Поясніть особливості еволюції сучасної міжнародної системи.

Еволюція міжнародних систем є конкретним різновидом еволюції людства, його економічної, політичної та культурної організації. Міжнародні системи формуються в процесі тривалого історичного розвитку, вони ніколи не виникають і не зникають одномоментно.
З цієї позиції еволюцію міжнародних систем можна описати за допомогою історичної логіки Д. Віко. Він порівняв розвиток суспільства з віковими стадіями розвитку людини (як біологічної істоти): молодістю, зрілістю, старістю. Його триступенева модель суспільного розвитку має три стадії: виникнення, розвиток, занепад. у кожному циклі еволюції міжнародної системи можна виділити такі фази:
— виокремлення претендента на статус гегемона системи, що, як правило, стає наслідком великої війни;
— становлення гегемона як глобальної1 наддержави та структури політичних орієнтацій і сфер впливу в системі;
— делегітимізація статусу гегемона, що полягає у порушенні субординації в системі;
— декомпозиція міжнародної системи.

Міжнародні системи можуть існувати у таких станах: статичному, трансформаційному, турбулентному.
Статичний стан, безумовно, розуміють таким відносно. Параметри системи змінюються постійно, але зміни відбуваються повільно, впродовж тривалих історичних періодів. Система не виявляє помітних змін, зберігається її внутрішня ієрархія та субординація держав. Зв'язки та орієнтації мають сталий систе-мотворний характер.
Трансформаційний стан характерний для періоду перетворення системи з одного типу на інший

Турбулентний стан настає лише у випадку одночасного занепаду всіх (або одного наявного) центрів.

Міжнародні системи, розвиваючись, ніколи не були копіями своїх попередниць, оскільки поступово розширювали просторову сферу свого впливу, втягуючи у міжнародні відносини щораз більше країн і народів. Системи стародавнього світу мали субрегіональний характер, середніх віків — переважно регіональний, нових часів — міжрегіональний. Лише у XX ст. міжнародна система набуває ознак глобальної, що, виявляється також через глобалізацію політичних проблем (зокрема, безпеки та екології), зростаючу взаємозалежність сучасних держав світу у сферах економіки, культури, інформації тощо. На кожному новому циклі еволюції міжнародних систем зростала взаємозалежність держав та міцніли зв'язки між ними, зростала сила впливу світових центрів, значущість структурних можливостей та обмежень, визначались якісно інші параметри функціонування системи.

67. Розкрийте суть поняття «середовище» міжнародної системи.

Існування, функціонування і розвиток будь-якого природного (фізичного, біологічного, хімічного чи суспільного) явища залежить як від внутрішньої будови, внутрішньої статури, внутрішніх рушійних сил, так і від умов, які впливають на це явище іззовні. Середовище МЕВ може бути визначене як система умов і факторів існування міжнародних економічних зв'язків. Таке середовище схематично можна розділити на внутрішнє і зовнішнє середовище.

Внутрішнє середовище МЕВ — це внутрішня будова системи міжнародних економічних відносин разом з її внутрішніми законами існування, функціонування й розвитку

Зовнішнє середовище МЕВ — це зовнішні відносно суб’єктів міжнародних економічних відносин умови реалізації форм і видів різних рівнів МЕВ. Це саме визначення може мати ще й такий вигляд: зовнішнє середовище МЕВ — це система зовнішніх умов, у яких розвиваються міжнародні економічні відносини, та система факторів, які впливають на поведінку суб'єктів МЕВ. І зовнішнє, і внутрішнє середовища мають власний поділ на окремі частини, кожна з яких має своєрідний конкретніший вплив на існування та розвиток міжнародних економічних відносин. Внутрішнє середовище системи міжнародних економічних відносин, тобто її внутрішня будова, може бути представлена як набір таких елементів: зовнішньоекономічна діяльність країн та їхніх суб'єктів; управління міжнародними економічними процесами; регулювання міжнародних економічних відносин; форми і види МЕВ; внутрішні закони функціонування системи міжнародних економічних відносин, тобто це явища і процеси, що відбуваються у світовій економіці і мають чітко виражений причинно-наслідковий характер.

Зовнішнє середовище МЕВ поділяється за двома критеріями – за сферами впливу і за безпосередністю впливу дії.

За сферами впливу середовище МЕВ, що діє іззовні, ділиться на чотири квадранти: природно-географічне середовище;

політико-правове середовище; економічне середовище; соціально-культурне середовище.

За безпосередністю впливу дії – на: умови й фактори прямої (безпосередньої) дії; умови й фактори непрямої (посередньої) дії.