Південне товариство декабристів та його програма.
Поширення нових західних інтелектуальних та політичних течій підготувало грунт для створення в Україні таємних політичних товариств. Під впливом ідей Просвітництва з’являються масонські ложі. В 1818 р. масонські ложі виникли в Києві (“З’єднані слов’яни”) та у Полтаві (“Любов до істини”). Серед їхніх членів були відомі українські діячі: І. Котляревський, В. Капніст, В. Лукашевич та інші. Хоч ці ложі створені в Україні, їхня діяльність не мала українського національного характеру. Ложі були клубами, де місцеві ліберали обговорювали політичні питання. Багато членів масонських лож в Україні ввійшло до складу декабристських організацій.
Україна поряд із Санкт-Петербургом стала основною територією поширення декабристського руху. Ядром декабристського руху в Україні стало Правобережжя. Тут була розквартирована друга армія, офіцери якої служили в Західній Європі під час наполеонівських війн.
В 1821 р. у місті Тульчині на Поділлі утворилось “Південне товариство” декабристів, головою якого був полковник П. Пестель (“Північне товариство” виникло у Петербурзі в 1822 р.). Крім Тульчина, “Південне товариство” мало свої осередки у Кам’янці і Василькові. У 1823 р. у Новгороді-Волинському виникло “Товариство з’єднаних слов’ян”, очолюване офіцерами братами Борисовими та польським дворянином Ю. Люблінським. Серед змовників було багато нащадків козацької старшини (зокрема брати Муравйови-Апостоли з роду гетьмана Д. Апостола тощо). Як і масонські ложі, декабристський рух проявляв байдужість до проблем України.
Хоч декабристи обговорювали й узгоджували питання співпраці дій, між двома організаціями були значні розходження. Пд. Тов.. було радикальнішим, ніж Пн, яке обмежувалося у своїх планах поваленням абсолютизму й установленням конят. монархії.
Гол. Пд. Тов.. П. Пестель підготував політичний трактат «Руська правда», у якому докладно визначив програму дій після повалення царату. У цьому документі місять вимоги:• негайного повалення самодержавства;• встановлення республік. правління;• знищення кріпосного права;• безплатно наділ. селян землею з державного фонду;
• обмеження поміщицького землеволодіння;• створення 2 земельних фондів — держави І прив.
«Руська правда» також проголошувала:• рівність громадян перед законом;• свободу слова, друку, віро-сповідування;
• ліквідацію військових поселень;• скорочення строку служби в армії.
Попри свою радикальну спрямованість, конституція Південного товариства не визнавала українців окремим народом і не передбачала відокремлення України від Росії й створення суверенної Української держави. Узагалі, в розв'язанні національного питання П. Пестель заперечував право всіх неросійських народів Російської імперії, крім поляків, на самовизначення та був противником перебудови Росії на федеративних засадах. Проект конституції П. Пестеля не визнавав за народами Російської імперії права на самовизначення, а українці розглядалися як корінний російський народ.
Декабристський рух в Україні мав певні специфічні риси, які відрізняли його від руху в Росії. Найвиразніше це проявлялось у діяльності “Товариства з’єднаних слов’ян”, в його панславістських ідеях. Програма товариства ставила за мету не лише знищення самодержавства і кріпацтва, а й утворення федерації слов’янських демократичних республік. Восени 1825 року “Товариство з’єднаних слов’ян” об`єдналось з “Південним товариством”. Після повстання 14 грудня у Петербурзі та виступу Васильківського піхотного полку під проводом С. Муравйова-Апостола декабристський рух було розгромлено.
Причинами поразки були відсутність підтримки повстання з боку народних мас; нерішучість керівників повстання у вирішальний час, коли треба було перейти до наступальних дій.
Однак виступ декабристів, зокрема "Товариства з’єднаних слов’ян", залишив помітний слід у розвитку політичної думки в Україні. Висунута ними ідея федеративної слов’янської держави знайшла своє продовження у політичних програмах наступних діячів національно-визвольного руху, зокрема в Кирило-Мефодіївському братстві.