Роль судової практики суду Європейських Співтовариств
Рішення Суду ЄС є одним із важливих джерел права Євросоюзу. Це підтверджується тим, що рішення Суду ЄС мають остаточний характер і обов'язкові для всіх суб'єктів європейського права. Невиконання рішень Суду тягне за собою застосування санкцій, передбачених установчими договорами.
Суд ЄС своїми рішеннями захищає дотримання положень установчих договорів, цілей і принципів, на яких базується діяльність Євросоюзу. Суд ЄС відіграє вирішальну роль в уточненні змісту загальних принципів європейського права.
Суд ЄС має право тлумачити установчі договори, здійснює преюдиціальну юрисдикцію, а також вирішує спори, пов'язані з реалізацією установчих договорів та інших нормативно-правових актів державами-членами та з діяльністю органів Євросоюзу, а також вирішує в межах своєї юрисдикції конкретні спори, що виникають у зв'язку з договірною тапозадоговірною відповідальністю.
За загальним правилом, рішення, що приймаються Судом ЄС, розглядаються як прецедент і є обов'язковими для всіх держав -членів Євросоюзу. Це особливо важливо, коли мова йде про тлумачення Судом ЄС установчих договорів та при винесенні рішень щодо запитів національних судів, що розглядаються на основі преюдиціальної процедури. Практично і всі інші рішення Суду ЄС мають прецедентами характер. Це підтверджується тим, що за аналогічних обставин, Суд ЄС виносить схожі рішення. Однак з деяких питань Суд ЄС змінює свою позицію. Такі перегляди позицій є нечастими і чітко фіксуються самим Судом ЄС. Таким чином, Суд ЄС наділяє себе правом переглядати створені ним прецеденти.
Практика формування права Євросоюзу свідчить, що у ряді випадків рішення Суду ЄС стають основою нормативно-правових актів Євросоюзу. Зокрема, це стосується директив у сфері захисту інтелектуальної власності тощо.
Діяльність Суду ЄС сприяє європейській інтеграції. В основі діяльності Суду ЄС лежить зміцнення Євросоюзу, розширення сфери та підвищення ефективності дії права Євросоюзу, збільшення кола повноважень органів Євросоюзу.
71.Юрисдікція Європейського суду першої інстанції.
Суд першої інстанції був утворений у 1989 р. Підпорядковується Суду ЕС .
Діяльність суду 1 інстанції регулюється ЕС.:Договор про заснування Європейського Співтовариства, Статут Суду ЄС, Процесуальний регламент Суду ЕС.
Головним завданням Суду 1 інстанції є розгляд справ,порушених ф.о та ю.о. Компетенції Суду 1 інст. була значно розширена у 1993 р. До сфери дії Суду 1 інстан. планується передати всі питання, що належать до компетенції Суду ЄС, за винятком преюдиціального провадження.
Суд першої інстанції не самостійна установа, а лише підрозділ Суду ЄС.
Суду 1 інстанції розлядає:
вирішення трудових спорів та спорів щодо перевищення своїх повноважень Радою,
питань, які належать до сфери приватного підприємництва,
порушень під час здійснення діяльності основних інститутів Євросоюзу,
антидемпінгові питання та порушення правил торгівлі.
Юрисдикція Суду першої інстанції розповсюджується на;
спори між Співтовариством та його службовцями
позови у зв'язку із судовим контролем, подані фізичними або юридичними особами, а не органами Співтовариства чи державами-членами
позови у зв'язку з позадоговірною відповідальністю, що подаються фізичними або юридичними особами (ст. 148 Договору про Європейське співтовариство, ст. 40 Договору про Європейське співтовариство заснування з вугілля та сталі, ст. 151 Договору про заснування Європейського співтовариства з атомної енергії);
позови у зв'язку з договорами, що подаються фізичними особами або юридичними особами
В основному позови проти Європейських Співтовариств, що подаються фізичними або юридичними особами, розглядаються в Суді першої інстанції, всі інші - в Суді ЄС.
Рішення Суду першої інстанції можуть бути оскаржені в Суді СС протягом 2 місяців з моменту винесення рішення. Рішення можуть оскаржити сторони у справі та 3 особи.
Підстави для оскарження рішення Суду 1 інст. процесуальні порушення, перевищення повноважень, порушення матеріального права ЄС, заподіяння шкоди інтересам позивача.
При оскарженні Суд ЄС може прийняти справу до розгляду та винести по ній рішення, повернуги справу на повторний розгляд до Суду першої шстанції, а також відхилити позов.
У разі, якщо Суд першої шстанції або Суд ЄС вважають себе некомпетентними вирішувати справу, вона автоматично передається до суду, що володіє відповідною компетенцією. Якщо Суд першої інстанції вважає себе некомпетентним у справі, яку йому було передано Судом ЄС, він не може відмовитись від її розгляду.