Питання до іспиту з курсу історія україни

1. Первісна людина на території України.

2. Історичні витоки українського народу. Український народ – автохтон на своїй землі.

3. Скіфо-сарматська доба в Україні.

4. Античні міста поліси Північного Причорномор’я: виникнення, населення, політичний устрій.

5. Стародавні слов’яни на українських землях. Основні етапи на території слов’янського етногенезу.

6. Утворення середньовічної держави – Київська Русь. Її геополітичне становище.

7. Особливості державотворчих процесів Київської Русі X- XI ст.

8. Реформи Володимира Великого і Ярослава Мудрого і їх вплив на формування централізованої влади Київської Русі.

8. Політичний устрій і соціально-класова структура Київської Русі. «Руська правда».

9. Причини та наслідки феодальної роздробленості Київської Русі XII-XIII ст.

10. Татаро-монгольська навала та її наслідки для долі східнослов’янських народів.

11. Галицько-Волинська Держава, її економічний та політичний розвиток XII-XIV ст.

12. Формування української народності. Виникнення і поширення терміну “Україна”.

13. Українські землі у складі Великого князівства Литовського.

14. Розпад Литовсько-Руської держави. Кревська унія.

15. Релігійне життя в Україні XIV - 1 пол. XVII ст. Діяльність П.Могили.

16. Люблінська та Берестейська унії. Їх наслідки для подальшої долі України.

17. Демографічні та етнокультурні процесії в Україні в XIV - I пол. XVI ст.

Суспільна стратифікація українського суспільства.

18. Виникнення українського козацтва: етапи та джерела формування.

19. Соціально-політичне становище українських земель в складі Речі Посполитої II. пол. XVI - 1 пол. XVII ст.

20. Козацтво в другій пол. XVI ст. Запорізька Січ, її військово-адміністративний устрій.

21. Селянсько-козацькі повстання кін. XVI – поч. XVII ст. «Ординація» 1638 р.

22. Українська національно-визвольна революція 1648-1676 рр.

Становлення козацької держави.

23. Переяславсько-московська угода 1654 р. Березневі статті.

24. Українська козацька держава у контексті політичного розвитку Європи XVII ст.

25. Б.Хмельницький як державний діяч, полководець і дипломат.

26. Руїна. Розпад козацької держави. Гетьманщина в кінці XVII - поч. XVIII ст.

27. Гетьман І. Мазепа. Оцінка його діяльності в історичній літературі.

28. Слобідська Україна в кінці XVII - XVIII ст.

29. Козацька еміграція. Пилип Орлик. Конституція 1710 р. – видатна пам’ятка суспільно-політичної думки України XVII ст.

30. Ліквідація автономних прав України Російською імперією у XVIII ст.

31. Економічне та соціальне становище українських земель в складі Австро-Угорської імперії кін. XVIII - поч. XIX ст.

32. Українське національне відродження XIX - поч. XX ст. Україна і українці в російській культурі.

33. Кирило - Мефодіївське товариство. “Книга буття українського народу”.

34. Громадівський рух в Україні XIX ст. Пошуки соціального ідеалу.

35. Політика царського уряду в українському питанні II пол. XIX ст.

36. Суспільно-політичне життя в Західній Україні пер. пол. XIX ст.

37. Українська політична думка другої половини XIX ст. М.Драгоманов.

38. Скасування кріпосного права на українських землях. Реформа 1861 року в Росії та особливості її проведення в Україні.

39. Соціально-економічні реформи царського уряду в другій половині XIX ст. Їх вплив на соціально-економічні та етнічні процеси в Україні.

40. Становлення і консолідація української нації другої половини XIX ст.

41. Соціально-економічний розвиток українських земель на початку ХХ ст.

Столипінська аграрна реформа на Україні.

42. Українська політична думка на початку ХХ ст. М.С.Грушевський, Д.Антонович, Д.Донцов.

43. Економічна криза 1900-1903 рр. України в роки революції 1905-1907 рр.

44. Україна в роки першої світової війни.

45. Лютнева революція 1917 р. Утворення Центральної Ради. Основні напрямки політичної діяльності. Мирний договір УНР у Брест-Литовську.

46. Проголошення Радянської влади в Україні. Стратегія і тактика більшовиків.

47. Становлення регіональних республік 1918 р. Донецько-Криворізька республіка

48. Проголошення ЗУНР. Злука 22 січня 1919 року.

49. Гетьманат П.П.Скоропадського. Маневрування між політичними силами

50. Директорія та відновлення УНР.

51. Уроки національно-демократичної революції та громадянської війни.

52. Формування радянської політичної моделі суспільства на Україні на поч. 20-х рр. ХХ ст.

53. НЕП в Україні. Цілі, методи та наслідки.

54. УРСР та РСФСР. Роль України в створенні СРСР.

55. Українське відродження 20-х років ХХ ст. Політика «коренізації»

56. Згортання українізації. Доля діячів українського Ренесансу кін. 20-х рр. ХХ ст.

57. Суцільна колективізація в Україні. Голодомор 1932-1933 рр.

58. Україна під час «Великого перелому». Наслідки індустріалізації в Україні.

59. «Великий терор». Україна в 30-ті роки ХХ ст.

60. Західна Україна в 20-30-ті роки ХХ ст. Головні результати нацонально-визвольного руху.

61. Українське питання в міжнародній політиці напередодні та на початку Другої світової війни, пакт Молотова - Ріббентропа.

62. «Радянізація» західних областей України 1939 -1940 рр.

63. Україна на початку Великої Вітчизняної війни. Оборона Київа, Одеси, Севастополя.

64. Встановлення окупаційного режиму. Масове знищення населення.

65. Діяльність ОУН – УПА в роки Другої світової війни

66. Визволення Донбасу, героїчні сторінки літопису Великої Вітчизняної війни.

67. Визволення України від німецько-фашистських загарбників.

68. Партизанський рух на Україні в роки Великої Вітчизняної війни.

69. Внесок народу України в розгром фашизму. Історична пам’ять.

70. Геополітичні наслідки Другої світової війни. Україна на шляху мирного будівництва.

71. Україна в роки «відлиги» і часткової лібералізації радянського суспільства.

72. Пошуки ефективних шляхів розвитку України в 50-60 рр. ХХ ст., їх незавершеність.

73. Духовне життя в Україні: основні тенденції та характерні риси 50-60 рр. ХХ ст.

74. Виникнення і розвиток дисидентства. Його основні ідеї та напрямки 60-80-ті роки ХХ ст.

75. Україна в роки «застою». Загальна криза суспільства 70 - 80-х рр. ХХ ст., та спроби її врегулювання.

76. «Українська Ґельсінська група»- новий етап розвитку дисидентського руху.

77. Перебудовчий курс М.Горбачова і Україна.

78. Зростання політичної активності суспільства (др. пол. 80 – р. ХХ ст.). Початок формування багатопартійності в Україні.

79. Декларація про державний суверенітет України 15 липня 1990 року. Референдум 1 грудня 1991 року. Проголошення України незалежною державою як волевиявлення українського народу.

80. Міжнародне визнання України, її відносини з різними країнами світу. Формування концепції зовнішньо - політичного курсу. Відносини України з державами СНД.

81. Труднощі формування національної економіки і прорахунки в її формуванні 90-ті рр. ХХ ст.

82. Разгортання процесів державного будівництва. Становлення владних структур.

83. Розвиток української освіти та науки на сучасному етапі.

84. Характерні риси релігійного життя в Україні кінця ХХ ст.

85. Місце України в новій демократичній Європі і світі кінця ХХ - поч. ХХ1 ст.

86. Політичне життя в Україні кінця ХХ - поч.ХХ1 ст. Криза в політичній сфері. «Помаранчева революція».

87. Соціально-економічні процеси в Україні в кінці ХХ - поч. ХХ1ст.

88. Українці за межами України. Українська діаспора.

89. Україна – поступ у ХХ1 сторіччя. Стратегія економічної і соціальної політики.

90. Головні висновки вивчення історичного шляху України.

Критерії оцінювання навчальних досягнень студентів з курсу історії України*

При оцінюванні навчальних досягнень з історії враховується:
- рівень оволодіння історичними знаннями; знання хронологічних меж періодів, найважливіших історичних подій і процесів; визначення характерних суттєвих рис історичних явищ і подій;
- рівень умінь групування (класифікації) фактів за вказаною ознакою, розкриття причинно-наслідкових зв’язків між подіями;
- рівень оволодіння практичними уміннями та навичками роботи з історичними джерелами; обґрунтування власного ставлення учня щодо історичної події, явища, діяча.

І. Початковий (0-59 балів)

F - незадовільно (з обов’язковим повторним курсом навчання) (0-34 бали)


1 - Студент називає одну-дві події, дати, історичні постаті чи історико-географічні об’єкти

2 - Студент називає декілька подій, дат, історичних постатей або історико-географічних об’єктів; вибирає правильний варіант відповіді на рівні «так - ні»; має загальне уявлення про лічбу часу в історії

FX - незадовільно (з можливістю повторного складання) (35-59 балів)

3 - Студент двома-трьома простими реченнями розповісти про історичну подію чи постать; впізнати її за описом; співвіднести рік зі століттям, століття - з тисячоліттям ; має загальне уявлення про історичну карту

ІІ. Задовільно (60 – 74 бали)

4 - Студент репродуктивно відтворює невелику частину навчального матеріалу теми, пояснюючи історичні терміни, подані у тексті підручника, називаючи одну-дві основні дати; показуючи на карті історико-географічний об’єкт
5 - Студент з допомогою викладача відтворює основний зміст навчальної теми, визначати окремі ознаки історичних понять, називати основні дати; показувати на історичній карті основні місця подій
6 - Студент самостійно відтворює фактичний матеріал теми, давати стислу характеристику історичній постаті, встановлювати послідовність подій; користуватись за допомогою вчителя наочними та текстовими джерелами історичної інформації

ІІІ. Добре (75 – 89 балів)

7 - Студент послідовно і логічно відтворює навчальний матеріал теми, виявляє розуміння історичної термінології, характеризує події (причини, наслідки, значення), виокремлює деякі ознаки явищ та процесів; «читає» історичні карти з допомогою їх легенди; використовує історичні документи як джерело знань
8 - Студент володіє навчальним матеріалом і використовує знання за аналогією, дає правильне визначення історичних понять, аналізує описані історичні факти, порівнює однорідні історичні явища, визначає причинно-наслідкові зв’язки між ними, встановлює синхронність подій у межах теми; дає словесний опис історичних об’єктів, використовуючи легенду карти
9 - Студент оперує навчальним матеріалом, узагальнює окремі факти і формулює нескладні висновки, обґрунтовуючи їх конкретними фактами; дає порівняльну характеристику історичних явищ, самостійно встановлює причинно-наслідкові зв’язки; синхронізує події у межах курсу, аналізує зміст історичної карти

ІV. Відмінно ( 90 -100 балів)

10 - Студент використовує набуті знання для вирішення нової навчальної проблеми; виявляє розуміння історичних процесів; робить аргументовані висновки, спираючись на широку джерельну базу; рецензує відповіді учнів; порівнює і систематизує дані історичних карт; синхронізує події вітчизняної та всесвітньої історії
11 - Студент володіє глибокими знаннями, може вільно та аргументовано висловлювати власні судження, співвідносити історичні процеси з періодом на основі наукової періодизації історії
12 - Студент системно володіє навчальним матеріалом; самостійно характеризує історичні явища, виявляє особисту позицію щодо них; уміє виокремити проблему і визначити шляхи її розв’язання; користується джерелами інформації, аналізує та узагальнює її

*Розроблено на підставі «Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з курсу історії.» Затвердженої наказом МОН України №371 від 5.05.2008 року

Наши рекомендации