США в 90-х роках XX ст.
1950-1953 pp.
1955 р.
1961р.
1962 р.
1963 р.
| 1968 р. |
| 1964- |
| 1973 pp. |
| 1967 р. |
Подія
Утворення НАТО (Північноатлантичний союз) — військово-політичного союзу західноєвропейських країн і СІЛА та Канади (для «стримування комунізму»). У відповідь під егідою СРСР створюється РЕВ (Рада економічної взаємодопомоги) — політико-економічний союз комуністичних країн Європи
Війна в Кореї (спроба поширення комуністичного впливу на Сході СРСР в союзі з комуністичним Китаєм). Перша спільна військова операція ООН проти Північної Кореї
Утворення Організації Варшавського Договору (ОВД) — військово-політичного союзу комуністичних держав (у відповідь на прийом ФРН до НАТО), посилення конфронтації двох блоків — ОВД і НАТО
Берлінська криза (завершилася побудовою «берлінського муру»). Загроза збройного конфлікту між СРСР і СІЛА
Карибська криза (внаслідок спроби СРСР в ході підтримки кубинської революції змінити баланс ядерних сил). Загроза розгортання збройного конфлікту світового масштабу
Підписання Договору про заборону випробувань ядерної зброї в трьох середовищах (в атмосфері, космічному просторі і під водою) — початок обмеження гонки ядерних озброєнь
Підписання Договору про нерозповсюдження ядерної зброї
Агресія СІЛА в Індокитаї — В'єтнамі
«Шестиденна війна» Ізраїлю проти арабських держав
Робота з документами
Північноатлантичний Договір. Вашингтон, 4 квітня 1949 р. (Витяг) «...Договірні Сторони підтверджують свою віру в мету та принципи Статуту Організації Об'єднаних Націй і своє прагнення жити в мирі з усіма народами. Вони сповнені рішучості захистити свободу, спільний спадок і цивілізацію своїх народів, що засновані на принципах демократії, свободи та верховенства права. Вони прагнуть забезпечити стабільність та добробут у районі північної частини Атлантичного океану. Вони твердо вирішили об'єднати свої зусилля для колективної оборони і для збереження миру і безпеки. Тому вони домовилися про поданий нижче Атлантичний пакт...
Стаття 5. Договірні сторони погоджуються, що збройний напад проти однієї чи кількох із них у Європі чи в Північній Америці розглядатиметься як напад проти них усіх; і як наслідок, вони
Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 11 клас
згоджуються, що, якщо такий збройний напад станеться, кожна з них... допомагатиме стороні чи сторонам, які зазнали нападу, шляхом негайного вжиття індивідуально чи за згодою з іншими сторонами такої дії, яка видається їм необхідною, включаючи застосування збройної сили, щоб відновити і підтримати безпеку району північної частини Атлантичного океану...»
Договір про дружбу, співробітництво і взаємну допомогу...
Варшава, 14 травня 1955 р. (Витяг)
«Договірні сторони, знову підтверджуючи своє прагнення створити систему колективної безпеки в Європі в результаті ратифікації Паризьких угод, які передбачають створення нового військового угруповання у вигляді «Західноєвропейського союзу» за участі Західної Німеччини, яка ремілітаризується... що посилює небезпеку нової війни і створює загрозу національній безпеці миролюбних держав, переконані в тому, що за цих умов миролюбні держави Європи повинні вжити необхідних заходів для забезпечення своєї безпеки і в інтересах підтримання миру в Європі... вирішили укласти цей Договір про дружбу, співробітництво і взаємну допомогу...»
Стаття 3. Договірні сторони консультуватимуться між собою з усіх важливих міжнародних питань, що зачіпають їхні спільні інтереси...
Стаття 4. У разі збройного нападу в Європі на одну або кілька держав-учасниць договору з боку будь-якої держави або групи держав, кожна держава-учасниця Договору... надасть державі або державам, що зазнали такого нападу, негайну допомогу, індивідуально і за згодою з іншими державами — учасницями Договору, усіма засобами, які вона вважатиме за потрібне, включаючи застосування збройної сили...»
Запитання і завдання
1. Про що свідчать наведені статті договорів Північноатлантичного союзу і Організації Варшавського Договору?
2. З якою метою були створені військово-політичні союзи за участі СРСР і США? Визначте території, на які поширювався вплив окремих воєнно-політичних союзів.
►► Спроби роззброєння. Курс на розрядку міжнародної напруженості та його зрив
Учитель. 13 листопада 1968 р. у виступі перед п'ятим з'їздом Польської об'єднаної робітничої партії генеральний секретар ЦК КПРС Л. Брежнєв проголосив «доктрину Брежнєва», у якій йшло-
Тема 7. Міжнародні відносини у другій половині XX ст. — на початку XXI ст. 197
ся про право переступити через суверенітет країни, якщо виникне загроза заміни марксизма-ленінізма на капіталізм. У промові він заявив: «Якщо ворожі соціалізму сили намагатимуться повернути розвиток деяких соціалістичних країн в бік капіталізму, це стане турботою не тільки тієї країни, але спільною турботою всього соціалістичного табору».
Запитання
Про що свідчить дане висловлювання?
► Передумови розрядки міжнародної напруженості
Досягнення на початку 1970-х pp. військово-стратегічного паритету (рівноваги) між СРСР і США.
Негативні наслідки виснажливої гонки озброєнь для економіки провідних держав.
Загострення соціальних проблем у США внаслідок війни у В'єтнамі.
Усвідомлення світовою громадськістю, керівниками провідних держав науково обґрунтованого висновку про катастрофічність для життя на Землі будь-якого ядерного конфлікту.
Робота з таблицею
ХРОНІКА РОЗРЯДКИ
Дата Подія
1970 р. Договір між ФРН та СРСР про непорушність східного кордону
ФРН, між ФРН та ПНР
1971 р. Чотиристороння угода між СРСР, США, Францією та Велико-
британією про статус Західного Берліна
1972 р. Договір про непорушність кордонів між ФРН та ЧССР.
Радянсько-американська угода про ПРО (протиракетну оборону). Радянсько-американська угода ОСО-1 (обмеження стратегічних озброєнь). Початок нормалізації відносин між США та КНР. Договір про «Основи взаємовідносин між СРСР та США»
1973 р. Договір про непорушність кордонів між ФРН та ЧССР.
Радянсько-американська угода про відвернення ядерної війни. Угода про припинення війни та повернення миру у В'єтнамі, завершення виводу американських військ із країни
1974 р. Договір про обмеження підземних випробувань ядерної зброї.
Підтвердження СРСР та США наміру підписати договір ОСО-2
1975 р. Спільний політ радянських космонавтів та американських
астронавтів за програмою «Союз-Аполлон»
Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 11 клас
Дата Подія
Підписання 33-ма державами Європи, СІЛА та Канадою в Ґельсінкі Заключного Акту Наради з безпеки і співробітництва в Європі (НБСЄ), що закріпив основні принципи взаємин між державами:
суверенна рівність, взаємна повага прав;
непорушність кордонів;
незастосування сили або погрози силою;
територіальна цілісність держав;
мирне врегулювання спірних питань;
невтручання у внутрішні справи;
дотримання прав і свобод людини;
рівноправність і право народів розпоряджатися своєю
долею;
співробітництво між державами;
сумлінне виконання зобов'язань з міжнародного права.
Зустрічі держав-учасниць Загальноєвропейської Наради:
• Белград — 1977-1978 pp.;
_______ - Мадрид — 1980-1983 pp.__________________________
Запитання
1. Наведіть факти, що свідчать про розрядку міжнародної напруженості в 70-х роках і визначте її причини.
2. Чому відносини між СРСР та США визначали основні тенденції у міждержавних відносинах на міжнародній арені?
Учитель. Наприкінці 70-х pp. ускладнюються міжнародні відносини. Серед причин такого ускладнення слід назвати проблеми врегулювання на Кіпрі та Близькому Сході, військовий переворот генерала Піночета в Чилі (1973). Після здобуття незалежності Кіпром (1960) виник конфлікт між греками та турками, які проживають на острові. 1974 р. греки-кіпріоти влаштували переворот з метою об'єднання з Грецією. Турки-кіпріоти, підтримані грецьким десантом, у відповідь утворили «Турецьку федеративну державу Кіпр». Питання єдності Кіпру не вирішено до сьогодні.
У 1973 р. Єгипет напав на Ізраїль, проте зазнав поразки. Новий президент Єгипту А. Садат переорієнтувався від СРСР на США. Позиції СРСР у цьому регіоні, як і в Латинській Америці, похитнулися. СРСР почав втрачати свій вплив на Китай, проте посилив його на Індію.
1973 р. укладена Паризька угода із В'єтнаму. В результаті цієї угоди бойові дії в регіоні припинено й утворено Соціалістичну
Тема 7. Міжнародні відносини у другій половині XX ст. — на початку XXI ст. 199
Республіку В'єтнам (1976). 1977 р. припинив своє існування блок СЕАТО, у 1979 р. — СЕНТО.
Термін «Друга холодна війна» використовується деякими істориками для позначення періоду інтенсифікації напруження холодної війни і конфліктів початку 1980-х. Напруження зростало зросла переважно між основними силами, обидві наддержави ставали більш мілітаристськими.
Економічна криза 70-х pp., наростання революційних і національних рухів призупинили процес розрядки і відновили «холодну війну». Остаточного занепаду політика розрядки зазнала у грудні 1979 p., коли СРСР ввів війська до Афганістану. СРСР твердив, що США безпосередньо допомагають афганським «контрреволюціонерам». Радянська розвідка «засікла» у районі Пешавара радіогру, яка означала концентрацію американських військ у цьому районі. Коли до Афганістана ввели радянські війська, американців там не було. Це була чудово організована провокація з боку ЦРУ — СРСР перед усім світом постав як агресор. Так США помстилися СРСР за програні у в'єтнамській війні.
У 1980р. адміністрація США на чолі з президентом Р. Рейганом бойкотувала Олімпіаду у Москві. Республіканці і не намагалися до 1985 р. покращити відносини з СРСР.
V. Узагальнення та систематизація знань
Бесіда
1. Якими були причини виникнення «холодної війни»?
2. Охарактеризуйте локальні конфлікти в 60-70-х pp. XX ст.
3. У чому полягали причини зриву політики розрядки в Європі наприкінці 70-х років?
VI. Домашнє завдання
Опрацювати відповідний параграф підручника.
УРОК ЗО
Кінець «холодноївійни».
Перехід від конфронтації до співробітництва
Мета:охарактеризувати причини закінчення «холодної війни» та події, що цьому сприяли, проаналізувати геополітичну ситуацію, що склалася у світі після краху комуністичного блоку, пояснити суть нового політичного мислення, причини переходу від
Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 11 клас
конфронтації до співробітництва; розвивати вміння аналізувати, порівнювати, встановлювати причиново-наслідкові зв'язки, працювати з різноманітними джерелами інформації, критично мислити, висловлювати власну точку зору на ті чи інші події; виховувати в учнів зацікавленість історією.
Тип уроку:урок засвоєння нових знань.
ХІД УРОКУ
I. Організаційний момент уроку
II. Актуалізація опорних знань
Бесіда
Які фактори спричинили до послаблення позицій СРС Р на міжнародній арені в кінці 70-х — на початку 80-х років?
III. Мотивація навчальної діяльності
Учитель. Після приходу до влади в СРСР М. Горбачова розпочалася ера «нового мислення» у міжнародних відносинах. Міністром закордонних справ СРСР замість А. Громико став Е. Ше-варднадзе. Основні елементи «нового мислення» — пріоритет загальнолюдських цінностей перед класовими, залучення СРСР до Гельсінського процесу захисту прав людини, обмеження виробництва і випробування ядерної зброї, скорочення озброєнь, схвалення ідеї спільного європейського дому. У результаті припинено розгортання стратегічних ракет в Європі, запроваджено мораторій на ядерні випробування, підписано угоду про ліквідацію і скорочення певних видів ядерної зброї (1988), виведено радянські війська з Афганістану (1989), Східної Європи. Горбачов сприяв процесу об'єднання Німеччини.
IV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу
►► Кінець «холодної війни». Перехід від конфронтації до співробітництва в міжнародній політиці
Учитель. Новий курс міжнародної політики — від конфронтації до співробітництва — був пов'язаний з ім'ям М. Горбачова, який прийшов до влади в СРСР у березні 1985 p., коли комуністична система опинилась у глибокій кризі, ознаками якої стали:
зниження темпів економічного зростання СРСР і в країнах «соціалістичного табору»;
Тема 7. Міжнародні відносини у другій половині XX ст. — на початку XXI ст. 201
неспроможність Радянського Союзу продовжувати гонку озброєнь;
неможливість реформувати економіку без політичних змін і розв'язання питань власності;
пошуки СРСР нових підходів у зовнішній політиці, результатом яких стала концепція «нового політичного мислення», що визнавала, що ядерна війна не може бути засобом досягнення політичних, ідеологічних і жодних інших цілей.
Робота з таблицею
КЛЮЧОВІ МІЖНАРОДНІ ПОДІЇ ЦЬОГО ПЕРІОДУ
 |  | ||
 |  |
| Дата 1985 р. |
Подія
Проголошення М. Горбачовим політики «нового політичного мислення», активізація переговорного процесу з питань скорочення ядерних озброєнь
| 1986 р. |
Припинення розгортання стратегічних ракет у Європі. Запровадження тимчасової заборони на ядерні випробування. Підписання СРСР та СІЛА угоди про ліквідацію і скорочення певних видів ядерної зброї
| 1987 р. |
Підписання Договору по РСМД (ракетам середньої і малої дальності — до 500 км), що передбачав ліквідацію американських ракет «Першинг-2» та крилатих ракет наземного базування і радянських ракет СС-20
| 1989 р. 1989 р. листопад 1989 р. |
Завершення виведення радянських військ з Афганістану
Падіння Берлінської стіни
Завершення «холодної війни», спільна заява М. Горбачова
та президента Дж. Буша під час зустрічі на о. Мальта про те, що СРСР та СІЛА більше не є супротивниками
1989- «Оксамитові революції» в країнах Східної Європи (крах
1990-ті роки тоталітарних комуністичних режимів, об'єднання Німеччини, зміна балансу сил у Європі)
1990 р.
1990-1991 pp.
Паризька зустріч керівників країн НАТО і ОВД, прийняття Хартії для нової Європи, яка зафіксувала факт припинення «холодної війни»
Міжнародна військова операція ООН проти Іраку «Буря в пустелі». Припинили діяльність РЕВ і ОВД. Був підписаний договір між СІЛА та СРСР про наступальні стратегічні озброєння (СНО-1), який передбачав їх суттєве скорочення і ліквідацію. Стався розпад Радянського Союзу, проголошено незалежність колишніх радянських республік
Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 11 клас
Дата Подія
1991- Відбувається процес розширення НАТО на Схід у формі
1999 pp. безпосереднього вступу вже найбільш підготовлених країн
(1999 р. — Польща, Чехія, Угорщина) та участі претендентів у програмі «Партнерство заради миру»
1991- Розпад Югославії і міжетнічна громадянська війна, припи-
1995 pp. нена внаслідок втручання ООН і НАТО
11 вересня Акція міжнародного тероризму в Нью-Йорку. Початок
2001 р. проведення антитерористичної операції НАТО в Афганіс-
тані. Вторгнення в Ірак
2000- Загострення палестинсько-ізраїльського конфлікту, пере-
2002 pp. хід палестинців до збройної терористичної боротьби
Робота з джерелами інформації
Паризька хартія нової Європи. Париж,
21 листопада 1990 р. (Витяг)
«Ми, глави держав і урядів держав-учасниць Наради з безпеки і співробітництва в Європі, зібралися в Парижі у період глибоких змін й історичних очікувань. Ера конфронтації і розколу Європи закінчилась. Ми заявляємо, що віднині наші відносини будуть ґрунтуватися на взаємній повазі і співробітництві.
Наш час — це час здійснення тих надій і очікувань, які жили в серцях напіих народів протягом десятиріч: тверда прихильність демократії, заснованій на правах людини й основних свободах, процвітання через економічну свободу і соціальну справедливість...
Десять принципів Заключного акта будуть нашою провідною зіркою у просуванні до бажаного майбутнього подібно до того, як вони висвітлювали наш шлях до поліпшення відносин протягом останніх п'ятнадцяти років...
Ми зобов'язуємося будувати, консолідувати та зміцнювати демократію як єдину систему управління у напіих країнах...»
Завдання
Прочитайте уривок з документа й визначте, як Паризька хартія оцінює новий етап у міжнародних відносинах.
►► Нова геополітична ситуація у світі
Учитель. У результаті реального послаблення глобального військово-політичного протистояння між двома блоками, з одного боку, й водночас загострення регіональних конфліктних ситуацій та загрози «малих війн» — з іншого, на перший план світо-
Тема 7. Міжнародні відносини у другій половині XX ст. — на початку XXI ст. 203
вої політики вийшли проблеми захисту прав і безпеки особистості й народів, гуманітарно-правові, культурні контакти, поширення об'єктивної інформації. Сукупність цих характеристик дістала назву «людський вимір». Конкретні люди творять передумови довіри або недовіри між народами й державами, й від них залежить розв'язання військово-політичних проблем, проблем охорони й поліпшення стану природного середовища, розвиток торгово-економічних та науково-технічних зв'язків тощо.
Концепція «людського виміру» й механізм співробітництва держав з гуманітарно-правових питань були обґрунтовані у спеціальному розділі Підсумкового документа Віденської зустрічі учасників НБСЄ в січні 1989 р.
Важливими органами, які покликані займатися гуманітарними проблемами, питаннями забезпечення основних прав і свобод людей, є НБСЄ (з 1994 р. має назву ОБСЄ — Організація з питань безпеки і співробітництва в Європі) і Рада Європи — регіональна міжурядова організація, створена 1949 року.
Розпад СРСР і Югославії, утворення нових незалежних держав, труднощі країн колишнього соціалістичного табору, об'єднання Німеччини та інтеграція західних країн стали важливими чинниками для побудови загальноєвропейського дому і розвитку міжнародних відносин 90-х років.
Зазнала краху колишня стабільність, яка спиралась на швидку реакцію наддержав на порушення рівноваги і на зіставлення своїх кроків з реакцією можливого ворога, рівно як і з власною можливістю його нейтралізувати.
Разом з тим розпад двополюсної системи спричинив втрату політичних орієнтирів у окремих держав, крах ідеології тоталітаризму там, де вона панувала, хаос у мисленні багатьох людей. В утворену порожнину вривається націоналізм, ворожнеча, нестримна агресивність.
Миротворчі зусилля ООН, ЄС, НАТО та інших міжнародних структур не завжди є ефективними й адекватними. Замість небезпеки глобального зіткнення у світі посилилась загроза локальних війн.
Кардинальні зміни у світі зробили актуальним завдання становлення нової системи європейської безпеки. Розв'язанню цього завдання сприяли як різноманітні багатосторонні зустрічі, так і двосторонні контакти між державами Європи.
Важливим кроком до встановлення нової системи безпеки в Європі стало підписання в березні 1995 р. 52 країнами ОБСЄ «Пакту стабільності в Європі». Країни, що підписали пакт, взяли на себе
Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 11 клас
зобов'язання розвивати добросусідські відносини на основі головних документів ООН, ОБСЄ і Ради Європи згідно з принципами суверенної рівності, поваги прав, притаманних суверенітету, непорушності кордонів, територіальної цілісності держав, поваги міжнародно-визнаних кордонів, невтручання у внутрішні справи, дотримання прав людини, особливо осіб, які належать до національних меншин.
У 1993-1995 pp. центр етнічного протистояння на території колишньої Югославії перемістився з Хорватії до Боснії, де вели між собою боротьбу три общини: сербська, хорватська і мусульманська. Світове співтовариство всю вину за розв'язання конфлікту поклало на Сербію і 25 квітня 1993 р. встановило економічну блокаду.
Після чотирьох років війни у Боснії під тиском світового співтовариства конфліктуючі сторони нарешті серйозно сіли за стіл переговорів і 15 грудня 1995 р. була укладена мирна угода. Із метою реалізації угоди на територію Боснії було уведено війська НАТО чисельністю 60 тис. осіб.
Вгамувавши конфлікт у Боснії, світова громадськість опинилась перед проблемою Косова, що набула збройного характеру. Албанська меншина, що проживає на території Сербії в районі Косово, взявши зброю, домагалася приєднання краю до Албанії. Сербська армія, маючи досвід боротьби проти партизан, жорстокими засобами стала придушувати рух албанців. Щоб пригасити нову пожежу на Балканах, у конфлікт втрутились ООН, НАТО, ОБСЄ та інші організації. Вони примусили ворогуючі сторони сісти за стіл переговорів і укласти угоду (1998 p.). Але виконання угоди увесь час наражало на опір її противників як з одного, так і з іншого боку, що призводило до чергового спалаху насильства. Щоб покласти край кровопролиттю, у лютому 1999 р. під загрозою застосування сили з боку НАТО обидві ворогуючи сторони сіли за стіл переговорів. Проте домовленості не було досягнуто. Вину за зрив переговорів було покладено на Сербію. НАТО, щоб зробити Сербію більш поступливою, розв'язали проти неї війну. Упродовж 78 днів авіація НАТО бомбардувала Сербію. Зрештою, серби вивели свої війська з Косово, а на територію краю були введені війська НАТО і Росії.
Війна в Косово не стала останньою у регіоні. Наступного року спалахнула війна у Македонії, де албанська меншина за підтримки ззовні розгорнула війну проти центрального уряду. Зрештою, завдяки зусиллям ООН, НАТО, ЄЄ, ОБСЄ конфлікт вдалося розв'язати.
Тема 7. Міжнародні відносини у другій половині XX ст. — на початку XXI ст. 205
Небезпечним і напруженим залишається становище на Близькому Сході (Палестина, Ірак, район проживання курдів та ін.) та в ряді держав колишнього Радянського Союзу (Грузія, Вірменія, Азербайджан, Таджикистан). Загострилось протистояння між Індією та Пакистаном, які зробили рішучі кроки на шляху до перетворення на ядерні державі й почали здійснювати підземні ядерні випробування. Серйозного удару по стабільності в світі завдала азіатська фінансово-економічна криза. Для розв'язання гострих конфліктних ситуацій у цих регіонах необхідні були спільні зусилля всіх зацікавлених сторін і міжнародних миротворчих організацій.
Поява нових незалежних держав призвела до нової розстановки сил у світовій політиці. СІЛА залишились єдиною наддержавою. Настала нова фаза боротьби за сфери впливу.
Політична нестабільність у різних регіонах світу загрожує вибухами нових локальних конфліктів. Наприкінці 90-х років Тропічна і Південна Африка стали регіоном кривавих війн, переворотів, партизанських рухів (Конго, Ангола, Руанда та ін.).
Дедалі більше даються взнаки соціально-економічні проблеми країн «третього світу». Чистий прибуток 200 найбагатших людей перевищує дохід 40 % населення світу (тобто 2,5 млрд людей).
Непорозуміння між Росією та СІЛА піддали загрозі розвиток загальноєвропейського процесу і процесу ядерного роззброєння. Розбіжності виникли через різні позиції сторін в питаннях розширення НАТО на Схід, в урегулюванні близькосхідного і югославського конфліктів. Росія прагне відігравати домінуючу роль на території колишнього Радянського Союзу.
Із такими проблемами світ вступив у третє тисячоліття.
Більшість країн колишнього радянського блоку після ретельної підготовчої роботи поступово увійшли до ЄС та НАТО. У березні 1999 р. членами НАТО стали Польща, Чехія, Угорщина, а у березні 2004 р. Болгарія, Латвія, Литва, Естонія, Румунія, Словаччина та Словенія.
1 травня 2004 р. десять держав Центральної та Південної Європи були прийняті до ЄС. Таким чином, почало здійснюватися передбачення про еволюцію континенту у «Сполучені Штати Європи» — нову могутню економічну і політичну силу в міжнародній політиці.
Робота з джерелами інформації
Стратегія національної безпеки США (витяг)
«Сьогодні Сполучені Штати Америки володіють безпрецедентною воєнною могутністю, а також великим економічним
Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 11 клас
і політичним впливом. Згідно з нашим минулим і принципами ми не застосовуємо нашу силу для здійснення тиску, щоб отримати односторонні переваги. Натомість ми прагнемо створити баланс сил задля свободи людства — умови, за якої всі країни і всі суспільства зможуть самі обирати блага і проблеми політичної та економічної свободи. У безпечному світі люди зможуть жити кращим життям. Ми будемо захищати мир, борючись з терористами і тиранами. Ми будемо зберігати мир, будуючи відносини між великими державами. Ми будемо поширювати зону миру, підтримуючи вільні і відкриті суспільства на кожному континенті...
І це шлях не лише для Америки. Він відкритий для всіх. Для досягнення зазначених цілей Сполучені Штати Америки будуть: захищати прагнення до людської гідності;
зміцнювати союзи для забезпечення перемоги над глобальним тероризмом і вживати заходи, щоб усунути загрозу нападу на нас і наших друзів;
працювати з іншими сторонами для врегулювання регіональних конфліктів;
заважати нашим ворогам лякати нас, наших союзників і наших друзів зброєю масового знищення;
ініціювати нову еру глобального економічного зростання шляхом розвитку вільних ринків і вільної торгівлі; розширяти сферу розвитку, збільшуючи відкритість суспільств і будуючи інфраструктуру безпеки;
розширювати області спільних дій з іншими основними глобальними центрами сили;
реорганізовувати інститути національної безпеки Америки з урахуванням викликів і можливостей XXI ст.».
Запитання
Яка головна мета зовнішньої політики СІЛА на сучасному етапі?
►► Україна в системі міжнародних відносин
Складання тез
Учні складають тези розповіді учителя.
1. Україна — без'ядерна держава.
2. Приєднання до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ).
3. Надання ядерними країнами гарантії безпеки України.
4. Підтримка Україною програми НАТО «Партнерство заради миру».
Тема 7. Міжнародні відносини у другій половині XX ст. — на початку XXI ст. 207
5. 9 липня 1997 р. Л. Кучма підписав у Мадриді з лідерами 16 країн НАТО Хартію особливого партнерства з цим альянсом — сприяння зміцненню миру та безпеки в Європі.
6. Зовнішня політика України спрямована на розвиток добросусідських відносин, зміцнення безпеки в Європі та світі.
Запитання
Який напрям зовнішньополітичної стратегії України є найважливішим?
V. Узагальнення та систематизація знань
Бесіда
1. Чи погоджуєтесь ви із твердженням про те, що «холодну війну» СРСР програв?
2. Чи погоджуєтесь ви із твердженням про те, що світ у 90-х pp. перестав бути біполярним і став однополюсним? Обґрунтуйте свою думку.
VI. Домашнє завдання
Опрацюйте відповідний параграф підручника.
Тема 8