Поняття і значення фінансового контролю
Фінансовий контроль – це цілеспрямована діяльність законодавчих та виконавчих органів публічної влади та недержавних організацій, спрямована на забезпечення законності, фінансової дисципліни та раціональності в процесі формування, розподілу та використання централізованих та децентралізованих фондів грошових коштів з метою найбільш ефективного соціально-економічного розвитку всіх суб’єктів фінансових правовідносин.
Значення фінансового контролю обумовлюється характером фінансової діяльності держави. Так, подальший розвиток ринкових відносин, зміни у фінансовій політиці (а саме набуття нею більшої соціальної спрямованості) потребують все більше коштів. Все це вимагає більш ощадливого використання фінансових ресурсів, які завжди обмежені, та потребує суворого обліку та контролю.
Фінансовий контроль виступає фактором подальшого розвитку ринкових відносин. В зв’язку с цим сфера фінансового контролю розширюється, він виступає способом забезпечення законності та фінансової дисципліни, запобігання правопорушень. За допомогою фінансового контролю виявляються фінансові правопорушення і притягуються до відповідальності винні особи.
Фінансова дисципліна – обов’язковий для всіх суб’єктів фінансових правовідносин порядок здійснення фінансової діяльності, встановлений діючим законодавством, або іншими словами – дотримання підконтрольними суб’єктами фінансово-правових норм в процесі здійснення фінансової діяльності.
Фінансове правопорушення – дія або бездіяльність суб’єктів фінансових правовідносин, спрямована проти встановленого фінансово-правовими нормами порядку формування, розподілу та використання централізованих та децентралізованих фондів грошових коштів і за яке винні особи притягуються до юридичної відповідальності у встановленому законом порядку.
Види фінансових правопорушень:
- бюджетні правопорушення;
- правопорушення у сфері банківської діяльності;
- правопорушення у сфері валютного регулювання;
- податкові правопорушення;
- правопорушення у сфері грошового обігу, розрахунків.
Зміст фінансового контролю визначається фінансовою діяльністю держави, складовою частиною якої він є. Основним його призначенням є забезпечення своєчасної найбільш ефективної акумуляції грошових коштів, сприяння їх зростанню, пошук нових джерел доходів та ін.
Фінансовий контроль, як правило, застосовується на завершальній стадії управління фінансами, в той же час виступаючи необхідною передумовою ефективності управління ними.
Оскільки фінанси являють собою основу будь-якої сфери суспільної діяльності, то вони одночасно і відображають матеріальну результативність такої діяльності. Так само і фінансовий контроль показує реальний процес руху фінансових ресурсів, починаючи від стадії їх формування і закінчуючи результатами даної діяльності.
В країнах із ринковою економікою сфера державного фінансового контролю забезпечує реалізацію фінансової політики держави. Державний фінансовий контроль розповсюджується лише на систему державних фінансів. Це, в першу чергу, складання та виконання державного та місцевих бюджетів, місцеві фінанси та фінанси державних підприємств. Діяльність підприємств різних організаційно-правових форм є об’єктом державного фінансового контролю лише в частині забезпечення фінансової дисципліни при виконанні ними державних замовлень, надання їм субсидій та державних кредитів, а також при складанні податкових декларацій.
Важливе значення при здійсненні фінансового контролю надається своєчасності і повноті мобілізації державних ресурсів, законності джерел доходів всіх ланок державної фінансової системи, дотримання правил обліку та звітності.
Правову основу здійснення фінансового контролю складають Конституція України, Закон України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», яким визначаються правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні, ін. закони України, укази Президента України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів, інструкції і нормативні накази керівників міністерств та ін.