Україна в системі міжнародних відносин

1. Становлення України як суб’єкта міжнародних відносин.

2. Національні інтереси та головні завдання зовнішньої політики України.

3. Основні фактори державної сили (впливу) України на міжнародній арені.

Література

1. Актуальні питання євроатлантичної інтеграції України: Зб. наук. праць /За заг. ред. В.П.Горбуліна. – К.: ДП «Євроатлантикінформ», 2005. – Вип. 5.

2. Актуальні проблеми європейської та євроатлантичної інтеграції України: Матеріали регіон. наук.-практ. конф. (17 трав. 2004 р., м. Дніпропетровськ) /Нац. акад. держ. упр. при Президентові України. Дніпропетр. регіон. ін-т держ. упр.; [Редкол.: Л.Л.Прокопенко (голов. ред.) та ін.]. − Д., 2004. – 146 с.

3. Андрущенко С.В. Україна в сучасному геополітичному середовищі: Монографія. – К.: Логос, 2005. – 286с.

4. Барановський Ф. Євроатлантична інтеграція України - крок у майбутнє //Екон. часопис. − 2005. − № 11-12. − c.22-23.

5. Бжезінський З. Україна у геостратегічному контексті. – К.: ВД «Києво–Могилян. Акад.», 2006. – 102с.

6. Білорус О.Г. Глобалізація і національна стратегія України. – Броди: Просвіта, 2001. – 300с.

7. Гнаткович О.Д. Євроінтеграція України. Проблеми трансформації: Наук.-навч. вид. – Л.: ПАІС, 2005. – 80с.

8. Голуб Н.В., Клімкін П.А. Україна та міжнародні організації. – К., 2003.

9. Зовнішня політика України – 2006: стратегічні оцінки, прогнози та пріоритети /За ред. Г.М.Перепелиці. − К.: ВД „Стилос”, 2007. − 272 с.

10. Концепція (основи державної політики) національної безпеки України: геополітичні пріоритети і сценарії розвитку. – К., 1999.

11. Кремень В. Г. та ін. Україна в контексті глобалізму. – К., 1998.

12. Основні напрямки зовнішньої політики України, 2 липня 1993 //Голос України. – 1993. – 24 липня.

13. Політологічний енциклопедичний словник: Навч. посібник для студентів вищ. навч. закладів. – К.: Генеза. – 1997. – 395 с.

14. Політологія /Навч. посібник /О.О.Волинець, М.П.Гетьманчук, В.В.Гулай, С.І.Дорошенко, І.Р.Малик, О.Ю.Мороз, Р.Я.Пасічник, О.В.Піскорський, П.П.Ткачук, В.І.Харченко. – Серія „Дистанційне навчання”. – № 28. – Львів: Видавництво НУ „Львівська політехніка”, 2005. – 360 с.

15. Політологія. Кн. перша: Політика і суспільство. Кн. друга: Держава і політика /А.Колодій, Л.Климанська, Я.Космина, В.Харченко. – 2-е вид., перероб. та доп. – К.: Ельга, Ніка-Центр, 2003. – 664 с.

16. Ткачов В. Європейська та євроатлантична інтеграція в контексті національної безпеки України: Розширення відносин з НАТО для України ї запорукою її успішного наближення до ЄС //Військо України. − 2005. − № 11. − c. 6-9.

17. Чекаленко Л. Зовнішня політика і безпека України. – К., 2004. – 352с.

18. Щербак Ю. Україна: виклик і вибір. Перспективи України в глобалізованому світі ХХІ ст. − К., 2003.

Методичні вказівки

Із здобуттям незалежності Україна отримала всі підстави вважатися одним із суб′єктів міднародних відносин, які творять цілісну та впорядковану систему міжнародного співтовариства. У першому питання слід розглянути як відбувалося та триває й досі визнання сучасним світом України як суб′єкта міжнародного права, як здійснюються безпосередні зносини з іншими державами та міжнародними організаціями, як відбувається процес приєднання до міжнародних договорів, вирішуються питання війни та миру. Слід проаналізувати основні віхи становлення України як міжнародного актора [3; 5; 6; 8; 11; 13, с. 138–139; 14, с. 319–326; 15, с. 553–559; 18].

У статті 18 Конституції України визначено, що зовнішньополітична діяльність нашої держави направлена на забезпечення її національних інтересів і безпеки, шляхом підтримки мирного і взаємовигідного співробітництва з членами міжнародного співтовариства у відповідності з принципами міжнародногоправа,логікою еволюції загальнолюдської цмвілізації. У другому питанні слід проаналізувати основні завдання зовнішньої політики України, визначити її пріоритети. Особливу увагу слід звернути на основні фактори сили нашої держави на міжнародній арені [1; 2; 4; 7; 9; 10; 12; 14, с. 326–335; 15, с. 560–596; 16; 17].

У третьому питанні слід порівняти основні об′єктивні та суб′єктивні фактори (політичні, економічні, військові, людські, культурні), від яких залежить реалізація національних інтересів України та які визначають державну силу України, її впливовість на міжнародній арені [3; 5; 6; 9; 15, с. 561–568; 16; 17; 18].