Система оцінювання знань студентів. робоча навчальна програма

МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ І ТУРИЗМУ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ

ПОЛІТОЛОГІЯ

Робоча навчальна програма

Для студентів напряму підготовки 6.030302

«Реклама і зв’язки з громадськістю»

КИЇВ – 2010

Укладач:

Кочубей Л. О., доктор політичних наук, професор

Затверджено на засіданні кафедри зв’язків з громадськістю та реклами

Протокол № 9 від 13 квітня 2010 р.

Рекомендовано до видання Головною вченою радою університету

Протокол № 14 від 24 червня 2010 р.

ВСТУП

Опис дисципліни та її предмета.«Політологія» належить до циклу професійно орієнтованих дисциплін напряму підготовки «Реклама і зв’язки з громадськістю» освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр». Викладається на третьому курсі в обсязі 144 год. (4 кредитів), завершується іспитом.

Програма з курсу «Політологія» відображає сучасні досягнення світового та вітчизняного гуманітарного знання в усьому його багатстві та різноманітності наукових спрямувань, охоплює основну проблематику сучасної політичної науки, зокрема, предмет і метод політології, розвиток політики як суспільного явища, історію політичної думки, проблеми функціонування політичного життя, утвердження громадського суспільства і демократії, функціонування політичної системи та її інститутів, питання політичної свідомості та культури, проблеми світового політичного процесу і міжнародних відносин, напрямки і спроби політичного прогнозування.

Мета: ознайомити студентів з основами дисципліни, яка є засадничою для багатьох фахових дисциплін сфери зв’язків з громадськістю – «PR у політичній сфері», «Політична психологія», «Теорія масових комунікацій» тощо. Окрім того, вивчення політології сприяє уникненню помилок у політичній практиці та подоланню стереотипного уявлення про політику як ви­ключно про мистецтво управління державою.

Основні завдання:

- сформувати у студентів вміння використовувати науково-методичний інструментарій політичної науки;

- поглибити політологічні, соціологічні, психологічні знання студентів;

- навчити їх, як майбутніх спеціалістів застосовувати набуті знання у практичному житті.

Вивчення курсу «Політологія» формує у студентів систему логічно завершених базових знань про політику, адекватних їм умінь і навичок:

Студент повинен знати:

- об’єкт і метод політичної науки загалом, і української зокрема, чітко оперувати і володіти її понятійно-категоріальним апаратом;

- політичні явища та процеси у світі, геополітику та геополітичний статус України;

- сенс і основні напрямки розвитку світового політичного процесу, геополітичну обстановку, місце, роль і статус України в сучасному світі;

- сутність політичного життя, політичних відносин і процесів, суб’єкт і об’єкт політики, конституційні людини і громадянина, місце значення політичних систем і режимів у житті держави і громадянського суспільства;

- особливості політичної культури тощо.

Студент повинен вміти:

- орієнтуватися в основних світових і вітчизняних політоло­гічних школах, концепціях і напрямках;

- вирізняти теоретичні, духовні, прикладні та інструментальні компоненти полі­тичного знання, бачити їх роль і функції у підготовці та прийнятті політичних рішень, у забезпеченні особистого внеску у політичне управління суспільством;

- володіти навичками політичного аналізу, вмінням за­стосовувати політичні знання у своїй професійній, громадській та політичній діяльності;

- уміти виділяти теоретичні, духовні, прикладні та інструментальні компоненти політичного знання, усвідомлювати їхню роль і функції в підготовці політичних рішень, у забезпеченні особистісного внеску в суспільно-політичне життя;

- опанувати навички політичної культури, вміння застосовувати політичні знання у професійній і громадській діяльності.

СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

Навчальна дисципліна «Політологія» оцінюється за модульно-рейтинговою системою. Вона складається з трьох модулів.

Результати навчальної діяльності студентів оцінюються за 100-бальною шкалою за накопичувальною системою.

Форми поточного контролю:

- усна відповідь на семінарському занятті;

- письмові роботи;

- наукові доповіді;

- опитування;

- конспектування матеріалу самостійної роботи.

Модульний контроль: результат вивчення кожного модуля складає підсумок всіх форм поточного контролю та виконання модульної контрольної роботи.

Підсумковий контрользнань: іспит – проводиться у формі усної відповіді на питання.

Умови допуску студента до іспиту:

- відсутність заборгованостей з семінарських і практичних занять;

- відсутність заборгованостей з модульної контрольної роботи;

- позитивні рейтингові бали за кожний модуль.

Підсумкова оцінка

За результатами вивчення курсу студент отримує підсумкову оцінку за 100-бальною системою,яка розраховується як сума оцінок з трьох модулів (стартовий рейтинг) та оцінки за іспит за такою шкалою оцінювання:

Курс ІІІ, семестр 5

  Змістовий модуль 1 (ЗМ1) Змістовий модуль 2 (ЗМ2 ) Змістовий модуль 3 (ЗМ3 ) Іспит (КІ) Разом (підсумкова оцінка – ПО)
Максимальна оцінка в балах

Максимальна кількість балів за 1-3 модулі (стартовий рейтинг) – 70 балів.

Розрахунок підсумкової оцінки:

ПО = ЗМ1 + ЗМ2 + ЗМ3 + КІ.

Студент має можливість накопичити максимальну кількість балів у межах кожного модуля, використовуючи різні способи набуття знань.

Наши рекомендации