Ознаки та види актів тлумачення.

Інтерпретаційні акти (акти тлумачення)– це юридичні документи, що приймаються відповідними органами держави в рамках їх повноважень з метою конкретизації правових норм шляхом роз’яснення змісту норм законів та підзаконних актів.

Інтерпретаційні акти приймаються в процесі офіційного тлумачення та дають можливість не лише єдиного розуміння змісту акту чи припису, а і офіційного посилання на документ у випадку його використання в процесі правореалізаційної діяльності.

ОЗНАКИ:

1. Це акти, що мають формально визначений характер, тобто мають чітку назву та атрибути;

2. Їх юридична сила визначається компетенцією суб’єктів, що ці акти;

3. Ці акти складають систему, що характеризується ієрархічним підпорядкуванням;

4. Приймаються на основі акту що тлумачиться, - тому мають допоміжний характер і повинні відповідати цьому акту;

5. Приймаються лише по тих актах, які мають суперечливий чи загальний зміст;

6. Діють впрордовж дії акту, що що тлумачиться, та змінюється разом з ним.

Інтерпретаційні акти класифікуються за п’ятьма критеріями.

І. В залежності від юридичної природи:

a) Інтерпретаційні акти правотворчості, що приймаються в процесі аутентичного чи легального тлумачення;

b) Інтерпретаційні акти правозастосування, що вміщують правила застосування норм і є формою узагальнення юридичної практики (роз’яснення колегії ВСУ);

ІІ. За суб’єктами прийняття:

a) Акти органів влади;

b) Акти органів управління;

c) Судових органів;

d) Прокуратури;

e) Правоохоронних органів.

ІІІ. За сферами тлумачення:

a) Акти аутентичного тлумачення, що приймаються органом, який видав нормативний акт;

b) Акти делегованого тлумачення, що приймаються органом держави у випадку офіційного уповноваження;

IV. За поширеністю на суб’єктів:

a) Нормативні інтерпретаційні акти, що поширюються на невизначене коло суб’єктів;

b) Казуальні інтерпретаційні акти, що поширюються на окрему ситуацію чи окремих суб’єктів.

V. В залежності від обсягу тлумачення:

a) Акти буквального тлумачення, текст яких повністю співпадає з текстом припису, що тлумачиться:

b) Акти розширеного тлумачення, текст яких ширший словесного виразу норми, що тлумачиться;

c) Акти обмеженого тлумачення є вужчими змісту норми, що тлумачиться.

ЗНАЧЕННЯ ІНТЕРПРЕТАЦІЙНИХ АКТІВ.

1. Розкривають дійсний зміст актів;

2. Сприяють реалізації правових приписів всіма суб’єктами;

3. Сприяють ліквідації неточностей правових норм;

4. Заповнюють прогалини в праві.

Поняття та структура законодавства.

В юридичній літературі розрізняють поняття “система права” та “система законодавства” які не є тотожними і характеризують правову норму та способи її зовнішнього виразу.

Система права – це внутрішня структура права, що характеризується певним співвідношенням таких елементів як норма права, інститут права та галузь права.

Система законодавства – є зовнішнім виразом права і характеризується як система нормативних актів.

Норма права

Інститут права

Галузь права

Інститут – інститут власності

Галузь – цивільне право

В юридичній літературі існують три аспекти поняття “законодавство”:

1. Це система нормативних актів, що приймаються вищим представницьким органом держави;

2. Це система нормативних актів, що приймаються вищими органами влади та управління;

3. Це система всіх нормативно-правових актів, що приймаються державними структурами.

Система законодавства має складну структуру і характеризується наявністю трьох рівнів:

1. Вертикальна (ієрархічна) структура законодавства – характеризується розміщенням нормативних актів в залежності від їх юридичної сили.

Конституція

Ознаки та види актів тлумачення. - student2.ru

Ознаки та види актів тлумачення. - student2.ru Конституційні закони

Наши рекомендации