США в 90-х роках XX ст. €

IV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

►► Наслідки Другої світової війни для провідних країн Західної Європи. План Маршалла

Учитель. Під час Другої світової війни економіка багатьох європейських країн, особливо Німеччини, була зруйнована, було знищено цілі міста з їх виробничими потужностями.

За цих умов 5 червня 1947 р. Державний Секретар США Дж. Маршалл виступив у Гарвардському університеті з програ­мою відновлення та розвитку Європи. Ця програма, що дістала на­зву «план Маршалла», передбачала: надання допомоги економіці США, яка полягала у зменшенні перенасиченості ринку товарами й капіталами, полегшенні проведення реконверсії; забезпечення відродження економіки Європи піляхом зміцнення європейської демократії та, що не менш важливо, недопущення подальшої ра­дянської експансії в Європу.

Робота зі схемою

Див. с. 77.

Запитання

1. Ознайомтеся з таблицею і скажіть, які умови надання допомоги за планом Маршалла були неприйнятні для країн Східної Євро­пи і чому.

2. Назвіть позитивні і негативні наслідки прийняття країнами За­хідної Європи допомоги за планом Маршалла.

3. Чиї інтереси задовольняв план Маршалла в першу чергу?

Робота над поняттям

Європейська інтеграція — процес утворення нового типу міждержавних відносин, що розпочався після Другої світової війни і забезпечив країнам Західної Європи високі темпи економічного розвитку, соціально-політичну стабіль­ність та безпеку.

Учитель

Липень 1947 р. — створення Комітету європейського економіч­ного співробітництва (для реалізації «плану Маршалла»).

Тема 3. Країни Західної Європи (1945 р. — початокXXI ст.)

ПЛАН МАРШАЛЛА ТА ВІДБУДОВА ЕКОНОМІКИ ЄВРОПИ

Офіційний автор — Дж. Кетлетт Маршалл — начальник Генштабу

СІЛА. Проголошений 5 червня 1947 р. і погоджений із представниками

найбільших монополій і банків. Мета: надання допомоги потерпілим

__________________ від війни європейським країнам_____________________

г

Відмовились СРСР, Албанія, Болгарія, Угорщина, Польща, Румунія,
____________________ Чехословаччина, Фінляндія______________________

г

Взяли участь 16 країн: Велика Британія, Франція, Італія, Португалія,

Ірландія, Греція, Нідерланди, Ісландія, Бельгія, Люксембург, Швейца-

__________ рія, Туреччина, Австрія, Данія, Швеція, Норвегія_______________

г

Ці країни повинні були, проаналізувавши економічні втрати, скласти заявки на американську допомогу. Але ця допомога здійснювалась лише за умов: відмови від націоналізації промисловості; надання свободи приватному підприємництву; одностороннього зниження митних тарифів на імпорт американ­ських товарів;

виведення комуністів зі складу уряду;
обмеження торгівлі з країнами соціалістичної орієнтації_______________

г

До 1951 р. європейським країнам за планом Маршалла була надана до­
помога обсягом 17 млрд дол. Це — продукти, одяг, паливо, промислове
_____________ обладнання, сировина і промислові товари________________

т

Внаслідок реалізації «плану Маршалла»: відбулось швидке відновлення економіки країн Західної Європи на принципах розвитку ринкових відносин; стабілізувалось їхнє внутріполітичне становище; посилились інтеграційні процеси.

Згодом план перетворився на програму надання допомоги військо­вого характеру і призвів до повоєнного розколу Європи, формування військово-політичного блоку західних держав, розгортання «холодної війни», посилення залежності західноєвропейських держав від СІЛА

5 травня 1949 р. — створення Ради Європи — міжнародної між­урядової організації.

Квітень 1951 р. — створення Європейського об'єднання вугілля і сталі.

1957 р. — створення Європейського економічного співтовари­ства (ЄЕС) — «Спільний ринок».

Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 11 клас

Грудень 1957 р. — створення Європейського товариства з атом­ної енергії (Євроатом). 1960 р. — створюється асоціація вільної торгівлі.

Підсумок. У повоєнні роки в Європі переважали інтеґраційні процеси.

►► Створення ФРН і НДР. Німецьке «економічне диво»

Учитель. Німеччина після Другої світової війни була поділе­на на чотири зони окупації між державами антигітлерівської коа­ліції. Союзники домовилися про проведення в окупаційних зонах політики «4 Де» (денацифікації, декартелізації, демілітаризації, демократизації). Але насправді кожен проводив власну політику, і це створило передумови для наступного розколу країни.

Робота з порівняльною таблицею

ХРОНОЛОГІЯ ПОДІЙ

На Заході

Створення єдиної зони окупації (Бі-зонії) у 1946 p., після приєднання французької зони в 1948 р. — Три-зонії

Відродження діяльності таких пар­тій, як ХДС, ХСС, СДПН

Надано допомогу за планом Мар-шалла і у червні 1948 р. — проведе­но грошову реформу Л. Ерхарда

У Тризонії 31 травня 1949 р. всту­пає в силу Конституція, згідно з якою в серпні проходять вибори до бундестагу, у вересні — вибори президента (Т. Хейса) і канцлера (К. Аденауера). 20 вересня 1949 р. офіційно проголошено Федеративну Республіку Німеччину (ФРН)

На Сході

СРСР починає прискорену побудо­ву соціалізму в своїй зоні (створен­ня держсектору, аграрна реформа)

Відродження КПН (на чолі — В. Пік), СДПН, пізніше об'єднані вСЕПН

СРСР забороняє наземне сполу­чення між Західною Німеччиною і Західним Берліном (блокада до травня 1949 p.), запровадження в обіг східної марки

Створено Німецьку Національну Раду (аналог парламенту), яка 7 жовтня 1949 р. проголошує ство­рення Німецької Демократичної Республіки (НДР), 10 жовтня 1949 р. — обрано президента (В. Піка) і прем'єр-міністра (О. Гротеволя)

Запитання

1. Коли та за яких умов відбувся розкол в Німеччині?

2. У чому основні відмінності в політичному й соціальному устрої ФРН і НДР?

3. Спрогнозуйте причини економічного відставання НДР.

Тема 3. Країни Західної Європи (1945 р. — початокXXI ст.)

Робота з історичним джерелом

Девіс Н. Історія Європи. — М. : Транзит-книга, 2004.

«24 червня 1948 p., скориставшись відсутністю в «Угоді про статус окупованого Берліна» своїх конкретних зобов'язань що­до забезпечення транспортним зв'язком західних секторів міста, Радянський Союз перекрив транспортні артерії Західного Берлі­на і Західної Німеччини. НАТО було за прорив блокади Берліна. Британські та американські транспортні літаки забезпечували дво-мільйонне місто паливом, продовольством та сировиною, яких воно потребувало. Для цього було здійснено 277 264 рейси. Щодня з не­ба «звалювалося» 8 000 тонн вантажів. Врешті-решт, радянське ке­рівництво 12 травня 1949 р. віддало наказ про зняття блокади».

Запитання

Про які реалії відносин між союзниками йдеться в документі?

Учитель. У перші роки урядування Аденауера було проведе­но економічні реформи, результатом яких стало стрімке зростання приросту промислової продукції (9,6 % на рік), зростання обсягу виробництва у чотири рази до 1965 р. Такі темпи розвитку дістали назву німецьке «економічне диво» — Німеччина вийшла на одне з перших місць у світі. Автори реформ — канцлер ФРН Аденауер і міністр економіки Л. Ерхард, який став у 1963 р. другим канцле­ром Західної Німеччини.

► Економічні реформи

1. Встановлення вільних цін.

2. Запровадження державою гнучкої кредитної та податкової по­літики.

3. Ставка на дрібний і середній бізнес.

4. Розвиток нових галузей промисловості через режим «сприяння».

Ці реформи потрапили на сприятливий ґрунт: допомога за планом Марпіалла, відсутність військових видатків до 1956 p., наявність дешевої робочої сили (після репатріації 9 млн німців зі Східної Пруссії), надзвичайні зусилля німців (найдовший робочий тиждень у Західній Європі — 52 год), менталітет (працьовитість, цілеспрямованість, охайність, дисциплінованість). Як наслідок: середньорічний приріст промислової продукції становить 10 % (ко­ли у США — 4 %, Великій Британії — 3 %), обсяг промислового ви­робництва до 1965 р. зріс у 4 рази, за рівнем економічного розвитку ФРН виходить на одне з перших місць у світі. Погіршення станови­ща в НДР спонукало до втечі німців до ФРН через Західний Берлін (у відповідь було споруджено Берлінський мур 13 серпня 1961 p.).

Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 11 клас

1970 р. укладено договір з СРСР, Польщею про визнання кордо­нів. 1972 р. — укладено договір з НДР про добросусідські відноси­ни і кордони. 1973 р. ФРН і НДР стають членами ООН.

Протягом 1982-1998 pp. канцлером ФРН був Г. Коль, який проводив політику неоконсерватизму. Відбувається скорочення державних видатків на пенсійне забезпечення, охорону здоров'я і освіту. Але засади системи соціального забезпечення залишалися недоторканними.

►► Об'єднання Німеччини

Учитель. У 80-х pp. поступово зростає невдоволення населен­ня НДР всевладдям СЄПГ та органів держбезпеки, відсутністю еле­ментарних громадянських прав і свобод, цензурою, забороною при­ватних поїздок до ФРН та інших західних країн, ізоляцією НДР від вільного світу. 70-80-ті роки — період політичної і економічної кризи. 1989 р. — початок «оксамитової» революції, що завершила­ся об'єднанням двох Німеччин в єдину державу 3 жовтня 1990 р. У листопаді 1989 р. пала Берлінська стіна.

Робота з таблицею ЗДОБУТКИ І ПРОБЛЕМИ НІМЕЧЧИНИ ПІСЛЯ ОБ'ЄДНАННЯ

Здобутки Проблеми

Остаточне падіння «за- Болісний процес переходу від соціалізму до

лізної завіси» як в Євро- капіталізму, переведення всього господарства

пі, так і у світі в цілому, й укладу життя східних німців на ринкові

Об'єднання німецького рейки, що було пов'язано з:

народу в демократичній • тимчасовим згортанням виробництва;

державі. • безробіттям;

Щорічне асигнування • зниженням рівня соціальної захищеності.

урядом ФРН 150 млрд Поширення серед широких верств населення

марок для подолання «нових земель» ФРН почуття розчарування,

кризи й перебудови еко- апатії і навіть ностальгії за старими часами.

номіки «нових земель». Активізація праворадикальних, неонацист-

Поліпшення ситуації ських сил.

з 1994 р. Великий вплив на Німеччину світової еконо­
мічної кризи

Запитання

Які наслідки мало об'єднання Німеччини для її економічного розвитку і світової співдружності?

►► Українсько-німецькі відносини

Учитель. 17 січня 1992 р. Німеччина визнала незалежність України. За цей час були реалізовані такі спільні проекти, як ре-

Тема 3. Країни Західної Європи (1945 р. — початокXXI ст.)

конструкція залізниці Львів — Варшава — Берлін, було налаго­джено виробництво в Україні зернозбиральних комбайнів; надання Німеччиною інвестицій на перебудову енергетики, на вуглевидобу­вання України, участь німецьких фірм у подоланні наслідків Чор­нобильської катастрофи.

V. Узагальнення та систематизація знань

Бесіда

1. У чому полягала суть плану Маршалла?

2. Завдяки чому сталося можливим «німецьке економічне чудо»?

3. Висловіть судження щодо необхідності розвитку українсько-німецьких відносин на сучасному етапі.

VI. Домашнє завдання

Опрацюйте відповідний параграф підручника.

УРОК 13

Велика Британія в другій половині XX ст. — на початку XXI ст.

Мета:охарактеризувати внутрішню і зовнішню політику урядів Великої Британії в другій половині XX ст. — на початку XXI ст., пояснити причини трансформації Британської колоніальної ім­перії, визначити основні складові тетчеризму, «третього шляху» Т. Блера, сучасне становище у країні; розвивати вміння аналізу­вати, порівнювати, встановлювати причиново-наслідкові зв'язки, критично мислити, працювати з різними історичними джерелами; виховувати інтерес до історії.

Тип уроку:урок засвоєння нових знань.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент уроку

II. Актуалізація опорних знань

Бесіда

1. Які наслідки для Великої Британії мала Перша світова війна?

2. Визначте, які території входили до складу Британської імперії в 1919-1945 pp.

3. Які політичні партії визначали внутрішню і зовнішню політи­ку країни у міжвоєнний період?

Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 11 клас

III. Мотивація навчальної діяльності

Учитель. Сполучене Королівство Великої Британії та Північ­ної Ірландії (Англія, Шотландія, Уельс, Північна Ірландія) стано­вить собою конституційну монархію. Глава держави — спадковий монарх, з 1952 р. — королева Єлизавета II. Столиця — м. Лондон. Законодавча влада належить монархові і двопалатному парламен­тові (палата лордів, палата громад). Виконавча влада — Кабінет Міністрів на чолі з прем'єр-міністром. За владу борються дві пар­тії — лейбористи та консерватори.

Після Другої світової війни, у ході якої Великобританія втрати­ла 25 % національного багатства, основною проблемою країни була відбудова зруйнованої економіки. Здійснити це було надзвичайно важко: у 1946 р. державний борг, що збільшився за роки війни у 3 рази, складав 23,7 млрд фунтів стерлінгів.

Лейбористи і консерватори, що змінювали одне одного біля державного керма, пропонували різні варіанти відродження вели­чі країни. Але стати лідером у повоєнному світі Великобританії не судилося.

IV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

►► Внутрішня і зовнішня політика лейбористських і консервативних урядів у 40- 70-х pp. XX ст.

Учитель

1945-1951 pp. — К. Еттлі (лейборист) 1951-1955 pp. — У. Черчилль (консерватор) 1955-1957 pp. — А. Іден (консерватор) 1957-1961 pp. — Г. Макміллан (консерватор) 1961-1964 pp. — А. Д. Хьюм (консерватор) 1964-1970 pp. — Г. Вільсон (лейборист) • 1970-1974 pp. — Е. Хіт (консерватор) 1974-1976 pp. — Г. Вільсон (лейборист) 1976-1979 pp. — Д. Каллаген (лейборист)

Уряд Еттлі здійснив націоналізацію Англійського банку, вугіль­ної промисловості, залізничного транспорту, електроенергетики, га­зової промисловості та ще ряду важливих галузей британської еконо­міки. При цьому всі власники націоналізованих підприємств дістали від уряду компенсацію. Розширилась сфера державного регулюван­ня економіки, було запроваджено нову систему соціального страху­вання, розгорнулася масштабна програма житлового будівництва,

Тема 3. Країни Західної Європи (1945 р. — початокXXI ст.)

запроваджено національну службу охорони здоров'я (безкоштовну). Але втілення в життя цих програм вимагало значних видатків. На поч. 50-х pp. це зумовило фінансово-економічні труднощі.

Уряди консерваторів у своїй внутрішній політиці робили біль­ший акцент на індивідуалізмі, заохоченні приватної ініціативи, провели часткову денаціоналізацію. Але рішучої відмови від курсу Еттлі не відбулося.

Лейбористські уряди 1964-1970 pp. Г. Вільсона та 1976-1979 pp. Д. Каллагена у своїй соціально-економічній політиці потрапи­ли в «зачароване коло»: націоналізація, розширення соціальних програм, прогресивне оподаткування — погіршення економічної ситуації, темпи реформ уповільнюються — згортання соціальних програм, обмеження росту заробітної плати. На додаток, відбулося загострення ситуації в Ольстері: до 6 графств Північної Ірландії бу­ло введено англійські війська. Між ними та Ірландською республі­канською армією — ІРА (таємною екстремістською організацією католиків) розпочинається тривале кровопролитне протистояння.

Наприкінці 60-х років загострилась ірландська проблема. Після надання Ірландії незалежності в складі Великобританії залишилось шість графств Північної Ірландії, заселених переважно протестант­ським населенням. Католицька меншість Ольстера почала в 1968 р. боротьбу за громадянські права. У 1969 р. в Ольстер було введено англійські війська для наведення порядку. У відповідь на території Північної Ірландії таємна організація Ірландська республіканська армія (ІРА) розв'язала терор проти англійських солдат. Жертвами взаємної жорстокості дедалі частіше ставало цивільне населення. Хвиля насильства перекинулась і на інші райони Великобританії.

Запитання

1. Які економічні і соціальні реформи проводив лейбористський уряд К. Еттлі?

2. Назвіть особливості економічного і соціального розвитку Вели­кої Британії в 50-70-х роках.

— Реформи лейбористів призвели до надмірного зростання дер­жавних витрат і різкого збільшення дефіциту державного бюдже­ту, зниження рівня життя.

Робота з таблицею

Див. с. 84.

Запитання

Як ви оцінюєте зовнішньополітичний курс лейбористів і кон­серваторів?

Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 11 клас

ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА В 40-70-х pp.

Правління лейбористів Правління консерваторів

Американці дістали право розташо- Велика Британія не зраджує

вувати на англійській території ядер- принципам атлантизму.

ну зброю. Однією із перших заявляє про

Покладено початок деколонізації, і з небезпеку крайнощів «холодної

1947 р. в офіційних документах тер- війни» і виступає з ініціативою

мін «Британська імперія» змінюєть- нормалізації відносин з СРСР.

ся на «Британська співдружність». Триває еволюція Британської

Велика Британія дотримується прин- колоніальної імперії у Співдруж-

ципу атлантизму. ність.

У 1964-1970 pp., 1974-1979 pp. І тільки в період 1970-1974 pp.,

Велика Британія поглиблює еконо- коли при владі були консервато-

мічні, культурні зв'язки із СРСР та ри, відбулося певне загострення

іншими соціалістичними країнами. відносин із СРСР (через шпигун -

1975 р. Г. Вільсон від імені Великої ство).

Британії підписує Заключний акт У 1973 р. Велика Британія до-

Наради у Гельсінкі пущена в ЄЕС, але за досить жор­
стких умов

►► Трансформація Британської колоніальної імперії

Учитель. Фінансові труднощі сприяли перемозі у 1951 р. кон­серваторів на чолі з У. Черчиллем. Головне завдання свого правлін­ня він сформував у фразі: «Я не хочу бути присутнім на похоронах Британської імперії». Основні заходи уряду У. Черчилля: збере­ження статусу великої держави, створення власної ядерної зброї, збереження якомога більшої частини Британської імперії, стриму­вання розпаду імперії.

У.Черчиллю вдалося зупинити розпад імперії, закріпити статус Англії як великої держави, але він не зумів подолати всіх негатив­них явищ, що накопичились у країні.

Деколонізація виявила всі слабкі сторони Англії. Зусилля, спрямовані на збереження імперії сприяли консервації відста­лості. Після поразки в 1956 р. агресії Англії, Франції та Ізраїлю проти Єгипту (операція «Мушкетер») Великобританія взагалі від­мовилась від спроб врятувати імперію. Останньою спробою збе­регти вплив в колишніх колоніях стало зміцнення Британської Співдружності націй. В Європі консерватори намагались зміцнити позиції Англії, створивши Європейську асоціацію вільної торгівлі, що було своєрідною противагою ЄЕС. Невдачі як у внутрішній, так і в зовнішній політиці призвели до «англійської хвороби»: Англія щороку втрачала свої позиції великої держави.

Тема 3. Країни Західної Європи (1945 р. — початокXXI ст.)

Складові «англійської хвороби»:

постімперський синдром;

економічне відставання, втрата колишніх позицій;

ольстерська проблема;

«егоїзм» профспілок.

Робота з таблицею

ЛІКВІДАЦІЯ БРИТАНСЬКОЇ КОЛОНІАЛЬНОЇ ІМПЕРІЇ

Рік

Подія

1947 р. Поділ британцями Індії на дві незалежні держави — Індію та Пакистан

1948 р. 1957 р. 1960 р.

1962 р.

1963 р.

1964 р.

Визнання незалежності о. Цейлон (нині — Шрі-Ланка) Проголошення незалежності Гани Проголошення незалежності Нігерії Проголошення незалежності Уганди Проголошення незалежності Кенії та Малайзії Проголошення незалежності Танзанії, Замбії

►► М. Тетчер. Тетчеризм

Учитель. 4 червня 1979 р. був сформований уряд на чолі з Маргарет Тетчер. Новий уряд енергійно вдався до заходів, які, на думку М. Тетчер, повинні були оздоровити англійську економіку та фінанси. Політика уряду дістала назву «тетчеризм».

Робота з таблицею

ПРАВЛІННЯ УРЯДУ М. ТЕТЧЕР

__________________________ Основні заходи___________________________

Жорсткі заходи у боротьбі з інфляцією — скорочення державних витрат, апарату та соціальних програм.

Підтримка приватного підприємництва як основи економіки. Відмова від жорстокої регламентації бізнесу.

Денаціоналізація (приватизація) нафтової промисловості, авіапромисло­вості і вантажного транспорту, частини комунальної власності. Обмеження прав на страйки, звуження сфери діяльності профспілок. Зменшення податкових ставок, збільшення опосередкованих податків. Перегляд соціальних програм. Підтримка приватної освіти і охорони здоров'я

Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 11 клас

Результати

Позитивні

Негативні

Подолання кризових явищ, покращення економічної Подорожчання

кон'юнктури. Високі темпи економічного зростання, комунальних

Надходження іноземних інвестицій. послуг та тран-

Структурні зміни в економіці на основі наукомістких спорту.

технологій. Широкий страй-

Модернізація традиційних англійських галузей про- ковий рух.

мисловості: суднобудівної, металургійної, вугледо- Зростання воєн-

бувної тощо. них витрат.

Скорочення державного сектору, підвищення його Структурне без-

рентабельності. робіття (зумовле-

Низькі темпи інфляції. не структурними

Бездефіцитний бюджет. змінами в еконо-

Більпіість англійців стали власниками нерухомості, міці)
Пожвавилась економічна активність населення.
Зменшилось безробіття

Робота над поняттям

Монетаризм — економічна теорія, згідно з якою кіль­кість грошей в обігу є визначальним чинником формуван­ня господарської кон'юнктури й існує прямий зв'язок між змінами обсягу грошової маси в обігу та величиною валового національного продукту.

Учитель. Політика кабінету М. Тетчер відзначалась твердіс­тю і рішучістю, вона враховувала реальні потреби часу. Наприклад, приватизація відбувалась не «обвально», а в кілька етапів: у 1979-1984 pp. майбутнім власникам продавали активи компаній, час­тину їх перетворювали на «публічні» корпорації. У 1984-1989 pp. акціонерами колишніх державних компаній стали індивідуальні власники. Із 1989 р. головна увага зосередилась на економічній ефективності приватизованих підприємств.

Тетчер рішуче виступила проти так званого «егоїзму» проф­спілок — страйків, що призводили до неконтрольованого підви­щення заробітної плати і зростання темпів інфляції. Із березня 1984 р. до березня 1985 р. тривав страйк шахтарів, який зазнав поразки. У 80-ті роки в країні значно послабився профспілковий рух, чисельність британського конгресу тред-юніонів скороти­лась у півтора раза. Водночас знизився авторитет лейбористської партії. Позитивний вплив на економічний розвиток мав зроста-

Тема 3. Країни Західної Європи (1945 р. — початокXXI ст.)

ючий видобуток нафти у Північному морі (близько 100 млн т. щорічно), що повністю задовольняло потреби Англії. Політич­ний курс кабінету М. Тетчер забезпечив зниження рівня інфля­ції, скорочення безробіття. Знову підвищились темпи розвитку британської промисловості. Зріс добробут населення, особливо середніх верств.

15 листопада 1985 р. була укладена англо-ірландська угода про Ольстер, згідно з якою Ірландія діставала право брати участь в управлінні Північчю. Проте проблема тероризму залиши­лась, оскільки прихильники IP А продовжували свою діяльність. У 1994 p. IPA оголосила про перемир'я, але на початку 1996 р. зно­ву пролунали вибухи.

У зовнішній політиці консерватори однозначно підтримували політику атлантичної солідарності. Коли 1979 року загострилася міжнародна ситуація, Великобританія приєдналась до жорстких антирадянських заходів. Тетчер твердо і рішуче відстоювала ін­тереси Великобританії в ЄЕС. У зовнішній політиці М. Тетчер за­воювала широку популярність у країні після успішного завер­шення конфлікту з Аргентиною навколо Фолклендських островів (1982 p.). Аргентинські війська, які окупували острови, капіту­лювали перед англійськими військами. Втрати Англії в цій війні: загинуло 250 осіб, 6 військових кораблів, 10 літаків. Аргентина втратила 500 осіб, кілька кораблів понад 70 літаків. Ця перемо­га продемонструвала відродження духу Англії і сприяла перемозі Тетчер на позачергових виборах.

Однак наприкінці 80-х років уряд Тетчер зіткнувся з низкою го­стрих проблем: європейська економічна інтеграція, протести насе­лення проти запровадження «подушного» податку та ін. У керівни­цтві консерваторів загострились суперечності, особливо після того, як колишній міністр кабінету М. Тетчер М. Хазелтайн виступив з критикою політики «залізної леді». У листопаді 1990 р. Тетчер пішла у відставку. Новим прем'єр-міністром став Джон Мейджер, який прагнув зберегти досягнення «тетчеризму». Тривале перебу­вання при владі консерваторів (18 років), які вже нічого не могли запропонувати нового, набридло англійцям. їхні здобутки (змен­шення податків, приватизація тощо) почали ставити їм у провину. На цій хвилі зневіри в консерваторах на виборах 1 травня 1997 р. лейбористи здобули переконливу перемогу, отримавши абсолют­ну більшість місць в обох палатах парламенту. Новим прем'єр-міністром став Тоні Блер, наймолодший в історії Англії XX ст. по­літик.

Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 11 клас

►► Велика Британія на початку XXI ст.

Учитель.Т. Блер відразу взявся за реформи, які можна назва­ти радикальними. Реформування зачепило конституційний устрій Великобританії. Сформовано регіональні парламенти в Шотландії та Уельсі. Важливим кроком стало поступове реформування пала­ти лордів з метою перетворення її на орган, до якого обирають, а не який призначають. Передбачено взагалі змінити систему виборів до англійського парламенту.

Уряд лейбористів не обмежився конституційними реформами. Ним започатковано реформи в системі освіти, охороні здоров'я. На теперішній час система охорони здоров'я і освіти вважаються одни­ми з кращих у світі, випередивши французьку та німецьку.

Важливим здобутком Т. Блера стало підписання Угоди про по­літичне врегулювання Ольстерської проблеми. Основний зміст цього документа полягає в тому, що Ірландія відмовилася від возз'єднання з Північною Ірландією, а Великобританія надала право Північній Ірландії на самовизначення аж до відокремлення, якщо за це проголосує населення на референдумі. Угода передбачає припинення насильства, запровадження самоуправління (Північ-ноірландська асамблея), здачу зброї і проведення референдуму про статус Північної Ірландії.

Важливим досягненням лейбористів сьогодні є подолання без­робіття. Кількість безробітних серед молоді не перевищує декіль­кох тисяч чоловік, тоді як за період правління консерваторів воно сягало 3 млн осіб. Також уряду Блера вдалось приборкати інфля­цію і значно збільшити соціальні витрати. Зараз економіка Англії посідає четверте місце у світі.

До свого активу лейбористи можуть записати і те, що вперше за повоєнні роки значно зменшилися показники злочинності.

Опоненти лейбористів консерватори, у свою чергу, твердять, що в разі зміни світової кон'юнктури широка соціальна політика може стати для Англії серйозним ударом, тому слід бути ощадливішими.

У зовнішній політиці як консерватори, так і лейбористи чітко координують свою політику зі США, беруть участь майже в усіх зовнішньополітичних акціях американців (війна проти режиму С. Хусейна в Іраку тощо). У рамках Європейського Союзу нерідко посідають особливу позицію.