Уніфікація норм міжнародного приватного права. види уніфікації норм міжнародного приватного права.

Поняття і місце міжнародного приватного права у правовій системі. “Іноземний елемент” та групи майнових відносин з “іноземним елементом” як ознака предмету міжнародного приватного права.

Міжнародне приватне право – це комплексна прав.система, що об*єднує норми нац.. законодавства, міжнар. права та регулює майнові та особисті немайнові відносини ускладнені іноз. елементом за допомогою колізійно-правового та матеріально-правого методу.(конспект)

Предметом МЧП є цивільно-правові , сімейні та трудові відносини ускладнені іноземним елементом.

Термін „іноземний елемент” введений у МЧП штучно, щоб підкреслити міжнародність характеру відносин. „Іноземний елемент” вказує на те, що відносини стосуються інтересів та просторової сфери юрисдикції декількох (більше ніж одна) держав: правову систему держави, де розглядається спір та правову систему держави до якої належить іноземний елемент.

Іноземний елемент – ознака, яка характеризує приватноправові відносини, що регулюються законом україни «Про Міжн. Прив. Право.»

Групи іноземних елементів (відностн):

- суб’єкт (учасники правовідносин), який має іноземну належність (громадянство, місце проживання – щодо фізичних осіб; національність – для юридичних осіб). Держава – носій політичної влади. Але трапляється, що і держава стає суб’єктом МПрП.

- об’єкт (це те, на що спрямовані дії суб’єктів), який знаходиться на території іноземної держави; (Наприклад, коли майно заповідано громадянинові іншої держави);

- юридичний факт, що мав чи має місце за кордоном. (іноземний елемент у вигляді факту, наприклад, автопригода іноземного елементу в державі така Подія тягне деліктну відповідальність);

Предмет правового регулювання в міжнародному приватному праві. Система міжнародного приватного права.

Предметом МЧП є цивільно-правові , сімейні та трудові відносини ускладнені іноземним елементом.

Іноземний елемент – це ознака, яка характеризує приватноправові відносини, що регулюються законом україни «Про Міжн. Прив. Право.»

Групи іноземних елементів (відностн):

- суб’єкт (учасники правовідносин), який має іноземну належність (громадянство, місце проживання – щодо фізичних осіб; національність – для юридичних осіб). Держава – носій політичної влади. Але трапляється, що і держава стає суб’єктом МПрП.

- об’єкт (це те, на що спрямовані дії суб’єктів), який знаходиться на території іноземної держави; (Наприклад, коли майно заповідано громадянинові іншої держави);

- юридичний факт, що мав чи має місце за кордоном. (іноземний елемент у вигляді факту, наприклад, автопригода іноземного елементу в державі така Подія тягне деліктну відповідальність);

Система МЧП складається з загальної та особливої частини. Предметом розгляду загальної частини є:

Спеціальні:

1) Автономія волі …..

2) Режим найбільшого сприяння…

3) Національний режим…..

4) Взаємності….

5) Реторсія…..

Особлива частина складається з таких розділів:

o право власності іноземців;

o деліктні зобов'язання;

o зовнішньоекономічні угоди;

o міжнародні перевезення вантажів і пасажирів;

o міжнародні кредитно-розрахункові відносини;

o патентне право;

o авторське право;

o трудові відносини;

o сімейне право;

o спадкове право;

o міжнародний цивільний процес;

o міжнародний комерційний арбітраж.

Співвідношення міжнародного приватного та міжнародного публічного права. Зв’язок та відмінності міжнародного приватного та міжнародного публічного права.

На семинаре мі писали таблицу на доске. Она должна біть обязательно!!!! У кого нет пусть перепишет.

Уніфікація норм міжнародного приватного права. Види уніфікації норм міжнародного приватного права.

Важливою особливістю розвитку норм МЧП є приведення до єдності його норм шляхом розробки та заключення уніфікаційних міжнародних угод.

Однак уніфікація національно-правових норм може здійснюватися і в результаті впливу міжнародної системи на міжнародне приватне право окремих держав. Важливим інструментом такого впливу на внутрішньодержавне правове регулювання виступають акти рекомендаційного характеру, що розробляються міжнародними організаціями та їх органами у різних областях.

Так в рамках ВОІВ підготовлений Типовий закон про авторське право.

Завдання уніфікації полягає у створенні єдиних правових норм, які б однаково застосовувалися у всіх державах.

Наши рекомендации