Чи досяг розвиток освіти, науки і літератури в Україні у середині XVII — на початку XVIII ст. загальноєвропейського рівня? Відповідь обґрунтуйте

Завдання7

Визначте, яке значення мало прийняття християнства для культурного розвитку Русі. Поясніть, чому князь Володимиром зупинив свій вибір з усіх тогочасних релігій на православ’ї.

У Х ст. Русь стала цілісною державою з відносно єдиною монархічною формою правління й набувала дедалі більшого авторитету на міжнародній арені.

Соціально-економічний і політичний розвиток Давньоруської держави неминуче вимагав відповідних зрушень і в сфері ідеології. Відтак коли Володимир Святославич посів великокнязівський престол, то спробував спершу упорядкувати й централізувати язичницькі вірування на основі традиційних слов’янських культів. Але це не увінчалася успіхом. Ранньофеодальна держава, якою на кінець Х ст. вже була Київська Русь, потребувала такої ідеології, яка б виправдовувала нові соціально-політичні порядки, слугувала б потребам панівної верхівки. Ставало дедалі очевиднішим, що давньоруська державність мала потребу у монотеїстичній релігії.

Знайомлячись з християнським віровченням і поступово прилучаючись до нього, панівна верхівка впевнилася у придатності саме цієї релігії для потреб зміцнення і подальшого об’єднання держави.

Прийняття християнства, звичайно, було прогресивним для Русі. Саме ця обставина остаточно визначила входження Русі до загального європейського ландшафту, розширивши економічні, політичні і культурні зв’язки з християнськими державами Європи. Християнство справляло значний вплив на процес формування давньоруської народності, сприяло єднанню всіх руських земель. Разом з феодалізмом і християнством на Русі утверджується новий світогляд, який наголошує на сприйнятті значущості людини і людства у навколишньому світі.

Результати прийняття християнства східними слов’янами були досить багатими. Не підлягає сумніву, що прийняття християнства сприяло розвитку писемності, освіти, мистецтва, розвитку філософської, політичної, соціальної думки.

Храми й монастирі стали головними осередками розвитку освіти, науки, мистецтва. Християнізація Русі стала важливим стимулом поширення книжного знання. При давньоруських храмах і монастирях створювалися бібліотеки, приміщення для переписування книг.

Християнство, яке прийшло на давньоруські землі, інтенсифікувало містобудування і храмобудування, розвиток образотворчого мистецтва, художнього ремесла. Водночас, прийняття християнства стимулювало зростання спочатку церковного, а потім і світського письменства, відкрило шлях проникненню на Русь здобутків візантійсько літератури, а також літератур східних і західноєвропейських народів.

Разом з християнством було прийняте і пов’язане з ним візантійське мистецтво — кам’яне зодчество, монументальний і станковий живопис. На Русі з’явився ще один культ — культ книжного знання.

Чи досяг розвиток освіти, науки і літератури в Україні у середині XVII — на початку XVIII ст. загальноєвропейського рівня? Відповідь обґрунтуйте.

Високого рівня в Україні досягла освіта. Зокрема завдяки широкій мережі шкіл, письменність охопила всі верстви населення.

У другій половині 17-середині 18ст. великий вплив на розвиток освіти й науки в Україні мав Києво-Могилянський колегіум, який у 1701 за наказом Петра 1 був перетворений в Ктєвсько-Могилянську академію. Цей навчальний заклад став важливим осередком культури, вплив якого поширювався на Росію та інші країни Європи.

Академія була не спеціальним духовним закладом для підготовки церковних кадрів, а школою, що не поступалась перед вищими навчальними закладами Зх. Європи. Навчання мало переважно загальноосвітній характер, вивчали: математику, медицину, астрономію,архітектуру.. З учнів академії вийшло чимало видатних діячів науки і літератури (Сковорода, Мазепа, Хмельницький). уній навчались вихідці з різних країн.

17 ст. – це золотий вік нашого письменства, культури, Київ став центром науки. Майже кожне село на Укр. мало свою школу.

Значний внесок у справу відродження укр. культури зробили братства. Вони займались не лише справами християнського милосердя, а й справами освіти, культури, закладали школи, бурси, друкарні. Наприкінці 80-х р. стали з’являтись 4-х класні народні училища(фізика, арифметика, механіка, історія). Виникали нові колегіуми: Чернігівський, Харківський( був особливо значимим освітнім центром – 800учнів), Переяславський.

Наука ще не стала завершеної системою знань, але в окремих галузях спостерігався швидкий процес накопичення і систематизації знань.

Медицина: відкрився перший медичний карантиний будинок у Василькові (1740), 1792 відкрито Київський військовий госпіталь, формувалась мережа аптек, 1773 у Львові Медична колегія. Укр. вчені завоювали високий авторитет у тогочасній медичній науці. Самойлович – основоположник вітчизняної епідеміології, його праця про боротьбу з чумою вийшла фр., нім. мовами. Його обрали своїм членом 12 академій світу.

Історичні праці виходять з рамок літописного оповідання й набирають форм граматичної історії. Зявляються: «Хроніка» Теодосія Сафоновича, «Синопсис», який приписують Іокентію Гізелеві. Наприкінці 17 -18ст. зявляються «козацькі літописи»( «Самовидець» Романа Ракушки..).

Укр. в 17-18 ст. стала центром освіти і науки в Європі, саме український науковий потенціал сприяв поширенню знань у Росії.

Завдання 30