Українські землі напередодні Визвольної війни середини XVII ст. Причини, характер та ру­шійні сили війни

В історії є різні погляди на хронологічні рамки війни:1)Радянська історіографія 1648-1654(Переяславська рада, возз’єднання укр. з росією)Після 1654 починається Русько-Пруська війна.2)Укр.історик В.Смолій 1648-1676(складае булаву Петро Дорошенко, визвольна війна не тільки проти польщі, а проти інших держав, що зазіхали на укр.землі, невали створити власну державу)3) Більшість укр.істориків 1648-1657(Смерть Богдана Хмельницького, тому ща за часів Б.Х. основна боротьба шла проти Польщі). Причини війни:1) посилення феодального гноблення, яке проявлялось в наступному: збільшується кількість днів на панщині(3-4дні, на поділлі до 6); особливо важко стае селянам які працювали в маєтках єврейських орендаторів(рівень експлуатації вищий, тому що орендатори хотіли і прибуток і розплатитись за оренду);збільшується не тільки економічна, а і особиста залежність селянина від пана, яка проявлялась в тому, що пан міг зробити з селянином все що завгодно, тільки не вбити. 2)Посилення національного та релігійного гноблення на дух.культуру укр. народу(процес ополячення, окатоличення. Цей факторзачеплював міщан, православного духовенства і дрібної шляхти). 3)Посилення наступу влади на запоріжське козацтво. Це проявилось у тому що у 1638р. польська влада видала закон «Ординацію війська запоріжського»:обмежує кількість реєстрових козаків до 6 тис(ви пищики - це козаки які не потрапили до реєстра і змушені повернуться до кріпацтва); ліквідує самоврядування козаків(всю владу назначав польський король і тільки з поляків); побудовано фортецю Кодак 1639 з метою відрізати коз. січ від укр.., щоб не дати можливості тікати на січ. Рушійні сили:авангард війни-козаки; селяни; міщани, прав духовенство. Характер війни: антифеодальний(селяни прагнули скасувати кріпацтво, скинути національно-релігійне гноблення)національний-національно-визвольна війна.

11. Військові дії під час Визвольної війни у 1648-1649 рр. Зборівський мир.Привід: Хмельницький стає лідером війни, пов’язаній з приводом. Х. походив з дрібного шлях. роду, сотник реєстрового козацтва, мав хутір Суботів біля Чигирина, народився в 1595 році, мав військовій досвід. Владислав 4 польський король який добре знав Х., який в свою чергу воював за Польщу. Після прийняття реєстрації польські магнати почали грабувати і нападати на маєтки реєстрових козаків. У 1647р. польський магнат Чаплинський здійснює напад на хутір Х., коли його не було вдома, вбиває молодшого сина і викрадає дружину. Х. звертається до суду, але суд на боці поляків. Тоді Х. йде до короля і скаржиться йому, але польський король слаба особа в правлінні. Х. повертається до України, збирає раду і пропонує підняти повстання. За це Х. саджають до в’язниці, але він тікає на Микитинську січ. І в січні 1648 року починається Н-В війна. Запоріжці обирають Хмельницького своїм гетьманом(головним). Цілі війни:1) Х. хотів помсти2)реєстрові козаки хотіли скасування «ординації» та скасувати унію. Цілі були неповні, Х. думав не за глобальні цілі. Х. зрозумів якої сили не вистачало козакам у них не було сильної кінноти, а у поляків навпаки «летючі гусари» - сильна польська кіннота. З метою отримати союзника з сильною кіннотою у березні 1648 Х. їде у Бахчисарай з посольством і укладає з кримським ханом угоду, який обіцяв дати 40 тис чоловік на допомогу полякам, а татарів цікавив ясир(данина). Травень 1648р.-Битва під жовтими водами, де була розбита армія Стефана Потоцького. 2-га неділя травня 1648-Битва під Корсунем, розбита армія Михайла Потоцького. Після цих перемог починається загальне селянське повстання, починається масова різанина. Землі було очищено від польської шляхти. Наддніпрянщина була визволена від поляків і це дало змогу Х. поповнити свою армію за рахунок селян, яку поділили на 35 полків-100000тис чол.. Соратники Х.: М.Кривоніс,І.Богун,Морозенко. У вересні 1648 відправили армію 40тис осіб, Битва під Пилявцями, польська армія була розбита, весь абос дістався татарам. В результаті Х. іде на захід підійшли до Львову,але Львів не били пішли далі. Листопад 1648 підійшли до Замостя, намагались його взяти але починається епідемія холери і козацьке військо було знесилено і Х. вирішив піти назад. В Київ повернувся переможцем у грудні 1948. У лютому 1649 передувало польське посольство запрошувало задовольнити цілі. Х. ставить нову ціль – незалежну Україну, повалити польську державу. У серпні 1649р. 100 тис армія польська пішла на Київ, очолив армію король, Битва під Зборівом, армія короля була оточена козаками і Х. розбив би армію, якби татари не зрадили. Війна закінчилась в нічию. Уклали мир. Серпень 1649- Зборівський мир:1) три воєводства віддають під управління Х.(Київське, Брацлавське і Чернігівське)польські пани повинні були покинути ці землі.2) на цих воєводствах скасовувалась унія.3) розширюється реєстр до 40 тис.4) оголошувалась амністія повстанцям.5) козаки віддають гармати. Висновок: зародили українську державу, хоча і автономну з назвою: Військо Запоріжське з центром в м. Чигирині. В цей час головний мінус: незадоволення селян, Х. їм нічого не дав поляки були не задоволені миром, тому що багато у чому пішли на поступки. Цей мир довго не протримався. Унію не скасували і пушки не віддали. Беруться знов за зброю у 1651 році.

12. Події Визвольної війни 1651-1653 рр. їх наслідки. Формування державності в українських землях в середині XVII ст.Причини визвольної війни : посилення феодальної експлуатації з боку польських поміщиків, старостів і орендарів-євреїв; насильство польської адміністрації над міщанами і дрібнопомісної укр.ой шляхтою; невдоволення реєстрових козаків утиском старшини; утиск православ'я і поширення унії і католицтва на У.Зборівський мир довго не протримався. Беруться знов за зброю у червні 1651 році- велика польська армія іде на Україну. Червень 1651- Битва під Берестечком, найбільша масштабна битва. Битва почалася 18 червня, тривала майже два тижні й закінчилася для Хмельницького страшною поразкою. Вирішальною її причиною були дії кримських татар, які у переламний момент кинули поле бою. Справа погіршувалася й тим, що татари викрали Хмельницького, який намагався умовити їх повернутися до бою, й відпустили його лише після битви. Ця грандіозна битва так дорого коштувала полякам, що вони почали переговори під Білою Церквою. Командування взяв Іван Богун. Поразка, внаслідок зради. Х. викупили з полону. Вересень 1651р. – Біло-Церківський мир: козацька територія зменшується до одного воєводства; зменшується кількість реєстрового козацтва до 20 тис.; польські поміщики і уніатська церква повертаються; Х. втратив право на зносини з іншими державами. Цей мир укр.. сторона використала щоб зібрати сили. 1652р. знову почали новій 3 етап війни. Травень 1652 битва під Батогом: Незважаючи на позорну згоду, Хмельницький не збирався приймати принизливі умови, й у квітні 1652 р. в його резиденції в Чигирині зібралася таємна рада провідних козацьких ватажків, на якій вирішили зібрати нове військо й відновити воєнні дії проти поляків. Через кілька тижнів війська Хмельницького напали на 30-тисячну польську армію, що розмістилася під Батогом, на кордоні Поділля з Молдавією, і 1 травня розгромили її. У помсту за поразку під Берестечком козаки вбили усіх полонених поляків. Треба замітити, що в цей час БХ проводим зовнішню політику. Жовтень 1653р. Битва під Жванцем, битва не завершена новий Жванецький мир. Наступае пауза. Козацьке військо знесилено. З початку повстання Хмельницький умовляв царя в ім'я спільної для них православої віри прийти на допомогу. Але Москва реагувала надзвичайно обережно. Проте у 1653 р., коли українці стали погрожувати тим, що віддадуть перевагу османському варіанту, московити не могли більше зволікати з рішенням. Цар Олексій Михайлович скликав Земський собор, який вирішив, що «заради православної віри й святої церкви Божої государеві слід прийняти їх під свою високу руку». Приймаючи це рішення, московити також сподівалися відібрати деякі захоплені Польщею землі, вик ористати Україну як буфер протии Османської імперії та взагалі розширити свої впливи.

13. Переяслівська рада та Україно-російській договір 1654 р. Його оцінка та значення.Перед Хмельницьким постала проблема: або капітулювати перед Польщею, оскільки сил на тривалу боротьбу не вистача­ло, або шукати порятунку в союзі з Росією. Москва була вибрана тому що: однаковій ворог,однакова релігія, спільна історія, близькість мови традиції, козаки вже мали діло з Російською Імперією. Х. звертався за допомогою 8 разів. Уперше звернувся в 1648р. потім кожен рік. Росія у свою чергу відмовляла тому що: росія вагалась починати війну з польщею, так як програла у 17ст. з війни; не вирила козакам; Р. чекала поки РП и козаки послаблять один одного. З іншого боку Р. бачила і переваги: збільшити свою територію і силу за рахунок У. і отримати вихід до моря. 1 жовтня 1653р. в М. прийметься рішення про те, щоб взяти У. «під високу царську руку» (взяти під протекторат). Їде посольство н чолі з боярином Бутурліном у м. Переяслав 1 січня, а 7 січня туди прибув Х.. 8 січня 1654 р. відбулася публічна церемонія. Ніякого письмового договору в Переяславі не було укладено(відмовились йти під протекторат І.Богун, старш. Брацлавського, Уманського полку). Після від'їзду Бутурліна козацька старшина з гетьманом узялася за вироблення умов угоди. Був написаний проект договору у формі петиції(«Просительні статті») до царя з 23 пунктів, привезений у Москву на­прикінці березня 1654р. переяславським полковником П. Тетерею І С.Зарудним. «Березневі статті»(була видана регламентована грамота 27 березня 1654р.), написані Хмельницьким і затверджені російським урядом, передбачали: 1)підтвердити права і вольності Війська Запоріжського(автономія)2)У. мала право мати 60тис. реєстра.3)в У. діяли укр.суді(В У. продовжив діяти 3 лит статут, а в містах магд право)4)Укр самі обирають гетьмана з наступним затвердженям з боку царя. 5) Укр. самі збир податки, але частину віддають сюзерену(за це М. погодилась утримувати козац військо).6) Коз. укр.. зберегли право на зовнішню і внутрішню політику(крім відносин з Польщею та Осм. імп)7)М. погодилась на війну з Польщею і в Києв ввели 5тис чол.. Оцінки:1) Оцінка радянської історіографії:возєднання одного народу.2)Оцінка М.Грушевського: договір про протекторат.3)Воєний договір про взаємодопомогу.4)Це особиста унія між Х. і царем. Значення:1) підтримка в війні до переможного етапу.2)юридично засвідчив відокремлення укр. від Польщі.3)Позбавлення від релігійного і нац. гноблення.4)Р. визнала суверенітет, внутр. політику і визнала кордони. Сторони по різному трактували цей договів. Ключевский: «Х. хотел стать что-то вроде герцога Чигирина, правящего малоросией под отдаленным надзором государя московского. А Москва хотела приьрать к рукам укр. козачество, что бы в укр городах сидели московские воэводы».

14. Початок Руїни в українських землях (1657-1663 рр.), її причини. Гадяцький трактат.РРРРРРРРРРРРРосіяоооооооооооРуїна-це період громадянської братовбивчої війни в українських землях, який ускладнився втручанням в українські справи іноземних держав(Польщі, Осм.імп, Швеції, Росії, тощо). Причини:1)Після смерті Х. почалась боротьба в середині козацької старшини за гетьманську булаву.2) Укр. суспільство було розколото, на яку державу було орієнтуватись, кого мати в союзах, чи навіть протекторатом.3)Більшість укр..нар(родові козаки, селяни) хотіли щоб в укр.. держ домінувало равенство, а разом с тим козацька старшина хотіла стати новим панівним класом. Початок руїни пов'язаний з суперечкою за гетьманську булаву, після смерті Х. в серпні 1657р. було обрано гетьманом Ю.Х., а так як він не повнолітній, обирають тимчасового гетьмана І.Виговського. В жовтні 1657р. що Вигов. обирають повноцінним гетьманом, частина укр..народу не визнала його гетьманом. І. Виговський(1657-1659) був людиною пропольської орієнтації, вирішив розірвати угоду з Росією. Розриває з Московською державою стосунки і повертається під владу Польщі. Вересень 1658р. в м.Гадяч укладається Гадяцька угода, Укр. з Річю Посполитою. Зміст: укр.. входить до складу Пол-Лит федерації як 3 рівноправна держава під назвою Велике Князівство Руське(Київське, Брацлавське,Чернігівське); мала свій уряд(автономія), бюджет, свою грошову одиницю(фінансова самостійність, своє військо-30тис реєстр);скасовувалась унія; православні зрівнювались в правах з католиками; польська армія не мала права вступати на укр..землі; свій університет; кожного року 100 ст. мали право отримати права польського дворянства. Знов угода не задовольнила селян: не задовольнили лівобережну козацьку старшину; розколола укр..суспільство; проти цієї угоди виступала Московська держава. Москва посилає у 1659р. армію і відбувається Конотопська відьма. Укр. разом з кримськими татарами розбили військо. Була «піровая перемого». Після цього починається масове повстання лівобережного козацтва-на чолі з І.Сірком і І.Богуном. І.Виговський не зміг подолати повстання і втік у Варшаву. На Переяславській раді у 1659р. Ю.Х. було обрано гетьманом. Ю.Х. вирішує знову укласти угоду з Росією. Складає нові Переяславські статті 1659р. Фактично Шереметьев продиктував те що було добре для Росії. Вони повторювали зміст березневих статів, але за деякими позиціями вони були гірші для укр.: гетьман не мав права змінювати полководців;козаки не могли без згоди царя обирати гетьмана; російські війська ставали гарнізонами в 5 містах(Чернігові, Переяслові); укр.. втратила право на власну дипломатію; поновлюється війна з Польщею. У 1660р. московське і укр. війська йде на Львів, щоб з відти вибити поляків. Між союзниками пробігла кішка. Відбувається битва з пляками у 1660р. Битва під Чудновом. Росію розбила Польща і тоді Ю.Х. вирішив піти на сторону польщі. 1660р.-Слободищенський трактат Ю.Х. з поляками- новій україно-польський договір. Повторила зміст Гадяцької угоди. Починаеться війна проти Росії. У 1662р. під переяславом Ю.Х. розбили і починається повстання народу проти політики Ю.Х.. У1663р. Ю.Х. пішов в монастир. У 1663р. кульмінація Руїни. У 1663 розкол України. На кожному боці Дніпра обирають свого гетьмана.

15. Політична боротьба на Правобережній Україні у 60-70 рр. XVII ст. П-Дорошенко.60 – 70 роки ХVІІ ст. відзначаються дуже складною політичною стуацією. Україна була поділена на два гетьманства.. На Правобережжі внаслідок воєнних дій і громадянської війни знищено 65 - 70% населення.У 1663р. обирають гетьмана Павла Тетерю(1663-1665). Гетьман був налаштованій на союх з Польщею. Повертає укр.. під владу польщі, пол..військо входить на територію укр.. Розстріляли Виговського, Сірка і кинули до в’язниці Юрія. Політика Тетері не була принята народом і почалось повстання, це змусило скласти булаву. У 1665 обирається гетьманом онук М.Дорошенка-Петро Дорошенко(1665-1676р.) Орієнтувався на лінію Х. і вирішив бути самостійним.Він сприяв заселенню спустошених південних районів Правобережжя. Послідовно захищав інтереси козацького стану; щоб позбутися залежності від старшини, прагнув запровадити довічну гетьманську владу.Поновлює війну з поляками. Спочатку мав певні успіхи у 1667р. під свою владу бере і Правобережжя, але це тривало дуже короткий час. У 1669р. вирішує обрати протектората турецького султана. У 1672р. турецька армія на чолі з султаном прийшла і розбила поляків. І укладається Бучацький мир 1672р. мир з поляками: поляки зріклись всіх прав на укр.; тур. віддали поділля Києву. Починається повстання проти турок і фактично повстання і проти Дорошенка. У 1676р. зрозумів, що боротьба зазнала поразки і у Чигирині складає булаву. У1677р. турецький султан призначає гетьманом Ю.Х.(1677-1681). Висновок: Більше гетьманів не було,вся автономія держ була знищена, Правобережжя обезлюднене, міста було зруйновано на 90%. Поляки прогнали турок і знов запанували на Правобережжі.Політична діяльність Петра Дорошенка дає підстави стверджувати, що він був одним з найвидатніших державних діячів України, великим патріотом, невтомним борцем за незалежність і територіальну цілісність національноі держави. Його трагедія як політика не була наслідком допущених ним грубих прорахунків, надмірного честолюбства чи інших особистих вад, а стала, власне, відображенням великої трагедії Українського народу половини 17 ст., коли він став жертвою агресивної політики Речі Посполитої, Московії та Туреччини, які намагалися не допустити створення єдиної могутньої і незалежної Української держави...
На Лівобережжі період "руїни" завершився в роки гетьманування І. Самойловича (1672 - 1687), який успішно боровся проти турецько-татарської навали.