Поняття та кримінально-правовий аналіз злочинів проти миру безпеки людства та міжнародного правопорядку

Злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку передбачені 20 розділом Особливої частини кримінального закону (ст. ст. 436-447 КК України).

Характерною ознакою злочинів даного розділу є те, що вони не мають спільного родового об’єкту. Такими об’єктами є: 1) мир, 2) безпека людства і 3) міжнародний правопорядок. Безпосередні об’єкти аналогічні родовому.

Мир – це становище, що характеризується відсутністю ворожнечі, відкритих політичних суперечок між державами, війни та збройних конфліктів.

Безпека людства – це стан, за якого відсутня загроза війни, екологічної катастрофи чи інших дій, наслідком яких може бути масове знищення людей.

Міжнародний правопорядок – це встановлений міжнародно-правовими нормами порядок, який забезпечує мирне співіснування народів, міжнародне співробітництво та безпеку людства.

Деякі злочини 20 розділу поєднані із насильством або тягнуть суспільно небезпечні наслідки, а тому їм властиві і додаткові об’єкти (порушення законів та звичаїв війни, геноцид, посягання на представника іноземної держави та ін.). Такими об’єктами є життя і здоров’я особи, воля, честь та гідність, власність, довкілля та інші.

Окремі злочини останнього розділу Особливої частини кримінального закону є предметними, а, отже, предмет злочину є їх обов’язковою ознакою (екоцид, злочини проти осіб та установ, що мають міжнародний захист, незаконне використання символіки Червоного Хреста і Червоного Півмісяця і ін.). Такими предметами виступають: 1) зброя масового знищення; 2) атмосфера, водні ресурси, рослинний і тваринний світ; 3) службові або житлові приміщення осі, які мають міжнародний захист; 4) символіка Червоного Хреста і Червоного Півмісяця.

Властива також деяким злочинам проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку і потерпіла особа (порушення законів та звичаїв війни, геноцид, посягання на життя представника іноземної держави, піратство і т.д.). Це, зокрема, військовополонені, члени етнічної, расової чи релігійної групи, представник іноземної держави, члени екіпажу та пасажири судна, захоплені на морському чи річковому судні.

З об'єктивної сторони злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, як правило, вважаються закінченими з моменту вчинення відповідного суспільно небезпечного діяння, тобто є формальними за конструкцією складу. Деякі з них (наприклад, кваліфіковані склади таких злочинів, як застосування зброї масового знищення, піратство, порушення законів та звичаїв війни) є злочинами з матеріальними складами, оскільки вони вимагають настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків. Злочин, передбачений ст. 443 КК України сконструйований як злочин із формально-матеріальним складом.

В деяких випадках злочинам 20 розділу із об’єктивної сторони властиві і інші ознаки. Зокрема, засоби вчинення злочину (застосування засобів ведення війни, заборонених міжнародним правом); знаряддя вчинення злочину (озброєне чи неозброєне судно) та інші.

Із суб'єктивної сторони усі злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку характеризуються прямим умислом. Для ряду із них властива і спеціальна мета (вербування найманців з метою їх використання у збройних конфліктах, піратство з метою одержання матеріальної винагороди, вбивство представника іноземної держави з метою провокації війни чи міжнародних ускладнень).

Суб'єктами злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку можуть бути осудні особи, які досягли 16-річного віку, а злочину, передбаченого ст. 443,- 14-річного віку.

На підставі вищезазначеного можна констатувати, що злочинами проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку є передбачені міжнародно-правовими актами та розділом XX Особливої частини Кримінального кодексу України умисні суспільно небезпечні діяння, які спричинюють істотну шкоду миру, безпеці людства та/або міжнародному правопорядку чи загрожують спричиненням такої шкоди.

Усі злочини, передбачені розділом XX Особливої частини КК, виходячи з їхніх безпосередніх об'єктів, можна поділити на три групи:

- злочини проти миру (статті 436, 437, 447);

- злочини проти безпеки людства (статті 439-442);

- злочини проти міжнародного правопорядку (статті 438,443-446).