За історичною картою визначте держави, до складу яких увійшли українські землі

Польща

(1349р. – захоплення Галичини)

Велике кн -во. Литовське Московське кн –во

Українські землі

під владою

Угорщина Молдавське кн-во

(кін.ХІІІ-поч. XIV ст. (сер. XIVст -Буковина)

Закарпаття)

Кримське ханство

Велике князівство Литовське:

І етап (1340 -1385рр.) – Русько –Литовський період

Гедимін (1316 – 1341 ) – до складу ВКЛ включено південно – західні руські (українські) землі.

Ольгерд (1345 – 1377 ) – чітко формулює основне завдання: «Вся Русь просто мусить належати литовцям». До ВКЛ було включено (інкорпоровано) Чернігово – Сіверщину, Київщину, Переяславщину. Після перемоги у 1362 році над татарами на березі річки Сині Води до сфери литовського впливу потрапило і Поділля.

Поясніть вислів, який належав литовським князям:“Старого не рушаємо, а нового не вводимо".

Особливості литовської інкорпорації укр. земель:

1. Збройне протистояння в боротьбі за укр. землі відбувалося переважно між литовцями та іншими чужинцями – претендентами на спадщину Київської Русі;

2. місцеве населення або зберігало нейтралітет або підтримувало литовців проти золотоординців;

3. литовська влада була м’якшою, толерантнішою;

4. на приєднаних до Литви землях руські князі зберігали свою автономію, а отже – до кінця XIV ВКЛ було своєрідною федерацією князівств;

5. зберігалася стара система управління, у якій руська княжа династія Рюриковичів поступалася місцем литвській Гедиміновичів;

6. поширення руського православ’я;

7. утвердження «Руської Правди» державною правовою основою;

8. визнання руської мови офіційною державною мовою;

9. запозичення литовцями руського досвіду військової організації, будування фортець;

10. запозичення податкової системи;

11. збереження старої структури князівської адміністрації;

12. князь литовськи носив титул «Великий князь Литовський і Руський».

Отже, дії литовців на теренах України не мали характеру експансії, схожої на завоювання монголів Що свідчить навіть вислів литовського князя ”Старого не рушаемо,а нового не вводемо”.

ІІ етап (1385 – 1569) – Литовсько – Польський період. Втрата українськими землями залишків автономії.

У 1385 році між ВКЛ та Польським королівством було укладено Кревську унію.

Сутність – інкорпорація ВКЛ до складу Польської держави.

Умови:

1. Великий князь литовський Ягайло (1377 – 1332) одружується з королевою польською Ядвігою, отримуючи титул короля Польщі;

2. Ягайло зобов’язувався окатоличити литовців і поширювати католицизм;

3. Ягайло зобов’язувався приєднати всі свої землі, литовські та руські, до Корони польської;

Наслідки:

1. Поява литовсько – руської опозиції на чолі з князем Вітовтом (1392-1430);

2. У 1392 році Вітовта було визнано довічним правителем ВКЛ;

3. ліквідовуються руські удільні князівства, а в землях починають управляти великокнязівські намісники;

4. посилюється соціальний гніт і зводиться нанівець колишня автономія укр. земель.

1413 р. унія у місті Городлі – стала свідченням зростаючої дискримінації православного населення.

Умови:

1. Польща змушена була визнати право на існування політично самостійного ВКЛ, а укр. землі після смерті Вітовта залишались у литовській державі;

2. Католики могли брати участь у великокняжій раді, а участь православних у державному управлінні обмежувалась;

3. католицька церква отримувала укр. землі;

4. у Кам’янці – Подільську та Луцьку зпсновувались єпископські кафедри;

Наслідки:

1. Поряд із антипольським наростає антилитовський рух, що вилився в народні виступи;

2. укр. землі стали звичайними провінціями Литви.

Отже,______________________________________________________________________.

1489 р. Іван ІІІ вперше зауважує князю литовському та королю польському Казимиру ІІІ: "Наши города и волости, и земли, и воды король за собою держит".