Нацистський окупаційний режим у Європі: регіональні особливості

До літа 1942 Нім встановила свою гегемонію в Європі: б-сть держав континенту були або окуповані Нім, або перебували з нею в союзницьких відносинах. Нейтралітет : Швеція, Швейцарія, Ірландія, Португалія, Туреччина.

Імперська політика «розділяй і владарюй» і різних регіонах мала певні відмінності.

На терит, анексованих до складу райху (Австрія, Судети, Ельзас і Лотарингія, округи Данциг і Мемель, зх. част Польщі, пн. Словенія) - встан. гітлерівську адміністрацію. Розглядались як складові частини Німеччини. →провести онімечення.

Зх-європ країни(Данія, Норвегія, Голландія, Бельгія, Франція) – «поміркованість» окупаційної політики тут була розрахована на спонукання місцевого населення до співпраці з німцями у встановленні «Нового порядку». В цих країнах вони встановили маріонеткові уряди, зберегли старий державний апарат, але, розглядаючи окуповані країни як підневільні території, поставили під контроль економіку, посили експлуатацію населення, вивезення сировини до Нім та Італії.

Найбільша поблажливість до Данії і Норвегії. Франція:відмінності між «вільною зоною» і окупованою територією(тут було розпущено всі політичні партії, заборонялись страйки і демонстрації, запроваджено систему заручників(за вбивство 1 німця=страта 50-100 місцевих).

Сх. і Пд-Сх Європа: тут встановлені більш жорсткі режими. Ці терит розцінювались як «життєвий простір» для німців. Тут запроваджено надзвичайний стан, населення не могло пересуватись без дозволу влади, комендантську годину, трудову повинність. Геноцид проти євреїв і циган.(голокост – нацистська політика винищення євреїв). Для знищення «неповноцінних народів» використ: розстріли, концтабори(Майданеку, Освенцім, Бухенвальд).

Італ зона окупації: (Албанія, зх.. Греція, Чорногорія, част Словенії і Хорватії) – фашисти використовували такі ж методи окупаційної політики як німецькі нацисти. Освоєння колоністами земель. У зв’язку з крахом італ. Фашизму влітку 1943 названі території окупували німецькі війська, які запров режим «східного зразка»

16. Економічна політика урядів щодо подолання кризи:

А) ВБ.

В березні 1931 р. створена королівська Комісія з національної економіїна чолі з Дж. Меєм. -вивчити екон. положення країни і виробити відповідні рекомен­дації. Висновки комісії: 1)необхідність зменшення держ. витрат і використання нац. прибутку для направлення засобів в галузі, що забезпечують соціальну справедливість і поліпшують економічну структуру країни.

Приступивши до реалізації уряд збільшив прямі і непрямі податки, зменшив ставки державних службовців і вчителів, різко скоротив суспільні роботи. Зросли внески нас. на соц.. страхування, виплати зменшилися. Прийнятий закон про перевірку злиденності, що забороняв видачу допомоги безробітним, які знах. на утриманні своєї сім'ї. В цілому допомоги з безробіття були зменшені на 10 %.

Разом з регулюванням державних витрат уряд Англії проводив інші заходи з оздоровлення екон. країни. У вересні 1931 р. –відмін. золотий стандарт фунта стерлінга- знецінення паперового фунта і ро­сту роздрібних цін на внутр.. ринку.

У 1931 р. змінилася зовнішньоекон. позиція ВБ у зв’язку з створенням „стерлінгового блоку” 25 держав. Країни „стерлінгового блоку” зберігали свої резерви в лондонських банках. Вони намагалися ввезти у ВБ якнайбільше власних (переважно сировинних і харчових) товарів. Водночас там закуповували високоякісну готову машинну продукцію. Оскільки під час кризи ціни на сировину знижув.значно швидше, ніж на промисл. вироби, це полегшило вихід ВБ з кризи.

Прийняті урядом заходи сприяли відновленню довіри до фунта, і внески почали повертатися в анг­л. банки. А до квітня 1932 р. фунт стабілізувався, бюд­жет –збалансований, і фінан.криза минула.

Велику роль -і проведення протекціоністської полі­тики, що не тільки сприяло розвитку вітчизняної промисл, але, і створювало но­ві державні прибутки. В рез, в 1934 р., політика економії - пом'якшена. Уряд відновив. допомоги з безробіття, понизив податок на прибуток. 1935 р. - відмінено закон про перевірку злиденності.

В 1934 р. країна остаточно вийшла з кризи.

б) Антикризові заходи уряду Франції. Політика Народного фронту .

в лютому 1934 утворився в Народний фронт. Опублікована в січні 1936 р. програма Народного фронту. В червні 1936 р. був створений уряд Народного фронту на чолі з прем'єр-міністром Леоном Блюмом Заходи:

- підвищена заробітна плата гірникам і державним службовцям,

- збільшені пенсії колишнім фрон­товикам,

- відмінені надзвичайні декрети направлені про­тив державних службовців.

- Для безробітних були органі­зовані суспільні роботи, а допомоги з безробіття звільнювалися від податків.

- заборонений примусовий розпродаж за борги власності дрібних торговців і ремісників, їм надавався кредит на пільгових умовах.

- 1937 р. - податкова реформа, що вводила для дрібних підприємств податок у розмірі 2% з обороту, а для крупних – 6%. - полегшило положення дрібних і середніх підприємств.

- Уряд встановив держ. контроль над діяль­ністю Фр. банку,

- провів часткову націоналіза­цію військовій промисловості і повністю націоналізува­в залізниці.

- Держава регулювала ціни на зернові продукти, було створено Національне зернове бюро, яке скуповувало зерно у селян за твердими цінами, що іноді перевищували низь­кі кризові ціни в 2-3 рази.

Закріпити це не вдалося. В 2й пол.. 1937 р. країну охопила нова екон. криза. Уряд зіткнувся з пробле­мою дефіциту держ.бюджету, що примусило піти на згортання програми Народного фронту.

В) Плани Ч. Дауеса і О. Юнга в нацистській Німеччині.

Криза в Німеччині викликала до влади нацизм. В січні 1933 р. –Гітлер приходить до влади.

Із самого початку екон. політика фашистської держави була направлена на загальну мілітаризацію Нім. і підготовку до ІІ Світової. В короткий термін фашистський уряд перевів всю країну на військові рейки. Всі ресурси країни, і перш за все запаси сировини і продовольства, грошові фундації, передавалися в руки військових.