Поняття та види органів самоорганізації населення
Тема № 11. Органи самоорганізації населення. Муніципальні асоціації в Україні
План
1. Поняття та види органів самоорганізації населення.
2. Порядок утворення та легалізації органу самоорганізації населення.
3. Правовий статус муніципальних спілок України, їх види.
4. Реєстрація асоціацій та інших добровільних об’єднань органів місцевого самоврядування.
Поняття та види органів самоорганізації населення
Конституція України закріпила колективні форми реалізації громадянами права на участь в місцевому самоврядуванні [1]. Так, як особлива колективна форма реалізації громадянами права на участь у місцевому самоврядуванні і одночасно як самостійний елемент системи місцевого самоврядування в Україні розглядаються органи самоорганізації населення.
Органи самоорганізації населення діють на підставі Конституції України, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, центральних та місцевих органів виконавчої влади, рішень відповідних органів місцевого самоврядування, рішень місцевого референдуму, статутів територіальних громад, розпоряджень сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті (у разі її створення) ради, виданих у межах своїх повноважень, положень про органи самоорганізації населення, рішень зборів (конференції) жителів за місцем проживання, які їх обрали. Орган самоорганізації населення, утворений за дозволом районної у місті ради, керується у своїй діяльності також рішеннями міської ради та її виконавчого органу.
Розвиваючи громадські ініціативи, жителі сіл, селищ і міст через створювані ними органи самоорганізації населення, сільські, селищні і міські ради зміцнюють свої позиції у відносинах з виконавчими органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади.
Стаття 140 Конституції України передбачає, що сільські, селищні, міські ради можуть дозволяти за ініціативою жителів створювати будинкові, вуличні, квартальні та інші органи самоорганізації населення і наділяти їх частиною власної компетенції, фінансів, майна [1].
Верховна Рада України 11 липня 2001 року прийняла Закон «Про органи самоорганізації населення» [20].
Організація та діяльність органу самоорганізації населення ґрунтуються на принципах (ст. 5 Закону України «Про органи самоорганізації населення»): 1) законності; 2) гласності; 3) добровільності щодо взяття окремих повноважень сільської, селищної, міської, районної в місті (у разі її створення) ради; 4) територіальності; 5) виборності; 6) підзвітності, підконтрольності та відповідальності перед відповідними радами; 7) підзвітності, підконтрольності та відповідальності перед жителями, які обрали орган самоорганізації населення; 8) фінансової та організаційної самостійності [20].
Органи самоорганізації населення є важливим елементом системи місцевого самоврядування. їх правовий статус визначається сьогодні Конституцією (ч. 5 ст. 140) та законами України «Про місцеве самоврядування в Україні» (ст.. 4, 14, 16, 60) [16] та «Про органи самоорганізації населення» [20].
Органи самоорганізації населення – це представницькі органи, що створюються жителями, які на законних підставах проживають на території села, селища, міста або їх частин, для вирішення окремих питань місцевого значення.
Стаття 6 Закону України «Про органи самоорганізації населення» закріпила право жителів обирати та бути обраними до органу самоорганізації населення. Так, обирати та бути обраними до органу самоорганізації населення в порядку, визначеному цим Законом, можуть жителі, які на законних підставах проживають на відповідній території [20].
Забороняються будь-які обмеження права жителів, які проживають на відповідній території, на участь у відповідному органі самоорганізації населення залежно від їх раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, мовних або інших ознак.
Ознаки органу самоорганізації населення:
1. Це виборний орган. Орган самоорганізації населення обирається на строк повноважень відповідної ради (якщо інше не передбачено її рішенням чи положенням про цей орган).
2. Створюється за територіальною ознакою. Територією, у межах якої діє орган самоорганізації населення, може бути частина території села, селища, міста, району в місті, у межах якої проживають жителі, які обрали цей орган.
Територія, у межах якої діє орган самоорганізації населення, визначається рішенням ради, що дала дозвіл на створення:
а) сільського, селищного комітету – в межах території села, селища, якщо його межі не співпадають з межами діяльності сільської, селищної ради;
б) вуличного, квартального комітету – в межах території кварталу, кількох, однієї або частини вулиці з прилеглими провулками в місцях індивідуальної забудови;
в) комітету мікрорайону – в межах території окремого мікрорайону, житлово-експлуатаційної організації в містах;
г) будинкового комітету – в межах будинку (кількох будинків) в державному і громадському житловому фонді та фонді житлово-будівельних кооперативів;
ґ) комітету району в місті – в межах одного або кількох районів у місті, якщо його межі не співпадають з межами діяльності районної у місті ради [20].
3. Цей орган має колегіальний характер; до його складу входять керівник, заступник керівника, секретар, інші члени.
4. Основною формою його роботи є засідання, які скликають керівники або заступники керівника в міру необхідності, але не рідше одного разу на квартал.
5. Орган самоорганізації населення з питань, віднесених до його повноважень, може також приймати рішення організаційно-розпорядчого характеру.
Органами самоорганізації населення є будинкові, вуличні, квартальні комітети, комітети мікрорайонів, комітети районів у містах, сільські, селищні комітети.
Основними завданнями органів самоорганізації населення є:
1) створення умов для участі жителів у вирішенні питань місцевого значення в межах Конституції і законів України;
2) задоволення соціальних, культурних, побутових та інших потреб жителів шляхом сприяння у наданні їм відповідних послуг;
3) участь у реалізації соціально-економічного, культурного розвитку відповідної території, інших місцевих програм.
Органи самоорганізації населення можуть і повинні стати посередниками між владою та громадянами, зробити так, щоб громадяни не залишалися осторонь від життя громади.