Громадянське суспільство: суть, структура, ознаки та перспективи розвитку в Україні
Громадянське|громадянське| суспільство|товариство|: поняття, структура, ознаки
Теорія Громадянського|громадянського| суспільства|товариства| створювалася такими мислителями, як Арістотель, Цицерон, Гроций, Гоббс, Локк, Гегель, Маркс, і багатьма іншими.
Основною ідеєю Громадянського|громадянського| суспільства|товариства| практично всі учені вважають|лічать| проблему людини. Громадянське|громадянське| суспільство|товариство| — це сукупність етичних, релігійних, національних, соціально-економічних, родинних|сімейних| стосунків і інститутів, за допомогою яких задовольняються інтереси індивідів і їх груп.
Структура Громадянського|громадянського| суспільства|товариства|:
— недержавні| соціально-економічні стосунки і інститути (власність, праця, підприємництво);
— сукупність не залежних від держави виробників (приватні фірми|фірма-виготовлювачі| і тому подібне|тощо|);
— суспільні|громадські| об'єднання і організації;
— політичні партії і рухи;
— сфера виховання і недержавної| освіти|утворення|;
— система недержавних| засобів масової інформації;
— сім'я;
— церква і тому подібне|тощо|
Ознаки Громадянського|громадянського| суспільства|товариства|:
— якнайповніше забезпечення прав і свобод людини і громадянина;
— самоуправління|;
— конкуренція створюючих його структур і різних груп
людей;
— громадська думка, що вільно формується, і плюралізм;
— загальна інформованість і перш за все|передусім| реальне здійснення права людини на інформацію;
— життєдіяльність в нім базується на принципі координації (на відміну від державного апарату, який побудований|спорудити| на основі принципу субординації);
— багатоукладність економіки;
— легітимність і демократичний характер влади;
— правова держава;
— сильна соціальна політика держави, що забезпечує гідний рівень життя людей, та інші.
Формування правової держави| можливо лише на основі розвиненого Громадянського|громадянського| суспільства|товариства|. Ідея Громадянського|громадянського| суспільства|товариства| сходить до епохи античності (Арістотель в грецькому полісі громадянами вважав|лічив| тих, хто бере участь в політичному житті суспільства|товариства|. Арістотель визначив Громадянське|громадянське| суспільство|товариство| – сукупність політичних громадян.)
Перше вживання|вжиток| поняття “Громадянське|громадянське| суспільство|товариство|” в|біля| Гоббса: Громадянське|громадянське| суспільство|товариство| лише складова частина держави і без держави воно буде в хаосі.
По Локку: суспільство|товариство| стоїть над державою і основа Громадянського|громадянського| суспільства|товариства| – приватна власність є священною і недоторканою|.
Довгий час держава| і суспільство не розмежовували, лише|тільки| в епоху прсовітництва виникло чітке уявлення про Громадянське|громадянське| суспільство. Якнайповніше обгрунтування розмежування суспільства зробив Гегель – Громадянське|громадянське| суспільство знаходиться|перебуває| поза|зовні| державою, але|та| в тісному з|із| ним контакті. Маркс, Енгельс підтримали і розвинули ідеї Гегеля.
Громадянське|громадянське| суспільство|товариство| – система самостійних і неза|лежних від держави| суспільних|громадських| інститутів і стосунків, які покликані забезпечити умови для самореалізації окремих індивідів і колективів, реалізації приватних інтересів і потреб.
Структура Громадянського|громадянського| суспільства|товариства| ділиться на сфери:
1. Економічна – структурні елементи громадянського| співтовариства|спілки|: недержавні підприємства і об'єднання (кооперативи, орендні підприємства, АТ, СП, фірми|фірма-виготовлювачі| і так далі).
2. Соціально-політична – сім'я, класи, політична, партія, організовані рухи, органи суспільної|громадської| самоврядності|самоврядування|
3. Духовна – традиції, вдачі, звичаї, сфера освіти|утворення|, науки, культури, союзи|спілки| композиторів, національні творчі організації
Основним елементом Громадянського|громадянського| суспільства|товариства| є окремий індивід, особа|особистість|, а інтереси, потреби індивідів здійснюються через сім'ю, церква, політичні партії, професійні і творчі об'єднання і так далі
Основоположні умови життєдіяльності Громадянського|громадянського| суспільства|товариства|: володіння членами конкретною власністю, право використовувати і розпоряджатися на свій розсуд. Власність – особиста| або колективна.
Основа Громадянського|громадянського| суспільства|товариства| – середній клас.
Громадянське|громадянське| суспільство|товариство| виступає|вирушає| як сфера реалізації приватних інтересів і потреб, а державу виразник волі всього населення примиряє і поєднує|суміщає| інтереси по основних питаннях суспільного|громадського| життя.
Громадянське|громадянське| суспільство|товариство| постійно випробовує|відчуває| тиск|тиснення| з боку держави і недостатній| розвиток суспільства|товариства| підштовхує державу до узурпації. При демократії: держава і суспільство|товариство| рівноправні| та самостійні і вирішення проблем здійснюється шляхом компромісів.