Методи визначення відносної вологості.

Основні заходи щодо запобігання нещасних випадків та професійних захворювань на виробництв.

Основні заходи щодо запобігання травматизму передбачені в системі нормативно-технічної і нормативно-правової документації з безпеки праці;

Заходи до запобігання виробничому травматизму включають

-якісне проведення інструктажу та навчання робітників, залучення їх до роботи за спеціальністю, здійснення постійного керівництва та нагляду за роботою;

-організація раціонального режиму праці і відпочинку;

-забезпечення спецодягом, спецвзуттям, особистими засобами захисту і навчання правилам їх користування;

-виконання правил експлуатації обладнання;

-раціональне архітектурно-планувальне рішення при проектуванні і будівництві виробничих будівель у відповідності із санітарними, будівельними і протипожежними нормами і правилами; створення безпечного технологічного і допоміжного обладнання;

-правильний вибір і компонування обладнання у виробничих приміщеннях відповідно із нормами і правилами техніки безпеки і виробничої санітарії;

-проведення комплексної механізації і автоматизації виробничих процесів, створення надійних технічних засобів запобігання аваріям, вибухам і пожежам на виробництві;

- розробка нових технологій, які виключають утворення шкідливих і небезпечних факторів та ін.

Важливим у забезпеченні безпечної праці і запобіганні травматизму на виробництві є фактори особистого характеру: знання керівником робіт особистості кожного робітника: його психіки і особливості характеру; медичні показники і їх відповідність щодо виконуваної роботи; відношення до праці, дисциплінованості; задоволеність працею; засвоєння навиків безпечних заходів роботи; знання норм і правил з охорони праці і пожежної безпеки, ставлення робітника до інших робітників і всього колективу.

Природне освітлення. Принцип нормування на робочих місцях.

Природне освітлення виробничих приміщень світлом неба, особливо прямим сонячним світлом, може здійснюватися через світлові отвори (вікна) в зовнішніх стінах або через ліхтарі (аераційні, зенітні, що встановлені на покритті виробничих будівель).

Природне освітлення (рис. 10.2) поділяється на:

1.Бічне одностороннє та двостороннє.

2.Верхнє, коли ліхтарі та світлові прорізи знаходяться в покритті або в стінах під ним.

3.Комбіновано, коли сполучається бічне і верхнє освітлення.

Основною нормованою величиною природного освітлення є коефіцієнт природної освітленості КПО або е_н. Величина ця не залежить від пори року, часу, доби і погоди. КПО-це відношення освітленості на робочому місці у виробничому приміщенніЕ_вн(в середині приміщення), до зовнішньої освітленості Е_зовнв горизонтальній площині при відкритому небосхилі і дифузному світлі (сонце закрите хмарою). Ця величина відносна, визначається у відсотках, %:

КПО = (Е_вн/Е_зовн)100,

Нормування КПО залежить від виду природного освітлення та ряду супутних факторів.

При бічному освітленні нормується мінімальне значення КПО (е_н) у випадку однобічного освітлення - в точці на відстані 1,0 м від стіни, найбільш віддаленої від світлових прорізів,

При верхньому та комбінованому освітленні нормується середнє значення КПО.

Нормоване значення КПО (е_н) (табл.10.1) залежить від характеру зорової роботи (розряду) та особливостей світлового клімату в районі розташування будівлі на території, тому враховують коефіцієнти тта с відповідно до світлового клімату і сонячності клімату (табл. 10.2 та 10.3), %:

е_н^{I, II, IV, V} = е_н^III с т ,

де І, II, III, IV, V - відповідно світлові пояси, на які розбито всю територію СНД.

Методи визначення відносної вологості.

Метод точки роси. Визначення Т охолоджуваного тіла на момент появи на ньому роси tр. При цій Т поверхня тіла в той момент дорівнює Т tр, при якій досліджуване повітря буде насичене водяною парою. По визначеному значенню tр за табл. властивостей вологого повітря , визначають питому вагу насиченої пари, що дорівнює абсолютній вологості.

Конденсаційний метод.Застосовується до наявності значної к-ті водяної пари в повітрі. Конденсація водяної пари здійснюється в холодильній камері, де повітря охолоджується нижче точки роси. Сконденсована волога збирається і визначається її обсяг або маса.За цими показниками встановлюється абсолютна вологість.

Ваговий метод. Базується на поглинанні вологи із повітря хімічними поглиначами.. Для визанячення к-ті відібраної вологи патрон з поглиначем важать на терезах до та після досліду. За масою вологи встановлюють вміст вологи у повітрі.

Відносну вологість можна визначати приладами - гігрометрами. Принцип їх дії базується на здатності деяких матеріалів змінювати свою пружність в залежності від вологості повітря.

Відносна вологість φ на практиці найчастіше визначається з психрометричної таблиці за показаннями психрометра. Для цього треба знати різницю між температурами сухого t_сі вологого t_втермометрів, тобто Δt = t_с-t_в, і на перетині показників t_в і Δt знаходиться значення φ,%. Більш точну відносну вологість можна розрахувати за психрометричною формулою, %:

φ = ,

де Р_р.нас і Р_с.нас - парціальний тиск водяної пари у разі насичення повітря вологою при температурах відповідно точки роси і сухого термометра; А=0,000677 - психрометричний коефіцієнт; Р_б - барометричний тиск повітря, мм рт.ст.

Відносну вологість можна також легко визначити з діаграми стану вологого повітря ( I-d або I– x діаграма).

Після визначення фактичних значень параметрів мікроклімату їх порівнюють з нормативними значеннями. При їх розбіжності вживають заходів до нормалізації фактичних параметрів.