій державі для покупок конкретних товарів.
Угоди про міжнародні розрахунки – це міждержавні угоди про порядок здійснення розрахунків за товари, надані послуги та інші торговельні та неторгові операції в міжнародних економічних відносинах. Умови про порядок здійснення платежів часто включаються в інші угоди, наприклад, в угоди про товарообіг. У таких випадках характерна назва договору – «угода про товарообіг та платежі».
На практиці міжнародних відносин зустрічаються такі види угод за міжнародними розрахунками:
- Платіжні угоди, в яких держави дають згоду на те, що платежі між ними будуть здійснюватися у вільно або обмежено конвертованих валютах;
– Клірингові угоди, що передбачають взаємний розрахунок боргів і вимог за зовнішньоторговельними та іншими операціями між договірними країнами;
– Платіжно-клірингові угоди, за якими кредитор має право вимагати від іншої сторони оплати заборгованості за клірингом золотом або шляхом переводу вільної валюти в частині, що перевищує певний, встановлений в угоді ліміт;
– Довгострокові комплексні угоди про економічне, промислове та науково-технічне співробітництво, що визначають загальні перспективи, нові напрямки та сфери торгово-економічного, промислового та науково-технічного співробітництва і вказують організаційні форми, покликані сприяти її виконанню в намічені строки;
– Міжнародні товарні угоди укладаються між країнами-експортерами та країнами-імпортерами сільськогосподарської і мінеральної сировини.
Основна мета товарних угод – запобігання різких коливань цін на такі сировинні та продовольчі товари, як олово, каучук, пшениця та ін.
Найважливішу координаційну роль в організації економічного співробітництва на регіональному рівні грають створені в рамках ООН економічні комісії, що діють під керівництвом Економічної і Соціальної Ради цієї організації:
- Європейська економічна комісія (ЄЕК);
- Економічна комісія ООН для Африки (ЕКА);
- Економічна комісія ООН для Західної Азії (ЕКЗА);
- Економічна комісія ООН для Латинської Америки (ЕКЛА);
- Економічна та соціальна комісія ООН для країн Азії і Тихого Океану (ЕСКАТО).
Європейський Союз (ЄС), створений в 1993 р. на базі Європейських співтовариств, став принципово нової правової формою економічного співробітництва країн Європи.
ЄС поєднує в собі риси як міжнародної організації, так і федерації держав. Цілями ЄС є розвиток інтеграційних процесів для утворення митного, економічного, а також політичного союзу. З моменту створення країнам ЄС вдалося досягти скасування мит у взаємній торгівлі, встановлення єдиного зовнішнього митного тарифу, скасування кількісних обмежень у торгівлі, вільного пересування людей, товарів і капіталів через свої кордони, здійснення єдиної торговельної політики, єдиної політики субсидування та протекціоністського ведення сільського господарства, переходу до єдиної грошової одиниці.
До теперішнього часу ЄС є найбільшим інтегрованим співтовариством держав у світі.
На американському континенті окрім «Андської групи» (Болівія, Колумбія, Перу, Еквадор, Венесуела) і Карибського співтовариства (КАРІКОМ), створених з метою створення вільних торгових зон, діє ще Північноамериканська зона вільної торгівлі (США, Канада і Мексика).
До числа регіональних міжнародних організацій економічного співробітництва слід також віднести Чорноморську зону економічного співробітництва за участю прибережних країн, а також Вірменії, Азербайджану, Молдови, Албанії та Греції; Організацію Азіатсько-Тихоокеанського співробітництва (АПЕК), об'єднуючу 14 країн величезного простору, що примикає до Тихого океану.
В Азії своєю активністю виділяється Асоціація держав Південно-Східної Азії (АСЕАН) за участю Брунею, В'єтнаму, Малайзії, Індонезії, Таїланду, Сінгапуру Філіппін.
В Африці функціонують дві міжнародні організації: Афро-Азіатська організація економічного співробітництва (близько 50 країн Азії та Африки), Спільна Афро-Азіатська організація.
У міжнародно-правовому аспекті всі об'єднання такого роду мають статус міждержавних організацій з відповідними повноваженнями, структурою керівних і допоміжних органів.
Значна роль у міжнародно-правовому регулюванні міжнародних економічних відносин належить міжурядовим організаціям, які розробляють проекти економічних договорів і норм, що мають універсальний, регіональний або локальний характер.
Серед таких організацій найважливішою є ООН, в рамках якої функціонує Економічна і Соціальна Рада ООН (ЕКОСОР).
ЕКОСОР – орган ООН, який здійснює координацію економічної і соціальної діяльності спеціальних установ ООН з проблем економічного розвитку, світової торгівлі, індустріалізації, освоєння природних ресурсів і т.д.
Одна з його основних функцій – розробка міжнародних конвенцій у сфері правового регулювання міжнародних відносин.
Розробкою міжнародних конвенцій, угод і норм міжнародного регулювання в цій сфері займаються Комісії ООН з права міжнародної торгівлі (ЮНСІТРАЛ) – допоміжний орган Генеральної Асамблеї ООН.
Питаннями індустріалізації країн відає Організація з промислового розвитку ООН (ЮНІДО). Інші спеціалізовані установи ООН регулюють міжнародні економічні відносини в окремих конкретних областях: Міжнародна продовольча і сільськогосподарська організація (ФАО), Міжнародний фонд сільськогосподарського розвитку (МФЕР), Всесвітня організація інтелектуальної власності (ВОІВ). У їх числі фінансові установи – такі спеціалізовані органи ООН, як:
- Міжнародний Валютний Фонд (МВФ) – здійснює співробітництво у валютно-фінансовій сфері на загальносвітовому рівні;
- Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР) – надає сприяння реконструкції і розвитку економіки, заохочує приватні інвестиції, надає позики для розвитку виробництва, сприяє міжнародній торгівлі.
Регулювання зовнішньої торгівлі є функцією Світової організації торгівлі (СОТ), створеної на базі Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ). У ній перебувають понад 100 держав, які контролюють понад 90% світової торгівлі. Основні завдання СОТ - лібералізація зовнішньої торгівлі, зняття митних тарифів, відмова від імпортних квот, усунення дискримінації, поширення режиму найбільшого сприяння та ін.
Міжнародним неурядовим організаціям також належить значна роль у виробленні норм регулювання міжнародних економічних відносин. Вони розробляють документи, які в разі схвалення державами-участниками таких відносин можуть стати нормами. У числі таких документів, наприклад, Уніфіковані правила по інкасо (1978 р.); Правило Інкотермс (1990 р.), які були розроблені Міжнародною торговою палатою.
Регулюванням торгівлі сировинними товарами відають міжнародні неурядові організації з сировинних товарів (олова, пшениці, цукру і т.д.). Їх цілі – «пом'якшення» коливань цін, встановлення збалансованих відносин попиту та пропозиції за допомогою квот для країн-експортерів та зобов'язань імпортерів із закупівель, встановлення максимальних і мінімальних цін, створення системи буферних запасів.
Питання до самоконтролю:
1. Що входить в поняття «міжнародне публічне право»? Яким шляхом воно реалізується в міждержавних стосунках?
2. Що таке державний кордон?
3. Назвіть необхідні елементи держави.
4. Що таке права людини?
5. Що являє собою Загальна декларація прав людини?
6. Що являють собою Міжнародні пакти про права людини?
7. Яка юридична природа права міжнародних договорів? Назвіть цілі та об'єкти договорів, принципи їх класифікації та наведіть приклади діючих договорів.
8. Як слід розглядати питання про примат норм міжнародного права над нормами внутрішньодержавного права?
9. Дайте визначення міжнародних організацій.
10. Наведіть приклади найбільш відомих міжнародних організацій.
11. Назвіть різновиди міжнародних економічних угод. Дайте загальну характеристику.
12. Назвіть економічні комісії, що діють під керівництвом Економічної і Соціальної Ради цієї організації. Приведіть основні функції.
13. Назвіть міжнародні організації економічного співробітництва. охарактеризуйте напрями діяльності.
Тестові завдання:
1. Принцип незастосування сили або загрози силою проти территоріальної недоторканності і політичної незалежності будь-якої держави зобов'язує країни утримуватися:
а) від застосування військової сили;
б) від застосування сили у всіх її проявах;
в) від застосування сили, за винятком ситуацій, пов’язаних із загрозою їх безпеки (крім постійних членів Ради Безпеки ООН).
2. Міжнародні договори набувають обов'язкового характеру у разі:
а) схвалення міжнародним співтовариством;
б) їх ратифікації учасниками;
в) позитивних результатів референдумів;
г) їх реєстрації в ООН.
3. Основна відмінність між урядовими і неурядовими міжнародними організаціями полягає в тому, що:
а) вони мають неоднаковою компетенцією;
б) вони здійснюють різну політичну діяльність;
в) перші створені суб'єктами міжнародного права і є типовими, а другі не є суб'єктами міжнародного права;
г) перші створені в рамках ООН, другі - неурядовими установами.
4. Міжнародним договором є врегульована міжнародним правом угода між суб'єктами права, складена:
а) у письмовій формі і узгоджена з відповідною міжнародною організацією;
б) у письмовій формі незалежно від його конкретної назви і кількості пов'язаних з нею документів;
в) у письмовій формі і узгоджена з відповідним органом ООН;
г) у довільній формі незалежно від конкретної назви.
5. Міжнародні договори класифікуються:
а) за кількісною ознакою;
б) за кількістю суб'єктів, географією поширення, по об'єктах регулювання та термінах дії;
в) на підставі римського права;
г) з причин їх підписання
6. Спеціальні норми міжнародного економічного права регулюють між суб'єктами відносини:
а) економічні;
б) у спеціальних сферах;
в) за закритими домовленостями;
г) за спеціальними об'єктами.
7. Міжнародні протоки мають режим:
а) встановлюваний в договірному порядку;
б) дозвільний, встановлюваний прибережними державами;
в) відкритий для вільного мореплавства;
г) встановлюваний Міжнародною морською організацією.
8. Правовий режим виключних економічних зон передбачає щодо природних ресурсів:
а) суверенні права прибережних держав;
б) свободу їх використання за угодами з Міжнародною морською організацією;
в) свободу їх використання;
г) обмежені права прибережних держав.
9. Спеціальні принципи і норми міжнародного економічного права в основному носять характер:
а) рекомендаційний;
б) другорядний;
в) імперативний;
г) умовний
10. За міжнародним морським правом на континентальний шельф поширюється:
а) правовий режим, встановлюваний міжнародним співтовариством;
б) обмежене право прибережної держави;
в) правовий режим Міжнародної морської організації;
г) правовий режим власника берега.
11. Територіальним морем вважається морський пояс за межами внутрішніх вод шириною:
а) встановлюється прибережною державою;
б) визначається за згодою між прибережними державами;
в) 12 морських миль;
г) 200 морських миль.
12. Транснаціональні корпорації суб'єктами міжнародного економічного права:
а) вважаються тільки умовно;
б) є;
в) не є;
г) вважаються у виняткових випадках.
13. Процес формування нових міжнародних звичаїв:
а) відбувається поступово в процесі співпраці між країнами;
б) завершився у зв'язку з появою міжнародно-правових норм, що регулюють всі види міждержавних відносин;
в) регулюється суб'єктами міжнародного права;
г) не знаходить визнання у суб'єктів міжнародного права.
Задачі
1.До Міжнародного суду ООН був переданий спір про націоналізацію Англо-Іранської нафтової компанії. Великобританія, що представляє інтереси компанії, стверджувала, що суд правомочний розглядати спір, оскільки існує договір між урядом Ірану і згаданою компанією, який є, по її ствердженню, міжнародним.
Як розуміється міжнародний договір у міжнародному праві? Виділіть необхідні ознаки міжнародного договору. Чи є договір між урядом Ірану і Англо-Іранською нафтовою компанією міжнародним договором? Укажіть умови прийняття до розгляду спору міжнародним судом ООН?
2. Литва відкликала свого посла з Латвії в якості дипломатичного демаршу у зв'язку з укладанням урядом Латвії угоди про розвідку морських нафтових родовищ із двома іноземними фірмами - американською «Амоко» і шведською «Свенск А.Б.». За умовами угоди, повинні бути проведені дослідження частини прибережних до Латвії районів Балтики. Однак, на думку Литви, територія, на якій буде вестися розвідка, є спірною, так що реалізація підписаного угоди може завдати шкоди суверенітету й економічним інтересам цієї держави.
Які категорії водних просторів Світового океану можуть розглядатися в правовому відношенні як прибережні? Які частини морських просторів підпадають під суверенітет прибережної держави? Які частини морських просторів підпадають тільки під юрисдикцію прибережної держави? У чому полягають відмінності в обсязі правомочій прибережної держави, здійснюваних у морських просторах різних юридичних категорій? Які правові методи розмежування морських просторів між суміжними державами застосовуються в міжнародній практиці? Чи можна розглядати позицію Литви стосовно правовідносин Латвії з іноземними геолого-розвідницькими фірмами як обґрунтовану й чому?
3. З часів колоніалізму Португалія мала рядом територій на індійськом півострові. Ці території були з усіх боків оточені Індією (анклавні території). Після придбання незалежності Індія заявила протест проти проходу через свою територію португальських збройних сил, що направляються з метою наведення порядку й вживання заходів проти місцевого населення незадоволеного португальською присутністю. Португалія в 1955 р. звернулася в Міжнародний Суд ООН із претензією до Індії, зажадавши надання їй права проходу через індійську територію. Було зроблено посилання на концепцію сервітуту.
Чи повинна претензія Португалії бути задоволеною? Від чого залежало рішення Міжнародного Суду ООН по даній справі?
4.Війська протиповітряних сил Ізраїлю нанесли бомбардування ліванського села Кафр-Кана оскільки в ній перебували пускові ракетні установки «Хізбали».
Оціните дії збройних сил Ізраїлю проти Лівану в частині їх відповідності принципам невтручання у внутрішні справи, незастосування сили, мирного вирішення спорів.
5. Під час збройного конфлікту одна жінка звернулася до місцевої адміністрації Червоного Хреста з проханням переслати її лист батькам, що живуть у конфронтуючій державі, оскільки пошта відмовилася прийняти її лист.
Чи може Червоний Хрест виконувати поштові функції?
6. Під час конфронтації між Індонезією й Малазією в 1963 -1966 рр. 12 малайських китайців закинутих на парашутах Індонезією в Малазією, були взяті в полон. Їх судили і визнали винними в порушенні внутрішнього закону Малазії про безпеку незаконного зберігання зброї. Вони були присуджені до смертної кари. Засуджені апелювали у федеральний суд Малазії посилаючись на ст. 4 Женевської конвенції про поводження з військовополоненими 1949 р.
Чи можна розглядати даних осіб військовополоненими, якщо врахувати, що вони є підданими Малазії?
7.Понад 100 держави підписали Московський договір 1963 р. про заборону ядерних випробувань у трьох сферах.
Чи означає це, що в даній області склалася звичайна норма? Чи може Австралія вимагати від Франції відмови від проведення ядерних випробувань у Південній частині Тихого океану, посилаючись на цей міжнародний порядок, незважаючи на те, що Франція із самого початку заперечувала проти цієї норми і не є учасником Московського договору?
Список літератури