Розвиток науки на початку хх ст. 5 страница

• Донецько-Криворізька радянська республіка. До її складу увійшла територія До­нецького і Криворізького басейнів (Херсонська губернія), Харківської, Катеринославської губерній. Республіка входила до складу РСФРР'. Уряд республіки -РНК - очолював Артем (Ф.Сергєєв). Існувала до травня 1918 р., була окупована австро-німецькими військами.

• Радянська Соціалістична Республіка Тавриди (Таврійська радянська соціалістична республіка). Республіка була утворена в Криму, входила до складу РСФРР. Уряд рес­публіки - РНК - очолював А. Слуцький. У квітні 1918 р. була окупована австро-німецькими військами.

• Одеська радянська Республіка. Створена на території Херсонської і Бессарабської гу­берній. Входила до складу РСФРР. Вищий орган влади Раднарком. У березні 1918 р. республіка була окупована австро-німецькими і румунськими військами.

На всіх територіях України, де була встановлена радянська влада, вже в січні 1918р. почалися соціалістичні перетворення (радянізація). Радянізація включала такі реформи (а також супутні їм рішення радянського уряду України):

• На територію радянської України були поширені закони і декрети РСФРР.

• Судові органи УНР ліквідували, їх замінили народними судами, робітничими і се­лянськими трибуналами. Почалися репресії - каральні заходи (арешт, депортація, розстріл та ін.) без доказу провини в судовому порядку. Репресіям піддавалися за підозру в негативному ставленні до радянської влади, за фактом походження (інтелігенція, дворяни, російська знать), освіти (вища) і т.д.

• Обов'язки міліції були передані Червоній гвардії.

• У січні 1918 р. Народний секретаріат прийняв рішення про створення армії радянської УНР - Червоного козацтва. Одночасно формуються загони Червоної армії.

• Фінансові органи України були передані під контроль центральних органів РСФРР і радянських органів влади Україні

• Почалася націоналізація великих промислових підприємств, шахт, частина яких пе­рейшла у власність РСФРР. (Наприклад монопольні об'єднання «Продамет», «Кровля», судноремонтні заводи Півдня, 9 металургійних заводів, 230 шахт.)

• Органи радянської влади не перешкоджали розгромам поміщицьких господарств і розподілу землі, які стихійно вчиняли селяни. Почалася пропаганда артільно-комуністичного ведення сільського господарства.

• Був відновлений вивіз хліба в Росію, заборонений Центральною Радою в грудні 1917 р. Органи радянської влади допускали насильство, реквізиції, застосування військової сили при заготівлях хліба.

Перша спроба радянізації України тривала недовго.

У березні 1918 р.у результаті наступу німецько-австрійських військ і військ ЦР ра­дянський уряд і війська були змушені залишити Київ, а в квітнівся територія України була окупована Німеччиною та Австро-Угорщиною, які погодилися відновити владу Центральної Ради.

Підсумки війни радянської Росії з УНР

• У ході війни радянської Росії з УНР в Україні встановилася радянська влада.

• Центральна Рада, незважаючи на розгром її збройних сил, не визнала перемогу радянської влади в Україні.

• Раднарком і Центральна Рада не підписали мирний договір або яку-небудь іншу уго­ду, продовжуючи залишатися в стані війни.

• ЦР і уряд УНР переїхали до Житомира.

• Військові дії між радянськими військами і військами ЦР тривали на Волині і По­діллі.

Четвертий Універсал Центральної Ради

Четвертий Універсал ЦР був прийнятий на закритому засіданні Малої Ради 9(22) січня 1918 р. в умовах війни з радянською Росією. В Україні на цей час існували два ворожих уря­ди - радянський і Центральної Ради. Радянський уряд 15(29) січня віддав наказ військам про наступ на Київ. Уряд Центральної Ради, як ви вже знаєте, зміг організувати оборону до 26 січня (8 лютого) 1918 р. Таким чином, час на реалізацію положень Четвертого Універса­лу в ЦР було вкрай мало - менше трьох тижнів.

Зміст Четвертого Універсалу

ЦР охарактеризувала внутрішнє становище Української Народної Республіки: • Економіка України знаходиться у глибокій кризі. Настає голод. • Повсюдно відбуваються грабежі та убивства, встановилося беззаконня. • Росія розв'язала проти України війну. • ЦР не змогла організувати вибори до Установчих зборів. • Україна змушена брати участь у Першій світовій війні, тому що Росія дотепер не укла­ла мирний договір. ЦР проголосила: • Самостійність, незалежність Української Народної Республіки. • Принцип міжнародних відносин - мир і добросусідство. • Уряд незалежної Української Народної Республіки Рада народних міністрів негайно приступить до мирних переговорів з метою виведення України з Першої світової війни. • Рада народних міністрів організує боротьбу проти більшовиків і радянських військ, а також усіх, хто закликає до повстання проти Української Народної Республіки. • Комісія ЦР з питань землекористування підготувала закон про соціалізацію землі. ЦР прийме цей закон на черговій сесії (до початку весняних польових робіт). • ЦР вводить державний контроль над торгівлею, банками, податками. • Земля, ліси, води і підземні ресурси переходять у власність Української Народної Республіки. • Усі демократичні свободи, проголошені Третім Універсалом, гарантуються в неза­лежній Українській Народній Республіці. • ЦР докладе всіх зусиль для скликання Всеукраїнських Установчих зборів, які прий­муть Конституцію Української Народної Республіки. ЦР заявила про необхідність прийняти такі закони: • Про заміну постійної армії народною міліцією. • Про відновлення зруйнованих підприємств, житлових будинків, залізниць і т.д. за дер­жавні кошти. • Про перевибори місцевих органів самоврядування. • Про заходи для боротьби з безробіттям, допомоги інвалідам і всім потерпілим у ході війни. ЦР висловила надію, що: • Громадяни Української Народної Республіки підтримають політику ЦР, проведуть ак­тивну роботу по виборах делегатів до Всеукраїнських Установчих зборів. • Громадяни Української Народної Республіки захистять «свою долю від усіх ворогів селянсько-робітничої Української Республіки».

УНР і Четвертий Універсал були визнані Австро-Угорщиною і Німеччиною.

З грудня 1917 р. в Брест-Литовську відбувалися переговори про мир між Радянською Росією і Четверним союзом. В переговорах брала делегація ЦР, яка наполягала на своєму праві встановлювати самостійні міжнародні відносини В січні 1918 р., коли радянські війська контролювали зна­чну частину України і вели бої за Київ. Раднарком наполягав під час переговорів в Брест-Литовську на тому, що договір спроможний підписати тільки уряд Росії і створений радянський уряд України Народний секретаріат.

Четверний союз не прийняв цієї вимоги Брест-Литовський договір було підписано окремо з делега­цією Росії і делегацією ЦР України Україна підписала договір 27 січня 1918 р. Росія — 3 березня 1918 р. В договорі поставлені дуже тяжкі умови миру для Росії. Колишні союзники по Антанті його не підтримували Він носив сепаратний характер.

Україна і Брест-Литовський мирний договір

• Україна, що підписала мирний договір з країнами Четверного союзу (Австро-Угорщиною, Німеч­чиною, Туреччиною і Болгарією), припиняла свою участь у Першій світовій війні. • За умовами договору Росія виводила свої війська з України, визнавала незалежність УНР і владу ЦР. • Австро-Угорщина і Німеччина обіцяли повернути Україні Холмщину і Підляшшя, виділити захід­ноукраїнські землі в коронний край. • Україна зобов'язувалась зробити значні поставки продовольства і промислової сировини в Німеччину.

18 лютого (тут і далі дати подаються за новим стилем) 1918 р. німецькі війська перейшли у наступ по всьому фронту від Балтійського моря до Карпат. В наступі брали участь 450 тис. німецьких та австро-угорських військ.

1 березня Київ було окуповано німцями, 7 березня в Київ повернувся уряд ЦР. Однак незабаром між ЦР і німецько-австрійською адміністрацією виник конфлікт.

Причини і наслідки конфлікту ЦР і німецько-австрійської адміністрації

• ЦР наполягала на проведенні виборів в Установчі збори, німецьке та австро-угорське команду­вання заважало цьому. • ЦР продовжувала обіцяти народу здійснити реформи, виголошені Третім Універсалом, Окупа­ційна влада, спираючись а поміщиків і буржуазію, не збиралася надавати ЦР таку можливість. • Всупереч волі ЦР поміщикам поверталася земля робочий день на підприємствах подовжував­ся, погіршувалися умови праці. • Всупереч волі ЦР Україну було поділено на дві частини Австро-Угорщина окупувала Подільсь­ку, Херсонську, Катеринославську та Волинську губернії. Німеччина – решту. Почалися грабун­ки, репресії проти населення. • Німеччина та Австро-Угорщина сприяли державному перевороту в Україні, внаслідок якого ЦР було розігнано, а на чолі держави став гетьман Павло Скоропадський (квітень 1918 р.)

Павло Скоропадський — представник старовинного роду козацької старши­ни, великий землевласник, ад'ютант Миколи II, авторитетний генерал Влітку 1917 р. на з'їзді в Чигирині Скоропадського було обрано почесним отаманом Вільного Козацтва України. П. Скоропадський розпустив ЦР, скасував УНР. Нова назва країни — Українська Держава - підтверджувала найгірші по­боювання щодо можливості ліквідації республіканської ферми правління.

Скоропадський

Павло Петрович (1873-1945 рр.)

Внутрішня і зовнішня політика Української Держави

Внутрішня політика

Зовнішня політика

· ЦР було розпущено. • УНР перетворювалась в Українську Державу на чолі з гетьманом. • Органи місцевого самоврядування скасовувались. • Заборонено випуск газет соціалістичного спрямування. • Вибори до парламенту відкладалися до стабілізації ситу­ації в Україні. • Зберігалося поміщицьке землеволодіння. • Почала формуватися армія, • Створювались українські гімназії, відкрився університет у Кам'янці-Подільському, створено Українську Академію на ук, Національний архів, Національну бібліотеку. • Відновлено як окремий стан козацтво, скасоване Катериною II, • Створена грошово-банківська система. • Введено 9-12-годинний робочий день.

• Українська Держава обмінялась посольствами з 12 країнами. • УД мала дипломатичні відносини з Німеччиною, Австро-Угорщиною, Швейцарією Туреччиною, Польщею, Фінлян­дією, Скандинавськими країнами, Кримом, Францією тією, Румунією та ін. • Були встановлені дипломатичні відносини з Росією, докладено зусиль для підпи­сання мирної угоди (12 червня 1918 р. була підписана) • Проведені переговори з Австро-Угорщиною щодо Західної Галичини і Холмщини.

Вивчаючи наведену вище таблицю, зверніть увагу на те, що внутрішня політика повинна була обов'язково викликати невдоволення П.Скоропадський зміг протриматися у влади до грудня 1918р. За часів свого правління він спирався на поміщиків, заможних селян, буржуазію, але не задовольнив вимог широких верств населення. Беззаперечні досягнення у сфері культури, міжнародних відносин дуже мало впливали на опозицію гетьману.

Склад опозиції владі гетьмана П. Скоропадського

§ Робітники, середнє селянство і сільська голота. § Українські соціалістичні партії. § Українські більшовики. В червні 1918 р. вони створили партію — Комуністичну партію більшовиків України (КП(б)У).

Вже влітку 1918 р. проти режиму П. Скоропадського відбулися масові виступи селян робітників. Почалося формування революційних полків в Лівобережній Україні, партизанських загонів. На Катеринославщині діяв загін під керівництвом Н. Махна. В жовтні 1918 р. махновці захопили місто Гуляйполе і поступово перетворилися на значну збройну силу.

Вимоги махновців

• Встановлення радянської влади (влади Рад) на місцевому рівні, без створення центральна рівних органів (це — принцип анархістів). Проведення земельної реформи, внаслідок якої селяни отримували землю без викупу.

Регулярні військові сили Української Держави в листопаді 1918 р. зробили спробу ліквідувати партизанські загони Лівобережжя і загони Махна, але успіху не мали.

Розуміючи, що режим гетьмана П. Скоропадського приречений, українські соціалісти стають ініціато­рами створення Українського національного союзу (УНС). який очолив В.К.Винниченко. УНС 14 лис­топада 1918 р. на підпільному засіданні в Києві створює Директорію— між партійний колегіальний орган, що висував претензії на верховну владу в Україні.

Склад Директорії

Громадський діяч	Партійна приналежність	Посада
В.Винниченко С.Петлюра Ф.Швець П.Андрієвський О.Макаренко	Соціал-демократ Соціал-демократ Представник Селянської Спілки Соціаліст-самостійник Керівник профспілки залізничників	Голова Директорії Отаман військ УНР Член Директорії Член Директорії Член Директорії

Завдання Директорії —скинути гетьмана і відновити УНР - Директорія виїхала в Білу Церкву. Тут знаходилися її збройні сили:

• галицькі січові стрільці;

• дивізія сердюків;

• добровольці.

Директорії вдалося одержати згоду на нейтралітет окупаційних військ і підтримку від Раднаркому Росії. П.Скоропадський намагався зберегти свою владу. З цією метою він:

• Пропонував членам УНС увійти до складу уряду, сподіваючись цим нейтралізувати УНС

• Декларує федеративний союз з Росією в разі повалення влади більшовиків. Цей крок мав викликати схвалення Антанти, яка з листопада 1918 р почала інтервенцію на Півдні Украї­ни, а також білогвардійського генерала Денікіна, чия армія, що набула назву Добровольчої, готувалась до вторгнення в Україну. Але і Антанта, і Денікін були проти не тільки незалеж­ності України, але й федерації.

Незабаром П. Скоропадський зрозумів, що його владі прийшов кінець. У листопаді 1918 р. скінчила­ся Перша світова війна. Німеччина та Австро-Угорщина капітулювали. Розпочалося виведення німе­цьких військ з України. На бік Директорії перейшли Запорізька дивізія, січові стрільці, сірожупанна дивізія. Гетьманські війська зазнали поразки під Києвом; Директорія з військом урочисто увійшла в Київ в грудні 1918 р.

Гетьман відрікся від влади, виїхав до Німеччини, де жив до самої смерті.

Директорії судилося бути вищою владою в Україні фактично до квітня 1919 р., офіційно — до листопада 1920 р.

За цей період часу відбудеться багато подій, влада в Україні переходитиме і до більшовиків, і до бі­логвардійців. У внутрішні справи України втручалися і Антанта, і Польща, і Росія. Аби розібратися в подіях, спочатку ознайомимося з ними коротко.

Основні події в Україні (листопад 1918 р. —листопад 1920 р.)

§ У листопаді 1918 р, почалась інтервенція Антанти на Півдні України. § У листопаді 1918 р. Радянська Росія анулювала Брестський мирний договір з Німеччиною в зв'язку з тим, що Німеччина і Росія уклали акт про перемир'я. Це відкрило можливість Росії надавати військову допомогу більшовикам України. § В листопаді 1918 р. було створено Тимчасовий робітничо-селянський уряд України у м. Суджа. Формуються 1-ша та 2-га повстанські дивізії, потім Українська радянська армія. § Українська радянська армія разом з Червоною Армією Росії веде наступ з району Суджи, Глухова, Стародуба, в січні 1919 р. вступає до Харкова, захоплює Катеринославщину у лютому 1919 р. бере Київ, Чернігів. § В грудні 1918 р. армія Денікіна проводить наступ на Донбас. Денікін оголошує себе Головнокомандую­чим Півдня Росії, його армію підтримують Антанта (зброєю та боєприпасами) і США (кредитами). § Армія Денікіна успішно воює з Червоною Армією і Українською радянською армією. В червні 1919 р, Денікін контролює значну частину території України. Його мета — відновити Російську імперію. § Директорія, яка не змогла добитися на переговорах з Росією її відмови від військового втручання в Україні, 16 січня 1919 р, оголошує війну Росії. § 22 січня 1919 р. Директорія проголошує Декларацію про об'єднання УНР і Західноукраїнської Народно; Республіки (ЗУНР). ЗУНР була створена в листопаді 1918 р. на землях, що входили до складу Австро - Угорщини. ЗУНР не була визнана Польщею, яка розпочала окупацію Східної Галичини, відтіснила ар­мію ЗУНР до кордонів УНР (до ріки Збруч). § Наприкінці 1919 р основну частину земель України контролював радянський уряд України. § Армія Денікіна під ударами радянських військ змушена була відступити на південь. § В квітні 1920 р. С. Петлюра, що втік у Варшаву, укладає угоду з Польщею про спільну боротьбу з Ра­дянською Росією і більшовиками України. § У ході радянсько-польської війни в 1920 р. армію Директорії (яку очолював С. Петлюра) було знищено. 20 листопада 1920 р. Петлюра своїм указом скасовує Директорію.

Навіть скорочене ознайомлення з основними подіями листопада 1918-1920 рр. дозволяє зробити висновок:

Директорія, що намагалася встановити свою владу, зіткнулася з багатьма протидіючими силами: Радянською Росією, Польщею, Антантою, армією Денікіна, радянським урядом України.

В цих складних політичних умовах Директорія намагалася відстояти незалежність України, втілити у життя соціально-економічні реформи, визначити свій політичний курс.

Політичний курс Директорії

• Встановити в Україні національний варіант радянської влади. • Владу на місцях передати трудовим радам селян, робітників, інтелігенції. • Передати законодавчу владу в УНР Трудовому конгресу. Делегатів на конгрес повинно обрати трудове населення України без поміщиків, капіталістів (серед останніх опинилися і лікарі, адвокати, професура, вчителі).

В подальшому політичний курс Директорії зазнав змін. Вона відмовилась від соціалістичного ради­калізму, лояльніше почала ставитися до буржуазії, заможного селянства. Важливим політичним за­ходом було скликання 23 січня 1919 р. Трудового конгресу. Але Директорія, якій Трудовий конгрес висловив довіру, вже готувалася до евакуації з Києва (5 лютого до міста увійшли радянські війська).

Аграрна реформа Директорії

Директорія проголосила		Директорія здійснила
• Вилучення земель у проміщиків	• Термін і порядок розподілу земель не визначено. • Землі іноземців (в основному поляків) розподілу не підлягали. • Прийнято рішення про компенсацію поміщикам за землю.

Соціально-економічні реформи

Директорія проголосила:		Директорія здійснила:
• Прийняття заходів по відновленню промислово­сті • Введення робітничого контролю на виробництві • Здійснення заходів по наданню допомоги безро­бітним та іншим категоріям нужденних	• В умовах громадянської вій­ни і інтервенції, соціально-економічні реформи були відкладені головним завданням Дирек­торії стала перемога у гро­мадянській війні

Директорія не змогла вирішити низку важливих проблем міжнародних відносин.

Міжнародна політика Директорії

Директорія та Радянська Росія
• Раднарком не визнав Директорію вищим органом влади в Україні. • Переговори Директорії і Раднаркому скінчилися невдачею. • В листопаді 1918 р. Радянська Росія при підтримці більшовиків України почала вторгнення з півночі і сходу на територію України. • 16 січня 1919 р. Директорія проголосила війну Радянській Росії.
Директорія і Антанта	Директорія і Польща
§ Війська Антанти наприкінці 1918 р. почали окупацію Півдня України. § Антанта погодилась визнати Директорію тільки за умови підпорядкування її військ генералу Денікіну. Директорія відмовилась від цієї пропозиції. § Директорія спробувала витіснити війська Антанти, але зазнала поразки.	§ Польська держава була відтворена в лис­топаді 1918 р. (після руйнації Австро-Угорщини). § Керівник Польської держави генерал Пілсудський заявив територіальні претензії до України. § Польська армія почала окупацію Західної України

Серйозним випробуванням для Директорії стала проблема захисту Західноукраїнської Народної ре­спубліки (ЗУНР)

Як виникла ЗУНР

В жовтні 1918 р. в Австро-Угорщині від­булася революція. Імператор прийняв маніфест про федеративну перебудову імперії.		В зв'язку з цим 18 жовтня 1918 р, у Львові громадські діячі Східної Галіції і Буковини створили Українську Націона­льну Раду.
Українська Національна Рада заявила про намір створити на українських зем­лях, що входили до складу Австро-Угорщини, незалежну державу.		Рішення Національної Ради було підтрима­не мітингами, демонстраціями населення, а також українськими військовими з'єднаннями, створеними у жовтні 1918 р.
В ніч з 31 жовтня на 1 листопада україн­ські військові з'єднання взяли під свій ко­нтроль стратегічні пункти Львова, Стані­слава, Тернополя, Коломиї, Рави-Руської та інших міст Східної Галичини.		Австрійський уряд був змушений пого­дитися на передачу влади у Східній Галичині Українській Національній Раді.
Національна Рада призначила уряд— Тимчасовий Державний Секретаріат		10 листопада 1918 р. уряд прийняв присягу і проголосив створення ЗУНР.

В ході революції в Австро-Угорщині на її теренах виникла ще одна держа­ва — Польща. Польща претендувала на землі Східної Галичини. 1 листо­пада польські війська почали окупацію Львова, це означало, що почина­ється війна між ЗУНР і Польщею. Уряд ЗУНР і її президент Є.Петрушевич звернулися до УНР по допомогу.

Петрушевич Євген Омелянович

(1863-1940 рр)

УНР і ЗУНР

• В листопаді 1918 р. уряд ЗУНР звернувся до уряду УНР з пропозицією з'єднати ЗУНР і УНР в єдину державу. • Уряди УНР та ЗУНР підписали попередній договір про об'єднання (злуку) 1 грудня 1918 р в Фа­стові. • 22 січня 1919 р. Трудовий конгрес схвалив Декларацію про об'єднання УНР і ЗУНР в єдину державу. В Києві відбулися урочистості, присвячені об'єднанню УНР і ЗУНР.

Об'єднання ЗУНР і УНР відбулося в умовах війни з Польщею і громадянської війни в УНР В ЗУНР були створені збройні сили — Українська Галицька Армія (УГА), яка повинна була відстояти незале­жність держави. Військову допомогу ЗУНР пообіцяв уряд УНР.

Війна Польщі з ЗУНР (1918-1919 рр.)

Причини війни	• Територіальні претензії Польщі до ЗУНР • Окупація поляками частини території ЗУНР
Хід війни	• Війна почалась 5 листопада 1918 р. • Польська армія захопила Львів, Перемишль, десять повітів ЗУНР з 59. • В квітні 1919 р. військову допомогу Польщі надала Франція. • Польська армія провела наступ, відкинула частини УГА до р. Збруч. • В червні 1919 р. УГА провела наступальну операцію, що отримала назву Чортківської офензиви. УГА примушує 100 - тисячну польську армію від­ступити. • Але в липні поляки знову відкинули 25-тисячну армію УГА до Збручу.
Наслідки війни	• Польща окупувала всю Східну Галичину.

Окупація Польщею Східної Галичини означала фактичну загибель ЗУНР. Уряд ЗУНР було евакуйовано зі Львова в Тернопіль, а потім у Станіслав. Але навіть в умовах окупації і бойових дій уряду ЗУНР вдалося створити ефективну систему управління і розпочати аграрну реформу.

Система управління ЗУНР

• Народна Рада — вищий законодавчий орган влади ЗУНР. • Президент ЗУНР, голова Народної Ради (Є.Петрушевич). • Уряд ЗУНР — Тимчасовий Державний Секретаріат. • Органи місцевого самоврядування.

Аграрна реформа ЗУНР

• Маєтки великих землевласників (переважно поляків) експроприювались (переходили у влас­ність держави). • Передбачалося наділити землею малоземельних і безземельних селян. В квітні 1919 р. до цієї роботи приступила спеціальна комісія.

В 1919-1920 рр. —держави-переможці у Першій світовій війні скликали у Парижі конференцію з ме­тою підготовки і підписання мирних договорів. Ця конференція вирішила і долю ЗУНР: було визнано право Польщі на окупацію Східної Галичини, право Чехословаччини — на Закарпаття, Румунії — на Буковину.

Причини поразки ЗУНР

• ЗУНР опинилася в міжнародній ізоляції без військової і дипломатичної підтримки країн Європи • УНР, що сама воювала на кількох фронтах у 1918-1919 рр., не змогла захистити територію ЗУНР від окупації Польщею. • ЗУНР не створила через економічні труднощі достатню по чисельності і озброєнню армію, здатнузахистити суверенітет держави та її територію.

Більшовизація України

В січні 1919 р. Тимчасовий Робітничо-Селянський уряд України оприлюднив Маніфест, в якому ого­лошувалось про відновлення радянської влади. На цей час армія Директорії залишила Харків, і туди переїхав радянський уряд. Згідно з Маніфестом Україна набула назву — Українська Соціалістична Радянська Республіка (УСРР).Зразком для внутрішньої і зовнішньої політики УСРР стала РРФСР — Радянська Росія.

Формування державного апарату радянської влади в Україні

• Створено уряд — Раду Народних Комісарів (РНК) Вона складалась з членів Тимчасового робі­тничо-селянського уряду. • Головою РНК за вказівкою В.Леніна став професійний революціонер Х.Раковський • Скасовані органи державної влади УНРз тому числі і судові • Ліквідовано місцеві органи влади, їх повноваження надано революційним комітетам (ревкомам) в містах та комітетам незаможних селян (комнезамам) — на селі. • Створено Всеукраїнську надзвичайну комісію для боротьби з ворогами радянської влади. • Створювалися революційні суди, трибунали .міліція

Поки йшла громадянська війна більшовики проголошували політичні гасла, що відповідали споді­ванням широких верств населенню. Вся влада Радам!", "Земля --селянам!". "Фабрики — робіт­никам!". Але вже на початку 1919 р політичний курс більшовицького уряду почав змінюватися.

Політичний курс більшовиків в Україні (1919 р.)

• Зміцнення влади КП(б)У. ревкомів, комнезам в • Жорсткий контроль держави за виробництвом, націоналізація промисловості. • Відкидання товарно-грошових відносин як засад функціонування економіки. • Затягування вирішення питання про передачу землі селянам. Нав'язування селянам колективних форм господарювання на землі - колгоспів, радгоспів, комун. Націоналізація землі. • Жорстоке придушення будь-якого опору радянській владі („червоний терор”). • Репресії проти капіталістів, поміщиків, офіцерів, а також інтелігентів за фактом походження, ви­ховання, освіти • Обмеження суверенітету України, укладання "воєнно-політичного союзу з Росією". • Курс на встановлення однопартійної політичної системи. Терор проти не більшовицьких партій.

Проти політичного курсу більшовиків майже одразу розпочались масові виступи, причому не тільки буржуазії, але й того самого народу, заради якого більшовики намагалися побудувати соціалістичне (комуністичне суспільство, де всі рівні, вільні, немає приватної власності, експлуатації.

Особливо стійкий опір викликала аграрна політика більшовиків, що зводилась до продовольчої диктатури.

Сутність продовольчої диктатури

• Держава зосереджувала в своїх руках все зерно, що було вироблено в селянських господарст­вах понад споживацьку норму. Норму визначав Раднарком • Зерно, вироблене понад споживацьку норму (його назвали "надлишок"), у відповідності з декре­том Раднаркому "Про продовольчу розверстку", вилучалось. • Вилучення зерна у селян здійснювали комнезами і спеціальні озброєні робітничі загони — продзагони, що використовували примусові заходи (аж до розстрілу) до селян, що відмовлялися віддавати зерно. • Вилучене зерно йшло на забезпечення хлібом армії, міст, селянської бідноти. • Селянам суворо заборонялося продавати зерно.

Продовольча диктатура, з одного боку, забезпечувала державу хлібом внаслідок пограбування се­лян, а з другого — посилювала владу держави над окремою особою. "У кого хліб, у того і влада", — часто цитували слова В.Леніна керівники різних рангів.