Фізична особа як суб‘єкт цивільного права
Людина як учасник цивільних правовідносин вважається фізичною особою. Всі фізичні особи мають цивільну правоздатність.
Цивільна правоздатність – можливість особи мати суб’єктивні права і цивільні обов’язки. Фізична особа має усі особисті немайнові та майнові права, визначені законом.
Громадяни можуть мати і такі цивільні права, які не передбачені в нормативно-правових актах, якщо вони не суперечать законам України та моральним засадам громадянського суспільства.
Правоздатність однакова за обсягом у всіх громадян, вона не залежить від статі, раси, національності, віросповідання, мови, освіти, місця проживання та інших обставин.
Цивільна правоздатність фізичної особи виникає в момент її народження та припиняється в момент смерті. В окремих випадках охороняються інтереси зачатої, але ще не народженої дитини. Жоден громадянин за своє життя не може бути позбавлений цивільної правоздатності. Правоздатність може бути частково обмежена лише на певний строк у випадку покарання за вчинений злочин. Особа, позбавлена за вироком суду волі, втрачає право вільного вибору місця проживання, вільного вибору занять, вона обмежується в праві користування своєю власністю тощо.
За загальним правилом, фізична особа набуває прав та обов’язків і здійснює їх під своїм іменем. Водночас, в окремих випадках (наприклад, при здійсненні свого авторського права) особа може використовувати для цього псевдонім або діяти без зазначення імені.
Наявність у громадянина лише однієї правоздатності ще не робить його повноцінним суб’єктом цивільного права. Мало володіти правами і мати обов’язки. Важливо також бути здатним самостійно здійснювати права, виконувати обов’язки, проводити необхідні для цього дії з прийняттям на себе всієї повноти відповідальності за свою поведінку. Така здатність іменується цивільною дієздатністю.
Цивільна дієздатність – здатність особи самостійно набувати цивільні права і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов’язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у випадку їх невиконання.
Обсяг дієздатності залежить від віку, стану психічного здоров’я, а за певних умов – від способу життя і поведінки особи.
За обсягом дієздатність поділяється на наступні види:
1) часткова;
2) неповна;
3) повна;
4) обмежена;
5) визнання громадянина недієздатним.
Частковою цивільною дієздатністю володіють особи, які не досягли 14 років (малолітні). Угоди за цих дітей укладають їхні батьки або опікуни. Водночас такі особи мають право:
- самостійно вчиняти дрібні побутові правочини, що задовольняють побутові потреби такої особи, відповідають її розвитку і стосуються предмета, який має невисоку вартість. Прикладом дрібних правочинів є проїзд у громадському транспорті, придбання квитків в кінотеатр або продовольчих чи канцелярських товарів, іграшок у магазині чи на ринку;
- здійснювати особисті немайнові права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом.
Неповнуцивільну дієздатність мають особи у віці від 14 до 18 років (неповнолітні). Закон закріпив за ними такі права:
- самостійно вчиняти дрібні побутові правочини;
- самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією чи іншими доходами;
- самостійно здійснювати права автора на свої твори науки, літератури та мистецтва, об’єкти промислової власності або інші результати своєї творчої діяльності;
- вкладати кошти в кредитні установи і розпоряджатися ними;
- бути членами та засновниками громадських і кооперативних організацій, якщо це не суперечить законодавству та установчим документам юридичної особи;
- з 16 років бути членом фермерського господарства;
- учиняти будь-які інші правочини за умовами згоди на це їхніх батьків (усиновлювачів) або піклувальників;
- з 14 років самостійно визначати своє місце проживання;
- з 14 років безпосередньо звертатися до суду за захистом свого права або законного інтересу.
Повнацивільна дієздатність настає з досягненням повноліття, тобто 18 років. У визначених законом випадках повну цивільну дієздатність можуть набути або отримувати й особи, яким не виповнилось 18 років, зокрема:
- у разі реєстрації шлюбу особи, яка не досягла шлюбного віку;
- з 16 років, якщо особа працює за трудовим договором або займається підприємництвом;
- особа (починаючи з 14 років), яка записана матір’ю або батьком дитини.
Закон передбачає можливість обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, що означає встановлення над нею піклування з обмеженням її у здатності набувати для себе права та створювати для себе обов’язки. Обмежити цивільну дієздатність фізичної особи може лише суд. Таке рішення він може прийняти стосовно двох категорій осіб:
1) осіб, які страждають на психічний розлад, що істотно впливає на їхню здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними;
2) осіб, які зловживають спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами тощо і тим ставлять себе чи свої сім’ї, а також інших осіб, яких вони за законом повинні утримувати, у скрутне матеріальне становище.
Фізична особа, цивільна дієздатність якої обмежена, може самостійно вчиняти лише дрібні побутові правочини.