Поняття правових гарантій адвокатської діяльності

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Юридичний факультет

Доповідь на тему:

«Поняття правових гарантій адвокатської діяльності»

Виконала:

Студентка IV курсу 17 групи

Ніколенко Любов Олегівна

Київ 2016

План:

1. Поняття правових гарантій адвокатської діяльності.

2. Структура, система та види гарантій адвокатської діяльності

3. Основні проблеми реалізацій правових гарантій здійснення адвокатської діяльності

Висновки

Список використаної літератури

Поняття правових гарантій адвокатської діяльності

У правовій державі дотримання принципу незалежності професійної діяльності адвокатів безпосередньо пов’язане з дуалістичною природою інституту адвокатури: адвокат, по-перше –це необхідний елемент системи правосуддя, а по-друге, професійний консультант (радник) громадян та їх об’єднань. Однак цю подвійну функцію адвокат може виконувати лише за умови, що йому гарантована необхідна незалежність, оскільки саме остання здатна забезпечити адвокату можливість співвідносити і врівноважувати двосторонні інтереси і займати правову позицію між двома полюсами.

Як відзначає Ю.Ф.Лубшев, адвокатура– це юридично незалежна від держави професійна організація фахівців-правознавців, які через власні погляди, навички, наявні знання взяли на себе обов’язок захищати права і свободи людини. Це двоєдине завдання як держави, так і суспільства. Тому адвокатам повинні бути надані гарантії та підтримка одного і другого. Саме таким чином і можна охарактеризувати саму суть взаємовідносин обох явищ–держави та адвокатури . Двоїста позиція адвокатури у структурі суспільних відносин з урахуванням функцій, покладених на неї суспільством і державою, дозволяє саме їй поєднувати інтереси суспільства в державній системі судочинства.

Для того щоб захисник мав можливість надавати кваліфіковану правову допомога і на високому професійному рівні виконувати свої обов'язки відповідно до законодавства України, необхідні встановлені законом засоби, за допомогою яких охороняються і забезпечуються його права і законні інтереси. Саме до таких засобів можна віднести правові гарантії діяльності адвоката в кримінальному судочинстві. За допомогою правових гарантій адвокату забезпечується можливість реалізувати свої права і обов'язки в кримінальному процесі для представлення інтересів своїх довірителів.
Однак в юридичній практиці зустрічаються випадки втручання в діяльність захисника і перешкоджання його законній діяльності. Так, в 2014 році було зареєстровано 164 кримінальних проваджень про злочини, пов'язаних з порушеннями професійних прав адвоката і гарантій адвокатської діяльності, 153 проваджень в 2013 році, 132 проваджень в 2012 році і 147 проваджень в 2011році.У зв'язку з прийняттям Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність »від 05.07.2012(Далі по тексту Закон) , гарантії адвокатської діяльності придбали особливо важливе значення,що і підтверджує актуальність теми адвокатських гарантій професійної діяльності.

Соцiальна суть правових гарантій адвокатської діяльності полягає в юридичному забезпеченнi прав i обов’язкiв адвокатiв, це цiлiсна система юридико-соцiальних заходiв рiзної функцiональної спрямованостi, що має здатнiсть запровадження у практику соцiальних вiдносин нормативних установлень законодавця. Вивчення сутi гарантiй, таким чином, не може бути вичерпано аналiзом реалiзацiї окремих забезпечувальних iнструментiв, що використовуються в тих чи iнших окремих ситуацiях правозастосування. Гарантування прав i обов’язкiв адвокатiв за своєю юридико-соцiальною суттю є якiсно своєрiдним процесом регулювання суспiльних вiдносин i цей процес регулювання не можна звести до реалiзацiї тих чи iнших правових iнститутiв.

Щоб визначитись iз поняттям правових гарантiй адвокатської дiяльностi, треба виділити предмет i характернi ознаки цих гарантiй. Як нам уявляється, те чи iнше правове явище може бути названим як гарантiя лише в тому разi, якщо йому присутнiй цiлий ряд ознак:

–полiтична значимiсть. Процесуальнi гарантiї дiяльностi адвоката являють собою не лише юридичне, а й політичне явище; вони слугують показником рівня законності й дотримання прав людини, свого роду індикатором, за яким можна визначати рівень демократії в країні;

— загальний (а не локальний) характер. Питання про існування гарантій має вирішуватись безвідносно до конкретних обставин конкретної справи, незалежно від того, були чи не були допущені якісь порушення прав адвокатів, були чи не були задіяні засоби, покликані забезпечити правовий статус адвоката;

— вираженість у праві. Гарантія має бути закріпленою в одній або низці нормі національного законодавства;

— спрямованість на досягнення одного з таких завдань: а) забезпечення реалізації якогось інтересу; б) захист інтересу від посягань на нього; в) сприяння ліквідації посягань та їх негативних наслідків;

— наявність чітко визначеного предмета і ясно вираженої спрямованості впливу. Інакше кажучи, нема "просто" гарантій, можуть бути лише гарантії певного інтересу. Маючи певний предмет впливу, гарантії не повинні підмінювати одна одну.

Розкрити предмет правових гарантій діяльності адвоката — означає з'ясувати, що підлягає захисту за допомогою названих гарантій. Предмет подібних гарантій, таким чином, визначає значною мірою сам зміст цих гарантій.

Предмет правових гарантій адвокатської діяльності складають:

· різноманітні за своєю суттю процесуальні права та обов'язки адвокатів, що визначаються законом;

· обов'язки державних органів, юридичних і фізичних осіб щодо адвокатської діяльності.

Однак, як свідчить практика, можливість використання адвокатами своїх прав забезпечується повною мірою ще далеко не в усіх випадках. Допускаються й порушення цих прав. Для усунення цього важливо (у числі інших заходів), використовуючи апеляційну та касаційну практику, посилити увагу державних органів, слідчих, прокурорів, суду до того, що закон покладає на них обов'язок забезпечувати можливість здійснення адвокатами кожного їхнього процесуального права, а також безперешкодне виконання ними своїх обов'язків.

Згідно ж із загальним правилом, адвокат діє в межах свого права, якщо використовує засоби захисту, не заборонені законом. У разі дотримання адвокатом норм, що визначають законність застосованих ним засобів реалізації своїх прав і виконання своїх обов'язків, до нього не можуть бути застосовані заходи будь-якого впливу чи тиску. Саме про це й ідеться в "Основних положеннях про роль адвокатів": "Уряди забезпечують те, щоб юристи: а) могли виконувати всі свої професійні обов'язки в обстановці, вільній від погроз, перешкод, залякування чи невиправданого втручання... б) не зазнавали судового переслідування й судових, адміністративних, економічних або інших санкцій за будь-які дії, вчинені відповідно до визнаних професійних обов'язків, норм та етики, а також погроз такого переслідування й санкцій". Діяльність адвокатів має публічно-правовий характер. Глибокою помилкою було б уявлення про права адвоката як про засоби, необхідні лише йому самому. Права адвокатів необхідні також усьому суспільству в цілому, оскільки вони сприяють повноті, всебічності, об'єктивності судочинства, досягненню на цій основі успіху в охороні прав і свобод людини.

Таким чином, під правовими гарантіями адвокатської діяльності належить розуміти правові засоби, які закріплені в нормах права і мають предметом свого впливу права та обов'язки адвоката, забезпечують їх реалізацію, захист і відновлення в разі порушення.