КИЇВСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ. 1. Унікальним торговою пропозицією часто вважають лише рекламне твердження, засноване на:

Комплексна контрольна робота
Галузь знань 0303 Напрям підготовки 6.030301	Журналістика та інформація Журналістика
Дисципліна	Рекламознавство та підготовка рекламних текстів

Варіант 4

1. Унікальним торговою пропозицією часто вважають лише рекламне твердження, засноване на:

А. емоційному впливі на споживача;

Б. унікальній (не повторюваній ні одним з конкурентів) характеристиці товару;

В. на стратегії раціоналістичного типу;

Г. на промо-акціях.

2. Затвердження унікальності за Р. Рівсом – це:

А. не те ж саме, що затвердження переваги. Одними словами типу: «унікальний», «єдиний», «новий», "неперевершений", «неповторний», «тільки у нас», якими рясніють численні рекламні опуси, тут не обійтися;

Б. процес в умовах ринкової конкуренції товари все частіше і частіше виявляються схожими у споживчому відношенні, тому стратегія УТП для сучасних умов нібито не підходить і треба шукати більш ефективні прийоми рекламування;

В. УТП завжди закладається на етапі виробництва товару, тому творчі здібності рекламіста тут нібито ні при чому;

Г. процес за силою впливу УТП (як істинні, так і помилкові) перевершують інші рекламні твердження, оскільки краще запам'ятовуються і мають більшу агітаційною силою.

3. До типових помилок, що допускають рекламщики не належить:

А. про незвичені властивості товару в рекламному тексті говориться серед інших, більш звичних властивостей, тим самим в рекламі це властивість спеціально не підкреслено;

Б. рекламісти не аргументують або слабо аргументують незвичайна властивість товару. У першому випадку споживач може не помітити інформацію про незвичайний властивості;

В. Нова інформація, яку сприймає людина, може увійти в протиріччя з наявними у нього знаннями;

Г. рекламісти слабо аргументують незвичайна властивість товару. У першому випадку споживач може не помітити інформацію про незвичайний властивості.

4. Назва рекламного дисонансу:

А. «поручень»;

Б. «ручка»;

В. «держак»;

Г. «важіль».

5. До трьох стандартних способу подолання вкрай некомфортного стану у рекламі не належить:

А. проігнорувати нову інформацію;

Б. відкинути нову інформацію;

В. відкласти нову інформацію у довгий ящик;

Г. об'єднати нову інформацію зі старими знаннями.

6. Логотип — це:

А. синонім до салогану;

Б. оригінальне зображення повного або скороченого найменування організації, фірми;

В. те саме, що й девіз;

Г. зображення торгової марки на сувенірах фірми.

7. Логотип завжди залишається:

А. головним елементом іміджу;

Б. головним елементом стратегії;

В. головним елементом салогану;

Г. головним елементом логотипу.

8. Візуальна ідея логотипу, полягає в його:

А. «прихованому змісті»;

Б. раціоналістичному типі стратегії;

В. емоційному типі стратегії;

Г. синтезі завдання та меті рекламної кампанії.

9. Логотип привертає увагу тільки, коли в ньому укладено прихований:

А. зміст;

Б. образ;

В. імідж;

Г. сенс.

10. Роль прихованого сенсу може грати:

А. візуалізація образів рекламного повідомлення;

Б. багатоаспектність контрасту, візуальна імітація тривимірності;

В. ключову роль у підтриманні позитивного іміджу;

Г. ключову роль у емоційному типі стратегії.

11. До видів інтерпретації у рекламі не належить:

А. переказ;

Б. резюмування;

В. переклад;

Г. написання твору.

12 До складових психологічного впливу реклами не належить:

А. навіювання;

Б. переконання;

В. прийняття рішення;

Г вияв емоцій

13 «Усяку рекламу слід розглядати як внесок у формування такого складного поняття, як образ торгової марки. Якщо ви підійдете до рішення цього питання з точки зору перспективних цілей, багато сьогодняшніх проблем вирішаться самі собою…». Це сказав:

А. В. Іванов;

Б. Д. Огівлі;

В. В. Бернбах;

Г. О. Холод.

14. «Виконання може стати змістом, воно може бути таким же важливим, як і те, про що ви говорите…бліде пугало може промямлити декілька слів, і нічого не відбудеться, але коли їх проголосить здоровий життєрадісний хлопець, вони вразять світ». Це сказав:

А. В. Іванов;

Б. Д. Огівлі;

В. В. Бернбах;

Г. О. Холод.

15. «Я не стверджую, що чарівна, дотепна і темпераментна реклама не буде сприяти продажу. Я тільки хочу сказати, що бачив безліч привабливих, дотепних рекламних компаній, які і не вплинули на продаж». Це сказав:

А. В. Іванов;

Б. Д. Огівлі;

В. В. Бернбах;

Г. Р. Рівс

16. «Як я помітив, сюжет видатної реклами в пресі або на телебаченні завжди дуже простий. Він демонструє талант спілкування з усіма людьми без ознак заступництва або зневаги…». Це говорив Лео Бернет про:

А. Талант спілкування;

Б. УТП;

В. майстерність виконання реклами;

Г. образ творчої марки.

17. До критеріїв ефективності змісту політичної комунікації між центрами прийняття державно-управлінських рішень відносити не можна:

А. корисність;

Б. унікальність;

В. точність;

Г. розважливість.

18. Найчастіше у своїй передвиборчій рекламі А. Яценюк використовував образ:

А. чесного політика;

Б. патріота України;

В. простих людей;

Г. образного переначиення.

19. У практиці управлінської діяльності не використовують одни з різновидів пояснення, такий як:

А. коментар;

Б. аргументування;

В. тлумачення;

Г. переказування .

20. До задач рекламіста не належить:

А. розповсюдження не правдивої інформації;

Б. інформацію про незвичайні властивості товару не можна було не помітити;

В. рекламу легко було б зрозуміти;

Г. переконати споживача в тому, що це не перебільшення і не обман.

21. Неймінг - це:

А. комплекс письмових робіт, що мають на меті розробку власної торгової марки;

Б. теле- та радіозаходи, що спрямовані на підтримку іміждових заходів рекламного тексту;

В. комплекс робіт, пов'язаних зі створенням звучних, що запам'ятовуються і точних назв для підприємств, проектів, інтернет-сайтів та інших об'єктів;

Г. розробка сувенірної продукції фірми, товару, торгової марки інтернет-сайту, домену.

22. До етапів неймінгу не належить:

А. аналіз цільової аудиторії;

Б. аналіз торгової марки;

В. збирання команди учасників, знайомих з цільовою аудиторією;

Г. генерация безлічі варіантів

23. До генерації варіантів неймінгу не належить:

А. поставка назви в заголовок;

Б. класифікація неймів за категоріями і темами;

В. пропозиція максимального числа можливих назв;

Г. опрацювання варіації (зміни) тієї чи іншої теми.

24. До тестування вибраних варіантів неймів як п'ятого етапу їх створення не належить:

А. вимовляння назви;

Б. постановка задачі створення максимально відповідної назви;

В. посилання електронною поштою представникам цільової аудиторії для вивчення «громадської думки»;

Г. перевірка, чи немає конфлікту з іншими зареєстрованими торговими марками.

25. Шостим офіційним етапом створення неймінгу є:

А. тестування вибраних варіантів;

Б. генерация безлічі варіантів;

В. відбір варіантів, що задовольняють існуючим критеріям;

Г. остаточна юридична перевірка на відповідність вимогам регулюючих органів.

26. Основний текст рекламного оголошення:

А. виконує обіцянки заголовка;

Б. не виконує обіцянки заголовка;

В. мотивує обіцянки заголовка;

Г. спростовує обіцянки заголовка.

27. До правила створення результативних рекламних текстів не належить:

А. рекламний текст повинний бути таким, щоб з першого погляду можна було впізнати рекламу конкретної фірми;

Б. основні зусилля необхідно вкласти в написання заголовка;

В. необхідно продавати переваги для споживача, а не характеристики товару;

Г. рекламщикові необхідно розробити ПР-кампанію.

28. З точки зору структури основного тексту реклами до нього не належить:

А. перший, або що вводить, абзац;

Б. центральні, внутрішні, абзаци;

В. обов'язкова наявність завдань і останнього абзацу;

Г. передостанній абзац і останній абзац.

29. Головне завдання першого абзацу рекламного тексту:

А. зв'язати заголовок і ілюстрацію з тим, що буде викладено далі в основному тексті;

Б. синтезувати образ і текст рекламного оголошення;

В. створити центральний образ;

Г. залучити увагу.

30. Кожна фраза рекламного тексту повинна:

А. повторювати попередню інформацію;

Б. наголошувати на основній думці рекламного звернення;

В. нести нову інформацію;

Г. підводити споживача до висновків.

Теоретична частина

Збір інформації перед початком створення реклами.

Затверджено на засіданні кафедри масової комунікації

Протокол № 6 від 19 січня 2012 р.