Тема 8. Держава і суспільство Давньої Русі

за даними «Руської правди», (2 год.)

План

1. «Руська правда» як історичне джерело.

2. Система покарань за «Руською правдою» як відображення рівня розвитку соціальних інститутів.

3. Станова система давньоруського суспільства.

4. Майнові відносини у давньоруському суспільстві.

5. Держава і влада за «Руською правдою».

Методичні рекомендації

«Руська правда» – найдавніша спроба кодифікації звичаєвого права на Русі. Створення її пов’язують з іменем князя Ярослава Мудрого. Документ можна віднести до числа «варварських правд», укладених в германських та кельтських державах у VI – IX ст.

Документ дозволяє простежити різні сторони життя суспільства Русі у ХІ ст. Тому підготовка до семінарського заняття передбачає скрупульозний аналіз джерела. Доцільним є виписати по тематичним рубрикам однопорядкові за змістом статті, на основі чого розкривати різні складові теми.

При підготовці другого питання слід звернути увагу на те, що в законнику чітко розділено право кримінальне і цивільне. «Правда» також визнає пом’якшувальні та обтяжливі обставини злочину, що впливає на характер покарання. Також необхідно з’ясувати фактори, які викликали трансформацію системи покарань, а саме відхід від «варварської» системи покарань.

У «Руській правді» згадуються різні категорії населення. Студенти повинні з’ясувати правовий статус різних соціальних груп з метою відтворення особливостей суспільних відносин в державі.

Низка статей, які характеризують майнові відносини свідчать про розвиток товарно-грошових відносин, а також різних галузей економіки. Тому необхідно віднайти такі статті та встановити рівень розвитку майнових та зобов’язальних відносин.

Документи та література з теми:

1. Текст Руської правди // Будь-яке видання

2. Греков Б.Д. Киевская Русь. – М.,2004.

3. Карамзин Н.М. История государства Российского. – М.,1989. – Кн. 1 – 2.

4. Ключевский В.О. Сочинения в 9-ти томах. – Т. ІІІ – IV. – М., 1988.

5. Марченко О.М.Історія слов’янських народів. Історія Русі, Московської держави, Російської імперії до кінця XVIII ст. – Курс лекцій. – Нав. посібник. – Ч.1. – Кіровоград, 2013. – С. 22 – 34.

6. Соловьев С.М. История России с древнейших времен. – Кн. 1. (Т. 1 – 2). – М., 1959.

7. Тихомиров М.И. Пособие по изучению Русской правды. – М., 1953.

8. Толочко П.П. Древняя Русь: Очерки социально-политической истории. – К., 1997.

9. Толочко П.П. Київська Русь. – К.,1996.

10. Фроянов И.Я. Киевская Русь: Очерки социально-политической истории. – Л., 1980.

Тема 9. Київська Русь в умовах феодальної роздробленості, (4 год.)

План

1. Особливості «феодалізму» в Давній Русі: дискусії в історіографії.

2. Суспільно-політичні та соціально-економічні передумови роздробленості Давньоруської держави.

3. Володимиро-Суздальське князівство. Юрій Долгорукий, Андрій Боголюбський.

4. Новгородська земля. Боярсько-вічова республіка.

5.Галицько-Волинське князівство.

6. Київське, Чернігівське і Сіверське князівства.

Методичні рекомендації

При вивченні даної теми слід звернути увагу на такі аспекти теми:

Особливості «феодалізму» в Давній Русі: Проблема «Руського феодалізму» в історіографії. Н.П. Павлов-Сільванський. Погляди В.О. Ключевського та ін. Класичний марксистсько-ленінський підхід до феодалізму. Сучасний стан проблеми.

Передумови роздробленості Давньоруської держави: Особливості організації політичної влади Рюриковичами. Соціально-економічні закономірності господарської автаркії окремих територій в добу середньовіччя.

Ослаблення політичної влади Києва. Посилення ролі удільних князівств: Передумови перетворення Києва з метрополії на центр одного з 15-ти князівств. Розподіл князівств між Рюриковичами. Посилення ролі удільних князівств. Події 1169 року в Києві. Піднесення периферійних центрів після занепаду Києва. Галич. Володимир. Новгород.

Друге питання є ключовим в даній темі. Воно й досі викликає гострі суперечки між представниками вітчизняної та зарубіжної історичної науки. Для правильної акцентації цієї проблеми слід звернутися до рекомендованої статті Моці О.П. “Київська Русь: результати та перспективи досліджень” і монографії Півторака Г.П. “Походження українців, росіян, білорусів та їхніх мов”.

При підготовці до третього і четвертого питань теми необхідно опрацювати відповідні джерела зі Збірника документів. Робити це слід під кутом з’ясування, якою була форма політичного правління на руських землях: автократичною, аристократичною чи республіканською.

Документи та література з теми:

1. “Повесть временных лет” о ранней истории славян и варягах на Руси. – Нагаев А. С., Огнев В. Н. Практикум по истории СССР с древнейших времен до начала XVII века. – М., 1991. – С. 17 – 22.

2. Владимиро-Суздальское княжество. – Збірник... – С. 14 – 16.

3. Договорная грамота Новгорода с великим князем Тверским Ярославом Ярославичем. –Там само – С. 17 – 19.

4. Новгородская феодальная республика. –– Там само. – С. 16 – 17.

5. Горский А.А. Русские земли в ХІІІ – ХIV вв. Пути исторического развития. – М., 1996.

6. Греков Б.Д. Киевская Русь. – М., 1953.

7. Кареев И. В каком смысле можно говорить о существовании феодализма в России: По поводу теории Павлова-Сильванского. – СПб., 1910.

8. Котляр М. Причини настання удільної роздробленості на Русі // Київська старовина. – 1997. – № 3-4. – С. 62 – 76.

9. Лимонов Ю.А. Владимиро-Суздальская Русь: Очерки социально-политической истории. – Л., 1987.

10. Мартышин О.В. Вольный Новгород: общественно-политический строй и права феодальной республики. – М., 1992.

11. Марченко О.М.Історія слов’янських народів. Історія Русі, Московської держави, Російської імперії до кінця XVIII ст. – Курс лекцій. – Нав. посібник. – Ч.1. – Кіровоград, 2013. – С. 35 – 53.

12. Моця О.П. Київська Русь: результати та перспективи досліджень // УІЖ. – 1996. – № 4.

13. Павлов-Сильванский Н.П. Феодализм в Древней Руси. – М., 1988.

14. Півторак Г.П. Походження українців, росіян, білорусів та їхніх мов: Міфи і правда про трьох братів слов’янських зі “спільної колиски”. – К., 2001.

15. Поляков А.Н. Древнерусская цивилизация: вехи развития // Вопросы истории. – 2008. – № 9.

16. Рыбаков Б. А. Киевская Русь и русские княжества XII – XIII вв. – М., 1982. – Гл. II.

17. Толочко П. П. Київська Русь. – К., 1996.

18. Юшков С.В. Нариси з історії виникнення і початкового розвитку феодалізму в Київській Русі. – К.,1992.

Тема 10. Руські землі у складі Монгольської світової імперії, (2 год.)

План

1. Утворення Золотої Орди та її відносини з Руссю.

2. Основні тенденції соціально-економічного та суспільно-політичного розвитку руських земель в умовах монгольського панування.

3. Монгольський фактор в історії східнослов’янських народів: наслідки монгольського панування.

Методичні рекомендації

При вивченні теми студенти мають опрацювати рекомендоване джерело Дж. дель Плано Карпіні, в якому змістовно розкривається історія Монгольської держави, її структура, влада великого хана, побут та військові вміння населення. Перед читачем постає воєнізована держава, готова в будь-який момент до загарбань.

При показі ставлення руського населення до завойовників, треба наголосити на боротьбі двох тенденцій: відкритої боротьби, приреченої на провал, і вимушеного підлеглого ставлення до ворога, який був на той час сильнішим. До речі, таке протистояння і сьогодні триває на шпальтах історичних видань. Інтерес до татаро-монгольської навали та її наслідків не згас, він плодить велику кількість праць – наукових і псевдонаукових. Тому на семінарському занятті бажано розібратися у ступені впливу монгольського фактору на східнослов’янський світ.

Документи та література з теми:

1. Дж. дель Плано Карпини. Из “Истории монголов” // Збірник... – С. 20-23.

2. Разорение русской земли полчищами Батыя // Там само – С. 23 –26.

3. Головко О.Б. Держава Романовичів та Золота Орда / 40 – 50-ті рр. ХІІІ ст. // Український історичний журнал. – 2004. – № 6.

4. Горский А.А. Москва и Орда. – М.,2003.

5. Греков Б.Д., Якубовский А.Ю. Золотая Орда и ее падение. – М.-Л., 1950.

6. Валянский С. И., Калюжный Д. В. Другая история Руси. От Европы до Монголии.- М.,2001.

7. Вернадский Г.В. Монголы и Русь. – М., 1997.

8. Войнович Л.В. Нащадки Чингіз-Хана: вступ до генеалогії Чингізидів-Джучидів. – Львів, 2004.

9. Каргалов В.В. Монголо-татарское нашествие на Русь, М.: 1966.

10. Крадин Н.Н, Скрынникова Т.Д. Империя Чингисхана. – М.,2006.

11. Кривошеев Ю.В. Русь и монголы. Исследования по истории Северо-Восточной Руси ХII – ХІV вв. – СПб., 2003.

12. Кучкин В.А. Русь под игом: как это было? – М., 1991.

13. Марченко О.М.Історія слов’янських народів. Історія Русі, Московської держави, Російської імперії до кінця XVIII ст. – Курс лекцій. – Нав. посібник. – Ч.1. – Кіровоград, 2013. – С. 54 – 70.

14. Похлебкин В.В. Татары и Русь: 360 лет отношений Руси с татарскими государствами в XIII – XVI вв. (1238 – 1598). – М., 2000.

15. Трепавлов В.В. Государственный строй Монгольской империи XIII в. (проблема исторической преемственности). – М.,1993.

16. Трепавлов В. В. Золотая Орда в XIV столетии. – М, 2010.

17. Федоров-Давыдов Г.А. Общественный строй Золотой Орды. – М., 1973.

18. Хан Н.А. Ярлык в традиции политической культуры Восточной Европы в ХІV веке // Вопросы истории. – 2004 – № 6.

Тема 11. Східнослов’янські землі у складі Великого князівства Литовського, (2 год.)

План

1. Історична концепція та етапи формування Литовсько-Руської держави.

2. Соціально-економічні чинники розвитку руських земель у складі Литви.

3. Східнослов’янські народи в контексті польсько-литовських стосунків та боротьби із зовнішньою агресією.

4. Особливості державно-політичного статусу руських земель у складі Литви.

Методичні рекомендації

Велике князівство Литовське стало реальним суперником Москви у Східній Європі як можливий центр об’єднання східнослов’янських земель. У межах першого питання слід простежити процес виникнення та розвитку литовської держави, зростання її територіальних меж від Міндовга до Ольгерда. Особливого аналізу потребують відносини Князівства з Москвою та Золотою Ордою.

Характеризуючи соціально-економічні та суспільно-політичні процеси у русько-литовській державі слід виходити з того, що ВКЛ являло собою фактичну федерацію різноетнічних земель, а у відносинах між центром та периферією діяло правило: “Старого не рушимо, нового не запроваджуємо”. Така формула особливо позитивно була сприйнята руською знаттю.

Стосовно польсько-литовських відносин, то слід встановити фактори такого зближення, мотиви кожної зі сторін та етапи його.

Документи та література з теми:

1. Антонович В.Б. Очерк истории Великого Княжества Литовского до половины XV в. – К., 1876.

2. Грабовський С. Природа Литовсько-Руської держави // Нариси з історії українського державотворення. – К., 1995.

3. Грушевський М.С. Історія України-Руси. – Т. IV. – К., 1993.

4. Дворниченко А.Ю. Русские земли Великого княжества Литовского (до начала ХVI в.). Очерки истории общины, сословий, государственности. – СПб., 1993.

5. Лаврів П. Велике князівство Литовське // Історія Південно-Східної України. – К., 1996.

6. Эдвардс Гудавичюс История литвы с древнейших времен до 1569 года. – М.,1999.

7. Яковенко Н. Кревська унія 1385 р. Ягайло і Вітовт // Нариси історії України. – К., 1997.

Тема 12. Об’єднання руських земель навколо Москви, (2 год.)

План

1. Початок піднесення Москви. Роль Московського князівства в «збиранні» північно-східних слов’янських земель.

2. Історичні обставини об’єднання руських земель. Особливості і характер об’єднавчого процесу.

3. Феодальна війна другої чверті XV ст.

Методичні рекомендації

При вивченні теми «Об’єднання руських земель навколо Москви» слід акцентувати увагу на наступних аспектах теми:

Початок піднесення Москви: Утворення князівства. Зростання його території у XIV ст. Географічні, політичні та економічні фактори піднесення Москви. Москва – тримач ханського великокняжого ярлика. Перші «збирачі» руських земель: Данило Олександрович. Іван Калита. Дмитро Донськой. Куликовська битва. Розорення Москви Тохтамишем. Відносини Москви з Ордою.

Історичні обставини об’єднання руських земель: Династична війна в Московській державі у першій половині XV ст. Московська держава в роки правління Івана ІІІ. Завоювання Новгорода. Приєднання Твері, Рязані, Пскова. Методи і засоби об’єднання.

Звільнення від золотоординського ярма: Відносини з Ордою після Куликовської битви. «Стояння на Угрі». Остаточне звільнення з під влади Орди.

Документи та література з теми:

1. Духовная грамота Ивана Калиты.// Збірник... – С. 27 – 28.

2. Договор великого князя Дмитрия Ивановича с тверским великим князем Михаилом Александровичем. 1375. // Хрестоматия по истории СССР с древнейших времен до 1861 г. – С. 101 – 104.

3. Куликовская битва 1380 г. // Там само. – С. 104-114.

4. Вернадский Г.В. История России: Россия в средние века. – М., 1997.

5. Горский А.А. К вопросу о причинах “возвышения” Москвы // Отечественная история. – 1997. – № 1.

6. Иловайский Д.И. Собиратели Руси. – М., 1996.

7. Марченко О.М.Історія слов’янських народів. Історія Русі, Московської держави, Російської імперії до кінця XVIII ст. – Курс лекцій. – Нав. посібник. – Ч.1. – Кіровоград, 2013. – С. 71 – 79.

Тема 13. Московська держава у XV ст., (2 год.)

План

1. Утворення єдиної Московської держави, початок процесу централізації (друга половина XV – початок XVI ст.). Правління Івана ІІІ.

2. Характеристика політичних інститутів Московської держави. Ідеологічне обґрунтування сильної самодержавної влади великого князя.

3. Зовнішня політика Івана ІІІ.

Методичні рекомендації

Центральним питанням теми є перше, оскільки два перші пункти плану фактично опираються на текст лекції. Слід мати на увазі, що нова система органів влади та управління була підпорядковані єдиній меті – остаточній централізації нової держави.

Політичні інститути Московського царства: Атрибути новоствореної держави. Централізація усіх сфер політичного життя. Боярська дума. Палац і Казна. Створення приказної системи. Вироблення державної ідеології Московського царства.

Зовнішня політика Івана ІІІ була направлена на створення сильної Московської держави, визначалися зовнішньополітичні пріоритети Московії і національно-державні інтереси країни. Проаналізувати особливості завоювання Новгорода і ліквідації новгородської автономності. Приєднання Ростовського, Ярославського, Тверського князівств, Вятки. Російсько-казанські суперечності. Ліквідація залежності від Орди. Російсько-литовські війни. Російсько-кримські відносини. Балтійське питання.

Документи та література з теми:

1. Алексеев Ю. Г. Государь всея Руси. – Новосибирск. 1991.

2. Алексеев Ю.Г. Под знаменем Москвы: Борьба за единство Руси (царствование Ивана III). – М., 1992.

3. Зимин А.А. Образование Великорусского государства. – М., 1998.

4. Леонтьев А.И. Образование приказной системы управления в Русском государстве. – М., 1991.

5. Марченко О.М.Історія слов’янських народів. Історія Русі, Московської держави, Російської імперії до кінця XVIII ст. – Курс лекцій. – Нав. посібник. – Ч.1. – Кіровоград, 2013. – С. 80 – 100.

6. Присоединение к Москве Твери, Вятки, Пскова // Збірник... – С.43 – 45.

Тема 14. Державно-правова система Московської держави, (2 год.)

План

1. Система управління, фінанси і законодавство в Московській державі.

2. Держава і право Московії за Судебником 1497 року:

а) державне будівництво, феодальна власність, соціальна структура;

б) суд і судова система; повноваження центрального та місцевих судів.

в) кримінальне судочинство;

г) цивільне судочинство.

Методичні рекомендації

Важлива роль в остаточній централізації нової держави відводилася Судебнику 1497 року. На основі аналізу тексту документа студенти мають показати особливості правової системи Московської держави. Окрім запропонованої в плані схеми вивчення Судебника, важливим є простеження процесу обмеження особистої свободи селян, відображеного у документі.

Документи та література з теми:

1. Зимин А.А. Образование Великорусского государства. – М., 1998.

2. Кучкин В.А. Судебник 1497 г. и договорные грамоты московских князей XIV – XV веков.// Отечественная история. – 2000. – № 1.

3. Марченко О.М.Історія слов’янських народів. Історія Русі, Московської держави, Російської імперії до кінця XVIII ст. – Курс лекцій. – Нав. посібник. – Ч.1. – Кіровоград, 2013. – С. 80 – 100.

4. Судебник 1497 р. // Збірник... – С. 45 – 52.

Частина ІІ

Тема 1. Болгарія у складі Османської імперії (XVI – XVIII ст.), (2 год.)

План

1. Політичний розвиток болгарських земель під владою Порти.

2. Соціально-економічне становище болгарських земель.

3. Початок Болгарського національного відродження.

Методичні рекомендації

Розглядаючи особливості адміністративного устрою та політичного розвитку болгарських земель у складі Османської імперії, слід мати на увазі, що Болгарія належала до найбільш наближених територіально до столиці провінцій імперії. Це, в свою чергу, визначало практично цілковите підпорядкування цих земель центральному урядові. Разом з цим, XVI – XVIII століття стали періодом системної кризи в імперії, що наростала. Студенти мають показати вплив її на політичний розвиток болгарських земель. Головною складовою останнього став поступовий підйом національно-визвольного руху. Уваги заслуговують події повстань у Тирново та Чипровці. Обґрунтування заслуговує і все більша орієнтація болгарського національного руху на Росію.

Характеризуючи соціально-економічний розвиток Болгарії у зазначений період, студенти також мають відштовхуватися від впливу кризи в імперії на різні сфери господарських та соціальних відносин. Серед найсуттєвіших змін на увагу заслуговує поява чифтліків, зміни в становищі болгарського ремесла та торгівлі та становища міст взагалі.

XVIII століття, а саме друга його половина, стало періодом початку Болгарського національного Відродження. Важлива роль у цьому процесі належала православному духовенству та монастирям. Студентам слід пояснити таку ситуацію. Доцільним є більш детально зупинитися на творчості таких діячів болгарського Відродження, як Й. Брадатий, Паїсій Хілендарський, С. Врачанський.

Документи та література з теми:

1. Хрестоматия по истории южных и западных славян. – Минск, 1987. – Т. 2.

2. Єлавіч Б. Історія Балкан. – Т. 1. XVIII і ХІХ століття. – К., 2003.

3. История Болгарии: в 2-х т. – М., 1954. – Т. 1.

4. Історія західних і південних слов’ян (з давніх часів до XX ст.).: Курс лекцій / В. Яровий та ін. – К., 2001.

5. История южных и западных славян. Средние века и Новое время / Под ред. Г. Матвеева. – М.: изд. МГУ,2001. – Т. 1.

6. Краткая история Болгарии: С древнейших времен до наших дней. – М., 1987.

Тема 2. Сербські землі у складі Османської імперії (XVI – XVIII ст.), (2 год.)

План

1. Становище сербських земель у другій половині XV – XVI ст.

2. Політико-адміністративне та соціально-економічне становище сербських земель у складі Османської імперії.

3. Війни другої половини XVII ст. та їхній вплив на Сербію. Велике переселення 1690 року.

4. Національно-визвольний рух сербів. Сербська православна патріархія.

Методичні рекомендації

Розвиток сербських земель у XV – XVI століттях відбувався під впливом постійних воєн між Османською імперією та європейськими країнами. Серби були втягнуті у це протистояння, наслідком якого стали постійні зміни політичної карти Балкан, значні міграційні процеси, занепад господарства. Студенти мають відтворити послідовність подій цього насиченого періоду сербської історії та проаналізувати їх.

Друге питання слід розглядати відповідно до тієї схеми, яка застосовувалася при розгляді попередньої теми. Слід з’ясувати специфіку адміністративної, фіскальної, судової та економічної політики Порти на сербських землях та її еволюцію.

Друга половина XVII століття позначилася новим витком османсько-австрійського протистояння, яке прямим чином вплинуло на подальшу історію сербів. Далекосяжні наслідки для сербів мало прийняття у 1690 р. патріархом Арсенієм рішення залишити місця свого проживання разом з австрійським військом, що відступало. Ця подія увійшла в історію як Велике переселення.

Розглядаючи національно-визвольний рух сербів, слід мати на увазі декілька суттєвих моментів. Активізація антиосманських настроїв, як правило, відбувалася на хвилі загострення військового протистояння Порти та європейських країн. Важливу роль у сербському русі відігравала сербська православна патріархія, а також широкий просвітницький рух, який розгорнувся з другої половини XVIIІ століття.

Документи та література з теми:

1. Хрестоматия по истории южных и западных славян. – Минск, 1987. – Т. 2.

2. Єлавіч Б. Історія Балкан. – Т. 1. XVIII і ХІХ століття. – К., 2003.

3. История Югославии: в 2-х т. – М., 1963. – Т. 1.

4. Історія західних і південних слов’ян (з давніх часів до XX ст.).: Курс лекцій / В. Яровий та ін. – К., 2001.

5. Історія південних і західних слов’ян.: Підручник для історичних факультетів вузів / О.С. Бейліс та ін. – К., 1987.

6. История южных и западных славян. Средние века и Новое время / Под ред. Г. Матвеева. – М.: изд. МГУ,2001. – Т. 1.