Тема. Економічна теорія: предмет і методи пізнання
Завдання 1.
1. Політична економія, а відповідно і економічна теорія, є суспільною, провідною методологічною наукою в системі економічних наук.
Така висока оцінка ролі економічної теорії викликана об'єктом і предметом дослідження.
3. Практична значимість економічної теорії (відома формула О. Конта) в тому, що знання веде до передбачення, а передбачення - до дії. Економічна теорія повинна лежати в основі економічної політики, а через неї пронизувати область життєвої практики. Дія (практика) є передумовою знання, знання - до передбачення, передбачення - правильного дії.
4. Предмет ек. Теор - *зошит*
Визначення предмета економічної теорії | Школа (автори ) |
Вчення про закони домашнього господарства, домоводства | Давньогрецькі та давньоримські мислителі |
Наука про створення, примноження та розподіл багатства нації Наука про виробничі відносини та закони, що управляють виробництвом, розподілом, обміном і споживанням благ на різних етапах розвитку людського суспільства | Меркантилісти, фізіократи, класична політична економія Марксисти |
Сучасні західні економісти визначають економічну теорію як науку про: | |
- сферу індивідуальних і суспільних дій людей, що найтіснішим чином пов'язана зі створенням і використанням матеріальних основ добробуту; | А. Маршалл |
- дії людей у процесі вибору обмежених ресурсів для виробництва різних товарів; | П. Самуельсон |
-діяльність людей за умов рідкісності ресурсів; | Б. Долан |
- вивчення поведінки людей як зв'язку між метою та обмеженістю засобів, що можуть мати альтернативні шляхи застосування; | Дж. Робінсон |
-ефективне використання обмежених виробничих ресурсів або управління ними з метою досягнення максимального задоволення потреб людини | К.Р. Макконнелл, С.Л . Брю |
Рис. 1.5. Еволюція визначення предмета економічної теорії
5. Метод економічної теорії становить собою сукупність прийомів, засобів, принципів та інструментів, за допомогою яких здійснюється дослідження закономірностей та законів розвитку і функціонування економічних систем.
Метод абстракції. Спочатку дається загальна характеристика явища, визначаються притаманні йому суперечності, а потім розглядаються конкретні вияви цього явища. Шляхом методу абстракції формуються економічні закони та категорії. До методів абстракції відносять:
Аналіз - розкладання, розчленування досліджуваного об'єкта на складові частини з подальшим дослідженням кожної з них.
Синтез- це зворотній процес, тобто формування цілісної уяви про досліджуваний об'єкт або вивчення предмету в єдності та взаємодії всіх його складових частин;
Індукція- це перехід від конкретного до загального: конструювання узагальнених висновків, теоретичних результатів, економічних законів на основі емпіричних спостережень великої кількості досліджуваних явищ;
Дедукція- це перехід від загального до конкретного - протилежний рух дослідницької думки від загальних наукових висновків до окремих явищ.
Поєднання логічного та історичного підходу. Логічний взаємозв'язок усіх компонентів суспільства як цілісного організму відбиває історичний процес виникнення та становлення певної системи.
6. Економічні закони– це найістотніші, стійкі, постійно повторюються об'єктивні причинно-наслідкові зв'язки і взаємозалежності в економічних явищах і процесах. Це закони розвитку відносин виробництва, розподілу, обміну і споживання.
Економічні категорії– цей теоретичний вираз, уявні форми виробничих відносин, економічних явищ і процесів, які реально існують. Кожна економічна категорія відображає діалектичну єдність соціально-економічних зв'язків і відносин між людьми і техніко-економічними зв'язками і відносинами, з речовинною формою процесу праці, з відносинами людини і природи.
Економічні категорії більш мінливі, ніж економічні закони. Внутрішньо необхідний, постійний, істотний зв'язок між економічними явищами і процесами, яка виражається за допомогою економічних законів, одержує віддзеркалення у взаємозв'язку певних економічних категорій. Кожний закон як би групує навкруги себе певну кількість економічних категорій.
7. Між законами розвитку суспільства (економічними законами) і законами природи існують загальні риси і відмінності. Загальне між ними те, що економічні закони, як і закони природи, носять об'єктивний характер і не залежать від волі і свідомості людей. Відмінність:
1. Природні закони (закони природи) діють зовні людського суспільства (закон всесвітнього тяжіння), а економічні – закони розвитку суспільного життя, господарської діяльності людей.
2. Природні закони – вічні; економічні – носять історичний характер.
3. Відкриття і застосування природних законів відбувається більш менш гладко, а економічні закони зустрічають сильну протидію із сторони відмираючих сил суспільства.
Завдання 2.
Ринок - синтетична категорія, за допомогою якої визначаються різноманітні за змістом і параметрами явища.
Гро́ші — особливий товар, що є загальною еквівалентною формою вартостіінших товарів та послуг.
Ціна́ — фундаментальна економічна категорія, яка означає кількість грошей, за яку продавець згоден продати, а покупець готовий купити одиницю товару.
Попит- це платоспроможна потреба потенційних покупців, що виникає при наявності у них вільних коштів і бажання задовольнити свої потреби і запити придбанням даного конкретного товару або послуги
Пода́тки — це встановлені вищим органом законодавчої влади обов'язкові платежі, які сплачують фізичні таюридичні особи до бюджету у розмірах і термінах, передбачених законодавством.
Прибу́ток — сума, на яку доходи перевищують пов'язані з ними витрати.
видатки - це сума коштів, що витрачається державою в процесі здійснення її фінансової діяльності.
Дохід - це та сума грошей, яку отримує фірма від продажу нею вироблених товарів чи наданих послуг.
Завдання 3.
1. б)
2. а)
3. в)
4. г)
5. а)