Злочини проти безпеки особи 2 страница
-Суб’єктивна сторона незаконного проведення аборту характеризується корисливим мотивом – одержання винагороди за незаконну операцію;
-Об’єктивна сторона жодного із складів злочинів, передбачених ст. 134 КК України «Незаконне проведення аборту» не містить ознаки суспільно небезпечних наслідків;
-Жодна з наведених відповідей не є правильною;
№ 428.
Яка (які) із відповідей є правильною?
-Проведення операції переривання вагітності, вчинене медичним працівником, який не має спеціальної медичної освіти необхідно кваліфікувати за ст. 138 КК України «Незаконна лікувальна діяльність»;
- Проведення аборту у неповнолітньої потерпілої потребує додаткової кваліфікації за ст. 137 КК України «Неналежне виконання обов’язків щодо охорони життя та здоровя дітей»
+Проведення аборту всупереч волі потерпілої особи кваліфікується як «Умисне тяжке тілесне ушкодження»;
+Незаконне проведення аборту особою, яка має спеціальну медичну освіту не тягне кримінальної відповідальності, якщо це не спричинило суспільно небезпечних наслідків;
-Жодна із наведених відповідей не є правильною;
№ 429.
У якій (яких) із відповідей правильно охарактеризовано ознаки складу злочину «Залишення в небезпеці»?
-Основним безпосереднім об’єктом злочину, передбаченого ст. 135 КК України «Залишення в небезпеці» є життя особи;
-Потерпілий не є ознакою жодного із складів злочинів, передбачених ст. 135 КК України «Залишення в небезпеці»;
+Об’єктивна сторона основного складу злочину, передбаченого ст. 135 КК України «Залишення в небезпеці» не містить суспільно небезпечних наслідків;
-Суб’єкт злочину, передбаченого ст. 135 КК України «Залишення в небезпеці», загальний;
+Суб’єктивна сторона основного складу злочину, передбаченого ст. 135 КК України «Залишення в небезпеці» характеризується умисною формою вини;
№ 430.
У якій (яких) із відповідей правильно охарактеризовано ознаки складу злочину «Залишення в небезпеці»?
+Основним безпосереднім об’єктом складу злочину, передбаченого ст. 135 КК України «Залишення в небезпеці» є безпека особи;
+Однією із ознак потерпілого від злочину, передбаченого ст. 135 КК України «Залишення в небезпеці» є небезпечний для життя стан особи;
-Об’єктивна сторона основного складу злочину, передбаченого ст. 135 КК України «Залишення в небезпеці» характеризується суспільно небезпечним діянням, суспільно небезпечними наслідками та причиновим звязком;
+Суб’єкт злочину, передбаченого ст. 135 КК України «Залишення в небезпеці» - спеціальний;
-Усі наведені відповіді правильні;
№ 431.
У якій (яких) із відповідей правильно охарактеризовано ознаки складу злочину, передбаченого ст. 135 КК України «Залишення в небезпеці»?
-Однією із ознак суб’єкта складу злочину, передбаченого ст. 135 КК України «Залишення в небезпеці» є поставлення потерпілого в небезпечний для здоровя стан;
+Однією із ознак суб’єкта складу злочину, передбаченого ст. 135 КК України «Залишення в небезпеці» є обов’язок піклуватися про потерпілого;
-Кримінальна відповідальність за залишення в небезпеці виключається у разі, якщо винний мав можливість надати допомогу потерпілому;
+Кримінальна відповідальність за залишення в небезпеці матірю своєї новонародженої дитини виключається у разі обумовлення цих дій післяпологовим станом жінки;
-Особливо кваліфікований вид залишення в небезпеці не містить ознаки суспільно небезпечних наслідків;
№ 432.
Яка (які) із відповідей є правильною?
-Залишення в небезпеці і ненадання допомоги особі, що перебуває в небезпечному для життя стані, відрізняються, зокрема, за ознакою потерпілого;
+Залишення в небезпеці малолітнього, як і ненадання допомоги малолітньому, який перебуває в небезпечному для життя стані, тягне кримінальну відповідальність за сам факт ненадання допомоги відповідним суб’єктом;
+Залишення в небезпеці і ненадання допомоги особі, що перебуває в небезпечному для життя стані відрізняються, зокрема, за ознаками суб’єкта злочину;
-Ненадання допомоги особі яка перебуває в небезпечному для життя стані, вчинене медичним працівником, кваліфікується як залишення в небезпеці, оскільки медичний працівник зобов’язаний надавати допомогу, будь-якій особі яка її потребує, перебуваючи в небезпечному для життя стані;
-Основний склад злочину залишення в небезпеці, за конструкцією обєктивної сторони, належить до злочинів з усіченим складом;
№ 433.
Яка (які) із відповідей є правильною?
-Ненадання допомоги малолітньому, який перебуває в небезпечному для життя стані, потребує кваліфікації за ст. 137 КК України «Неналежне виконання обов’язків щодо охорони життя та здоровя дітей»
-Ненадання допомоги хворому, який перебуває в небезпечному для життя стані, вчинене фармацевтичним працівником, кваліфікується к залишення в небезпеці, оскільки фармацевтичний працівник зобов’язаний надавати допомогу, будь-якій особі яка її потребує, перебуваючи в небезпечному для життя стані;
-Відсутність відповідних суспільно небезпечних наслідків залишення в небезпеці, виключає кримінальну відповідальність;
+ Відсутність відповідних суспільно небезпечних наслідків ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, виключає кримінальну відповідальність особи, крім випадків, коли потерпілим від злочину є малолітній;
-Жодна із наведених відповідей не є правильною;
№ 434.
У якій (яких) із відповідей правильно охарактеризовано ознаки складу злочину, передбаченого ст. 136 КК України «Ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані»?
+Суб’єкт злочину, передбаченого ст. 136 КК України «Ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані» загальний;
+Кримінальну відповідальність за ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані диференційовано, зокрема, за ознакою потерпілого;
-Об’єктивна сторона усіх складів злочинів, передбачених ст. 136 КК України «Ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані» включає суспільно небезпечні наслідки;
-Суб’єктивна сторона основного складу злочину ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані характеризується умисною формою вини;
-Основним безпосереднім об’єктом складу злочину, передбаченого ст. 136 КК України «Ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані» є життя особи;
№ 435.
У якій (яких) із відповідей правильно охарактеризовано ознаки складу злочину, передбаченого ст. 137 КК України «Неналежне виконання обов’язків, щодо охорони життя та здоров’я дітей»?
+Об’єктивна сторона усіх складів злочинів, передбачених ст. 137 КК України «Неналежне виконання обов’язків, щодо охорони життя та здоров’я дітей» характеризується настанням суспільно небезпечних наслідків;
-Кримінальну відповідальність за злочину, передбаченого ст. 137 КК України «Неналежне виконання обов’язків, щодо охорони життя та здоров’я дітей» диференційовано за ознакою потерпілого;
+Потерпілим від злочину, передбаченого ст. 137 КК України «Неналежне виконання обов’язків, щодо охорони життя та здоров’я дітей» є неповнолітня особа;
-Суб’єкт злочину, передбаченого ст. 137 КК України «Неналежне виконання обов’язків, щодо охорони життя та здоров’я дітей» загальний;
-Безпосереднім об’єктом злочину, передбаченого ст. 137 КК України «Неналежне виконання обов’язків, щодо охорони життя та здоров’я дітей» є безпечна для життя і здоров’я дитини діяльність навчально-виховних установ;
№ 436.
У якій (яких) із відповідей правильно охарактеризовано ознаки складу злочину, передбаченого ст. 138 КК України «Незаконна лікувальна діяльність»?
+ Суспільно небезпечним діянням у складі злочину, передбаченого ст. 138 КК України «Незаконна лікувальна діяльність» є заняття лікувальною діяльністю без спеціального дозволу;
- Спеціальним суб’єктом злочину, передбаченого ст. 138 КК України «Незаконна лікувальна діяльність» є винятково особа, яка не має медичної освіти;
+Суб’єктом злочину, передбаченого ст. 138 КК України «Незаконна лікувальна діяльність» не може бути особа, яка не має спеціального дозволу, проте має належну медичну освіту, для зайняття відповідним видом медичної діяльності;
-Суб’єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 138 КК України «Незаконна лікувальна діяльність» характеризується умисною формою вини;
- Кримінальну відповідальність за незаконну лікувальну діяльність диференційовано за ознакою суб’єкта злочину;
№ 437.
Яка (які) із наведених відповідей є правильною?
- Умисне заподіяння смерті потерпілому в результаті незаконної лікувальної діяльності потребує кваліфікації за сукупністю, як незаконна лікувальна діяльність та умисне вбивство;
- Усі випадки незаконного проведення операції штучного переривання вагітності потребують кваліфікації як незаконна лікувальна діяльність;
+ Не підлягає кримінальній відповідальності за незаконну лікувальну діяльність особа, яка здійснює лікувальну діяльність без спеціального дозволу, проте має належну медичну освіту;
+ Якщо в результаті незаконної лікувальної діяльності тяжких наслідків для хворого не настало, винна особа не може бути притягнута до кримінальної відповідальності за незаконну лікувальну діяльність;
- Кримінальну відповідальність тягне лише систематичне заняття незаконною лікувальною діяльністю за наявності всіх інших необхідних ознак складу злочину;
№ 438.
У якій (яких) із відповідей правильно охарактеризовано ознаки складу злочину, передбаченого ст. 139 КК України «Ненадання допомоги хворому медичним працівником»?
+Спеціальним суб’єктом цього злочину є лише медичний працівник;
-Суспільно небезпечне діяння у цьому складі злочину полягає у ненаданні медичної допомоги, а також у неналежному наданні медичної допомоги;
- Безпосереднім об’єктом цього складу злочину є життя людини;
+ Основний склад злочину, передбаченого ст. 139 КК України «Ненадання допомоги хворому медичним працівником», за конструкцією об’єктивної сторони є формальним;
+ Суб’єктивна сторона основного складу злочину, передбаченого ст. 139 КК України «Ненадання допомоги хворому медичним працівником» характеризується прямим умислом;
№ 439.
У якій (яких) із відповідей правильно охарактеризовано ознаки складу злочину, передбаченого ст. 140 КК України «Неналежне виконання професійних обов’язків медичним або фармацевтичним працівником»?
+Спеціальним суб’єктом цього злочину є медичний або фармацевтичний працівник;
+Суспільно небезпечне діяння у цьому складі злочину полягає не лише у невиконанні професійних обов’язків, а й у неналежному їх виконанні;
- Кримінальну відповідальність за цей злочин не диференційовано в залежності від ознак потерпілого;
+ За конструкцією об’єктивної сторони, усі склади злочинів, передбачені ст. 140 КК України «Неналежне виконання професійних обов’язків медичним або фармацевтичним працівником» є матеріальними;
-Усі наведені відповіді є правильними;
№ 440.
У якій (яких) із відповідей правильно охарактеризовано ознаки складу злочину, передбаченого ст. 141 КК України «Порушення прав пацієнта»?
- Суспільно небезпечне діяння в цьому складі злочину полягає, зокрема, в недотриманні прав пацієнта на безоплатну медичну допомогу;
+ Спеціальним суб’єктом цього злочину може бути лише медичний працівник;
- Потерпілим від цього злочину може бути не лише пацієнт, а й неповнолітня або недієздатна особа;
- З суб’єктивної сторони цей склад злочину характеризується винятково умисною формою вини;
+ Альтернативним суспільно небезпечним наслідком цього складу злочину є, зокрема, смерть потерпілого;
№ 441.
У якій (яких) із відповідей правильно охарактеризовано особливості кваліфікації злочину, передбаченого ст. 142 КК України «Незаконне проведення дослідів над людиною»?
- У разі проведення дослідів у формі клінічних випробувань лікарських засобів скоєне слід кваліфікувати, як незаконне проведення дослідів над людиною;
- Ненадання допомоги хворому медичним працівником, з метою дослідити перебіг захворювання, якщо це спричинило смерть потерпілого необхідно кваліфікувати, як ненадання допомоги хворому медичним працівником;
-Суб’єктами незаконного проведення дослідів над людиною можуть бути винятково медичні працівники;
+Вилучення у людини тканин, з метою проведення дослідів, кваліфікується, як незаконне проведення дослідів над людиною;
+ Кримінальна відповідальність за ст. 142 КК України «Незаконне проведення дослідів над людиною» настає за незаконне проведення, зокрема, медико-біологічних дослідів над людиною;
№ 442.
У якій (яких) із відповідей правильно охарактеризовано ознаки складу злочину, передбаченого ст. 143 КК України «Порушення встановленого законом порядку трансплантації органів або тканин людини»?
-Суб’єктом усіх складів злочинів, передбачених ст. 143 КК України «Порушення встановленого законом порядку трансплантації органів або тканин людини» є винятково медичний працівник;
- Суспільно небезпечні діяння складів злочинів, передбачених ст. 143 КК України «Порушення встановленого законом порядку трансплантації органів або тканин людини» не передбачають незаконної торгівлі органами або тканинами людини;
- Транснаціональна організація, передбачена у ч. 5 ст. 143 КК України «Порушення встановленого законом порядку трансплантації органів або тканин людини» є різновидом злочинної організації;
+ Способами вилучення у людини органів або тканин у КК України названо: примушування, обман, використання безпорадного стану, матеріальної чи іншої залежності потерпілого;
+Предметом цього злочину є органи або тканини людини;
№ 443.
У якій (яких) із відповідей правильно охарактеризовано ознаки складу злочину, передбаченого ст. 143 КК України «Порушення встановленого законом порядку трансплантації органів або тканин людини»?
-Потерпілим від цього злочину може бути лише пацієнт, який перебуває на стаціонарному лікуванні в лікувальному закладі;
+Транснаціональна організація, передбачена у ч. 5 ст. 143 КК України «Порушення встановленого законом порядку трансплантації органів або тканин людини» не може існувати у формі злочинної організації;
- Основним безпосереднім об’єктом цього злочину є життя особи;
+ Суб’єктивна сторона цього злочину характеризується винятково прямим умислом;
- Місцем вчинення цього злочину є лікувальний заклад або науково-дослідна лабораторія;
№ 444.
У якій (яких) із відповідей правильно охарактеризовано кваліфікацію насильницького донорства?
+Вилучення у потерпілого шляхом насильства будь-якого органу необхідно кваліфікувати як умисне тяжке тілесне ушкодження;
-Вилучення у потерпілого шляхом насильства тканин необхідно кваліфікувати як насильницьке донорство;
- Вилучення у потерпілого крові в такому обсязі, який не загрожує життю, слід кваліфікувати як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, за негативною ознакою відсутність небезпеки для життя в момент заподіяння;
+ Зараження потерпілого вірусом імунодефіциту людини, внаслідок насильницького вилучення у нього крові, з метою використання її для донорства, потребує кваліфікації за сукупністю: за ст. 130 КК України «Зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби» та за ст. 144 «Насильницьке донорство»;
-Насильницьке донорство є спеціальним видом порушення встановленого законом порядку трансплантації органів або тканин людини;
№ 445.
Яка (які) із відповідей є правильною?
+У розділі ІІ Особливої частини КК України, відповідальність за розголошення певних відомостей передбачена тільки в двох статтях;
- Спеціальним суб’єктом розголошення лікарської таємниці є винятково медичний працівник;
+ Суб’єкт розголошення відомостей про проведення медичного огляду на виявлення зараження вірусом імунодефіциту людини – спеціальний;
- Розголошення відомостей про проведення медичного огляду на виявлення зараження вірусом імунодефіциту людини потребує кваліфікації за ст. 140 КК України «Неналежне виконання професійних обов’язків медичним або фармацевтичним працівником»;
-Предметом злочину незаконне розголошення лікарської таємниці є медична документація;
№ 446.
Яке (-і) положення, що стосується (-ються) кримінальної відповідальності за “Залишення в небезпеці” є правильним (-и)?
-спеціальним суб’єктом складу злочину „Залишення в небезпеці” є особа, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження через малолітство, старість, хворобу або внаслідок іншого безпорадного стану;
-обов’язковою ознакою суб’єктивної сторони “Залишення в небезпеці” є корисливий або інший особистий мотив;
-спеціальним суб’єктом складу злочину „Залишення в небезпеці” є медичний або фармацевтичний працівник;
-„Залишення в небезпеці”, внаслідок якого настала смерть, слід кваліфікувати за сукупністю злочинів, як “Вбивство через необережність” та “Залишення в небезпеці, що спричинило смерть особи” (ч. 1 ст. 119, ч. 3 ст. 135 КК України);
+„Залишення в небезпеці”, внаслідок якого настала смерть, слід кваліфікувати лише як “Залишення в небезпеці, що спричинило смерть особи” (ч. 3 ст. 135 КК України).
№ 447.
Яке (-і) положення, що стосується (-ються) кримінальної відповідальності за “Неналежного виконання професійних обов’язків медичним або фармацевтичним працівником” є правильним (-и)?
+ставлення винного до тяжких наслідків, які є обов’язковою ознакою об’єктивної сторони складу злочину “Неналежне виконання професійних обов’язків медичним або фармацевтичним працівником” може бути лише необережним;
-ставлення винного до тяжких наслідків, які є обов’язковою ознакою об’єктивної сторони складу злочину “Неналежне виконання професійних обов’язків медичним або фармацевтичним працівником” може бути як умисним, так і необережним;
-спеціальним суб’єктом складу злочину „Неналежне виконання професійних обов’язків медичним або фармацевтичним працівником” є особа, яка має вищу медичну освіту;
-суб’єкт складу злочину „Неналежне виконання професійних обов’язків медичним або фармацевтичним працівником” - загальний;
-під тяжкими наслідками, які є обов’язковою ознакою об’єктивної сторони основного складу злочину “Неналежне виконання професійних обов’язків медичним або фармацевтичним працівником” слід розуміти лише смерть хворого.
№ 448.
Яке (-і) положення, що стосується (-ються) злочинів, що ставлять в небезпеку життя чи здоров’я особи, є правильним (-и)?
-спеціальним суб’єктом складу злочину „Зараження венеричною хворобою” є медичний або фармацевтичний працівник;
-у чинному КК України передбачена кримінальна відповідальність за свідоме поставлення іншої особи в небезпеку зараження венеричною хворобою;
-проведення операції штучного переривання вагітності за згодою жінки кваліфікується як необережне тяжке тілесне ушкодження;
+у чинному КК України передбачена кримінальна відповідальність за свідоме поставлення іншої особи в небезпеку зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби, що є небезпечною для життя людини;
+у чинному КК України не передбачено кримінальної відповідальності за ухилення від лікування венеричної хвороби.
№ 449.
Яке (-і) положення, що стосується (-ються) злочинів, що ставлять в небезпеку життя чи здоров’я особи, є правильним (-и)?
-спеціальним суб’єктом складу злочину „Зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби” є особа, яка має спеціальну медичну освіту;
-ставлення винного до зараження потерпілого венеричною хворобою може бути лише умисним;
+ставлення винного до зараження потерпілого венеричною хворобою може бути як умисним, так і необережним;
-у чинному КК України передбачена кримінальна відповідальність за ухилення від лікування венеричної хвороби;
-зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби, що є небезпечною для життя людини, вчинене медичним працівником, кваліфікується як умисне тяжке тілесне ушкодження.
№ 450.
Яке (-і) положення, що стосується (-ються) злочинів, що ставлять в небезпеку життя чи здоров’я особи, є правильним (-и)?
-суб’єкт основного і кваліфікованого складів “Незаконного проведення аборту” - загальний;
+у чинному КК України не передбачена кримінальна відповідальність за свідоме поставлення іншої особи в небезпеку зараження венеричною хворобою;
-у чинному КК України не передбачено кримінальної відповідальності за проведення операції штучного переривання вагітності;
-проведення операції штучного переривання вагітності за згодою жінки кваліфікується як умисне тяжке тілесне ушкодження;
-спеціальним суб’єктом „Залишення в небезпеці” є медичний або фармацевтичний працівник.
№ 451.
Яке (-і) положення, що стосується (-ються) злочинів, що ставлять в небезпеку життя чи здоров’я особи, є правильним (-и)?
-обов’язковою ознакою суб’єктивної сторони “Зараження венеричною хворобою” є мета – задоволення статевих потреб;
-обов’язковою ознакою суб’єктивної сторони “Зараження венеричною хворобою” є особистий мотив;
-проведення операції штучного переривання вагітності без згоди жінки кваліфікується як необережне тяжке тілесне ушкодження;
+проведення операції штучного переривання вагітності без згоди жінки кваліфікується як умисне тяжке тілесне ушкодження;
-спеціальним суб’єктом „Зараження венеричною хворобою” є медичний або фармацевтичний працівник.
№ 452.
Яке (-і) положення, що стосується (-ються) злочинів, що ставлять в небезпеку життя чи здоров’я особи, є правильним (-и)?
-проведення операції штучного переривання вагітності без згоди жінки кваліфікується як умисне вбивство малолітнього;
-у чинному КК України передбачена кримінальна відповідальність за свідоме поставлення іншої особи в небезпеку зараження венеричною хворобою;
-спеціальним суб’єктом складу злочину „Залишення в небезпеці” є медичний, або фармацевтичний працівник;
-у чинному КК України не передбачена кримінальна відповідальність за свідоме поставлення іншої особи в небезпеку зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби, що є небезпечною для життя людини;
+суб’єктом основного складу “Незаконного проведення аборту” є особа, яка не має спеціальної медичної освіти.
№ 453.
Яке (-і) положення, що стосується (-ються) злочинів, що ставлять в небезпеку життя чи здоров’я особи, є правильним (-и)?
-суб’єктом основного складу “Незаконного проведення аборту” є особа, яка не має медичної освіти;
-суб’єктом основного складу “Незаконного проведення аборту” є особа, яка не має вищої медичної освіти;
+спеціальним суб’єктом складу злочину „Залишення в небезпеці” є особа, яка зобов’язана була піклуватися про потерпілого і мала змогу надати їй допомогу, а також особа, яка сама поставила потерпілого в небезпечний для життя стан;
-проведення операції штучного переривання вагітності за згодою жінки кваліфікується як необережне тяжке тілесне ушкодження;
-у чинному КК України передбачено кримінальну відповідальність за ухилення від невиліковної інфекційної хвороби.
№ 454.
Яке (-і) положення, що стосується (-ються) злочинів, що ставлять в небезпеку життя чи здоров’я особи, є правильним (-и)?
-за конструкцією об’єктивної сторони “Ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані” (ст. 136 КК України) відноситься до формальних складів злочинів;
-ставлення винного до наслідків у вигляді тяжких тілесних ушкоджень у складі злочину “Ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані” є умисним;
-у чинному КК України передбачена кримінальна відповідальність за ухилення від лікування вірусу імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби, що є небезпечною для життя людини;
-у чинному КК України передбачена кримінальна відповідальність за ухилення від лікування венеричної хвороби;
+за конструкцією об’єктивної сторони “Ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані” (ст. 136 КК України) відноситься до матеріальних складів злочинів.
№ 455.
Яке (-і) положення, що стосується (-ються) злочинів, що ставлять в небезпеку життя чи здоров’я особи, є правильним (-и)?
+ставлення винного до наслідків у вигляді тяжких тілесних ушкоджень у складі злочину “Ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані” може бути лише необережним;
-у чинному КК України передбачена кримінальна відповідальність за свідоме поставлення іншої особи в небезпеку зараження венеричною хворобою;
-суб’єкт „Залишення в небезпеці” - загальний;
-проведення операції штучного переривання вагітності за згодою жінки кваліфікується як умисне тяжке тілесне ушкодження;
-у чинному КК України не передбачено кримінальної відповідальності за ухилення від лікування венеричної хвороби.
№ 456.
Яке (-і) положення, що стосується (-ються) злочинів, що ставлять в небезпеку життя чи здоров’я особи, є правильним (-и)?
-ставлення до наслідків у вигляді смерті у всіх злочинах, що ставлять в небезпеку життя чи здоров’я особи лише умисне;
+ставлення до наслідків у вигляді смерті у всіх злочинах, що ставлять в небезпеку життя чи здоров’я особи лише необережне;
-ставлення до наслідків у вигляді смерті у всіх злочинах, що ставлять в небезпеку життя чи здоров’я особи може бути і умисним і необережним;
-ставлення до наслідків у вигляді смерті у всіх злочинах, що ставлять в небезпеку життя чи здоров’я особи, немає жодного значення для кваліфікації злочинів;
-жодна з відповідей не є правильною.
№ 457.
Яке (-і) положення, що стосується (-ються) злочинів, що ставлять в небезпеку життя чи здоров’я особи, є правильним (-и)?
-кримінальна відповідальність за “Залишення в небезпеці” настає лише тоді, коди потерпілому заподіяна реальна шкода;
-кримінальна відповідальність за “Залишення в небезпеці” настає лише тоді, коди потерпілому заподіяно тяжкі тілесні ушкодження або смерть;
-ставлення винного до тяжких наслідків, які є обов’язковою ознакою об’єктивної сторони складу злочину “Неналежне виконання професійних обов’язків медичним або фармацевтичним працівником” може бути лише умисним;
-проведення операції штучного переривання вагітності за згодою жінки кваліфікується як умисне тяжке тілесне ушкодження;
+у чинному КК України yt передбачена кримінальна відповідальність за ухилення від лікування вірусу імунодефіциту людини.
№ 458.
Яке (-і) положення, що стосується (-ються) злочинів, що ставлять в небезпеку життя чи здоров’я особи, є правильним (-и)?
+у чинному КК України передбачена кримінальна відповідальність за свідоме поставлення іншої особи в небезпеку зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби, що є небезпечною для життя людини;
-у чинному КК України передбачена кримінальна відповідальність за свідоме поставлення іншої особи в небезпеку зараження венеричною хворобою;
-у чинному КК України передбачена кримінальна відповідальність за ухилення від лікування вірусу імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби, що є небезпечною для життя людини;
-у чинному КК України передбачена кримінальна відповідальність за ухилення від лікування венеричної хвороби;
+у чинному КК України не встановлена кримінальна відповідальність за ухилення від лікування венеричної хвороби.
№ 459.
В якій відповіді правильно названо умови настання кримінальної відповідальності за погрозу вбивством?
-погрозу вбивством слід кваліфікувати як замах на умисне вбивство;
-погроза вбивством тягне кримінальну відповідальність лише у випадку, якщо потерпілий сприймав погрозу як реальну;
-погроза вбивством тягне кримінальну відповідальність, також і у разі, якщо потерпілий не сприймав погрозу як реальну;
+особа не підлягає кримінальній відповідальності за погрозу вбивством, якщо ця погроза була виражена з метою необхідної оборони від суспільно небезпечного посягання;
+погроза вбивством тягне кримінальну відповідальність лише у випадку, якщо потерпілий сприймав погрозу як реальну і винна особа усвідомлювала цю обставину.