Тема 1. Політологія як наука і навчальна дисципліна

Форма № Н-3.03

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«ПРИАЗОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

ПОЛІТОЛОГІЯ

ПРОГРАМА

Навчальної дисципліни

підготовки бакалаврів

технічних напрямків

2015 рік

РОЗРОБНИК ПРОГРАМИ:

В. О. Мальцева, канд. філос. наук, доц.

Г.М. Марінова, канд.. філос. наук, доц..

Програма затверджена на засіданні кафедри соціології та соціальної роботи

Протокол від 29 січня 2015 року № 11

Завідувач кафедри _____________ (В. В. Харабет)

Схвалено методичною комісією соціально-гуманітарного факультету

Протокол від 20 лютого 2015 року № 5

Голова ____________ (Г. В. Коротіч)

Затверджено Вченою радою ДВНЗ «ПДТУ»

25 лютого 2015 року, протокол № 9

Ó ДВНЗ «ПДТУ», 2015

Ó О. В. Мальцева, Г.М.Марінова, 2015

Вступ

Програма вивчення навчальної дисципліни «Політологія» складена відповідно до освітньо-професійної програми підготовки бакалаврів технічних напрямків

Предметом вивчення навчальної дисципліни є політика як системне явище суспільного життя.

Міждисциплінарні зв’язки: для успішного вивчення дисципліни потрібно добре знати такі курси, як: основи права, філософія, соціологія, всесвітня історія, історія України.

Програма навчальної дисципліни складається з таких змістових модулів:

1. Теоретичні основи політології.

2. Політичні процеси в сучасному суспільстві.

Мета та завдання навчальної дисципліни

1.1. Метою викладання навчальної дисципліни «Політологія» є ознайомлення студентів, які навчаються за технічними напрямками підготовки, є ознайомлення з науковими уявленнями про політичне життя суспільства в його різноманітних виявах, способах організації влади, закономірностях діяльності політичної еліти, партій, лідерів, соціальних верств і народних мас; формування світоглядних і ціннісних настанов на підставі світової суспільно-політичної думки.

1.2. Основними завданнями вивчення дисципліни «Політологія» є:

- системне засвоєння теоретичного матеріалу політології;

- розкриття історії політичних вчень, відстеження становлення політичних систем; дослідження розвитку політичних відносини і процесів;

- формування політичної культури студентів, що виявляється у вмінні критично ставитися до політичної ідеології, аргументовано аналізувати світову політику та міжнародні відносини;

- усвідомлення причин політичних конфліктів, виникнення кризових станів суспільства та шляхів їх розв’язання,

- виховання активної громадянської позиції щодо участі студентів у суспільно-політичному житті України.

1.3. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:

знати:

- об’єкт, предмет і метод політичної науки взагалі і української зокрема, чітко оперувати і володіти її понятійно-категоріальним апаратом;

- основні світові політичні школи, концепції і напрямки, українські політичні вчення;

- сутність політичного життя, політичних відносин і процесів, суб’єкт і об’єкт політики;

- права людини і громадянина, суть і значення політичних систем і режимів у житті держави та суспільства;

- процеси міжнародного політичного життя, геополітичну обстановку, місце, роль і статус України в сучасному політичному світі;

вміти:

- визначати теоретичні, духовні, прикладні та інструментальні компоненти політичного знання, їх роль і функції в підготовці політичних рішень, в забезпеченні особистого внеску до суспільно-політичного життя;

- самостійно аналізувати різноманітні явища політичного життя в Україні та світі;

- володіти навичками політичної культури, вміти застосовувати політичні знання в своїй професійній та громадській діяльності.

На вивчення навчальної дисципліни відводиться 108 година 3 кредитів ЄКТС.

Інформаційний обсяг навчальної дисципліни

Змістовний модуль 1.

Тема 1. Політологія як наука і навчальна дисципліна

Політика як суспільне явище. Походження політики. Політика як історичне явище. Особливості виникнення політики в цивілізаціях Заходу і Сходу. Сутність політики та її інтерпретація в політичній науці. Термін «політика», його трактування. Різні підходи вирішення проблеми природи і сутності політики: директивний підхід, функціональний підхід комунікативний підхід, конфліктологічний підхід.

Структура політики. Системний підхід: політика – складне надбудовне системне утворення. Діяльнісний підхід: політика – специфічний вид діяльності. Функціональний підхід: залежно від сфери суспільної життєдіяльності. Спрямованість політики на вирішення внутрішніх або зовнішніх завдань.

Соціальні функції політики: функція забезпечення цілісності і стабільності суспільства; функція мобілізації та забезпечення ефективності спільної діяльності; управлінська та регулятивна функція; функція раціоналізації; функція політичної соціалізації; гуманітарна функція.

Політологія - наука про політику. Політологія як наука і навчальна дисципліна. Об'єкт політології. Предмет політології: інституційний, соціологічний, біхевіористський, інтегративний підходи, політологія як загальна теорія політики.

Структура політології, міждисциплінарний характер політології. Особливості політології: тісний зв'язок політології з політичною практикою, творчий, інтернаціональний характер. Функції політології: гносеологічна, методологічна, аксіологічна (оціночна), світоглядна, регулятивна, прогностична, виховна.

Методи політології: загальнофілософські, загальнонаукові, загальні методи дослідження політичних об'єктів, методи емпіричного дослідження політичних об'єктів