Розкрийте напрями співпраці ЄС з безпековими структурами у сфері забезпечення європейської безпеки
Сучасні загрози пов’язані з численними і дедалі серйознішими ризиками серед яких: міжнародний тероризм, розповсюдження зброї масового знищення, некерованість країн, що зазнали краху державної влади, конфлікти, розв’язання яких зайшло у глухий кут, організована злочинність, злочини в комп’ютерній сфері, дефіцит енергоресурсів, погіршення екології та пов’язані з цим загрози безпеці, природні та техногенні катастрофи, пандемії та багато інших. Щоб ефективно боротися з цими загрозами, необхідно розвивати широке партнерство і взаємодію між НАТО та Європейським Союзом.
Ці дві організації повинні виробити комплексний підхід до питань безпеки і спільно працювати у сфері оборони. Хоча розподіл праці за географічним чи функціональним принципом не видається можливим, у багатьох колах позитивно сприймається ідея того, що деякі зовнішні функції, наприклад підтримання миру в Африці та на Балканах, мають виконуватись під егідою ЄС, а інші, такі як операції боротьби з Талібаном в Афганістані – під проводом НАТО.
Балканські уроки
Одним із прикладів успішного співробітництва у галузі безпеки між НАТО та Європейським Союзом є Охрідська рамкова угода, спрямована на запобігання війні у колишній Югославській Республіці Македонія*. У лютому 2001 року, у розпал міжетнічного конфлікту між силами безпеки країни та озброєними албанськими повстанцями, НАТО і Європейський Союз координували проведення переговорів, результатом яких, у серпні того ж року, стало підписання Охрідської угоди.
Того ж місяця Альянс розпочав 30-денну операцію Есеншіел харвест, спрямовану на роззброєння угруповань етнічних албанців та знищення вилученої зброї. Наступною стала тримісячна операціяЕмбер фокс, що забезпечувала захист міжнародних спостерігачів, які наглядали за виконанням процесу замирення у колишній Югославській Республіці Македонія*. Пізніше, щоб запобігти поверненню країни у стан конфлікту, Альянс погодився продовжити надання підтримки операціїЕлайд хармоні, яка проводилась з грудня 2002 по березень наступного року, коли її виконання було передано Європейському Союзу.
Наприкінці березня 2003 року Європейський Союз розпочав першу в своїй історії операцію з підтримання миру – Конкордія, яка стала також першою місією на основі угоди Берлін плюс. У Скоп’є залишився невеликий штаб НАТО, щоб надавати допомогу органам влади країни у реформуванні сектора безпеки та адаптації до стандартів НАТО.
НАТО і Європейський Союз повинні зосередитися на зміцненні ключових сил та засобів, підвищенні рівня оперативної сумісності, координації доктрин, планування, розвитку технологій та оснащення, а також на підвищенні якості навчання і підготовки
Європейський Союз виконував операціюКонкордія до грудня 2003 року, а в її продовження започаткував цивільну поліцейську місію – операцію Проксіма, яка тривала до кінця 2005 року. Під час операції керівники сил поліції ЄС співпрацювали зі своїми колегами з колишньої Югославської Республіки Македонія*. Вони також надавали допомогу в реформуванні Міністерства внутрішніх справ країни та сприяли забезпеченню інтегрованого прикордонного контролю.
Ще один позитивний приклад – це Боснія та Герцеговина. У грудні 2004 року Альянс закінчив свою 9-річну операцію Сил втілення (IФОР) та Сил стабілізації (СФОР) і передав свої повноваження щодо цієї роботи Європейському Союзу, під проводом якого шеститисячний контингент відразу розпочав операцію Алтея.
Як і у випадку операцій у колишній Югославській Республіці Македонія*, заступника Верховного головнокомандувача ОЗС НАТО у Європі було призначено командувачем операції Алтея і він діяв під політичним керівництвом Комітету ЄС з питань політики й безпеки.
Штабний компонент НАТО і нині залишається у Сараєві, щоб надавати допомогу керівництву Боснії та Герцеговині у здійсненні оборонної реформи, виконанні певних оперативних завдань щодо боротьби з тероризмом та затриманням осіб, які звинувачуються у військових злочинах, а також для координації розвідувальних заходів із Силами ЄС (ІЮФОР). Діючи на основі того ж мандата, що і СФОР, сили ЄС водночас відрізняються більшою організаційною гнучкістю, а також тим, що займаються боротьбою з організованою злочинністю і мають зв’язок з національною поліцією.