Суть громадських політичних організацій і рухів їх види
Громадські організації — це масові об´єднання громадян, створені на основі самоуправління і самодіяльності з метою захищати інтереси певних груп населення (соціальних, професійних, молодіжних, культурно-освітніх та ін.) Вони здебільшого мають фіксоване членство, свій статут, структуру і т. ін.
Зазвичай до структури громадських організацій включають: організації — профспілкові, молодіжні, жіночі, дитячі, наукові, технічні; добровільні товариства — культурно-просвітницькі, фізкультурно-спортивні, фонди, асоціації; творчі спілки — письменників, композиторів, театральні та ін. Основоположними принципами діяльності громадських організацій є їхня незалежність, самодіяльність, відкритість і гласність.Важливою проблемою в політології є критерії класифікації громадських організацій. За найважливіший беруть характер взаємозв´язків членів організації або рід їхньої діяльності.В основу типології громадських організацій можна покласти цілі організації: захист громадянських, політичних , економічних і культурних прав і свобод громадян (наприклад, професійні спілки, союз підприємців, товариство споживачів і т. ін.), або задоволення професійних чи аматорських інтересів (спілки письменників, журналістів, художників та ін.), або участь у добродійній діяльності (товариство милосердя, Фонд миру тощо). Отже, громадсько-політичні рухи — зазвичай структурно не оформлені масові об´єднання громадян і організацій різних соціально-політичних орієнтацій, діяльність яких є тимчасовою і найчастіше спрямована на виконання певних тактичних завдань. Після вирішення поставлених завдань такі рухи або розпадаються, або консолідуються в нові політичні партії чи громадсько-політичні організації.У своїй діяльності громадсько-політичні рухи можуть керуватися вузькими, загальнонаціональними або загальнолюдськими завданнями чи інтересами. Відповідно до цих критеріїв (за масштабами своєї діяльності) рухи можна типологізувати на міжнародні, загальнонаціональні і регіональні (локальні).
В Україні серед численних рухів найбільший політичний вплив на процес державного відродження справив Народний Рух, який виник як суспільний потяг до перебудови тогочасного суспільства.У своєму розвитку громадсько-політичні рухи проходять певні стадії.На першій стадії, на думку Є. Вятра, створюються передумови виникнення руху. Такі передумови визрівають на ґрунті незадоволення існуючим станом речей, і у людей з´являється потреба в діях, спрямованих на зміну його. Саме в цей період формується ініціативна група і відбувається пошук лідерів руху.На другій стадії відбувається артикуляція вимог. Вона здійснюється на основі об´єднання індивідуальних політичних прагнень і вичленення з них спільного, найістотнішого. Наслідком артикуляції є поява певних документів або формування платформ.На третій стадії до руху залучаються нові прихильники і починається діяльність із реалізації завдань громадсько-політичного руху. Ця стадія найвідповідальніша, оскільки вона є вінцем проведеної раніше організаційної роботи і своєрідною перевіркою життєдіяльності руху.Четверта стадія — стадія затухання руху. Ця стадія, як і три означені вище, є неминучою, навіть якщо цілей руху не досягнуто.
Сучасні громадсько-політичні рухи можна типологізувати таким чином:1) соціальні рухи (проти безробіття, за підвищення життєвого рівня, охорону здоров´я, безплатну освіту та ін.);2) політичні рухи (за державну незалежність, зміну влади, національно-визвольні, робітничі, антифашистські, проти расової й національної дискримінації, за захист прав і свобод людини та ін.);3) нові альтернативні рухи (екологічні, неофеміністичні, нові рухи людей похилого віку, рух молоді, біоетичний рух та ін.).
Виникнення альтернативних рухів — це реакція людей на нездатність державної влади, існуючих політичних партій і громадсько-політичних рухів ефективно розв´язувати специфічні проблеми, які набули вже загрозливих, катастрофічних обрисів.Виходячи з цього, громадсько-політичні організації і рухи можна класифікувати за такими показниками:рід діяльності (конструктивно зорієнтовані, пізнавальні, опозиційні, аматорські, національні та ін.);поставлені цілі (соціально-ціннісні й асоціальні);інтереси (економічні, професійні, релігійні, суспільно-політичні та ін.);правовий статус (легальні й нелегальні);соціально-класові ознаки (робітничий, фермерський рух);спонукальні мотиви виникнення;масштаби діяльності;ставлення до існуючого ладу;ступінь і форма організації.Громадсько-політичні організації і рухи в сучасній Україні можна класифікувати так.1. За спонукальними мотивами виникнення: соціально усвідомлені (спілки ветеранів, студентської молоді);ціннісно зорієнтовані (Товариство української мови ім. Т. Шевченка, спілка "Чорнобиль"); традиціоналістські (насамперед релігійні об´єднання).2.Залежно від визначених цілей:соціально-ціннісні організації;політизовані і неполітизовані громадські об´єднання.3. За характером діяльності:конструктивно-зорієнтовані об´єднання ("Діти Чорнобиля", Товариство охорони природи);спрямовані на пізнавальну діяльність (у сфері політики, історії, економіки);опозиційні, національного спрямування.4. За масштабами діяльності:міжнародні ( до цієї групи слід віднести ті організації й рухи, діяльність яких виходить за межі держави — Товариство Червоного Хреста, "Зелений світ" та ін.);загальноукраїнські (організації й рухи, діяльність яких поширюється на всю Україну і які мають місцеві осередки в більшості областей (Товариство "Україна", Союз українок);регіональні, місцеві товариства .