Колоніальні інтереси країн Європи.

Урок 26

Тема: Завершення територіального поділу світу

Мета:

§ сформувати в учнів знання про становище народів Азії, Африки та Латинської Америки під владою європейських колонізаторів, показати на карті колоніальний поділ світу наприкінці XIX ст.;

§ формувати навички з виявлення причино – наслідкових зв’язків, уміння давати коротку характеристику діяльності історичних діячів;

§ виховувати непримиренне ставлення до війни як засобу розв’язання конфліктних ситуацій.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: атлас, настінна карта, ілюстративний матеріал.

Основні поняття: «територіальний поділ світу», «колонії», «напівколонії», «колоніалізм», «концесія».

Основні дати та події:

1869 р. — відкриття Суецького каналу.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань

§ Дайте визначення поняттям «метрополія», «колонія».

§ Коли європейські держави почали захоплювати колонії?

§ Назвіть найбільші колоніальні держави.

§ Назвіть регіони, які найбільш активно освоювалися європейцями.

§ Які події сприяли європейській колонізації?

III. Мотивація навчальної діяльності

У результаті промислового перевороту Європа остаточно затвердилася як лідер на світовому ринку. Вона мала суттєву військово-технічну перевагу і контролювала світову торгівлю. Європейські держави до сер. XIX ст. значно збільшили свої колоніальні володіння. З одного боку, колоніалізм залучав усі народи до загальносвітового розвитку, а з іншого — утверджував колоніальне рабство, гноблення, приниження людської гідності.

IV. Вивчення нового матеріалу

План

1. Мета колоніальної політики.

2. Колоніальні інтереси країн Європи.

3. Колоніалізм: наслідки для метрополій і колоній.

Мета колоніальної політики.

Колонізатори встановили на підпорядкованих землях свої порядки.

Але деякі держави і народи Сходу — Китай, імперія Османа, Афганістан, Персія — зберегли певні ознаки незалежності. Вони мали уряд, законодавство, армію, поліцію, можливість підтримувати відносини з іншими державами.

Колонізатори ж нав’язали їм нерівноправні договори, які обмежили їхню самостійність у галузі торгової, фінансової, митної політики, фактично перетворивши їх на напівколонії.

Колоніальні інтереси країн Європи.

1869 р. — відкриття Суецького каналу.

Завдяки відкриттю Суецького каналу активізувався взаємозв’язок між різними регіонами світу.

З 1840 по 1875 рр. обмін товарами між індустріальними країнами і менш розвиненими територіями збільшився у 6 разів. Революційних змін зазнали засоби транспортування, з’являються залізниці, пароплави, автомобілі.

Час, який витрачався на зв’язок між континентами, різко скоротився. 1872 р. навколосвітню подорож можна було здійснити за 80 днів, у 1840 р. на неї б знадобилося не менше 11 місяців, а за часів Магеллана — близько трьох років.

Суецький канал відіграв сумну роль у колоніальному освоєнні Африки.

Уже з середини XIX ст. кожен африканський регіон спеціалізувався на постачанні одного або декількох видів продукції. Разом із золотом і слонячою кісткою, торгівля якими велася здавна, здійснювався експорт таких культур, як виляск (хлопок), арахіс, какао, пальмова олія.

Корисні копалини, які приваблювали європейців в Африці.

родовища золота.

родовища алмазів.

Назвіть метрополії, які контролювали видобуток золота та алмазів.

Наприкінці XIX ст. різко збільшилося надходження капіталів до колоній. У Південній Африці значні капітали вкладалися у видобувну промисловість, створену на базі родовищ золота та алмазів.

С. Родс у 18 років вперше зійшов на африканський берег. Цей заповзятливий англієць створив монополію з видобутку, обробки й продажу алмазів «Де Бірс», яка до сьогодні контролює світовий ринок алмазів, а також компанію з видобутку золота у Південній Африці. Селище старателів з декількох наметів сьогодні перетворилося на одне з найбільших міст Південної Африки Йоґаннесбурґ.

С. Родса називали «маленьким Наполеоном» Африканського континенту. Йому належать слова: «Світ майже весь поділений, а те, що від нього залишилося, зараз ділиться, завойовується й колонізується. Шкода, що ми не можемо досягти зірок, які сяють над нами вночі у небі! Я б анексував планети, якби зміг. Я часто думаю про це. Мені сумно бачити їх такими ясними і разом з тим такими далекими».

Документ