Структура програми навчальної дисципліни

Дніпропетровський національний університет

ПОЛІТИЧНА ГЕОГРАФІЯ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДО ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ

Міністерство освіти і науки України

Дніпропетровський національний університет

Кафедра фізичної та економічної географії

ПОЛІТИЧНА ГЕОГРАФІЯ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДО ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ

Дніпропетровськ

РВВ ДНУ

Дисципліна «Політична географія» є однією з важливих для підготовки фахівців-географів. Мета дисципліни – формування у студентів систематизованого цілісного уявлення про політосферу як складову антропосфери; а також вивчення головних закономірностей існування та динаміки формування політичної картини світу, її понятійно-категоріального апарату; світових і вітчизняних політико-географічних, політологічних шкіл, концепцій і напрямків, суті і функцій держави в політичній системі суспільства.

Уміщена програма дисципліни, завдання до практичних і семінарських робіт, самостійної роботи, контрольні запитання, інформаційні джерела.

Призначені для студентів геолого-географічного факультету ДНУ денної та заочної форм, що навчаються за спеціальністю «Географія» освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр».

Темплан 2008, поз.

Політична географія:

Методичні вказівки

До вивчення дисципліни

Укладач: канд.геогр.н., доц. О.Є. Афанасьєв

Редактор І.І. Бакуменко

Коректор Т.А. Андреєва

Підписано до друку . .08. Формат 60 х 84/16. Папір друкарський.

Друк плоский. Ум. друк. арк. . Ум. фарбовідб. . Обл.-вид.арк. .

Тираж 100 пр. Зам. № .

_______________________________________________________________

РВВ ДНУ, вул. Наукова, 13, м. Дніпропетровськ, 49050.

Друкарня ДНУ, вул. Наукова, 5, м. Дніпропетровськ, 49050

В С Т У П

Навчальна дисципліна «Політична географія» є однією з важливих для підготовки майбутніх бакалаврів, спеціалістів та магістрів географії.

Політична географія – один з розділів суспільної географії, який вивчає територіальне розміщення політичних сил у зв'язку із соціально-економічними, історичними, етнокультурними і природними особливостями розвитку регіонів і країн, їхніх районів, міст і сільської місцевості. Вона вивчає територіально-політичні системи в їхній складній взаємодії, на всіх територіальних рівнях соціально-економічного простору – від глобального до локального. Об'єктом політичної географії є політична карта світу, держава як інститут її формування, а також система політичних відносин у світі, окремих країнах, районах та місцевостях. Знання політичної карти світу та політичних процесів і подій, що відбуваються на планеті, важливе не лише в аспекті загальної фахової географічної підготовки, але вони виступають також як вагомий туристичний ресурс. За охопленням території політико-географічні дослідження проводяться на макро-, мезо- і мікрорівнях. До макрорівневих (глобального і регіонального) належать політико-географічні дослідження всього світу, групи країн чи великих регіонів, до мезорівневих дослідження окремих країн, до мікрорівневих – специфічних у політичному аспекті територій (анклавів, ареалів, міст). Головною таксономічною одиницею політичної географії є країна (за Я.Г. Машбіцем).

Головною метою дисципліни є формування систематизованого цілісного уявлення про закономірності розвитку політо- і соціосфери, про просторове функціонування політичних систем і соціально-економічних законів на неоднорідному в природному і господарсько-культурному відношенні територій сучасного світу, про роль географії в їхньому пізнанні; а також вивчення головних закономірностей існування та динаміки формування політичної картини світу, її понятійно-категоріального апарату; світових і вітчизняних політико-географічних, політологічних шкіл, геополітичних концепцій і напрямів; політичних феноменів і цінностей: політичної діяльності, політичного процесу, політичної влади, політичного режиму, політичної системи, політичного лідерства, політичного конфлікту, політичної культури, демократії, консенсусу, громадського суспільства; основних політичних партій, громадських організацій і рухів, суті і функцій держави в політичній системі суспільства, сучасних напрямів інтеграційних та геоглобалізаційних процесів.

Актуальність вивчення даної дисципліни, що лежить на стику соціально-економічної географії, політології і регіональної економіки, диктується логікою розвитку суспільства і потребами сучасної освіти, необхідністю вільно орієнтуватися в політичних процесах, що відбуваються в Україні та світі.

Задачі вивчення дисципліни:

ü з’ясування загальносвітових закономірностей, основних теоретичних підходів і принципів в політичній географії, усвідомлення основних теоретичних положень за великими регіонами світу й України в порівнянні;

ü розкриття сутності політичної географії як навчальної дисципліни, основних понять та категорій політичної географії, аналіз її проблемних областей;

ü набуття студентами вичерпного знання політичної карти світу і окремих історико-географічних регіонів із зазначенням географії «гарячих» точок і наголошенням на політико-географічному положенні провідних за різними соціо-економічними ознаками регіонів і держав;

ü засвоєння розгорнутої інформації про форми державного устрою та систему органів державної влади, функції державних кордонів і столиць;

ü аналіз новітніх територіальних трансформацій політичної карти світу; формування уявлення про співвідношення сил у світовій політиці;

ü вивчення теоретичних підходів у геополітику з акцентом на геополітичне положення України;

ü виявлення впливу геоглобалізаційних процесів на політичну карту світу, державу і окремого громадянина;

ü прищеплення навичок самостійної роботи з різними джерелами політичної, економічної та географічної інформації (картами, схемами, статистичними даними, літературою, ілюстрованим матеріалом, ресурсами всесвітньої мережі Internet тощо);

ü вивчення і перевірка знань політико-географічної номенклатури тощо.

У даному курсі географія виходить за рамки чисто господарської сфери в більш глобальну – політико-економічну сферу, відповідаючи в більшому ступені на питання «чому», а не «де». Розміщення економіки і суспільства в сучасному світі показується як результат людської діяльності, що перетворить неоднорідне в природному відношенні простір відповідно до об'єктивних законів. Такий підхід допомагає вибудувати знання про сучасний світ у струнку схему, зрозуміти просторову логіку розвитку політосфери і виявити місце людини в ній.

Розділи курсу охоплюють теми, найбільшою мірою зв'язані з проблемами сучасної світової економіки і політики.

В результаті вивчення дисципліни фахівець повинен з н а т и :

ü предмет і об'єкт політичної географії, її сучасну методологію;

ü історію розвитку географічної думки про політичну географію;

ü головні закономірності існування і розвитку уявлення про соціальні, економічні, електоральні та політичні умови в державах світу;

Підготовлений фахівець повинен в м і т и :

ü користуватись сучасною методологією аналізу політики та суспільно-політичного устрою окремих держав та регіонів світу;

ü об'єктивно оцінювати проблеми взаємодії природи та суспільства;

ü розпізнавати різні види власних відносин, специфіку політичної влади, її сутність, структуру, характерні ознаки і функції;

ü орієнтуватися в формах державного устрою; формах державного правління;

ü розпізнавати прояви прямої і представницької демократії, сприяти їх утвердженню в сучасному українському суспільстві;

ü відстоювати принципи громадського суспільства і правової держави;

ü давати раціонально-критичну оцінку діям різних політичних партій і лідерів з позицій загальнонаціональних інтересів;

ü орієнтуватися в міжнародному політичному житті, геополітичній обстановці, мати уявлення про місце і статус України в сучасному світі;

ü об'єктивно і критично оцінювати життєво важливу соціальну формацію; готувати повідомлення на політичну тему, брати участь в політичних дискусіях.

Дисципліна спирається на знання, здобуті студентами при вивченні курсів «Вступ до спеціальності», «Основи суспільної географії», «Географія населення», «Регіональна економічна та соціальна географія світу», «Географія світового господарства», «Основи демографії» та інші дисципліни із блоку суспільно-географічних, а також «Політології», «Філософії» тощо.

СТРУКТУРА ПРОГРАМИ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Таблиця 1

Тематичний план (денна форма навчання)

Теми	Кількість годин (орієнтовний розподіл)
Всього	у тому числі
лекції	практичні роботи	самостійна робота
МОДУЛЬ 1. МЕТОДОЛОГІЯ ПОЛІТИЧНОЇ ГЕОГРАФІЇ. ПОЛІТИЧНА КАРТА СВІТУ
Змістовний модуль І.Політична карта світу як об’єкт політичної географії
1. Методологія та історія формування політичної географії як науки
2. Політична карта світу як об’єкт наукового дослідження
3. Географічне державознавство
4. Класифікації та типології країн світу
Змістовний модуль ІІ.Історія формування та сучасний стан політичної карти світу
5. Політична карта Старого Світу			–
6. Політична карта Нового Світу
МОДУЛЬ 2. ПРИКЛАДНІ ПИТАННЯ ПОЛІТИЧНОЇ ГЕОГРАФІЇ
Змістовний модуль ІІІ.Міждержавні границі та їх функції в сучасному світі
7. Географія столиць та границь			–
8. Міжнародні інтеграційні об'єднання на політичній карті світу
Змістовний модуль ІV.Новітні напрями наукових досліджень в політичній географії
9. Електоральна географія
10. Історія геополітичної думки і теоретичні підходи в геополітиці
11. Основи геоглобалістики
Контрольно-модульна робота			–
Усього годин	90		18	36

Таблиця 2

Рейтингова система оцінювання (розподіл по модулях та видах робіт)

№ модуля, змістового модуля, теми	Практичні роботи	РГР	Сума
Модуль 1	Модуль 2
Зміст. мод. 1	Зміст. мод. 2	Зміст. мод. 3	Зміст. мод. 4
Т 1	Т 2	Т 3	Т 4	Т 5	Т 6	Т 7	Т 8	Т 9	Т10	Т11

Навчальна дисципліна «Політична географія» викладається за модульно-рейтинговою системою. Результати навчальної діяльності студентів оцінюються за 100-бальною шкалою. Форми поточного контролю: модульний контроль (тестування), контрольна робота, виконання самостійної роботи.

Залік з дисципліни студент отримує в разі, якщо за поточним контролем він отримує 60 і більше балів. В протилежному випадку він отримує «не зараховано».

ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ «ПОЛІТИЧНА ГЕОГРАФІЯ»