Показники оцінки фінансового стану підприємства
№ п/п | Показники | |||
Показники ліквідності | ||||
Коефіцієнт поточної ліквідності | 3,043 | 4,1 | 4,75 | |
Коефіцієнт швидкої ліквідності | 2,205 | 2,698 | 2,865 | |
Коефіцієнт абсолютної ліквідності | 0,42 | 0,308 | 0,291 | |
Період самофінансування | 48 днів | 68 днів | 79 днів | |
Чистий оборотний капітал, тис. грн. | ||||
Показники оборотності | ||||
Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості | 21,46 | 17,07 | 13,05 | |
Період обороту дебіторської заборгованості | 17 днів | 21 день | 26 днів | |
Коефіцієнт оборотності запасів | 22,85 | 16,64 | 10,93 | |
Період обороту запасів | 16 днів | 22 дні | 27 днів | |
Коефіцієнт оборотності активів | 2,31 | 1,83 | 1,62 | |
Коефіцієнт оборотності постійних активів | 4,9 | 3,99 | 2,89 | |
Коефіцієнт оборотності оборотного капіталу | 4,39 | 3,398 | 2,69 | |
Чистий операційни цикл | 59 днів | 74 дні | 88 днів | |
Показники рентабельності | ||||
Рентабельність продажів | 6,29 % | 3,49 % | 2,52 % | |
Ретабельність по ЕВІТ | - | - | - | |
Рентабельність по EBIDTA | - | - | - | |
Рентабельнівсть активів | 14,57 % | 3,01 % | ||
Ретабельність власного капіталу | 19,88 % | 6,25 % | ||
Рентабельність інвестованого капіталу | - | - | - | |
Показники фінансової стійкості | ||||
Показники фінансового важеля | 0,36 | 0,34 | 0,31 | |
Коефіцієнт автономії | 2,74 | 2,95 | 3,02 | |
Покриття відсотків по кредиту | - | - | - | |
Загальний коефіцієнт покриття боргу | - | - | - | |
Інвестиційні критерії | ||||
Ставлення ціна-прибуток | - | - | - | |
Прибуток на акцію | 1,9 | 0,903 | 0,1383 | |
Балансова вартість на акцію | 0,009 | 0,0105 | 0,0341 | |
Норма дивідендного доходу |
Практичне завдання 2: Характеристика ринку по ТОВ «Промтехбудресурс»
Основні компоненти ринку | Характер об’єкта товарного обміну | Характер і рівень попиту та пропозиції на ринку | Характер взаємин між продавцем і покупцем | Умови формування кон’юнктури (К) | Тип ціни на ринку | Основні постачальники на ринку, в 2013 | Основні споживачі на ринку в 2013 | Основні учасники на ринку (компанії/біржі/і т.п.) | Середня ціна на одиницю товару в 2013 р |
1.Виробники | Обмін товарами: щебінь, кондитерські вироби | 1. Пропозиція зростає | Прямі взаємини | Ринок покупців – вони формують ціну. Тип ринку – монополістично конкуренція | Оптові Роздрібні Взаємодія попиту і пропозиції | Конкуренти: | Будівельні, дорожно-транспортні компанії, держава, звичайні споживачі, ресторани, супермаркети | 1. посередники | 1. |
2. Постачальники | 2. Попит збільшується | Через посередників | 2. | 2. | |||||
3. Посередники | Пріорітетні – прямі (зменшуються транспортні та збутові витрати) | 3. | 3. | ||||||
4. Споживачі | 4. | 4. | |||||||
5. | 5. | ||||||||
Циклічні фактори, що впливають на кон’юнктуру (К). | Нециклічні фактори, що впливають на К. | Фактори короткостро-кового впливу на К. | Фактори довгострокового впливу на К. | Ендогенні К.-утоворюючі чинники | Екзогенні К.-утворюючі чинники | Передба-чувані К.-утворюючі чинники | Непередба-чувані К.-утворюючі чинники | Керовані К.-утворюючі чинники | Некеровані К.-утворюючі чинники |
1. сезонність (свята) | 1. Стихійні лиха | 1. Девальваці національної грошової одиниці | 1. Воєнні дії | 1. економічні | 1. юридичні | 1. Коливання курсу національної валюти | 1. Форс-мажорні обставини з постачальниками | 1. собівартість продукції | 1. Стихійні лиха |
2. економічні цикли | 2. | 2. Непередбачувані фактори, повязані з субєктами ринку | 2.Стихійні лиха | 2. технічні | 2. політичні | 2. Покращення інфраструктури країни (будівчництво доріг) | 2. | 2. собівартість комплектуючих | 2. Девальвація валюти |
3. | 3. | 3. Вихід вхід учасників ринку | 3.Політичні фактори, нестабільність | 3. фінансові | 3. соціальні | 3. | 3. | 3. здешевлення здорожчення упаковки | 3. |
4. | 4. | 4. | 4. | 4. організаційні фактори (зміна керівництва) | 4.політико-правові | 4. | 4. | 4. уникнення залучення споживачів | 4. |
5. | 5. | 5. | 5. | 5. | 5. екологічні | 5. | 5. | 5. | 5. |
Стимулюючі К.-утворюючі чинники | Стримуючі К.-утворюючі чинники | К.-утворюючі фактори прямої дії | К.-утворюючі фактори побічної дії | Науково-технічні чинники впливу на К. | Техніко-економічні чинники впливу на К. | Соціально-економічні чинники впливу на К. | Військово-політичні чинники впливу на К. | Природо-кліматичні чинники впливу на К. | Тип ринку в залежності від виду споживачів |
1. | 1. | 1.соціально-економічні | 1.військо-політичні | 1.НД і ДКР | 1. | 1.Збідніння населення | 1. Воєнні конфлікти | 1. Холоди | 1. кінцеві посередники |
2. | 2. | 2. техніко-економічні | 2.природно-кліматичні | 2. | 2. | 2. | 2. Страйк на виробництві | 2. Національна приналежність: внутрішні зовнішні | |
3. | 3. | 3. | 3. | 3. | 3. | 3. | 3.Докорінна зміна політичної еліти | 3.роздрібні і гуртові | |
4. | 4. | 4. | 4. | 4. | 4. | 4. | 4. | 4. | |
5. | 5. | 5. | 5. | 5. | 5. | 5. | 5. | 5. |
Завдання 3
Метою виконання завдання є оволодіння навичками застосування методів оцінки кон’юнктури та розробки аналітичних оглядів досліджуваного ринку (відповідно до обраної бази практики), що включають:
1. аналіз ринку, основних суб’єктів на ринку;
2. виокремлення основних тенденцій розвитку;
3. прогноз майбутніх трендів розвитку з формуванням прийнятної для суб’єктів ринку моделі поведінки.
Результати дослідження оформлюються у відповідності з встановленими вимогами. При виконанні та оформленні завдання студент може використовувати комп’ютерну техніку.
Український ринок кондитерських виробів – один із найбільш розвинутих у вітчизняній харчовій промисловості. Зростання доходів населення, підвищення його купівельної спроможності та попиту на продовольчі товари, посилення вимог покупців до якості й безпеки харчових продуктів є основними факторами збільшення виробництва в кондитерської галузі. Наявність високої конкуренції між провідними виробниками на внутрішньому ринку кондитерської продукції сприяє активізації інвестиційних процесів, спрямованих на розширення й введення в експлуатацію нових виробничих потужностей. Можливості здійснення інвестиційної діяльності українських промислових підприємств обмежені низькою рентабельністю продукції, що обумовлює жорсткі вимоги до обґрунтування необхідних обсягів виробничої потужності й відповідних інвестиційних ресурсів. Водночас має місце об’єктивний процес скорочення терміну експлуатації діючих виробничих потужностей, викликаний прискореними темпами створення й освоєння виготовлення нових видів продукції. Це потребує формування якісно нових конкурентоспроможних виробництв, здатних оперативно й гнучко реагувати на зміну споживчого попиту.
Кондитерське виробництво – одна з найбільш привабливих дляінвесторів галузей харчової промисловості України. На сьогодні нараховується 29 досить крупних спеціалізованих підприємств і чимало дрібних цехів. Рівень приватизації в галузі становить 100 %. Акціонування і приватизація тут здійснюються досить швидко, що передбачає залучення як закордонного, так і вітчизняного капіталу, не виключаючи продажів підприємств. Першим державним підприємством, яке було продано закордонному інвестору, стала Тростянецька кондитерська фабрика (КФ) "Україна". У 1995 р. компанія Kraft Jacobs Suchard придбала 88.4 % її акцій (решта залишилась у трудового колективу). Уже через рік роботи зростання виробництва становило 160 %.
Такий динамічний розвиток забезпечений завдяки оновленню виробництва й інвестуванню значних коштів (щорічно понад 200 млн. грн.). При цьому в кондитерській галузі спостерігається певне протиріччя – з одного боку, відчувається витіснення підприємств із ринку внаслідок зростання потужностей ринкових лідерів, з другого – на ринок виходять нові підприємства. Наявність в Україні місцевої сировини – борошна та цукру – стала передумовою для створення та розвитку протягом XX ст. потужної кондитерської промисловості.
Основні виробники українського внутрішнього кондитерського ринку – "Конті", Roshen, "Крафт Фудз Україна", Nestle, "АВК" поки що успішно випереджають іноземних виробників. Власне, останніх на нашому ринку не так і багато – голландський концерн "Марс" – традиційний лідер виробництва шоколадних батончиків і постачальник драже і цукерок ТМ Ferrero.
Щодо перспектив дрібних кондитерських цехів, то свою нішу на ринку вони займуть, якщо зуміють зробити дрібносерійні вироби: великі виробники часто не в змозі випускати продукцію дрібними партіями під замовлення. Підприємства, які перебувають між гігантами й дрібними виробниками, мають шанс на процвітання тільки у випадку приєднання до крупних фабрик.
Серед стратегічних планів кондитерів слід виділити: модернізацію виробництва для виготовлення якісної продукції, установку високотехнологічного обладнання, яке дає змогу розширювати асортимент; інноваційні кроки в сфері асортименту й маркетингової політики; активізацію рекламної діяльності; удосконалення системи розподільної логістики; розширення каналів збуту й відносин із роздрібними торговельними мережами; зближення виробника зі споживачем (промо-заходи, участь у цінових акціях, розміщення свого торгового обладнання в залах магазинів); а також переорієнтація з виробництвапродукції преміум-класу (дорогих шоколадних цукерок в коробках) назбільшення обсягів вагових шоколадних цукерок, оскільки цей сегмент практично не зазнав впливу фінансової кризи й досі залишається бажаним.