Документ - Про основи конституції Союзу Радянських Соціалістичних Республік

1)Постанова VII З'їзду Рад УСРР, ухвалена 13 грудня 1922 р. - в який розглядалися конституційні основи утворення СРСР та умови, на яких УСРР ввійде до СРСР на федеративних засадах. СРСР створюється з чотирьох рівноправних республік, вищим органом Союзу буде З’їзд Рад Союзу, за республіками зберігається право виходу з Союзу.

Історичні умови - постанова приймалася напередодні утворення СРСР (30 грудня 1922 року). У той час УСРР разом з РСФРР, БСРР та ЗСФРР увійшла до складу СРСР. У 1924 році була прийнята Конституція СРСР.

2) Цим документом підтверджувалася зміна статусу УСРР з формально незалежного до статусу союзної республіки. І хоча в Конституції СРСР декларувалося про федеративні зв’язки між республіками, СРСР фактично проіснував в вигляді автономії республік в складі Радянської Росії.

Отже остаточна ліквідація державного суверенітету України відбулася в момент утворення СРСР (грудень 1922 р.). Проте, втрата незалежності, перетворення України на маріонеткову державу не означали цілковитої ліквідації завоювань українського народу, тотальної руйнації атрибутів державності. (Хоч якась форма державності залишалася за Україною).

3) Визначаєте самостійно).

Варіант 5, 13.

Документ –

1) «Закон про п’ять колосків» - репресивний радянський закон часів Голодомору. Повна назва: Постанова ЦВК і РНК СРСР «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперації та зміцнення суспільної (соціалістичної) власності» від 7 серпня 1932 р.Окрім власне самого закону існувала також Таємна інструкція про його застосування. гідно з інформацією МЗС України, текст закону був власноруч написаний Сталіним. Закон передбачав як захід судової репресії за розкрадання колгоспного і кооперативного майна «розстріл із конфіскацією всього майна і з заміною за пом'якшуючих обставин позбавленням свободи на термін не нижче 10 років з конфіскацією всього майна». Амністія у ціх випадках заборонялась. На літо 1933 року за цим законом було засуджено 150 000 осіб. Зокрема, засуджували дітей, які намагалися знайти хоч якусь їжу.

2) Історичні умови - Закон прийнятий в СРСР під час голодомору в Україні у 1932-1933 роках. На літо 1933 року за цим законом було засуджено 150 000 осіб. Зокрема, засуджували дітей, які намагалися знайти хоч якусь їжу.

3) Визначаєте самостійно.

Варіант 6.

Документ –

1) Для забезпечення централізованого керівництва боротьбою влітку 1942 р. було створено Український штаб партизанського руху (УШПР), а в жовтні — вузький нелегальний ЦК КП ( б )У, (до якого ввійшли, зокрема, Л. Конієць — голова РНК УРСР, який керував його роботою, М.Гречуха — голова Президії Верховної Ради УРСР, Д. Коротченко і М.Співак — секретарі ЦК КП(б)У, В.Старченко — перший заступник голови РНК УРСР, В.Сергієнко — нарком внутрішніх справ УРСР, Т.Строкач — начальник УШПР, керівники партизанських з’єднань і підпільних організацій). Одним з найважливіших методів боротьби стали партизанські рейди, які особливо широко застосовувалися в малолісистих, степових районах. Рейдова тактика мала велику бойову і політичну вагу, стала однією з найдієвіших форм поширення партизанського руху й ідеологічного впливу на населення, яке проживало на тимчасово окупованій фашистами території. Рейди набули великого стратегічного значення, коли наприкінці 1942 — початку 1943 років почалися партизанські операції на Правобережжі.

2) Історичні умови - Після створення в липні 1942-го Українського штабу партизанського руху (УШПР) діяльність партизанських загонів уперше ув'язувалася з планами військових рад фронтів. У зв'язку з цим була намічена передислокація ряду загонів і затверджений план глибоких рейдів партизанських з'єднань під командуванням С. Ковпака і О. Сабурова. УШПР здійснив десантування десятків організаторських груп у різні області республіки для створення нових партизанських загонів. Велика увага надавалася пропагандистській діяльності на окупованій території

3)Визначте самостійно

Варіант 7.

Документ -

1) У серпні 1946 р. ЦК КП ( б ) У прийняв постанову « Про перекручення і помилки у висвітленні історії української літератури в «Нарисі історії української літератури ». Авторів книги звинуватили в поданні історії літератури в буржуазно-націоналістичному дусі, у спробах відродити буржуазно-націоналістичні погляди в питаннях історії і літератури України. (24 серпня центральний орган Комуністичної партії газета «Правда» піддала гострій критиці український журнал сатири і гумору «Перець», після чого негайно з'явилася постанова ЦК КП(б)У із звинуваченням журналу у друкуванні ідеологічно шкідливих творів. У постанові про журнал «Вітчизна» ЦК КП ( б ) ).У звинувачує цей журнал у тому, що на його сторінках з'являються шкідливі твори і статті, в яких нібито протягуються ворожі радянському суспільству ідеї і концепції, ідеалізуються пережитки старовини у побуті та свідомості людей.

2)В цей час в УРСР, як і в усьому СРСР, проходив період ждановщини - масовової ідеологічної кампанії переслідування митців. Зокрема було видано постанови ЦК КП(б)У «Про перекручення і помилки у висвітленні історії української літератури», "Про журнал сатири і гумору «Перець», «Про репертуар державних і оперних театрів УРСР і заходи щодо його поліпшення» тощо.

(Під проводом Лазара Кагановича цькування національної культури набуло ще ширшого масштабу. ЦК КП(б)У ухвалив постанову «Про політичні помилки і незадовільну роботу Інституту історії України Академії наук УРСР». У вересні 1947 р. Олександр Корнійчук виступив на пленумі правління СРПУ з промовою "Про виконання СРПУ постанови ЦК ВКП(б) про журнали «Звезда» і «Ленинград», у якій звинуватив у націоналістичних ухилах Максима Рильського, Олександра Довженка та інших. Нові витки кампанії відбувалися у 1950 р., внаслідок постанови ЦК КП(б)У «Про журнал „Дніпро“», та у 1951 р., коли московська газета «Правда» розкритикувала Володимира Сосюру за вірш воєнної доби «Любіть Україну».)

3)Визначте самостійно

Варіант 8 .

Документ –

1)Інформація, яку під грифом «Совершенно секретно» надав до ЦК КПРС 23 квітня 1973 року Секретар ЦК КП України В. Щербицький, в якій повідомляє, що в зв’язку з пожвавленням в республіці націоналістичних елементів при щирій підтримці з-за кордону, були проведені арешти та розслідування дисидентів-шістдесятників. Зокрема повідомляється про опір української інтелігенції русифікації, що відобразилося як в трактаті літературного критика І.Дзюби «Інтернаціоналізм чи русифікація» та історика М. Брайчевського «Присоединение или воссоединение», в зборах інтелігенції біля пам’ятника Шевченкові щорічно на 22 травня, в діяльності дисидентів-шістдесятників (Дзюба, Светличний, Сверстюк, Франко 3., Шумук, Стус— в м. Києві; Чорновіл, Осадчий, Гель, супруги Калінець — в м. Львове; Строкатая — в м. Одесі та інші) та випуску самвидавом журналу «Український вісник». Щербицький повідомив, що доведена злочинна антирадянська діяльність цих осіб і вони засуджені на різні терміни ув’язнення.

Ця інформація Щербицького була надіслана до ЦК КПРС після критики з боку ЦК ідеологічної роботи в Україні і толерантного ставлення до дисидентів.

2)Результатом такої інформації ідеологічна робота в країні посилилася, та була поставлена під контроль діяльність дисидентів, ставлення до яких змінилося на непримиренне з рішучою відсіччю (арешти, смерті при невизначених обставинах, примусове лікування в психіатричних лікарнях).

3) Визначте самостійно.

Варіант 9, 15.

Документ –

1) Деклара́ція про́ держа́вний сувереніте́т Украї́ни — документ про проголошення державного суверенітету України. Прийнята Верховною Радою Української PCP 16 липня 1990 року. У преамбулі Декларації підкреслювалося, що Верховна Рада УРСР проголошує суверенітет України як «верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади республіки в межах її території, незалежність і рівноправність у зовнішніх відносинах». Одним з головних положень Декларації було положення про громадянство. Декларація проголошувала економічну самостійність України, самостійність в сфері культури, зовнішній політиці та інших сферах суспільного життя.

Історичні обставини - Декларація приймалася в роки розвалу СРСР. Міжнаціональна напруга в азійських і кавказьких республіках подекуди виплеснулася у криваві міжетнічні сутички. 11 березня 1990 року Литва вже проголосила свою незалежність від СРСР, Латвія і Естонія активно готували відновлення незалежності. 12 червня 1990 була прийнята Декларація про державний суверенітет РРФСР, основною метою якої був перерозподіл владних повноважень і власності від союзного центру до республіки. Перебуваючи під тиском суспільних настроїв, XXVIII з'їзд КПУ прийняв резолюцію «Про державний суверенітет Української РСР»(16 липня 1990р.).

2) Декларація про державний суверенітет України далеко випередила декларації Росії і комуністів. По-перше, це фактично була програма побудови незалежної держави. По-друге, Декларація надала поштовх і напрямок процесу утворення національних держав на теренах падаючої комуністичної імперії. Практично всі положення Декларації суперечили чинній на той час Конституції УРСР. Однак це не означало революційної зміни поглядів комуністів. Заключним в Декларації стало положення про те, що принципи Декларації про суверенітет України будуть використані для укладення нового союзного договору.

День прийняття Декларації був оголошений святковим і вихідним на території України.

Після проголошення незалежності Декларація була базовим документом для більшості законів та розробки нової Конституції.

3) Визначаєте самостійно.