Місцеве самоврядування Автономної Республіки Крим: особливості правового регулювання

Тема № 12. Правовий статус органів місцевого самоврядування Автономної

Республіки Крим

План

1. Місцеве самоврядування Автономної Республіки Крим: особливості правового регулювання

2. Система органів місцевого самоврядування Автономної Республіки Крим

3. Повноваження місцевого самоврядування Автономної Республіки Крим: власні та делеговані

Місцеве самоврядування Автономної Республіки Крим: особливості правового регулювання

Питання територіального устрою займає у політико-правовій практиці будь-якої держави одне з центральних місць. Хоча встановлено, що процеси централізації та децентралізації влади розвиваються циклічно, загальносвітовою тенденцією у даний час є здійснення певної децентралізації публічного управління, наближення рівня прийняття найважливіших політичних рішень як можна ближче до населення.

Вирішення територіального питання у кожній країні носить виключно індивідуальний характер. Це викликає необхідність не просто переносити готові шаблони класичних зразків державного устрою на місцеві умови, а кожен раз адаптувати механізми гармонізації відносин по вертикалі територіальної організації публічної влади, враховуючи самобутність регіонів.

Говорячи про становлення правового статусу Автономної Республіки Крим у складі України можна визначити декілька етапів:

І етап — з 1954 р. — до 1991 р. Кримська область як адміністративно-територіальна одиниця з рівними правами з іншими областями;

ІІ етап — з 1991 р. до 1995 р. Автономна Республіка Крим як складова частина України, яка самостійно вирішує питання, віднесені до її відання;

ІІІ етап — з 1995 р. до 1996 р. Автономна Республіка Крим як адміністративно-територіальна автономія, яка самостійно вирішує питання, віднесені до її відання Конституцією України та законами України;

IV етап — з 1996 р. до 2014 р. Автономна Республіка Крим як невід’ємна складова частина України, яка в межах повноважень, визначених Конституцією України, вирішує питання, віднесені до її відання.

IV етап — з 2014 р. по сьогоднішній день. Територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя визнана тимчасово окупованою територією відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 р.

Відповідно до ст. 134 Конституції України, Автономна Республіка Крим є невід'ємною складовою частиною України і в межах повноважень, визначених Конституцією України, вирішує питання, віднесені до її ведення [1]. Аналогічне положення міститься у ст. 1 Конституції Автономної Республіки Крим, прийнятої Верховною Радою Автономної Республіки Крим 21 жовтня 1998 р. і затвердженої Законом України від 23 грудня 1998 р. "Про затвердження Конституції Автономної Республіки Крим" [15]. Отже, на території Автономної Республіки Крим цілком діє Конституція України і закони України, у тому числі й регламентуючі функціонування інституту місцевого самоврядування.

Система місцевого самоврядування, органи й посадові особи місцевого самоврядування в АРК формуються і функціонують відповідно до Конституції України [1] і Закону України від 21 травня 1997 р. «Про місцеве самоврядування в Україні» [16].

Конституція АРК щодо місцевого самоврядування не містить положень, які дублюють відповідні положення Конституції України. У розділі IV "Місцеве самоврядування в Автономній Республіці Крим" Конституції АРК міститься всього лише одна глава 9 "Здійснення місцевого самоврядування в Автономній Республіці Крим" (статті 42-47), в якій регламентовані тільки особливості здійснення місцевого самоврядування на території республіки [62].

У ст. 42 глави 9 Конституції АРК установлюються правові основи місцевого самоврядування в республіці. Закріплюється, що місцеве самоврядування в АРК здійснюється відповідно до Конституції України і законів України. Відповідно до Конституції України законами України Автономній Республіці Крим можуть делегуватися повноваження із забезпечення збалансованого соціально-економічного й культурного розвитку Автономної Республіки Крим, реалізації програм соціально-економічного, культурного й іншого розвитку автономної республіки [15].

Конституція АРК тісно пов'язує і співвідносить здійснення місцевого самоврядування із забезпеченням дотримання прав і свобод громадян в Автономній Республіці Крим. У ч. 1 ст. 43 Конституції АРК закріплюється, що відповідно до Конституції України Верховна Рада Автономної Республіки Крим у межах своїх повноважень бере участь у забезпеченні прав і свобод громадян на території республіки Крим [15]. Проте, незважаючи на місце розміщення даної статті в розділі IV Конституції АРК, представницький орган АРК здійснює забезпечення прав і свобод громадян на території республіки не тільки у сфері реалізації ними права на місцеве самоврядування. У ч. 2 ст. 43 Конституції АРК містяться положення, що зазначають розширювальне тлумачення таких прав і свобод громадян. Вони закріплюють, що в разі порушення органами місцевого самоврядування, сільськими, селищними, міськими головами, головами місцевих державних адміністрацій прав і свобод громадян, передбачених Конституцією України і законами України, і не приведення за вимогою Верховної Ради АРК своїх актів у відповідність до Конституції України і законів України Верховна Рада АРК має право звернутися:

- до Президента України — про звільнення від посад голів місцевих державних адміністрацій у порядку, передбаченому Конституцією України;

- у Верховну Раду України — про призначення позачергових виборів місцевої ради, сільського, селищного, міського голови відповідно до законодавства України [15].