Практичне завдання 4: Аналіз ризиків проекту методом дерева рішень
Умова задачі: Фірма “Гідроват” планує інвестиції в розробку і виробництво міні-гідроелектростанцій. Експерти консалтингової фірми “Кронін і партнери” в процесі розробки концепції проекту встановили тривалість проекту (6 років), дисконтну ставку (0,1), ключові віхи на протязі чотирьох основних етапів проекту. Нижче наведений зміст основних етапів проекту.
І етап (тривалість 1 рік) – проводяться маркетингові дослідження з метою вияснення попиту на міні-електростанції і місткості ринку даного продукту. Витрати на маркетингові дослідження в сумі 70 000 грн. здійснюються на початку етапу.
ІІ етап (тривалість 1 рік) – початок цього етапу – перша ключова подія. В даний момент можливі два варіанти розвитку проекту: 1) згортання проекту (ймовірність 0,2), якщо маркетингові дослідження виявили відсутність попиту на продукт або 2) початок НД і НДР (ймовірність 0,8, вартість 300 000 грн.), якщо маркетингові дослідження виявили ринкові перспективи продукту.
ІІІ етап ( тривалість 1 рік) – початок цього етапу – друга ключова подія. В даний момент можливі два шляхи подальшого розвитку проекту: 1) згортання проекту (ймовірність 0,25), якщо дослідно-виробнича перевірка виявила конструктивну недосконалість виробу або 2) створення виробничих потужностей для виготовлення вітрових електростанцій ( ймовірність 0,75, вартість 3 500 000 грн ).
ІV етап ( тривалість 3 роки ) – початок цього етапу – третя ключова подія, після якої проект розпочинає генерувати грошові надходження. Величина грошових надходжень визначається ситуацією на ринку енергетичних становок. Експерти прогнозують можливість трьох ситуацій на ринку продукту: 1) оптимістична ( ймовірність 0,20, щорічні грошові надходження 4,0 млн.грн.), 2) нормальна ( ймовірність 0,50, щорічні грошові надходження 2,0 млн. грн.), 3) песимістична (ймовірність 0,25, грошові надходження 1,2 млн.грн.).
На основі вищенаведених даних побудувати дерево рішень, здійснити розрахунок ймовірності усіх сценаріїв розвитку проекту, обчислити NPV кожного сценарію і інтегральний NPV для усього проекту. Зробити висновок про прийнятність чи неприйнятність рівня ризиків проекту.
Розв’язок задачі: Метод дерева рішень застосовується для аналізу ризиків проекту, який характеризується невеликою кількістю можливих сценаріїв розвитку. Дерево рішень – це схема можливих сценаріїв розвитку проекту, на якій події позначаються вузлами, роботи – стрілками, а також наводиться інформація щодо часу, вартості робіт між ключовими подіями і ймовірності прийняття того чи іншого рішення. Після побудови дерева рішень визначають наскільки ймовірний є кожен сценарій розвитку проекту, розраховують NPV (чистий дисконтований прибуток) кожного сценарію, а також інтегральний показник NPV для усього проекту. Якщо NPV проекту більший нуля, тоді є підстави говорити про прийнятний ступінь ризиків даного проекту.
На рис. 3.1 зображено дерево рішень нашого проекту. Одиночними кругами на схемі позначені події (початки і закінчення етапів проекту), подвійними – ключові події (після них можливі альтернативні варіанти розвитку проекту), стрілками – етапи, цифрами над стрілками – грошові потоки проекту (недисконтовані), цифрами, виділеними жирним шрифтом, – ймовірність прийняття певного рішення.
На рис. 3.1 відображені можливі сценарії розвитку проекту:
І – й 1 ®2® 3 , його ймовірність 0,20;
ІІ – й 1®2®4®5, його ймовірність 0,80×0,25=0,20;
ІІІ - й 1®2®4®6®7, його ймовірність 0,80×0,75×0,25=0,15;
ІУ - й 1®2®4®6®8,його ймовірність 0,80×0,75×0,50=0,30;
У - й 1®2®4®6®9, його ймовірність 0,80×0,75×0,25=0,15.
Приводимо тепер грошові потоки проекту при можливих сценаріях його розвитку до початкового періоду (початку життєвого циклу проекту) методом дисконтування:
,
де Р – теперішня вартість майбутніх грошових потоків;
Ft – величина майбутніх грошових потоків в t періоді (році),
r – норма дисконту для періоду (року).
Розраховуємо величину NPV (чистого дисконтованого прибутку) проекту за кожним його сценарієм і величину NPV з врахуванням ймовірності сценарію. Додаванням значень NPV, які враховують ймовірності сценаріїв, отримуємо інтегральний NPV проекту. Усі розрахунки здійснюємо у формі таблиці 3.1.
Згідно з І-им сценарієм після першого року приймається рішення про закриття проекту, оскільки маркетингові дослідження виявили недостатній попит на продукт проекту. Витрати на дослідження ринку (-70 000 грн.) були здійснені на початку проектного циклу, тому вони не дисконтуються. В наступні роки, так як проект зупинений, не очікуються ні затрати, ні грошові надходження. Тому NPV сценарію становить -70 000 грн., а з врахуванням його ймовірності -70 000×0,20= -14 000 грн.
Згідно з ІІ-им сценарієм рішення про закриття проекту приймається після другого року його реалізації, оскільки дослідний зразок продукту не відповідає вимогам споживачів. Затрати відповідно до цього варіанту складаються із витрат першого року (-70 000 грн.) і витрат другого року (-300 000 грн.). Дисконтована величина останніх дорівнює –300 000/ (1+0,1)2= -247 933,9 грн. В наступні роки, зважаючи на припинення проекту, не буде ні витрат, ні грошових надходжень. Тому NPV сценарію становить (-70 000) + (-247 933,9) = -317933,9 грн., а з врахуванням його ймовірності – (-297 933,9)×0,2)= -63586,8 грн.
Згідно з ІІІ–ім сценарієм після другого року життєвого циклу проекту приймається рішення про створення виробничих потужностей для виготовлення вітрових електростанцій, дисконтова на вартість яких становить – (-35000 000)/(1+0,1)3= -2629601,8 грн. Тут проект розпочинає генерувати грошові надходження, величина яких визначається ситуацією на ринку енергетичних установок. Перша з таких прогнозуючих ситуацій є оптимістичною: і на 4-ому році теперішня вартість майбутніх грошових котів становитиме [4000 000/(1+0,1)4= 2732053,8 грн.], в 5-му році – [4000 000/(1+0,1)5=2483685,3 грн.], в 6-му році –
[4000 000/(1+0,1)6=2257895,7 грн.] NPV третього сценарію становитиме
(-70 000)+(-247 933,9)+(-2629601,8)+2732053,8+2483685,3+2257895,7=4526099,2 грн., а з врахуванням його ймовірності – [4526099,2×0,15]= 678914,9 грн.
Аналогічно проводимо розрахунки для сценаріїв ІV (нормального) і V (песимістичного) із грошовими надходженнями у 2,0 млн. грн. та 1,2 млн. грн. відповідно.
Рис. 3.1 Дерево рішень проекту
Таблиця 3.1