Західно­українські землів 20—30-ті роки 1 страница

Матер

О. Д. Бойко

Історія України

Навчальний посібник

З-тє видання, виправлене і доповнене

Київ

«Академвидав»

ББК 63.3(2) Б77

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України

як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів

(Лист № 14/18.2—1589 від 08.07.2005 р.)

Це — третє видання посібника, який здобув неабияку популяр­ність у вищій школі. Студентів і викладачів приваблюють у ньому компактність, лаконічність, концептуально-смислова самодостат­ність, аналітичность, системне, науково коректне мислення авто­ра, розкуте і тактове слово.

У процесі підготовки цього видання уточнено деякі формулю­вання, розширено, конкретизовано висвітлення окремих подій і фактів, які розглядаються в єдностях і суперечностях різноманіт­них тенденцій з осмисленням їх витоків, обумовленості вчинків конкретних історичних постатей. Проаналізовано сучасні політич­ні, соціально-економічні, духовні процеси і тенденції, висвітлено причини, суть і наслідки помаранчевої революції.

Посібник прислужиться студентам, викладачам вищих нав­чальних закладів. Корисним він буде учителям середніх загально­освітніх шкіл, усім, хто прагне пізнати минуле нашого народу.

Рецензенти:

доктор політичних наук, професор В. П. Горбатенко; доктор історичних наук, професор В. І. Кучер; доктор історичних наук, професор, член-кореспондент НАН України В. І. Наулко

І5ВМ 966-8226-28-3

© 0. Д. Бойко, 2002;

© 0. Д. Бойко, 2005, зі змінами

•^----------------------------------------------------------------------------- ■		п
	Зміст
	■
	■ ■ . ■
	■■■■■•■ . -■■
1. Первісне	1.1.Початок формування людської
суспільство	цивілізації на території України
і перші державні	1.2. Скіфо-сарматська доба.
утворення	Античні міста-держави
на території	Північного Причорномор'я
України	1.3. Східні слов'яни в VI—XI ст.
2. Київська Русь	2.1. Походження Давньоруської держави
	2.2. Виникнення і становлення
	Давньоруської держави
	(кінець IX — кінець X ст.)
	2.3. Піднесення і розквіт Київської Русі
	(кінець X — середина XI ст.)
	2.4. Політична роздрібненість
	Київської Русі (кінець XI — середина XIII ст.)
	2.5. Монгольська навала і встановлення
	золотоординського іга
	2.6. Політичний устрій
	2.7. Соціально-економічний розвиток
	2.8. Етнічний розвиток
	2.9. Хрещення Русі
	2.10. Характерні ознаки та особливості
	розвитку культури Київської Русі
	2.11. Походження і суть
	національного символу — тризуба

Галицько- Волинська держава — спадкоємиця Київської Русі

Українські землі у складі Литви і Польщі

Виникнення

Українського

Козацтва

Українська

Національна

Революція

Україна наприкінці XVII-уXVIII ст.

3.1. Утворення, піднесення і занепад
Галицько-Волинської держави 88

3.2. Роль Галицько-Волинського
князівства в історії

української державності 94

4.1. Приєднання українських
земель до Великого князівства
Литовського 95

4.2. Польська експансія
на українські землі

наприкінці XIV — в середині XVI ст. 100

4.3. Люблінська унія 103

4.4. Утворення Кримського ханства

і його експансія на українські землі 105

4.5. Соціально-економічні

процеси в XIV—XVI ст. 107

4.6. Церковне життя. Берестейська унія 117

4.7. Культура України в XIV—XVI ст. 121

5.1. Феномен козацтва: генезис,
характерні ознаки та особливості 126

5.2. Запорозька Січ 130

5.3. Козацько-селянські повстання
наприкінці XVI — на початку XVII ст. 134

5.4. Козацтво як впливовий

чинник міжнародного життя 140

6.1. Причини, характер,

, періодизація революції 145

6.2. Розгортання
національно-визвольної війни

(лютий 1648 — серпень 1657 р.) 151

6.3. Утворення Української
гетьманської держави 160

6.4. Громадянська війна і поділ
козацької України на два гетьманства
(вересень 1657 — червень 1663 р.) 163

6.5. Боротьба за возз'єднання
Української держави

(червень 1663 — вересень 1676 р.) 169

7.1. Українська державність

наприкінці XVII — на початку XVIII ст. 175

7.2. Колоніальна політика

Російської імперії щодо України у XVIII ст. 183

7.3. Правобережна Україна

наприкінці XVII — у XVIII ст. 188

Україна в першій половині XIX ст.

Україна в другій половині XIX ст.

Україна

На початку XX ст.

11. Українська національно-демократична революція (1917-1920)

7.4. Соціально-економічний

розвиток наприкінці XVII — у XVIII ст. 194

7.5. Культура України

наприкінці XVII — у XVIII ст. 200

8.1. Соціально-економічний
розвиток українських земель

у складі Російської імперії 209

8.2. Суспільні рухи 214

8.3. Національне відродження
в Україні. Кирило-Мефодіївське
товариство 225

8.4. Західноукраїнські землі

під владою Австрійської імперії 233

9.1. Модернізаційні процеси

вРосійській імперії та Україна 245

9.2. Суспільні течії і рухи

другої половини XIX ст. 251

9.3. Соціально-економічний

розвиток у пореформении період 259

9.4. Українська культура

в другій половині XIX ст. 269

10.1. Соціально-економічний

розвиток на початку XX ст. 281

10.2. Національний рух на початку XX ст. 284

10.3. Україна в період першої

російської революції 1905—1907 рр. 289

10.4. Україна в роки
третьочервневої монархії

(серпень 1907 — липень 1914 р.) 294

10.5. Західноукраїнські землі

в другій половині XIX — на початку XX ст. 298

10.6. Українські землі

в роки Першої світової війни 308

10.7. Поява модерністської течії
в українській культурі

на рубежі XIX і XX ст. 313

11.1. Лютнева революція в Росії

та її вплив на Україну 316

11.2. Проголошення автономії України 319

11.3. Проголошення
Української Народної Республіки.

Війна Радянської Росії проти УНР 325

11.4. Гетьманат П. Скоропадського 335

11.5. Директорія УНР 340

12. Україна в складі СРСР (1922—1939)

Західно­українські землів 20—30-ті роки

14. Українав роки Другої світової війни (1939—1945)

11.6. Західноукраїнська
Народна Республіка

11.7. Політика радянської влади
в Україні 1919 р.

11.8. Україна в другій половині
1919 — на початку 1920 р.

11.9. Радянсько-польська війна
та Україна

12.1. УСРР на початку 20-х років

12.2. Нова економічна політика

12.3. Утворення Радянського
Союзу. Остаточна втрата
Україною незалежності

12.4. Індустріалізація: завдання,
труднощі, характерні ознаки,
особливості і наслідки

12.5. Колективізація
сільського господарства.
Голод 1932—1933 рр.

12.6. Культурне будівництво
у 20—30-ті роки

12.7. Політика коренізації:
українізація і розвиток
національних меншин

12.8. Україна і процес формування
тоталітарного режиму в СРСР

13.1. Українські землі в складі Польщі

13.2. Українські землі в складі Румунії

13.3. Українські землі

в складі Чехословаччини

14.1. Українське питання

в міжнародній політиці напередодні Другої світової війни. Проголошення автономії Карпатської України

14.2. Роль «українського питання»

в німецько-радянському зближенні. Пакт Молотова—Ріббентропа

14.3. Входження західноукраїнських
земель до складу СРСР

14.4. Напад Німеччини на СРСР,
невдачі Червоної армії в боях

на території України 1941—1942 рр.

346 351 356

368 375

390 399

430 438

	14.5. Місце України у планах фашистів
	14.6. Встановлення фашистського
	окупаційного режиму
	14.7. Радянський партизанський рух
	на окупованій території України
	14.8. Збройна боротьба формувань
	ОУН—УПА в 1941—1944 рр.
	14.9. Визволення України
15. Повоєнна	15.1. Повоєнні адміністративно-
відбудова	територіальні зміни
і розвиток	15.2. Зовнішньополітична
України г> -і алч	діяльність УРСР
В І.УЧ-О — середині	15.3. Особливості процесу
50-х років	відбудови народного господарства
	України
	15.4. Рівень життя і побуту населення
	15.5. Радянізація західних
	областей України
	15.6. Боротьба ОУН—УПА
	зрадянською репресивною машиною
	15.7. Масові репресії радянського
	режиму проти населення
	Західної України. Операція «Вісла»
	15.8. Культурно-ідеологічні
	процеси в Україні
16. Україна	16.1. Суспільно-політичне життя
в умовах	і політична боротьба вУРСР
десталінізації / Л ^\ т^ 0\ .л ^ч ^х л \	16.2. Соціально-економічний
(1956—1964)	розвиток України
	16.3. Духовне життя в Україні:
	основні тенденції і характерні ознаки
17. Україна	17.1. Соціально-економічний
на порозі кризи:	розвиток УРСР
наростання застійних явищ (1965—1985)	17.2. «Стабілізація» і закритість суспільно-політичного життя
	17.3. Духовний розвиток
	суспільства: ідеологічний диктат
	17.4. Дисидентський рух
18. Україна	18.1. Головні чинники,
і процес пере-	що зумовили процес
будови в СРСР	перебудови
(квітень 1985 — серпень 1991 р.)	18.2. Етапи перебудови та її наслідки для України

19. Україна на шляху незалежності

19.1. Стартові умови розгортання
державотворчого процесу 580

19.2. Становлення владних структур 585

19.3. Конституційний процес 607

19.4. Формування багатопартійності 614

19.5. На шляху творення
національної економіки

(1991 — перша половина 1994 р.) 618

19.6. Реалізація

нового соціально-економічного

реформаційного курсу і його наслідки

(друга половина 1994 — 2005 р.) 624

19.7. Специфіка взаємодії
культури і суспільства

в умовах перехідного періоду 630

19.8. Основні тенденції розвитку

сучасної української культури 632

19.9. Характерні ознаки

релігійного життя 638

19.10. Роль національної

ментальності в житті суспільства 641

19.11. Формування концепції
зовнішньополітичного курсу 645

19.12. Альтернативні варіанти
геополітичної орієнтації України 649

19.13. Західний напрям

зовнішньої політики 651

19.14. Україна і СНД 662

Хронологічна таблиця 673

Короткий термінологічний словник 681

Література 686

1.

Первісне суспільство

і перші державні утворення

на території України

1.1. Початок формування людської цивілізації на території України

Першим періодом історії людства був кам'яний вік. Йому належить особливе місце в цивілізації. Саме цієї до­би на тлі кардинальних зрушень у природі, пов'язаних з різкими змінами клімату, сформувалася примітивна сус­пільна організація, зародилися першооснови таких форм людської духовності, як релігія, мораль, мистецтво.

Археологічні знахідки в Ефіопії, Кенії, Танзанії дають підстави зробити припущення про появу людини на Землі понад 2 млн. років тому. Першолюдиною фахівці вважа­ють істоту, для якої праця стала необхідністю і яка здатна була не тільки використовувати знаряддя праці, а й виго­товляти їх. У ході еволюції поглиблювалися відмінності між мавпою і людиною — розвинулося прямоходіння, сформувалася рука з протиставленим великим пальцем, збільшився об'єм мозку (досяг 800 см³), започаткувалася членороздільна мова. Саме ці якісні зміни у біологічному та психологічному розвитку зумовили появу поїло заріепз (людини розумної), сприяли остаточному виокремленню людини з тваринного світу.

Історію первісного суспільства вчені поділяють на кіль­ка періодів залежно від матеріалу і технології виготовлен­ня знарядь праці: палеоліт (давній кам'яний вік), мезоліт (середній кам'яний вік), неоліт (новий кам'яний вік), енео­літ (мідно-кам'яний вік), бронзовий вік.

Первісне суспільство і перші державні утворення на території України

Ранній палеоліт

(від появи людини до 150 тис. років тому)

Первісна людина на території України з'явилась май­же 1 млн. років тому, в період раннього палеоліту. Наш регіон, як і Європа загалом, не входив до ареалу антропо­генезу, тобто місцевості, де відбувся процес олюднення високорозвиненої мавпи. На думку археологів, найвіро­гідніше, що найдавніші люди (архантропи) прийшли на територію України з Передньої Азії через Балкани і Цен­тральну Європу. Ця міграція не була одномоментним ак­том, а хвилеподібно тривала протягом багатьох тисячо­літь. Рештки найдавніших стоянок первісних людей знайдено біля с. Королеве (Закарпаття), м. Амвросіївка (Донбас), с. Лука-Врублівецька (Хмельниччина). Всього на території України відомо понад ЗО стоянок доби ран­нього палеоліту.

Архантропи жили невеликими групами, що утворюва­ли первісне людське стадо. Ця перша форма соціальної ор­ганізації базувалася на основі кровнородинних стосунків. Господарство первісних людей було присвоюючим, бо ба­зувалося на збиранні плодів, ягід та їстівних коренів і по­люванні на тварин.

Основним знаряддям праці архантропів стало ручне рубило, що виготовлялося шляхом оббивання кам'яної за­готівки з двох боків. Це знаряддя мало довгасту, плескату форму завдовжки 20—25 см, вагою до 1,5 кг. У руках пер­вісної людини рубило стало універсальним інструментом впливу на навколишній світ. Залежно від ситуації воно ви­конувало роль сокири, кайла, метального каменя тощо. Поява однотипних кам'яних знарядь на зразок рубила свідчить про зародження мислення, початок переходу до свідомої виробничої діяльності.

Середній палеоліт (150—35 тис. років тому)

Наприкінці раннього палеоліту природа зазнала знач­них змін: клімат став сухішим, відбулося деяке підняття поверхні, розпочалося чергове і цього разу найбільше по­холодання.

Наслідки цих кардинальних зрушень у природі стали особливо відчутними у середньому палеоліті (мустьєрська епоха). Північна та більша частина Центральної Європи були закуті в льодовий панцир товщиною понад 600 мет­рів. На території України південна межа максимального зледеніння орієнтовно проходила повз такі сучасні міста: Львів, Ковель, Житомир, Кременчук, Миргород, Суми.

Початок формування людської цивілізації на території України Ц

Зміни в природі змусили первісну людину пристосову­ватися до нових умов існування. Помітне зменшення фло­ри, зумовлене сухим різкоконтинентальним кліматом, по­ява нових представників фауни — мамонтів, шерстистих носорогів, північних оленів, печерних ведмедів та інших тварин, призвели до того, що традиційне для попереднього періоду збиральництво дедалі більше поступається місцем полюванню, яке відіграє у житті людини мустьєрської епо­хи вирішальну роль. У цей час помітно поліпшується тех­нологія виготовлення знарядь праці, урізноманітнюються їх форма та призначення: ручне рубило удосконалюється; з'являються кам'яні гостроконечники, що використовува­лися як вістря для списів; набувають поширення скребла, якими обробляли шкури тварин.

Помітне ускладнення умов життя не зупинило посту­пального фізичного та розумового розвитку людини. Внас­лідок еволюції на зміну архантропу в мустьєрську епоху приходить неандерталець (назва походить від місцевості у Німеччині, де було знайдено рештки кісток). Він був неви­сокий на зріст, сутулий, мав велику голову видовженої форми з низьким лобом і нависаючим надбрів'ям. Об'єм його мозку становив від 925 до 1800 см³, особливо були роз­виненими ділянки мозку, пов'язані з просторово-коорди­наційними функціями та їх контролем. Як більш розвине­ний тип людини, неандерталець, попри складні умови іс­нування, помітно розширив порівняно зі своїм попередни­ком — архантропом ареал проживання. Знайдені археоло­гами на території України 200 мустьєрських стоянок (Кі-Їк-Коба та Холодний Грот у Криму, Антонівка на Донбасі, Рихта на Волині, Молодово на Дністрі та ін.) — переконли­ве тому підтвердження.

Боротьба за існування змусила людину в середньому палеоліті виготовляти одяг із шкур тварин, інтенсивно за­селяти печери, будувати штучні наземні житла, не тільки використовувати, а й добувати вогонь. Завдяки цьому лю­дина стала більш захищеною і менш залежною від природ­них умов.

У мустьєрську епоху почали закладатися першоосно­ви духовного світу людини. Неандертальські поховання в печерах Криму свідчать про зародження релігійних уяв­лень та вірувань, а знайдені на деяких стоянках кістки, різьблені геометричним орнаментом, з гравійованими на них контурами тварин і людей, рештками намальованих чорною фарбою ліній — про перші кроки образотворчого мистецтва.

Первісне суспільство і перші державні утворення на території України

О

Пізній палеоліт (35—11 тис. років тому)

Цей етап в історії людства порівняно з попередніми до­сить короткий, але він характеризується значними зміна­ми в економіці, сфері соціальних відносин, мистецтві. Без­перечно, центральною подією цієї доби стало завершення майже 35 тис. років тому процесу фізичного та розумового формування людини сучасного типу — Ьото варіепв. Цю людину за місцем першої знахідки її кісток у гроті Кро-Маньйон (Франція) називають кроманьйонцем.

З появою кроманьйонців процес удосконалення та уріз­номанітнення знарядь праці пішов надзвичайно швидки­ми темпами. У пізньому палеоліті почали виготовляти кам'яні різці, ножеподібні пластини, наконечники списів, дротики тощо. Людина оволоділа технікою обробки кісток та рогів, з яких виготовляла собі гарпуни, шила, голки та ін. Кроманьйонці стали використовувати перші знаряд­дя з вкладишами, так звані складні знаряддя, винайшли списометальний пристрій. Інструментарій налічував май­же 100 типів знарядь праці.

Останнє, четверте, зледеніння, що відбулося в пізньому палеоліті, перетворило колективне загінне полювання на диких коней, бізонів, північних оленів і мамонтів на основ­ний вид занять кроманьйонців, який забезпечував їхню життєдіяльність. Поступово склалася певна спеціалізація мисливських колективів. Так, майже 20—14 тис. років то­му на теренах України досить чітко виокремилося дві зони з різним типом господарства: південно-східна — мисливців на бізонів, та північно-західна — мисливців на мамонтів.

Помітне вдосконалення та урізноманітнення знарядь праці, підвищення продуктивності мисливства (кілька мисливців легко могли вполювати мамонта вагою 1—2 т) дали змогу кроманьйонцям відмовитися від виснажли­вих міграцій у пошуках їжі і вести більш осілий спосіб життя. Головним чином на берегах річок вони будували свої житла — землянки і напівземлянки, які у своїй су­купності утворювали первісне поселення — стоянку. Но­вим явищем пізньопалеолітичного періоду стало виник­нення господарсько-побутових комплексів. Вони утворю­валися зі стоянок, на яких було розташовано житла, кількох заглиблених у ґрунт ділянок, де обробляли кре­мінь, кістку, ріг, а також із ям-сховищ і вогнищ за межами жител. На території України знайдено майже 800 пізньопа-леолітичних стоянок (Радомишльська на Житомирщині, Мізинська на Чернігівщині, Межиріцька на Канівщині та ін.).

Початок формування людської цивілізації на території України 13

Спільне осіле життя первісних людей, локальне скуп­чення поселень є свідченням не тільки прогресивних змін у економіці, а й суттєвих зрушень у сфері соціальних від­носин. Пізній палеоліт — це час, коли на зміну первісному стаду прийшла родова община. Стрижнем родової органі­зації суспільства був рід — об'єднання кровних родичів по материнській лінії. Головною особою роду була жінка, че­рез те що родовід за групового шлюбу міг вестися лише по жіночій лінії, крім того, вона виступала у ролі охоронниці сімейного вогнища та відала харчовими запасами. З поя­вою кроманьйонців невпорядковані ендогамні (між особами однієї суспільної групи) статеві стосунки поступа­ються місцем екзогамним (між особами різних суспільних груп): виникає звичай, що забороняв шлюби між членами однієї родової групи. Це сприяло зближенню різних родів. На основі родинних стосунків відбувалася консолідація родів у племена, формувалася племінна організація сус­пільства, внаслідок чого поступово склався родовий пер­віснообщинний лад. Характерними для цього ладу були спільне володіння засобами виробництва і зрівняльний розподіл надбань праці.

Намагаючись пояснити механізм світобудови та визна­чити своє місце в навколишній дійсності, первісна людина в добу пізнього палеоліту активно формує першооснови влас­ної релігійної свідомості: тотемізм — віру в спільного для конкретного колективу предка — певної тварини, рослини тощо; анімізм — віру в існування душі та духів, що нібито управляють усім матеріальним світом; фетишизм — покло­ніння предметам неживої природи, віру в надприродні властивості матеріальних речей; магію — обряди, пов'яза­ні з чаклунством, віщуванням, вірою в уміння людини викликати надприродні явища.

В епоху пізнього палеоліту помітного розвитку набуло духовне життя людини, про що свідчать знайдені фрагмен­ти зразків прикладного та образотворчого мистецтва. Особливо часто при розкопках пізньопалеолітичних посе­лень трапляються фігурки птахів та стилізовані жіночі статуетки — «палеолітичні Венери». Жіночі зображення характеризуються пластичною виразністю та монумен­тальністю і уособлюють уявлення первісної людини про єдність родового колективу. Палеолітичні малюнки тва­рин, зроблені кроманьйонцями на кістках або ж на стінах печер (наприклад, на Кирилівській стоянці було знайдено уламок бивня молодого мамонта, на якому вирізьблені го­лова птаха й, можливо, черепаха), на думку фахівців, є

Первісне суспільство і перші державні утворення на території України

елементами мисливського ритуалу, що імітував процес по­лювання на здобич. З мисливськими обрядами, очевидно, пов'язані й інші види мистецтва (зокрема музика та хорео­графія), існування яких підтверджують археологічні роз­копки. Так, на стоянці Молодово було знайдено флейту, виготовлену із кістки оленя, у Мізині — ансамбль ударних інструментів з кісток мамонта, пофарбованих червоною фарбою, у Гагаріно — стилізовані статуетки жіночих фігурок у позі танцю. В цілому мистецтво пізнього палеоліту свідчить про те, що розум людини в цей час тільки пробуджується, а в її світобаченні життєвий досвід роду та власні спостереження тісно перепліталися з фантастикою та магією.

Мезоліт (10—6 тис. років тому)

Початок мезоліту (середнього кам'яного віку) хроноло­гічно збігається із закінченням льодовикового періоду. Клімат пом'якшав і став близьким до сучасного, що суттє­во вплинуло на фауну і флору. Традиційні для попередньо­го періоду об'єкти полювання або ж вимирають, як мамон­ти та шерстисті носороги, або ж відходять на північ. Тва­рини, які прийшли їм на зміну (кабан, вовк, лисиця, бобер тощо), були значно дрібнішими і рухливішими. Саме тому в мезоліті перед первісними мисливцями гостро стали проблеми зміни прийомів полювання, винайдення більш ефективної у нових умовах зброї, пошуку альтернативних мисливству джерел харчування. Людина не тільки суттєво удосконалює старі знаряддя праці (вони стають меншими за розмірами, зручнішими та ефективнішими), а й створює новий інструментарій для обробки дерева — долото, соки­ру, тесло, виготовляє вкладишеві знаряддя (ножі, кин­джали, списи) з крем'яними пластинами. Центральною подією розвитку первісної техніки в добу мезоліту було ви­найдення першої «механічної зброї» дистанційної дії — лука і стріли. Поява цього знаряддя полювання мала над­звичайно важливі наслідки: по-перше, суттєво зросла про­дуктивність праці мисливців — вбивати тварин можна було зі значної відстані, а птахів — на льоту; по-друге, вона спри­яла перебудові соціального життя, оскільки людина могла сама себе прохарчувати, багатолюдні мисливські колективи розпалися і на зміну їм прийшла індивідуалізація вироб­ництва та споживання, помітно зросла роль парної сім'ї.