Водночас історії процесу в країнах з романо-германським типом права відомі три основні форми перегляду судових рішень: апеляція, касація та ре­візія

Кажучи про апеляційне провадження, слід навести такі йо­го основні риси:

— апеляційна перевірка постанов і ухвал є гарантією здійснен­ня права на судовий захист. Якщо сторони та інші особи, що беруть участь в справі, не погоджуються з рішенням суду, вважають його незаконним і необгрунтованим, то за їх скаргою справа розглядається судом апеляційної інстанції;

— предмет процесу залишається незмінним: апеляційна ін­станція розглядає лише вимоги, заявлені у суді першої ін­станції. Разом із тим суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи (ст. 195 КАС України);

— при апеляційному оскарженні розгляд справи переноситься до вищого суду;

— перегляд постанов і ухвал в апеляційному порядку є також засобом судового нагляду вищого суду, який перевіряє за­конність і обґрунтованість постанов і ухвал суду першої інстанції, виправляє допущені помилки і формує судову практику.

Правила перегляду постанов і ухвал судів першої інстанції є аналогічними правилами розгляду справи у нижчому суді.

— Безпосередньо норми, які регламентують апеляційне прова­дження, містяться у ст.ст. 184-209 Глави 1 "Апеляційне провадження" Розділу IV "Перегляд судових рішень" КАС України.

— Відповідно до ст. 184 КАС України, судом апеляційної ін­станції в адміністративних справах є апеляційний адміні­стративний суд, у межах територіальної юрисдикції якого перебуває місцевий адміністративний суд (місцевий загаль­ний суд як адміністративний суд чи окружний адміністра­тивний суд), що ухвалив рішення. Винятком з цього прави­ла є те, що рішення окружного адміністративного суду щодо рішень, дій або бездіяльності Центральної виборчої комісії (ч. З ст. 172 КАС України) у порядку апеляції без­посередньо оскаржуються до Вищого адміністративного су­ду України (ч. 6 ст. 177 КАС України).

— Право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково (ст. 185 КАС України) мають сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якшо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.

— Ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від постанови суду повністю або частково у випадках, встановлених КАС України, (на­приклад, відповідно до ч. З ст. 22 КАС України питання про передачу адміністративної справи суд вирішує ухва­лою, яку може бути оскаржено). Заперечення на інші ухва­ли можуть бути викладені в апеляційній скарзі на поста­нову суду першої інстанції.

— Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Івже після її подання обґрун­тування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі (ст.ст. 186, 187 КАС України).

Заява про апеляційне оскарження рішень суду першої ін­станції є новелою у національному процесі, оскільки до при­йняття нових кодифікованих процесуальних нормативно-пра­вових актів (Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року та КАС України) цей інститут взагалі був відсутній у судовому процесі.

По суті ця заява представляє собою своєрідне попереджен­ня суду апеляційної інстанції про намір реалізувати суб'єк­тивне право оскарження. Вона є важливим відокремленим еле­ментом процесу апеляційного оскарження, характеризується певною самостійністю, а відтак — заяву про апеляційне оскар­ження не можна вважати додатком до апеляційної скарги.

Звернення із заявою про апеляційне оскарження є першим етапом апеляційного оскарження. Однак таке звернення не є обов'язковим елементом оскарження, оскільки законодавець допускає можливість подання апеляційної скарги до апеляцій­ної інстанції й без попереднього звернення із заявою.

Спільним для заяви про апеляційне оскарження та апеля­ційної скарги є їх процесуальні наслідки — зупинення проце­су набрання рішенням суду законної сили; основне ж призна­чення заяви про апеляційне оскарження полягає у попере­дженні, недопущенні тяганини в набранні чинності та вико­нанні судових рішень, завдяки чому судові рішення, які не бу­дуть оскаржуватись, швидше вступлять у законну силу.

Характеризуючи апеляційне провадження слід зазначити, що воно, представляючи собою окрему стадію адміністратив­ного судочинства, водночас складається з таких частин:

• порушення апеляційного розгляду адміністративної справи;

• підготовка адміністративної справи до апеляційного розгляду;

• апеляційний розгляд адміністративної справи у судовому засіданні.

Порушення апеляційного розглядуадміністративної спра­ви здійснюється шляхом подання заяви про апеляційне оскар­ження та апеляційної скарги до адміністративного суду апеля­ційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив ос­каржуване судове рішення. Одночасно копія апеляційної скар­ги надсилається особою, що її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошен­ня, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160, ч. З ст. 186 КАС України — з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга' на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання зая­ви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження ухвали суду першої ін­станції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ух­вали. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк подання заяви про апеляційне оскаржен­ня обчислюється з дня отримання нею копії ухвали. Апеляцій­на скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Однак апеляційна скарга може бути подана без попередньо­го направлення заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеля­ційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, по­ні після закінчення строків, встановлених ст. 186 КАС Ук-раїни, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної ін-танції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.