Яку роль відіграли запорозькі козаки в хотинській війні 1621 року?

Весною 1621р. під Хотином об’єднані військові сили України і Польщі зупинили навалу турецько-татарських полчищ, завдавши їм першої рішучої поразки на суші, й не тільки врятували Річ Посполиту від поневолення, а й захистили інші народи Європи від турецького нашестя. Вирішальна роль у перемозі над турецько-татарськими у Хотинській битві належала запорозьким козакам на чолі з гетьманом Петром Сагайдачним, що прийняли на себе основний удар.

Виключна роль запорожців у тій битві визнана як сучасниками, так і пізнішими дослідниками: рідкісна в історії одностайність!

Польське військо нарахувало менше 35 тисяч, оскільки після переправи через Дністер, ще до Хотина, багато шляхтичів розбіглося. Козацькі сили нараховували 41520 козаків.

Загальна кількість турецького війська, коли воно повністю зосередилося під Хатином, дорівнювала близько 300 тис. чоловік. Це був конгломерат представників різних народів. Турки везли 260 гармат. Дехто з істориків ставить під сумнів достовірність чисельності турецького війська. Зокрема Д.Дорошенко.

Всі укріплення польсько-козацького табору були захищені артилерією: 28 польських гармат, 23-козацьких, існував ще й резерв.

Султанське командування вважало запорозьких козаків головною і вирішальною силою Польщі у цій війні, найбільш боєздатною і витривалою частиною польських військ. Тому саме проти козацьких позицій воно спрямувало свою першу а така і більшість наступних. Кілька разів турки йшли у наступ на козацький табір.

Однак одностайний рушничний вогонь козаків раз у раз відкидав їх назад. Артилерія, що безперервно, впродовж усього дня 2 вересня обстрілювала козацький табір ( було випущено 60 ядер), теж не могла зламати опір запорожців.

Два дні боїв – 2 та 3 вересня – були першим етапом Хотинської битви, коли численний турецький авангард багаторазово, але безуспішно атакував козацькі позиції.

4 вересня під Хотином зосередилась уся кількасот тисячна турецька армія і почався другий етап битви, коли окремі атаки і штурми, переросли в генеральний наступ, в якому були задіяні всі військові сили Туреччини. І знову головним напрямком їхнього наступу були козацькі позиції. Шість годин атакували сили нападаючих козацьких таборів.

Відбиваючи четвертий штурм ворожих сил, козаки під проводом Сагайдачного перейшли до наступу. Козацький гетьман, який взагалі на противагу стратегії пасивної оборони розвивав далі козацьку наступальну стратегію концентрованого раптового удару і маневрену динамічну тактику, блискуче реалізував ці принципи в Хотинській битві, піднявши на новий високий рівень щабель українське військове мистецтво. Відбивши атаку, козаки погнали ворога і , переслідуючи, на його плечах вдерлися у ворожий табір, захопили чотири гармати, п’ять наметів, багато коней, одягу, амуніції, зброї, полонених. Кілька високих турецьких воєначальників потрапили до рук козаків.

Бої тривали і в наступні дні. Козаки влаштовували часті нічні вилазки. 28 вересня султан розпочав новий генеральний штурм козацько-польського табору. Запорожці, яких штурмували понад 20 тис. спагів (відбірної кавалерії), відбилися. Відбивши останню атаку, запорожці кинулися на допомогу своїм польським союзникам і разом завершили цілковитий розгром турецької армії. В результаті султан був змушений подумати про замирення.

Сеймовий комісар польської армії, магнат Якуб Собеський заявив: „Справжніми переможцями під Хотином і рятувальниками Польщі були козаки”. Очевидець битви – вірменський хроніст Овксент писав: „Якби не козаки, польське військо було б розбите за 3-4 дні. Перемога сталася завдяки Богові і запорозьким козакам”.

Про Хотинську битву і участь у ній козаків існує значна література в різних країнах Європи перекладна й оригінальна, латиною і живими європейськими мовами. Особливо цікава в цьому плані „Загальна історія турків Мішеля Бодьє. На вирішальну роль козацького війська козацького війська вказував Жан де Лабурур у своєму „ трактаті про Польське королівство”. Важливо знати й про те, що великий німецький вчений і філософ Г.В. Лейбніц, висуваючи в політичному трактаті „Про єгипетський похід короля Франції” (1972

План розгрому турків об’єднаними силами Європи на чолі з французьким королем, значну увагу приділив козакам. Останні, його словами, „у битві під Хотином перемогли турків, але тепер основного свого ворога мають поляків”.

Все це, зрештою, означає, що в Європі протягом ХУІІ ст. пам’яталася вирішальна роль запорозьких козаків в епохальній Хотинській битві, яка мала важливе значення для всього континенту.

Можна прочитати:

О.Апанович. Розповіді про запорозьких козаків. К., 1991.

М.Грушевський. Ілюстрована історія України. К., 1990;

Д.Яворницький. Історія запорозьких козаків. К., 1990 – 1991;

Д. Наливайко. Козацька християнська республіка. К., 1992;

Д.Дорошенко. Нарис історії України. К., 1991.